Шановний голово та члени державної езаменоційної комісії
на захист подається магістерська дипломна робота на тему «Методика та організація обліку та аналізу наявності та руху малоцінних та швидкозношуваних предметів» яку виконано на матеріалах ТОВ «Лісоводське» - яке займається сільськогосподарським виробництвом.
В результаті проведеного дослідження дійшли наступних висновків.
Для здійснення господарської діяльності суб’єкти господарювання всіх форм власності та галузей економіки використовують МШП, які є частиною активів будь-якої компанії. Вони займають особливе місце у складі оборотного майна господарюючих суб’єктів різних сфер діяльності. МШП відносяться до запасів і є складовою частиною групи матеріальних оборотних ресурсів.
МШП відносяться до виробничих запасів.
Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм - строком служби, який в даному випадку вважається не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. До них відносяться: інструменти і приладдя, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг, спеціальне взуття тощо. Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми.
В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи.(рис 1-2)
Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і їх вартість амортизують. Необоротні малоцінні активи обліковуються згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби" [9], і відображаються у першому розділі активу балансу “Необоротні активи” в складі основних засобів.на такі активи не розповсюджується дія П(С)БО 9 "Запаси".
На МШП, які відносяться до складу запасів, знос не нараховується, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних і швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів шляхом її списання на витрати періоду з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання. Отже, якщо МШП вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їх кінцева вартість визначається витратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію. Вони відображається в складі виробничих запасів у другому розділі активу балансу “Оборотні активи”
До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, такі як інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг та інші. Було розкрито види малоцінних та швидкозношуваних предметів
Всі малоцінні предмети згідно з вимогами П(С)БО класифікують виходячи за однією з наступних ситуацій:
- якщо строк корисної експлуатації малоцінних предметів перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і амортизують – це малоцінні необоротні матеріальні активи;
- якщо малоцінні предмети знаходяться на складі і відповідають вимогам П(С)БО 9 “Запаси”, вони визнаються як запаси – це малоцінні швидкозношувані предмети;
- якщо малоцінні предмети передані в експлуатацію в поточному звітному періоді, вони визнаються витратами звітного періоду.
Основою побудови бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація та оцінка.
Оцінка МШП на підприємстві, враховуючи вимоги П(С)БО 9 "Запаси", здійснюється на трьох етапах їх руху: при надходженні МШП; при вибутті МШП; на дату складання звітності.
При надходженні запасів, в тому числі МШП, основою достовірності визначення вартості є вартість їх придбання або собівартість. Первісна вартість запасів, в тому числі МШП, визначається залежно від способу їх надходження на підприємство. (рис 3-5 РМ)
МШП можуть надходити на підприємство в результаті: придбання за грошові кошти та їх еквіваленти; виготовлення; передачі засновниками (учасниками) підприємства в якості внеску до статутного капіталу; безоплатної передачі; обміну на інші запаси. (рис 6)
Було розкрито порядок формування первісної вартості МШП.
Малоцінні і швидкозношувані предмети зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (собівартістю).
Найбільш звичайним способом є придбання за плату (тобто купівля).
Для правильного визначення первісної вартості придбаних МШП необхідно враховувати, що не всі витрати, пов'язані з надходженням МШП, включаються до їх первісної вартості.
Не включаються до первісної вартості МШП відсотки за користування позиками, недостачі i наднормативні втрати МШП, загальногосподарські й інші витрати, безпосередньо не пов’язані з придбанням i доставкою МШП. (Рис 5)
Всі вищеназвані витрати відносяться до того періоду, у якому вони були здійснені.
Витрати на придбання МШП (крім ціни постачальника) можуть обліковуватись як за кожною одиницею запасів (однорідною групою), так і в цілому за запасами.
Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ), що виникають у процесі придбання запасів, в тому числі МШП, можуть обліковуватися за двома варіантами:
1) прямо включатися до собівартості придбаних запасів;
2) відображатися на окремому субрахунку рахунків обліку запасів і щомісячно розподілятись між залишками невикористаних і використаних за місяць запасів.
