6.Класифікація промислових отрут. Засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри людини
Найбільш широке визнання отримала класифікація промислових отрут по їх токсичній дії. По цій класифікації промислові отрути умовно групують на дев’ять груп по наслідках переважної дії на організм та зовнішнім ознакам отруєння (таблиця 1).
Одна із особливостей хімічних виробництв полягає в тому, що, як правило, в повітрі виробничих приміщень присутні не один, а ряд примісей, що являють собою вихідні, проміжні та кінцеві (а інколи і побічні) продукти виробництва. Сумісна дія ряду токсичних речовин на організм може приводити або до незалежних уражень, або до сумарного (адитивного) ефекту. Але необхідно враховувати, що сумарна дія деяких речовин не завжди носить адитивний характер: одні речовини взаємно підсилюють свою дію – синергісти, інші послаблюють – антагоністи. Тому розрізняють шкідливі речовини: різнонаправленої та однонаправленої дії.
Для гігієнічної оцінки повітря середовища при умові адитивної дії газів можна скористатися формулою, запропонованою А.Г.Аверьяновим:
С1/ГДК1+С2/ГДК2+Сn/ГДКn£ 1 ,
тобто сума відношень фактичних концентрацій(С1,С2,...,Сn) до їх гранично допустимих концентрацій (ГДК), не повинна перевищувати одиниці.
Таблиця.1 Класифікація промислових отрут
|
Група |
Промислові отрути |
Признаки отруєння |
|
1 |
Нервові – вуглеводи, спирти жирного ряду, анілін, сірководень, тетраетилсвинець, трикрезилфосфат, аміак, фосфорорганічні речовини і інш. |
Викликають розлади ф-й нервової системи, м’язові судоми, параліч. |
|
2 |
Подразнюючі – хлор, аміак, двоокис сірки, тумани кислот, окисли азоту, фосген, дифосген, ароматичні вуглеводні і інше. |
Вражають верхні та глибокі ди- хальні шляхи |
|
3 |
Припалюючі та подразнюючі шкіру та слизові оболонку – неорганічні кислоти, луги, деякі органічні кислоти, ангідриди і інш. |
Вражають шкірні покриття з утворенням наривів, язв. |
|
4 |
Ферментні – синильна кислота та її солі, миш’як та його з’єднання, солі ртуті (сулема), фосфорорганічні з’єднання. |
Порушують структуру ферментів та інактивують їх. |
|
5 |
Печінкові – хлоровані вуглеводні, бромбензол, фосфор, селен. |
Викликають структурні зміни тканин печінки. |
|
6 |
Кров’яні – окис вуглецю, гомологи бензолу, ароматичні смоли, свинець та його неорганічні з’єднання і інш. |
Знищують ферменти що приймають участь в активізації кисню, взаємодіють з гемоглобіном. |
|
7 |
Мутагени – етиленімін, окис етилену,деякі хлоровані вуглеводні, з’єднання свинцю, ртуті та інш. |
Впливають на генетичний апарат клітин. |
|
8 |
Алергени – деякі з’єднання нікелю, багато похідних пірідина, алкалоїди і інш. |
Викликають зміни в реактивній здатності організму. |
|
9 |
Канцерогени – кам’яновугільна смола, ароматичні аміни, азо – та діазоз’єднання і інш. |
Викликають утворення злоякісних пухлин. |
При отруєнні та інших ураженнях потерпілому необхідно надати першу допомогу до прибуття лікаря. Персонал цеху або виробництва повинен бути навчений способам здійснення долікарської допомоги при даних конкретних умовах виробництва, а також правил проведення штучного дихання. Тут перша і необхідна умова – винести потерпілого на чисте повітря. Методи лікування отруєнь визначаються та призначаються лише лікарем.
Перелік засобів індивідуального захисту при проведенні певних робіт встановлюється галузевими нормами. При роботі в умовах загазованості повітряного середовища використовуються противогази.
При високому рівні запиленості використовуються респіратори. Для захисту шкіри працюючих від парів, газів, пилу застосовується спецодяг, спецвзуття та рукавиці, а також пасти та емульсії.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 Наверх ↑