27. Сутність, призначення та класифікація корпоративних облігацій.

Корпоративні облігації – це свідоцтво про надання їх власникам довгострокової позички корпорації, фірмі, підприємству, тобто це облігації, емітовані юридичними особами. Випуск облігацій – більш вигідний спосіб формування додаткового капіталу, ніж випуск акцій, тому що проценти за облігаціями сплачуються з прибутку корпорацій до виплати податків. Крім того, власники облігацій не одержують права голосу, оскільки вони не співвласники корпорації, а її кредитори. Корпоративні облігації більше піддаються ризику, ніж державні облігації, проте доходи за ними значно вищі.

Залежно від характеру забезпечення облігації поділяються на заставні та беззаставні. Заставні емітуються під застави майна корпорації та цінних паперів. Заставна облігація – це юридичний документ, що підтверджує згоду корпорації заставити під свій борг землю, споруду та інше майно, яке їй належить і дає право кредитору на оволодіння заставленими активами у разі несплати боргу. Облігації під заставу інших цінних паперів забезпечуються не майном, а іншими акціями та борговими зобов’язаннями фірми. У разі несплати боргу заставні цінні папери стають власністю того, хто володіє заставними облігаціями. Забезпеченням беззаставних облігацій виступає загальна платоспроможність корпорації. Такі облігації випускають, звичайно, фінансово сталі корпорації, які мають високий кредитний рейтинг.

За порядком оплати розрізняють облігації з правом дострокового відкликання та облігації без такого права (безвідкличні) – за аналогією із зворотними і беззворотними акціями.

Існують також облігації конвертовані та неконвертовані. Конвертовані облігації можна обміняти на прості акції тієї ж корпорації, коли це буде вигідно. Враховуючи цю пільгу, процент на конвертовані облігації установлюється нижчим, ніж на неконвертовані. Власники неконвертованих облігацій, з одного боку, одержують стале джерело доходу у вигляді процента, а з іншого боку, мають можливість (яку дають акції) примножити капітал.

В Україні облігації підприємств можуть бути випущені лише після реєстрації цього випуску в Державній комісії цінних паперів та фондового ринку. Якщо облігації пропонуються для відкритого продажу, емітент зобов’язаний подати до ДКЦПФР для реєстрації також інформацію про випуск таких облігацій.

Облігації можуть випускатися підприємствами усіх передбачених законодавством України форм власності: об’єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами. 

Облігації можуть випускатися іменними і на пред’явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.

28. Особливості емісії та обігу корпоративних облігацій в Україні.

Відповідно до статі 8 ЗУ «Про ЦП та ФР»:

1.                юо має право розміщувати облігації на сумму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй із цією метою третіми особами;

2.                випуск облігацій може здійснюватися у випадку оплати всіх раніше випущених акцій (після повної сплати СК);

3.                заборонено випуск облігацій для поповнення формування статутного фонду, а токаж покриття збитків від господарської діяльності шляхом зарахування доходу від продажу облігацій як результату поточної господарської діяльності;

4.                облігації можуть бути іменними і на пред’явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженими колом обігу. Облігації, запропоновані для відкритого продажу з наступним вільним обігом, крім безпроцентних облігацій, повинні містити купонний лист.

5.                Реєстрація випуску облігацій і проспекту емісії здійснюється Держ комісією з ЦП і ФР;

6.                Номінальна вартість корпоративних облігацій може бути виражена виключно в гривні;

7.                Фо можуть придбати облігації лише за особисті гроші, а юо мають право купувати облігації тільки після виконання всіх зобов’язань перед бюджетом та сплати процентів за банк кредит

8.                Умови розміщення облігацій, що розміщуються АТ, можуть передбачати можливість їх конвертації в акції АТ;

9.                Підприємства можуть здійснювати емісію облігацій за допомогою андерайтера-юо, яка, відповідно до ухваленого з емітентом договору, виконує розміщення облігацій емітента. Андеррайтером може бути особа, яка у встановленому порядку отримала ліцензію на виконання професійної діяльності на РЦП – діяльності з випуску й обігу ЦП

10.           Для одержання власником облігацій доходу у вигляді періодично виплачуваних процентів, до основної частини облігації може додаватися купонний лист, який має містити такі основні реквізити: номер облігації, за якою виплачуються проценти, найменування емітента, термін виплати чергового купона

11.           Не пізніше ніж через 10 календарних днів після погашення облігацій, емітент подає в орган, що реєструє, звіт про результати погашення облігацій, в якому обов’язково зазначається: дата початку й закінчення погашення облігацій, кількість погашення облігації, проценти й сума доходу, що виплачені за облігаціями (для процентних облігацій)

29. Визначення та види векселів. Операції з векселями.

Вексель є ЦП, тобто нематеріальним монетарним активом, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю) після настання терміну платежу.

Функції векселя:

1.                Розрахункова. Вексель виступає інструментом платежу в операціях купівлі-продажу товарів і послуг.

2.                Кредитна. Вексельний обіг опосередковує кред віднос, дає можливість оформити віднос між боржником і кредитором на принципах строковості, поворотності, платності.

3.                Підтримка ліквідності. Вони завжди мають вищу ліквідність, наж інші види ЦП.

4.                Інвестиційна. Вексель може бути об’єктом інвестицій.

5.                Стимулювання. Стимулює розвиток не лише безготівкових розрахунків, а і кред віднос.