Таким чином, для відображення транспортно-заготівельних витрат у бухгалтерському обліку підприємство повинне вибрати один з наступних методів розподілу витрат:
1. Метод прямого розподілу;
2. Метод розподілу за середнім відсотком.
Незалежно від обраного методу відображення транспортно-заготівельних витрат вони, зрештою, збільшують собівартість використаних запасів: при прямому методі – знаходячись у складі первісної вартості, а при методі розподілу – шляхом включення їх до собівартості використаних запасів після розподілу.
Вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів може відбутися з різних причин, а саме внаслідок: продажу, безоплатної передачі, внесення до статутного фонду, виявлення недостачі. (табл 1 РМ)
Оцінка під час вибуття також регулюється П(С)БО 9, відповідно до якого підприємство самостійно вибирає один із методів.
Згідно з П(С)БО 9 з метою збереження об'єктивності оцінки запасів, в тому числі і МШП, в умовах цінової нестабільності запаси відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
На практиці первісна вартість запасів, в тому числі МШП, не завжди співпадає з чистою вартістю їх реалізації. При цьому можливі дві ситуації:
1) первісна вартість запасів, в тому числі МШП, перевищує чисту вартість реалізації;
2) первісна вартість запасів, в тому числі МШП, нижча за чисту вартість реалізації(Табл 2 РМ)
Були наведені ситуації, які можуть виникати внаслідок виникнення різниці між первісною вартістю запасів (МШП) і чистою вартістю їх реалізації, та показаний порядок їх вирішення.
На малоцінні та швидкозношувані предмети, які відносяться до запасів, не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів виключається зі складу активів (списується з балансу у витрати) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальних особах протягом терміну фактичного використання цих предметів.
В процесі документування обліку МШП, як і будь-яких інших об’єктів, розрізняють документи бухгалтерського і оперативного обліку.
До первинних документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими оформляється: надходження, відпуск предметів, їх списання тощо.
Документи оперативного обліку – це документи, які відображають передачу зазначених предметів в ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам та їх повернення тощо.
В роботі було зазначено первинні документи з обліку МШП.(табл 3 РМ)
Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників.
Для обліку руху МШП також застосовують первинні документи з обліку матеріалів (форми М-4, М-8, М-9, М-11). (Табл 4 РМ)
Дані первинного обліку МШП узагальнюються в оборотних відомостях.
Була розроблена уагальнена схема документообороту з обліку МШП для ТОВ «Ліосоводське». (рис 6 РМ)
На підставі проведеної роботи було зроблено проектування первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів для ТОВ «Ліосоводське». (табл 5 РМ)
В цілому документи по господарським операціям складаються правильно, форми та реквізити заповнюються відповідно законодавству. Але часто зустрічаються факти неуважності осіб, відповідальних за складання відповідних документів - непроставлений підпис, немає печатки та інше. Ці незначні факти можуть призвести до значних наслідків. Рекомендується більш уважно слідкувати за заповненням документів та налагоджувати контроль за їх виконанням.
Також просліджується слабкий інформаційний зв’язок між нижніми та вищими ланками управління. Директор повинен постійно контролювати - які документи та на якому рівні складаються на підприємстві.
Для синтетичного та аналітичного обліку МШП в ТОВ «Лісоводське» використовуються спеціальні рахунки синтетичного та аналітичного обліку.
Планом рахунків для обліку МШП передбачено різні синтетичні рахунки та субрахунки.
Облік операцій з МШП ведеться на рахунку 22 «МШП», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належить ТОВ «Лісоводське» та входить до складу його запасів.(табл 6 РМ)
Цей рахунок призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та входять до складу запасів.
Надходження МШП відображають у регістрах бухгалтерського обліку (журнал 5) за ціною придбання, включаючи затрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство, тобто за фактичною собівартістю.
Кореспонденція рахунків з обліку надходження МШП показана. (табл 7 РМ)
Бухгалтерські проводки здійснюються по кредиту рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” і дебету різних рахунків в залежності від напрямку використання МШП.
Кореспонденція рахунків з обліку передачі в експлуатацію та іншого вибуття МШП показана в табл 8 РМ.
