20. Інвестиції в системі міжнародного руху капіталу.

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) – капіталовкладення в іноземні підприємства, які забезпечують контроль над обєктом розміщення капіталу і відповідний доход. За міжнародними нормами частка іноземної участі в акціонерному капіталі фірми, що дає право такого контролю – 25%, за американськими – 10%, австралійськими і канадськими – 50%. Прямі іноземні інвестиції здійснюються у формі створення дочірніх компаній, асоційованих (змішаних) компаній, відділень, спільних підприємств тощо. Сьогодні найчастіше створюються змішані компанії за участю місцевого капіталу.

Міжнародне портфельне інвестування     (МПІ) – вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дають інвесторові права реального контролю над об’єктом інвестування. До складу МПІ входять інвестиції в акціонерні ЦП ( акції, паї );

боргові ЦП (облігації, казначейські векселі, депозитні сертифікати, деривативи тощо).

Головним мотивом МПІ є прагнення розмістити капітал в таких країнах і в таких ЦП, що забезпечували б максимальний прибуток при прийнятному для інвестора ризику. МПІ здійснюються переважно за участю приватного підприємницького капіталу.

Особливостями МПІ на сучасному етапі є :

постійне зростаня обсягів МПІ. На початку 90-х МПІ складали біля 10% ВВП в найбільш розвинених країнах, в середині 90-х – до 100% і більше.

здійснення МПІ переважно між розвиненими країнами ( до 90% всього їх обсягу);

невеликий обсяг ринку МПІ порівняно  з національними ринками портфельних інвестицій і водночас значно більший за ринок міжнародних прямих інвестицій.

21. Інтеграційні і дезінтеграційні процеси в сучасному світі.

Інтеграція на сучасному етапі зумовлена переважно економічними мотивами. Лише об’єднання Німеччини може розглядатись в основному як прояв політичних, культурних та інших мотивів.

Дезінтеграція в своїй основі має дві причини. Перша це заперечення дійсністю самих причин інтеграційних процесів (тобто економічних причин). Інша причина полягає у тому, що в міру розвитку економіки та все повнішого задоволення потреб людини на перший план виступають чинники культурного середовища. При цьому той поріг є досить невизначеним.

Інтеграційні тенденції на макро рівені- ЄС,  Угрупування країн Південно-Східної Азії зумовлені посиленням глобальної конкуренції, а відповідно і необхідністю створення великих ринків, що могли б стати основою для конкурентоспроможності національних компаній об’єднань країн. Це як розширює внутрішній ринок, так і стимулює ці компанії до об’єднання, щоб краще протидіяти конкурентам з інших регіонів через ефект масштабу, об’єднання зусиль у розробці нових технологій та продуктів.

Разом з тим спостерігаються численні точки, на Землі де відбуваються регіональні дезінтеграційні процеси зумовлені бажанням певних груп населення відокремитись від інших за національною чи релігійною ознакою, іноді основою є непропорційність розвитку країни.

Так сепаратистські настрої Північної Італії зумовлені перш за все тим, що вона переважно здійснює дотування інших регіонів країни за рахунок вищого рівня свого розвитку. Що стосується СНД, то причиною тут переорієнтація виробничих зв΄язків, оскільки було змінено основи, на яких здійснювалось співробітництво можна сказати, що провівши лібералізацію цін на нафту Росія підірвала підгрунтя кооперації в рамках колишнього СРСР і спричинила дезінтеграційні процеси на цій території.

Зараз тут можна виділити нові інтеграційні сили – між державами Середньої Азії, між Росією та Білоруссю, Прибалтійські держави між собою та ЄС, Україна з планами інтеграції теє в ЄС.

22. Інтернаціоналізація як об‘єктивний процес економічного розвитку.

23. Країни-лідери світ. ек-ки та їх заг. хар-тика.

Цей регіон складає »16% всього нас-ня. Саме ця група країн визначає динаміку розвитку світ. госп-ва. До ПРК належать 23 країни. Промислово-розвинуті країни мають багато спільних ознак:

в сусп.-ек. плані розвиток їх госп-ва базується на кап. способі вир-ва, тобто на певній єдності і взаємодії ПС і вир. відносин, яка визначається пануючою формою власності;

відповідно до концепції ек зростання Ростоу, ПРК пройшли стадії підйому. ·Стадія підйому хар-ся подоланням старих традиц. укладів, що перешкоджають стійкому зростанню.. ·На стадії зрілості економіка здатна перейти від традиц. галузей до наукомістких і ефективно використовувати шир. спектр ресурсів. ·На стадії мас. спож-ня гол. роль починає відігравати вир-во предметів тривал. використання та послуг.

ПРК виділяються серед інших підсистем світ. госп-ва дуже вис. рівнем їх ек. розвитку. За вир-вом ВВП на душу нас-ня вони майже в 5 разів перевищують загальносвіт. Рівень

в ході сусп.-ек. розвитку в 16-18 ст. в зах. країнах сформувалось громад. сусп-во, що являє собою сук-сть форм соц. орг-ції, що пошир-ся на все сусп-во і його осн. складові частини. Суттєву роль в ньому відіграють самодіяльні громад. орг-ції.

 

24. Кредитна політика міжнародних фінансових організацій.

У міждержавному регулюванні валютних та кредитних відносин основна роль належить спеціальним міжнародним валютно-фінан­совим організаціям, серед яких провідне місце займають Міжна­родний валютний фонд, Світовий банк, Банк міжнародних розра­хунків, регіональні банки та валютно-кредитні організації ЄС — Європейський інвестиційний банк, Європейський фонд валютного співробітництва,. Кредитні операції МВФ здійснює лише з офіційними органами країн-членів — казначействами, центральними банками, валютни­ми стабілізаційними фондами. МВФ надає кредити декількох видів: звичайний кредит — для стабілізації платіжного балансу в межах року з можливим його продовженням до 4—5 років; компенсаційний кредит — для компенсації скорочення експортного виторгу за незалежними від країни-позичальника при­чинами (на 3—5 років); стабілізаційний ("буферний") кредит — для фінансування запа­сів сировини в зв'язку з несприятливою кон'юнктурою на світових ринках (на 3—5 років). Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) надає позики, що фінансують видатки, пов'язані з реструктуризацією економіки, що сприяє її стабільності, ефективності та ринковій орієнтації. Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) надає кредити країнам — членам ЄС для покриття дефіциту пла­тіжного балансу за умови виконання ними програми стабілізації економіки, а також виконує функції кредитно-розрахункового об­слуговування. Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) створює в постсоціалістичних країнах конку­рентоспроможної промисловості, розвиток взаємовигідних зв'язків між західноєвропейськими країнами і надання кредитів під великі проекти в галузях енергетики, транспорту, зв'язку, охорони довкіл­ля тощо.. Паризький клуб здійснює нагляд за державною заборгованістю країн-боржників, а Лондонський клуб займається проблемами реструктуризації приватної зовнішньої заборгованості.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21  Наверх ↑