Тема 6. Фінансові аспекти реорганізації підприємств

 

Санація – це комплекс заходів, спрямованих на вихід підпри­ємства з кризи, відновлення його прибутковості та конкурентоспро-можності. Фінансова санація передбачає покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності, скорочення заборгованості до нор-мального рівня, формування достатніх фінансових ресурсів для ста-більного функціонування підприємства.

Метою проведення санації є запобігання визначенню борж-ника банкрутом і його ліквідація. Організація санаційної процедури складний багато етапний процес, який затверджується ухвалою ар-бітражного суду щодо:

1) визначення боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

2) затвердження звіту керуючою санацією і припинення роз-гляду справи про банкрутство;

3) встановлення кінцевого строку розрахунків з кредиторами, але не більше шести місяців. У цьому випадку розгляд справи про банкрутство припиняється після завершення розрахунків з кредиторами.

Порядок та способи проведення санації підприємств з метою стабілізації їх фінансового стану та запобігання банкрутству регла-ментуються “Положенням про порядок проведення санації державних підприємств”, яке було затверджене Кабінетом Міністрів України у 1994 р.

Конкретизує програму санації план її здійснення. У плані са-нації передбачаються заходи з відновлення платоспроможності, стро-ки відновлення платоспроможності, умови залучення інвесторів, умо-ви відповідальності інвестора за невиконання своїх зобов’язань, задо-волення вимог кредиторів. План санації розробляється у формі бізнес-плану як санаторами, так і підприємством-боржником.

Санація підприємства може передбачати його реструктуриза­цію, тобто здійснення організаційно-господарських, фінансово-еконо-мічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганіза­цію підприємства, зміну його структури управління, форм власності орга-нізаційно-правової форми, які сприятимуть фінансовому оздоровлен-ню підприємства.

У результаті здійснення цих перетворень створюються життє­здатні суб’єкти підприємницької діяльності, які можуть ефективно функціонувати в конкурентному середовищі.

Кожна з форм реструктуризації має свої переваги, недоліки та умови впровадження. Критеріями вибору тієї чи іншої форми можуть бути:

– строки окупності інвестицій;

– темпи нарощування дохідності;

– достатність отриманих коштів для погашення боргів;

– ефект синергізму;

– строки освоєння нових видів продукції або нових сфер ді­яльності.

Розрізняють горизонтальне злиття (приєднання, поглинан-ня), яке являє собою об’єднання двох підприємств, що виробляють однакову продукцію чи надають однакові послуги, та вертикальне злиття – об’єднання одного підприємства з його постачальником виробничих ресурсів чи із споживачем його продукції, послуг.

Головною метою розукрупнення підприємств, які перебу-вають у фінансовій кризі, є виокремлення санаційноспроможних ви-робничих підрозділів (виробництв) для проведення їх фінансового оздоровлення й оформлення як самостійних юридичних осіб. Цей на-прямок реорганізації дає змогу зосередитися на окремих стратегічних сферах діяльності підприємства, що забезпечує одночасну втрату збит-кових сфер діяльності та підтримку прибуткових сфер.

До видів такої форми реорганізації підприємств як розукруп-нення відносяться реорганізація поділом тареорганізація виділенням.

Поділ – це спосіб реорганізації, який полягає в тому, що юри-дична особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб.

У результаті поділу підприємства до новостворених підприємств за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах переходять майнові права і обов’язки (активи та пасиви) реорганізованого підпри­ємства.

Реорганізація виділенням передбачає, що частина активів і па-сивів підприємства, яке реорганізується, передається правонаступнику або кільком правонаступникам, утворюваним унаслідок реорганізації. Підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово-гос-подарську діяльність. Воно не втрачає статусу юридичної особи, а ли-ше вносить зміни до установчих документів згідно з чинним зако-нодавством.

Останньою із зазначених нами форм реорганізації підпри-ємства є перетворення, тобто реорганізація підприємства без зміни розмірів підприємства, що реорганізується.

Отже, перетворення – це спосіб реорганізації, що передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства. Коли одне підприємство перетворюється на інше, до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов’язки колиш-нього підприємства.

Здійснення санаційних заходів пов’язано з обґрунтуванням джерел фінансування. Інвесторами цього процесу можуть бути як фі­зичні, так і юридичні особи.

Джерелами погашення непокритих збитків підприємства-боржника є резервні, страхові фонди, фонди цільового призначення, нерозподілений прибуток, санаційний прибуток.

Реалізація комплексу заходів по санації підприємства-борж-ника в разі успіху виводить його з фінансової кризи і створює умови для проведення підприємницької діяльності в майбутньому. Якщо цілі фінансової санації не досягнуто, підприємство оголошується банкру-том і розпочинається ліквідаційна процедура.