Сума недостач і втрат від псування запасів відображається на позабалансових рахунках до моменту прийняття рішення про можливість відшкодування вартості цінностей з конкретних винних осіб. Після цього сума, яка підлягає відшкодуванню, зараховується до складу іншої дебіторської заборгованості і іншого операційного доходу звітного періоду.
У бухгалтерському обліку уцінка МШП буде відноситися в дебет субрахунку 946 "Втрати від знецінювання запасів" із кредиту рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.
Було розглянуто реалізацію малоцінних і швидкозношуваних предметів та операції з спецодягом. (табл 8,9 РМ)
Суб'єкти малого підприємництва (СМП) за власним бажанням для
відображення господарських операцій на
рахунках бухгалтерського обліку
можуть використовувати спрощений План рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій СМП, що повинно бути
зазначено в Наказі про облікову політику. (табл 10 РМ)
Для обліку витрат діяльності та відображення кредитових оборотів на рахунках обліку запасів, розрахунків з оплати праці, відрахувань на соціальні заходи застосовується Журнал 5 і 5А та Відомість 5.1 обліку руху запасів.
Підприємства, які для обліку витрат використовують рахунки класу 8, систематизують дані про запаси в Журналі 5А, всі інші підприємства використовують Журнал 5. (табл 11 РМ)
Журнал 5 (5А) складається з чотирьох розділів і Відомості аналітичного обліку запасів.
В розділі 3 журналу 5 (5А) в графі 5 відображається інформація про МШП.
При застосуванні комп'ютерної техніки в обліку замість Журналу 5 (5А) можуть складатися машинограми в розрізах, необхідних не лише для складання фінансової звітності, але й для потреб управлінського персоналу, аналізу даних і прийняття управлінських рішень.
За спрощеної форми обліку аналітичний та синтетичний облік запасів, в тому числі і МШП, ведеться у відомості 2-м.
Була розглянута кореспонденція рахунків з відображення результатів інвентаризації МШП. (табл 12 РМ)
Розкриття інформації про МШП у фінансовій звітності показано в (табл 13)
На ТОВ «Лісоводське» для ведення автоматизованого бухгалтерського обліку використовується, на жаль, застаріла програма "1С: Бухгалтерія 7.7".
Але вона на сьогодні є доволі вже застарілою і неефективною.
Рекомендується з метою удосконалення обліку МШП підприємства застосовувати «1С:Бухгалтерія 8.0». Літературою рекомендовано використовувати 8.2
Було запропоновано в ТОВ «Лісоводське» систематизований склад та інформаційне забезпечення задач з обліку МШП на базі «1С:Бухгалтерія 8.0», а також перелік рекомендованих файлів вхідних даних і результативної інформації щодо цього. (табл 14-16 РМ)
Для ТОВ «Лісоводське» рекомендовані введення в систему управління розробленого АРМБ допоможуть швидше та об’єктивніше знайти шляхи усунення збитковості та підвищення прибутковості і досягнення ним рентабельності своєї діяльності. Відповідну роль відіграє належний сучасний автоматизований облік МШП.
Аналіз МШП в ТОВ «Лісоводське» не здійснюється і таке становище пов’язано з цілою низкою відповідних причин. Перша з них і це пов’язано передусім з тим, що в жодному спеціальному літературному джерелі з економічного та фінансового аналізу відсутній конкретний розділ чи підрозділ, і навіть пункт чи підпункт, в якому розглядався б аналіз МШП.
На ТОВ «Лісоводське» аналітичною роботою керує головний економіст, а також регулює ці питання головний бухгалтер, фінансово-комерційний директор та голова товариства. Було рекомендовано приблизний розподіл функцій з аналізу МШП та в цілому в ТОВ «Лісоводське» та розроблено організаційно-інформаційну його модель. (табл 17, рис 6)
Рекомендується в ТОВ «Лісоводське» виділити основні етапи вивчення МШП (організаційні етапи аналізу МШП на підприємстві):
1. Визначення об'єктів (конкретні види МШП) та виділення суб'єктів економічного аналізу (хто буде проводити аналіз), розподіл обов'язків між окремими дослідниками.
2. Планування аналітичної роботи вивчення МШП.
3. Інформаційне та методичне забезпечення аналізу МШП.
4. Аналітичне опрацювання даних по МШП.
