Співвідношення понять “світовий ринок”, “світове господарство”, “міжнародна економіка”

1.                Світовий ринок – це сукупність національних ринків, пов’язаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на підставі МПП, спеціалізації, кооперування, інтернаціоналізації.

2.                Світове господарство = світова економіка -  це сукупність національних економік окремих країн та регіональних об’єднань, що взаємодіють між собою на підставі МПП.

Різниця між світовим господарством і світовим ринком полягає у тому, що перше являє собою високу стадію розвитку ринкової економіки , для якої притаманними є не стільки міжнародний рух товарів, кільки міжнародне переміщення факторів виробництва.

3.                Міжнародна економіка – це теорія і реальне явище – це сукупність національних економік, які поєднуються МЕВ, але, на відміну від світової економіки, тут діють ще МО.

4.                Загальна характеристика міжнародної економічної системи.

МЕС – це сукупність елементів світової економіки з властивими їм характеристиками. У процесі взаємодії МЕС виникають сутнісні якості, характеристики, закономірності функціонування цієї системи.

До основних елементів МЕС належать:

-                     Окремі країни, крупи країн.

-                     Різні міжнародні ринки

-                     Системи міжнародних організацій, які регулюють МЕВ

-                     ТНК і транснаціональні банки

-                     МЕВ

Класифікаці країн у МЕС

-                     За регіональною структурою

·                   Північної Америки

·                   Латинської Америки

·                   Західної Європи

·                   Східної Європи

·                   Азії (Центральна, Південно – Східна,….)

·                   Австралії та Океанії

·                   Близького Сходу

·                   Євразійський (СНД)

·                   Африки

-                     За членством в МО

*  ОЕСР

*СОТ

*МВФ,

*МБРР

     - За соціально – економічною ознакою

*Розвинуті

* З перехідною економікою

* Країни, що розвиваються.

- За рівнем ВНД на душу населення

* з високим доходом ( більше 12 тис. дол. США)

* з середнім

   ! за вищим за середній

   ! З нижчим за середній

*з низьким рівнем доходу (приблизно 1025 дол. США)

5. Групи країн у міжнародній економіці: їх загальна характеристика.

1. Високорозвинені держави.

Ознаки:

- Розвинута соціально - ринкова економіка. (Постіндустріальна сфера)

- вичерпаність джерел індустріального розвитку

- відіграють провідну роль в світовій економіці

- швидке зростання фінансового сектору ( за рахунок діяльності ТНК)

- зміщення центру ваги на сферу послуг. (Сервісна економіка)

2. Країни за перехідною економікою

Ознаки:

- Розбудова ринкової економіки

- Тривалі трансформаційні процеси

- проведення кардинальних змін, пов’язаних зі створенням сучасної ринкової економіки.

- структурна перебудова економіки

- перехід до нових джерел та факторів економічного розвитку

- тісна взаємодія із зовнішнім середовищем

- реструктуризація соціальної політики.

3. Країни, що розвиваються.

3.1 Нафтовидобувні країни , ОПЕК

3.2 НІК

3.3 Інші країни,з відносно великими показниками ВВП на душу населення.

3.4 Найменш розвинені країни

6 Міжнародні економічні відносини (МЕВ): поняття, особливості, суб’єкти, об’єкти, рівні та форми.

МЕВ – це система економічних зв’язків між державами, інтеграційними об’єднаннями, МО,ТНК, та іншими суб’єктами МЕ що розвивались на основі МПП та інших факторів виробництва.

Особливості сучасних МЕВ

1.                Вихід за національні кордони

2.                Визначеність форм

3.                Різні рівні глибини існування, функціонування і здійснення.

Елементи системи МЕВ:

·                   Суб’єкти

_ ТНК

_ Національні підприємства, організації

_ Інституційні інвестори

_ Регіони і галузі нац.. економік

_ Держави та інтеграційні об’єднання

_ МО

_ фізичні особи

·                   Форми

_ Міжнародна торгівля товарами та послугами

_ Міжнародний рух капіталів та інвестицій

_ Міжнародний рух робочої сили

_ Міжнародний науково-технічний обмін

_ Валютно - кредитні та валютні відносини

_ Міжнародна економічна інтеграція

·                   Об’єкти

_ Товари, послуги

_ інвестиції

_ технології

_ цінні папери

_ кредити

_ валюта

_ робоча сила

Рівні МЕВ – це сфери активності та взаємодії суб’єктів, що мають різну тривалість та інтенсивність відносин.

Класифікація рівнів МЕВ

1.                За специфікою суб’єктів

-                     Макрорівень

-                     Мезорівень

-                     Макрорівень

2.                За ступенем тривалості дії угод і довіри суб’єктів один до одного

-                     Міжнародні економічні контракти

-                     Міжнародна економічна взаємодія

-                     Міжнародне економічне співробітництво

-                     Міжнародна економічна інтеграція.

7. Сутність, складові та особливості міжнародного поділу праці (МПП).

Міжнародний поділ праці (МПП) — спеціалізація країн (їх господарюючих суб’єктів) на виробництві певних продуктів і послуг з метою їх збуту за межами національного ринку, тобто в інших країнах.

Фактори, що спонукають країни до участі в МПП:

1)                обсяг внутрішнього ринку;

2)                рівень економічного розвитку;

3)                забезпеченість природними ресурсами;

4)                питома вагаг у структурі економіки;

Форми міжнародного поділу праці. Існують три основних форми міжнародного поділу праці, що збігаються з формами суспільного поділу праці:

1) Загальна форма міжнародного поділу праці — поділ праці за родами і сферами виробництва: сільське господарство, сфера послуг, добувні та обробні галузі промисловості.

2) Часткова форма міжнародного поділу праці — поділ родів і сфер виробництва на окремі галузі промисловості, сільського господарства тощо.

3) Одинична форма міжнародного поділу праці — спеціалізація країни на виготовленні окремих деталей та вузлів певного складного товару: подетальна, поопераційна (або технологічна), типорозмірна.

Головним напрямком розвитку МПП стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва, що є формами МПП і виражають його сутність.



Міжнародна спеціалізація – це спеціалізація підприємств різних країн на виготовленні часткових продуктів, пов'язана з науково-технічною революцією. Розвивається вона за двома напрямками.

1. Виробничий напрямок включає спеціалізацію: міжгалузеву; внутрі шньогалузеву; окремих підприємств.

2. Територіальний напрямок включає спеціалізацію окремих країн, групи країн або  регіонів на виробництві визначених товарів і їхніх частин для світового ринку.

Основні види міжнародної спеціалізації виробництва:



1)     предметна (виробництво продуктів);



2)     подетальна (виробництво компонентів продуктів);

3)     технологічна або стадійна (здійснення окремих технологічних процесів).



Об'єктивною основою міжнародного кооперування виробництва є зростаючий рівень розвитку продуктивних сил і процес стійких виробничих зв'язків між самостійними підприємствами як усередині країн, так і на світовому рівні.

Міжнародне кооперування як визначена система відносин характеризується сферою, областю діяльності і методом співробітництва.

Міжнародне кооперування охоплює наступні сфери співробітництва:



1. Виробничо-технологічне співробітництво

2. Торгово-економічні процеси, пов'язані з реалізацією кооперованої продукції.



3. Післяпродажне обслуговування техніки.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32  Наверх ↑