Метод 5 Митна вартість, визначена за п'ятим методом, є сумою відповідних витрат.
Розглянемо кожний із цих елементів докладно.
Перший елемент складається з ціни або вартості матеріалів і виробів або вартості виробництва чи іншої переробки, яка здійснюється при виготовлені товарів що імпортуються.
Між термінами "ціна/витрати" і "вартість" відповідно до ГАТТ є значна відмінність. Митниці використовують вартість матеріалів і виробів тільки тоді, коли данних про відповідні витрати немає в наявності.
Вартість матеріалів повинна включати вартості таких складових як: -сировина (деревина, сталь, олово, глина, текстиль, і т.д.); -вартість отримання сировини від джерела до місця виробництва; -напівфабрикати, такі як, наприклад, інтегральні схеми; -інші напівфабрикати, компоненти, або частини.
Не повинно включатись до вартості матеріалів:
-вартість відновлення матеріалів, наприклад з металобрухту або відходів;
-сума будь-якого внутрішнього податку, накладеного країною виробництва продукції, яка має безпосередньо застосовуватись по відношенню до матеріалів або їх розміщення, якщо податки були переведені або повернені після експортування готових товарів.
Витрати на виготовлення включають: -всі безпосередні витрати на робочу силу;
-всю вартість за монтаж, коли здійснювались монтажні операції замість виробництва; -технологічні витрати, які включаються до промислового процесу;
-непрямі витрати такі ж контроль над виробництвом, утримання виробництва, понаднормова робота, і т.д.
Витрати на виробництво включають будь-які витрати, які поніс виробник, щоб виготовити товари, що оцнюються. Таким чином, враховуються не тільки прямі витрати за переробку або виробництво але також непрямі витрати за робочу силу.
Це може також включати витрати за монтажні роботи і витрати на ремонт або утримання обладнання і машин, які використовуються в процесі виробництва.
У відношенні до витрат на матеріали і вироби, можна покладатись на заяву виробника, щодо витрат, як тільки вони знаходяться у відповідності до загальноприйнятих принципів обліку.
Прибуток і загальні видатки додаються до митної вартості, якщо вони дорівнюють таким, що є
Звичайними при продажу товарів того ж самого класу або виду як товари, що оцінюються, які зроблені виробниками в країні, з якої експортується в країну імпорту.
Частка прибутку і загальних видатків, які будуть додані, визначається на основі інформації яку надає виробник, або від імені виробника. Однак, використовуються дані виробника про видатки, якщо вони дорівнюють часткам, які є характерними для продажу товарів того ж самого класу або виду як і товари, що оцінюються, та які зроблені виробниками в країні з якої експортуються в країну імпорту.
Сума прибутку і загальних видатків повинна прийматися в цлому. Якщо, в будь-якому специфічному випадку, сума прибутку виробника, і його загальні видатки - високі, взяті рзом, вони можуть, все-таки, дорівнювати сумі прибутку і загальних видатків, які звичайно відображаються в торгівлі.
Митна вартість за даним методом визначається як на основі інформацї, отриманої в Україні, так і за допомогою інформацї про витрати виробництва товарів, що оцнюються, яку можна отримати за межами країни імпорту.
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються)) з України на підставі договору купівлі- продажу або міни, визначається на основі цни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.
До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:
А) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;
Б) комісійні та брокерські винагороди;
В) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити я умову продажу (експорту) товарів, які оцнюються.
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі цни, підтвердженої комерцйними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.
У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту)) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.
Декларування митної вартості в разі експорту
У разі вивезення (експорту) товарів, на які встановлено вивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита, митна вартість декларується шляхом подання декларації митної вартості.
Основою для визначення митної вартості товарів є ціна угоди, яку фактично сплачено чи яка підлягає сплаті за ці товари, якщо на неї не вплинули такі фактори:
1) Обмеження щодо прав продавця (експортера) на товари, що оцінюються, за винятком:
А) обмежень, встановлених законами;
Б) обмежень, що істотно не впливають на ціну товарів;
2) Залежність продажу (відчуження) та ціни угоди від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати;
3) Відомості, використані декларантом для визначення митної вартості товарів, не підтверджені документально або не є кількісно вираженими та достовірними;
4) Учасники угоди (експортер та імпортер) є взаємозалежними особами, за винятком випадків, коли їх взаємозалежність не вплинула на ціну угоди, що повинне бути доведено декларантом. При цьому особи вважаються взаємозалежними, якщо має місце хоча б одна з таких умов:
А) один з учасників угоди - фізична особа чи посадова особа одного з підприємств - учасників угоди є одночасно посадовою особою іншого підприємства - учасника угоди;
Б) учасники угоди є співвласниками підприємства;
В) учасники угоди пов'язані трудовими відносинами;
Г) один з учасників угоди володіє вкладом (паєм) чи акціями з правом голосу в статутному капіталі іншого учасника угоди, які становлять не менше п'яти відсотків статутного капіталу;
Ґ) обидва учасники угоди перебувають під прямим чи непрямим контролем третьої особи;
Д) учасники угоди спільно, прямо чи непрямо контролюють третю особу;
Е) один з учасників угоди прямо чи непрямо контролює іншого учасника угоди;
Є) учасники угоди - фізичні особи чи посадові особи підприємств - учасників угоди є родичами.