5. Оформлення результатів аналізу МШП та контроль за впровадженням пропозицій з поліпшення їх використання на підприємстві.
В аналізі МШП рекомендується використовувати майже всі класичні прийоми і способи економічного аналізу: абсолютні, відносні і середні величини; порівняння; групування; ряди динаміки; аналітичні таблиці; графічний спосіб.
Проведення аналізу МШП потребує відповідної послідовності.
Аналіз МШП в ТОВ «Лісоводське» доцільно провести за наступними етапами:
- за даними фінансового звіту:
1) аналіз МШП в складі запасів за даними ф. № 5 «Примітки до річного фінансового звіту»;
2) аналіз динаміки МШП за даними ф. № 5 «Примітки до річного фінансового звіту» за різні періоди часу;
3) аналіз узагальнюючих показників ефективності використання МШП (показники їх оборотності та рентабельності);
За даними фінансового та управлінського обліку:
1) аналіз складу та структури МШП;
2) аналіз забезпеченості ТОВ «Лісоводське» МШП за їх видами; стану їх запасів;
3) аналіз виконання договорів постачання МШП;
4) аналіз руху МШП;
5) аналіз ефективності використання МШП;
6) пошук шляхів поліпшення їх використання з метою підвищення їх раціонального застосування та зменшення витрат і підвищення прибутковості діяльності ТОВ «Лісоводське».
Було проведено аналіз – складу і структури запасів (табл 18-19 РМ)
Таким чином, частка МШП в складі всіх запасів зросла в динаміці на 10,1 % і з четвертого місця на кінець 2009 року вона посіла друге місце на кінець 2010 року. (рис 7)
Враховуючи, що ТОВ «Лісоводське» отримало порівняно з 2009 р. менший прибуток та більш низьку рентабельність від своєї загальної діяльності, то така динаміка запасів та МШП оцінюється негативно. Це підсилюється також тим, що від основної операційної діяльності при відсутності іншої операційної діяльності, товариство понесло збитки.
Було проаналізовано оборотність виробничих запасів та МШП. Так, за 201о рік оборотність виробничих запасів склала 3,6 оборотів, а МШП – 7,8 оборотів, тривалість одного обороту виробничих запасів – 100 днів, а МШП – 46 днів. (рис 8-9)
Таким чином, виробничі запаси обертаються приблизно за 3 місяці, а МШП – за 1,5 місяців, що для сільськогосподарського підприємства є нормальними показниками.
Враховуючи, що товариство отримало збитки від основної операційної діяльності, не є суттєвим розрахунку показника рентабельності МШП по чистому прибутку.
Базове підприємство не надало облікових даних по МШП.
Пропонується автоматизувати аналітичні розрахунки.
Рекомендується наступна організація економічного аналізу МШП в ТОВ «Лісоводське»» в умовах комп’ютеризації.
Сторінка 23 Необхідною умовою створення АРМ аналітика з МШП ТОВ «Лісоводське» є:
наявність технічної бази (ПЕОМ), бази даних про МШП, бази знань (методів і методик аналізу МШП) та програмних засобів, які дозволяють автоматизувати рішення аналітичних завдань.
Створення АРМ аналітика з МШП ТОВ «Лісоводське» рекомендується звести до наступних етапів:
1) підбір кадрів для розробки та впровадження АРМ аналітика з МШП;
2) вивчення діючої методики аналізу з МШП та його організації;
3) обстеження та вивчення діючої інформаційної системи аналізу з МШП;
4) постановка та опис завдань економічного аналізу з МШП;
5) розробка алгоритмів та моделей розв’язання завдань (математичний опис завдань на ПЕОМ);
6) розробка нової інформаційної системи, створення банку даних для АРМ аналітика з МШП;
7) розробка програм розв’язання задач економічного аналізу з МШП на алгоритмічній мові ПЕОМ;
8) впровадження АРМ аналітика з МШП в практику управління діяльністю даного суб’єкта господарювання.
Автоматизоване опрацювання економічної інформації з МШП створює умови для розширення та поглиблення економічних досліджень, результати яких сприяють підвищенню наукової обґрунтованості прийняття управлінських рішень.