2.6. Шляхи вдосконалення обліку та аналізу використання МШП на виробництві

В умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні зростає потреба в удосконаленні бухгалтерського обліку і економічного аналізу господарської діяльності підприємств як незалежних суб’єктів господарювання. У повному ступені це стосується вітчизняних підприємств, діяльність яких пов’язана з бухгалтерським оформленням величезної кількості господарських операцій.

Особливе місце у виробничій діяльності підприємства займають малоцінні і швидкозношувані предмети (МШП) – засоби праці невисокої вартості з недовгим терміном служби, які відносяться до класу запасів, і облік яких регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. Згідно цього Положення бухгалтерський облік МШП ведеться за місцями їх зберігання, як правило, по таких групах: інструменти, господарський інвентар, спеціальні пристосування, спеціальний одяг, спеціальне взуття, запобіжне приладдя та інші малоцінні і швидкозношувані предмети.

На підприємстві до МШП належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. Якщо термін служби малоцінних предметів більше року або нормального операційного циклу, їх зараховують до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, але за умови, що їх вартість не перевищує граничну величину, встановлену в наказі про облікову політику на підприємстві. У разі перевищення цієї граничної вартості предмети відносять до складу необоротних активів.

Аналіз використання МШП на підприємстві ТОВ “Взутекс – 2” та існуючих на таких підприємствах систем обліку призводить до висновку про недостатність для контролю за використанням МШП типових форм первинних документів (МШ-1 – МШ-8) . Оскільки вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів і відноситься на витрати звітного періоду, в умовах підприємства, яке займається виробництвом взуття, доцільно здійснювати оперативний кількісний облік таких предметів за місцями їх експлуатації та відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання. Цей термін має бути встановлений спеціально створеною комісією для кожного виду МШП по підприємству в цілому та відображений в наказі про облікову політику на підприємстві, якого, нажаль, на підприємстві ще немає.

При цьому є доцільним створення додаткового реєстру оперативного (кількісного) обліку руху малоцінних і швидкозношуваних предметів, які знаходяться в експлуатації. Цей реєстр повинен включати за кожним видом МШП наступну інформацію:

1) про надходження на підприємство (найменування МШП, дата і джерело надходження, кількість, первинна вартість, реквізити первинного документа, що підтверджує факт надходження МШП);

2) про передачу в експлуатацію (дата передачі, місце експлуатації, відповідальна особа, реквізити первинного документа, що підтверджує факт передачі МШП в експлуатацію);

3) про припинення експлуатації (дата вибуття МШП з експлуатації, причина вибуття, реквізити первинного документа, що підтверджує факт вибуття МШП з експлуатації);

4) про вибуття з підприємства (дата вибуття, кількість, причини вибуття, реквізити первинного документа, що підтверджує факт вибуття МШП);

5) про наявність МШП на підприємстві (у тому числі – в експлуатації).

Включення або виключення МШП з реєстру оперативного обліку може здійснюватися тільки на підставі первинних документів, що підтверджують надходження МШП або, відповідно, на підставі акта їх списання. Аналогічно мають бути підтверджені первинними документами видача МШП зі складу та їх повернення на склад підприємства.

Отже, можна зробити наступні пропозиції щодо покращення облікового процесу на базовому підприємстві:

Складення та введення в дію наказу про облікову політику підприємства, в якому в обов’язковому порядку зазначаються:

суб’єкт,  що здійснює облік;

організація роботи облікового апарату;

технологія обробки облікової інформації;

форма бухгалтерського обліку;

правила документообігу і технології обробки облікової документації;

методи нарахування амортизації;

методи списання запасів;

порядок проведення інвентаризації активів та зобов’язань підприємства та ін.

В додатку Щ розроблений зразок наказу про облікову політику для ТОВ «Взутекс-2» [31].

Створення графіку документообігу (додаток Ю) з метою вчасного надходження первинних документів до бухгалтерії та складання звітності [34].

Покращення аналітичного обліку запасів, присвоєння номенклатурного номера кожному найменування чи сорту запасів, не є достатнім, необхідно ввести картки складського обліку, в яких після кожної позиції запасів по приходу і розходу виводиться залишок.

Особам, відповідальним за планування на підприємстві необхідно оцінити обґрунтованість потреб у запасах, зокрема запасів, які мають велику питому вагу у собівартості продукції. Перегляд норм і встановлення змін дасть можливість підприємству підвищити ефективність виробництва.