Порядок переміщення громадянами товарів через митний кордон України
Громадяни за умови дотримання вимог Митного Кодексу та інших законів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім1 тих, що заборонені до ввезення в Україну та вивезення з України, а також тих, щодо яких законом України встановлено обмеження в галузі зовнішньоекономічної діяльності.
Громадяни можуть переміщувати товари засобами авіаційного, водного, автомобільного й залізничного транспорту в:
- Ручній поклажі,
- Супроводжуваному багажі,
- Несупроводжуваному багажі,
- Міжнародних поштових відправленнях,
- Міжнародних експрес-відправленнях.
Громадяни з умови дотримання вимог цього Кодексу та інших законів України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім:
Заборонених до ввезення в Україну;
Заборонених до вивезення з України;
Заборонених до транзиту через митну територію України. Види цих товарів визначаються Митним кодексом України й законами України.
Громадяни не можуть переміщувати через митний кордон України товари, щодо яких законодавством України встановлені обмеження в галузі зовнішньоекономічної діяльності.
Валютні цінності переміщуються через митний кордон України в порядку, встановленому Національним банком України.
Не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, щодо яких не було здійснено митне оформлення.
При цьому необхідно враховувати, що:
Митне оформлення товарів і транспортних засобів, які вивозяться з межі митної території України, може здійснюватися в будь-якому митному органі на всій митній території України;
Митне оформлення товарів (крім тих, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, а також автомобілів), які ввозяться на митну територію України, здійснюється у пунктах пропуску через митний кордон України;
Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі, здійснюється митними органами за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян;
Митне оформлення автомобілів, які ввозяться на митну територію України громадянами, здійснюється в місцях, визначених Держмитслужбою України.
На прохання осіб, що переміщують через митний кордон України товари і транспортні засоби, митне оформлення може здійснюватися поза місцем розташування митних органів, а також поза робочим часом, встановленим для митних органів.
За митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів, митними органами із заінтересованих осіб справляється плата. Розмір такої плати не може перевищувати вартості фактичних витрат митних органів на вчинення зазначених дій.
Предмети, що переміщуються громадянами через митний кордон України, підлягають усному або письмовому декларуванню.
Форма усного декларування застосовується при переміщенні громадянами через митний кордон
України особистих речей, а також товарів і транспортних засобів у порядку й обсягах, що не перевищують норми, установлені законами України й іншими нормативно-правовими актами, та таких, що не потребують дозволів відповідних державних органів на їх переміщення.
При усному декларуванні митна деклараця не заповнюється.
За бажанням власника або на вимогу посадової особи митного органу деклараця оформлюється в обов'язковому порядку.
З обов'язковим письмовим декларуванням через митний кордон України переміщуються:
Багаж, що відстав від власника;
Несупроводжуваний багаж;
Валютні цінності, цінності в кількості та обсягах, що перевищують норми, установлені чинним законодавством;
Предмети, переміщення яких через митний кордон України здійснюється за дозвільними документами державних органів: будь-які зброя, боєприпаси й вибухові речовини, наркотики й психотропні речовини, культурні цнності, друковані видання та інші носії інформації, отруйні й сильнодіючі речовини та ліки, радіоактивні матеріали, об'єкти флори й фауни, їхні частини та одержана з них продукція, високочастотні радіоелектронні пристрої та засоби зв'язку;
Товари, що підлягають обкладенню податками й зборами;
Товари, що тимчасово ввозяться на територію України, вивозяться за межі території України або переміщуються транзитом;
Транспортні засоби, що тимчасово вивозяться за межі України, за бажанням власника (користувача);
Товари, що переміщуються в міжнародних поштових відправленнях;
Товари, що переміщуються в міжнародних експрес-відправленнях.
Митна декларація, оформлена посадовою особою митного органу в повному обсязі, залишається у власника для безперешкодного ввезення або вивезення зазначених у ній валютних цнностей, товарів і транспортних засобів.
У разі втрати декларація не поновлюється та її власник утрачає право на безперешкодне переміщення зазначених у ній валютних цінностей, товарів і транспортних засобів.