6.                Забезпечувальна. Використов у якості застави в рамках відносин банк кредиту

7.                Рефінансування. Використ КБ у процесі їх рефінансуван ЦБ.

Загальні властивості векселя:

1.                Необхідність безпосереднього володіння векселемі пред’явлення його для набуття права вимоги весельної суми

2.                Грошовий характер зобов’язання, втіленого у векселі

3.                Строковість вексельного зобов’язання

4.                Формальний характер (повинен відповідати визначеній законод формі)

Залежно від механ організації фін віднос виокремл: простий (соло-вексель) та переказний (тратта).

Простий вексель – безумовне грошове зобов’язання векселедавця особисто сплатити векселедержателю визначену суму у визначений термін у визначеному місці.

Переказний вексель – є безумовним розпорядженням векселедавця трасату сплатити ремітенту у вказаний термін визначену у векселі суму.

Учасники: Векселедавець (трасант) виписує вексель, трасат має сплатити вексельну суму, ремітент (векселедержатель) на його користь має бути сплачена вексельна сума.

Серед переказних векселів виокремл:

1.                Торгівельні тратти, за якими трасантом є постачальник товарів і послуг, а трасатом – особа, якій поставили товар, і яка його не оплатила.

2.                Фінансові тратти, трасант і трасат є КБ

3.                Банківські акцепти, трасант є суб’єкт господ, а трасат – КБ

Електронний вексель випускається і здійснює обіг у без документарній формі.

Фіктивний вексель. Платником за ним є неіснуюча фо або юо.

Підроблений вексель оформлений на реальну юо або фо-векселедавця з підробкою її підписів, печаток та інших реквізитів.

Казначейський вексель випуск Держ казнач, використ з метою залучення коштів до держ та місц бюдж на борговій основі.

Комерційний вексель використовують суб’єкти підпр діяльн  у розрахунках для опліти тов. і послуг.

Фінансовий вексель використав переважно фінансовими інститутами у кредитних операціях. Кредитор здійснює облік векселя, платником за яким є боржник.

Дружній вексель, видача якого не супроводжується торговою угодою та відповідними кредитними відносинами.

Зустрічний (перехресний) вексель видається економічним суб’єктом на користь векселедавця після отримання від дружного векселя. Два ек суб’єкти отримують право пред’явити один одному зустрічні вимоги і водночас несуть стосовно один одного взаємні фінансові зобов’язання, одночасно виступають у ролі як векселедавця, так і векселеотримувача.

Бронзовий вексель. Векселедавцем за ним є неіснуюче фіктивне або наперед неплатоспроможне підприємство, що перебуває на межі банкрутства. Отримувач такого векселя не здогадується про його специфічний характер.

Бланковий вексель характеризується відсутністю окремих важливих, необхідних з погляду вексельного законодавства атрибутів, але наявністю підпису, який поставлено з метою набуття вексельного зобов’язання.

Підвидами бланкового векселя є: внутрішній, зовнішній, обіговий і не обіговий вексель, платіжний, забезпечувальний.

Залежно від способу визначення терміну платежу векселі поділяються:

·                   Векселі з невизначеним терміном платежу

·                   Векселі з визначеним терміном платежу

·                   Векселі з датою платежу, яка настає через певний термін після пред’явлення векселя до оплати.

Залежно від способу визначення ремітента:

·                   Імення векселі

·                   Векселі на пред’явника

·                   Ордерні векселі, векселедавець сплатить вексельну суму певній особі або за її наказом будь-якому іншому індивіду.

Вексельний обіг відбувається на основі проведення таких операцій:

1.                Акцепт. Добровільне набуття особою зобов’язання щодо мплати вексельної суми шляхом здійснення на лицьовій стороні векселя напису «акцептовано», «сплачу» або «зобов’язуюсь сплатити» і накладання власного підпису. Тобто згода особи платити за векселем.

2.                Аваль. Добровільне набуття особою прав та обов’язків гаранта виконання вексельного зобов’язання шляхом здійснення на лицьовій стороні векселя напису «як аваліст», «як гарант», «як поручитель» і накладання власного підпису. Аваль може бути повним і частковим.

3.                Індосація. Передача векселедержателем права вимоги вексельної суми та усіх інших передбачених самим векселем та вексельним законодавством прав іншій особі шляхом здійснення передавального напису (індосаменту), з наступною передачею самого векселя. До вручення векселя індосату передавальний напис може бути відізвано. Індосант – особа, що передає вексель за допомогою індосаменту. Індосат-особа, яка отримує вексель за процедурою індосації.

4.                Цесія. – процедура загально цивільної поступки правом вимоги. Передача прав вимоги за векселем, у тексті якого зроблено застереження «по наказу». Особа, яка передає – цемент, особа, що набуває права – цесіонарій.

5.                Облік (дисконт) векселя – передача векселя і всіх прав за ним на платіжній основі сторонній особі.

6.                Доміциляція -  призначення особливого, відмінного від місцезнаходження векселедавця, місця сплати вексельної суми, а також уповноваженой особи, яке буде проводити виплату. Включення до тексту векселя доміциляційної формули, в якій використовується фраза «доміцильований у» або «підлягає сплаті у».

7.                Ломбардне кредитування під заставу векселя є операцією з векселем, яка здійснюється фін інстит.

8.                Інкасація векселя. Здійснення уповноваженою особою за дорученням векселедержателя пред’явлення векселя до оплати тв. Одержання виплаченої вексельної суми.

1 2  Наверх ↑