Узагальнення.

Стилістика веде мову про функціональне призначення промови, зразки художньої майстерності, індивідуальний стиль, дає рекомендації, обґрунтовує необхідний вибір риторичних засобів тобто задає форму, орієнтири та заборони. Вона, як специфічний вид діяльності, стає тонкою лінгвістичною наукою, досліджуючи найменші “порухи” думки.

До основних мовних засобів відносять:

1. Стилістичні фігури,

2. Тропи,

3. Конструкції, які не є ні тропами, ні фігурами.

Література для самоосвіти: 2, 3, 10, 12, 16, 18, 23, 25, 33, 38.

№	Ознака мовленнєвої поведінки	Ступінь наявності ознаки
		високий	середній	низький	відсутня
1.	Екстравертність
2.	Інтравертність
3.	Гнучкість мислення
4.	Подолання сценічного стресу (шоку)
5.	Асертивність
6.	Толерантність
7.	Емпатія
8.	Відкритість
9.	Ступінь мобілізації
10.	„Вага”
11.	Стиль спілкування

 

До загального аналізу додатково включати наступні детермінанти:

* прагнення до деталізації;

* прагнення розширити опис подій для виразу основної думки;

* нестандартні (оригінальні) думки; що сприяють посиленню інтересу до висловлюваного змісту;

* наявність внутрішньої свободи у голосі;

* як оратор відноситься до слухачів (скептично, байдуже, з повагою тощо);

* використання посилань, цитат тощо;

* демонстрація особистих моментів та емоцій;

* фізичний стан автора;

* важливість теми для автора;

* важливість теми для слухачів;

* стиль виступу, манери тощо;

* відношення до інших можливих позицій щодо висловлюваного.

Див.: Вагапова Д.Х. Риторика в интеллектуальных играх и тренингах. – М.: Цитадель, 2001. – С. 61-63.

Проблемна ситуація 2.

Виявіть основний зміст понять (за Л. Керроллом, “Бармаглот”):

Варкалось. Хливкие шорьки

Пырялись по наве,

И хрюкали зелюки,

Как мюмзики в мове.

И бойся Бармаглота, сын!

Он так свиреп и дик,

А в глуще рымит исполин –

Злопастный Брандашмыг!

Но взял он меч, и взял он щит,

Высоких полон дум.

В глущобу путь его лежит

Под дерево Тумтум.

Он встал под дерево,

И вдруг граахнул гром –

Летит ужасный Бармаглот

И пылкает огнем!

Раз-два, раз-два! Горит трава,

Взы-взы – стрижает меч.

Ува! Ува! И голова

Барабардает с плеч.

О светозарный мальчик мой!

Ты победил в бою!

О храброславленный герой,

Хвалу тебе пою!

Варкалось. Хливкие шорьки

Пырялись по наве,

И хрюкали зелюки,

Как мюмзики в мове.

Проблемна ситуація 3.

Л. Петрушевская. Пуськи бятые (лінгвістична казка).

Сяпала Калуша по напушке и увозила бутявку.

И волит:

 - Калушата, калушаточки! Бутявка!

Калушата присяпали и бутявку стрямкали.

И придудонились.

И Калуша волит:

 - Оее, оее! Бутявка-то некузявая!

Калушата бутявку вычурили.

Бутявка вздребезнулась, сопритюкнулась и усякала с напушки.

А Калуша волит:

 - Бутявок не трямкают, Бутявки дюбые и зюмо-зюмо некузявые. От бутявок дудонятся.

А бутявка волит за напушкой:

 - Калушата подудонились! Калушата подудонились!

Зюмо некузявые! Пуськи бятые!