Розрізняють такі види моніторингу:

1. Залежно від рівня:

Санітарно-гігієнічний моніторинг - це система спосте­режень за якістю навколишнього середовища, головним чином з точки зору охорони здоров'я населення, - за ступенем забруднення природного середовища шкід­ливими токсичними речовинами і його впливом на людину, рослинність та тварин.

При санітарно-гігієнічному моніторингу визначають наявність фізичних видів забруднен­ня (електромагнітних, шумових), забруднень алергенами, па­тогенними мікроорганізмами, запахами; здійснюється конт­роль за вмістом в атмосфері оксидів сульфуру, нітрогену, кар­бону, сполук важких металів, радіаційним станом. У водних об'єктах визначається ступінь їх забруднення різноманітними органічними речовинами, нафтопродуктами. Для спостережень використовують санітарні норми та показники, які характеризують стан середовища існування з точки зору його можливого впливу на організм людини.

Екологічний моніторинг контролює стан екологічних систем (біогеоценозів) і природних комплексів, зміну стану окремих видів природних ресурсів (водних, земельних, рослинних, ресурсів тваринного світу та ін.). В екологічному моніторингу сьогодні немає єдиної системи показників і стандартів нор­мального стану природних ресурсів. У зв'язку з цим ступінь порушення природних комплексів, екосистем та інших компонентів біосфери визначається в порівнянні їхніх показників з аналогічними показниками систем та компонентів біосфери. Ступінь антропогенної дії визначають, наприклад, за забруд­ненням поверхневих водойм, зниженням родючості земель. Ступінь і характер порушення в природних комплексах оцінюють порівнянням їх з аналогічними екосистемами стаціонарних дослідних майданчиків або природних територій (заповідників), які особливо охороняються.

 Біосферний (глобальний) моніторинг призначений для спостереження за фоновим станом навколишнього середовища на незначних територіях. При цьому реєструються:

 радіаційний рівень;

 наявність в атмосфері вуглекислого газу;

 озону;

 зміна кліматичних характеристик;

 ступінь забруднення Світового океану та інші параметри.

Програма глобального моніторингу (Глобальна система моніторингу навколишнього середовища - ГСМНС) була прийнята в Найробі Міжнародною нарадою 1974 року. Вона передбачає систематичне вивчення навколишнього середовища за єдиною програмою та уніфікованими методиками на континентальних, 77 базових та 616 біосферних регіональних станціях, які розташовані в різних точках земної кулі. В країнах колишнього СРСР спостереження за програмою ГСМНС здійснюються гідрометеослужбою та на територіях біосферних заповідників.