Навчальна, професійна та наукова юридична діяльність в системі ДПА.

Юридичні служби в органах ДПС (ДПА) почала своє існування з моменту заснування податкової служби у 1990 році. Адже, жодне питання, пов’язане з закупівлею товарів, проведенням податкової перевірки чи переведенням податківця на іншу посаду, не може бути вирішено без кваліфікованої допомоги правознавця. Таким чином, юрист в податкових органах – це фахівець широкого профілю, знавець як податкового, так і цивільного, процесуального, кримінального законодавства.

Організація юридичної служби в ОДПС є досить важливою, оскільки нові явища в економіці України, її спрямованість на перехід до ринкових відносин, де управління в кожній сфері державної діяльності вимагає нових підходів. 

Невелике ознайомлення з історією організації та діяльності юридичних служб дає змогу з'ясувати їх передісторію та етапи еволюції.

      Вперше про юристів згадується у Декреті Ради Народних Комісарів “Про оплату праці службовців та працівників радянських установ” від 27 липня 1918 року, де всі працівники поділялись на чотири групи, кожна з яких поділялась, у свою чергу, на категорії. Юристи (юрисконсульти) були відне­сені до II категорії першої групи відповідальних працівників.

      Спочатку контроль за діяльністю юрисконсультів був покладений на загально-консультаційний відділ наркомату юстиції, але з лютого 1923 року контроль за їхньою діяльністю, в порядку загального нагляду, здійсню­вала прокуратура. Далі було ще кілька реорганізацій у цій сфері. На першому загальносоюзному засіданні юристів державної промисловості (17-22 травня 1925 року) обговорювались актуальні питан­ня правового регулювання господарської діяльності держави. Того ж року РНК затвердила Положення про юрисконсультів державних під­приємств і Положення про бюро юрисконсультів. Структурно юридичні служби діяли при керуючому органі підприємства і тільки йому підпо­рядковувались. Після другого всесоюзного засідання (20-25 березня 1927 року) було прийнято постанову “Про юрисконсультів державних установ, підприємств та кооперативних організацій і нагляд за їх діяль­ністю". Знову нагляд за законністю діяльності юрисконсультів здійсню­вала прокуратура. Після створення у 30-х роках галузевих наркоматів з власними юридичними службами зв'язок цих служб з прокуратурою майже припинився. А в період Великої Вітчизняної війни посади юрис­консультів на багатьох підприємствах взагалі були скорочені (через особливі умови воєнного часу, зниження ролі договорів у народному господарстві тощо).

      Сьогодні правове станови­ще юридичної служби в Україні регулюється Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу дер­жавної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 року №690.  Зазначеним Загальним положенням встановлено, що на державному підприємстві… залежно від обсягу, характеру та складності правової роботи утворюється, як правило, у формі самостійного структурного підрозділу - юридичне управління (відділ, сектор, бюро, група тощо) або вводиться посада юрисконсульта відповідної категорії (юридична служба).

          На сьогоднішній день чисельність юридичної служби органів ДПС Харківської області складає 133 фахівця-юриста, які мають вищу юридичну освіту та володіють певними навичками судової та іншої правової роботи, в той час як, наприклад, в 1996 році юридична служба ДПС області складала лише 25 фахівців. Збільшення чисельності юридичної служби, перш за все, пов’язано із збільшенням обсягів правової роботи в органах ДПС, збільшенням судових справ, де однією із сторін виступають податкові органи.

   В кожній ДПІ (МДПІ, ОДПІ) та області утворені юридичні відділи чисельністю не менше ніж 4 спеціалісти (в ДПА області - управління), в залежності від кількості платників податків, які в них обліковуються. 

Основними ж завданнями юридичної служби на сучасному етапі є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших норма­тивних документів міністерствами, підприємствами, а також їх керівни­ками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків.

Це питання досить важливе з огляду на специфічність діяльності юридичної служби, яка, певною мірою, покликана контролювати діяль­ність структурних підрозділів, посадових осіб і керівників на предмет дотримання ними норм законодавства.