Умови пересилання громадянами товарів у міжнародних поштових та експрес- відправленнях
Кабінетом Міністрів України визначені такі розміри і гранична маса міжнародних поштових відправлень (далі - МПВ):
|
Вид відправлення |
Гранична Маса, кілограмів |
Розмір в упаковці, міліметрів |
|
Поштові картки |
|
Максимальний: 120 х235 мінімальний: 90 х 140 |
|
Листи |
2 |
Максимальний: сума довжини, ширини і товщини не повинна перевищувати 900, а найбільший вимір - 600. Сума довжини і подвійного діаметра рулонів не повинна перевищувати 1040, а найбільший вимір -900 |
|
Відправлення з оголошеною цінністю |
2 |
|
|
Бандеролі |
5 |
|
|
Секограми |
7 |
|
|
Дрібні пакети |
2 |
Мінімальний: 90 х 140, сума довжини і подвійного діаметра рулонів - 170 (найбільший вимір не повинен перевищувати 100) |
|
Мішки "M" |
30 |
|
|
Посилки |
30 |
Будь-який вимір не повинен перевищувати 1050. Сума довжини і найбільшого периметра (довжини кола) у будь-якому напрямку (крім довжини) не повинна перевищувати 2000. Для громіздких посилок: будь-який вимір посилки не повинен перевищувати 2000, а сума довжини і найбільшого периметра (довжини кола) у будь- якому напрямку (крім довжини) не повинна перевищувати 3000 мінімальний: 90 х 140 х 50 |
|
Відправлення міжнародної прискореної пошти "EMS" |
30 |
Будь-який вимір не повинен перевищувати 1500. Сума довжини і найбільшого периметра (довжини кола) у будь-якому напрямку (крім довжини) не повинна перевищувати 3000 |
|
Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнаця" |
30 (кожного) |
Будь-який вимір кожного з них не повинен перевищувати 1050. Сума довжини і найбільшого периметра (довжини кола) у будь-якому напрямку (крім довжини) не повинна перевищувати 2000 |
Для декларування товарів та інших предметів, що переміщуються в МПВ, використовуються уніфіковані міжнародні бланки встановлених форм згідно з положеннями актів Всесвітнього поштового Союзу (далі - ВПС):
Митна декларація СК 23, використання якої обов'язкове при пересиланні посилок, згрупованих поштових відправлень з позначкою "Консигнаця" та можливе при пересиланні відправлень з оголошеною цінністю;
Ярлик "Митниця СК 22", використання якого обов'язкове при пересиланні дрібних пакетів, мішків "М" та можливе при пересиланні бандеролей.
Митна декларація СК 23 разом з примірником акта залишається в справах митного органу, але не вважається декларуванням товарів, що містяться в МПВ, не замінює декларації відправника МПВ, а кваліфікується як перелік товарів та інших предметів.
Митний контроль МПВ здійснюється оглядовою комісією в складі трьох осіб - однієї посадової особи митного органу та двох працівників місця міжнародного поштового обміну (далі - ММПО).
Митний контроль МПВ здійснюється посадовими особами митного органу за відсутності відправника (одержувача) МПВ шляхом перевірки документів і відомостей, потрібних для такого контролю, митного огляду (переогляду), обліку товарів та інших предметів у МПВ, а також з використанням інших видів контролю, передбачених законодавством України.
Митні органі самостійно визначають форму та обсяг митного контролю, достатні для
Забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Митний огляд МПВ здійснюється, як правило, без їх розпакування з використанням технічних засобів контролю.
Не підлягають пропуску через митний кордон України в МПВ товари та інші предмети:
А) заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України в тому числі:
Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, холодна зброя та інші предмети, спеціально призначені для нападу та оборони (кастети, стилети, балончики з рідиною паралітичної дії тощо), вибухові, легкозаймисті або інші небезпечні речовини, військове спорядження, якщо інше не передбачено законодавством;
Наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори, включені Комітетом з контролю за наркотиками примоз до перелік наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства, та радіоактивні речовини;
Культурні цінності;
Б) предмети непристойного та аморального змісту;
В) дозволи на право носіння зброї, трудові книжки, військові квитки, паспорти та інші документи, що посвідчують особу;
Г) товари, переміщення яких здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності;
Д) предмети, ввезення яких заборонено до країн, визначених у Керівництві з приймання міжнародних поштових відправлень.
У міжнародних посилках, бандеролях, мішках "М" забороняється пересилати письмові повідомлення, що мають характер ділового і особистого листування, а також будь-яку кореспонденцію, яка не належить відправникам або адресатам (одержувачам), за винятком рахунків та описів вкладення.
У міжнародних бандеролях, мішках "М", дрібних пакетах та посилках забороняється пересилати документи та цінні папери;
Е) відправлені з порушенням митних правил, актів ВПС чи нормативно-правових актів, що застосовуються у сфері надання послуг поштового зв'язку;
Є) на переміщення яких через митний кордон України встановлено обмеження внаслідок застосування державних заходів нетарифного регулювання (ліцензування, сертифікації тощо) або які підлягають іншим видам контролю таза результатами такого контролю не можуть бути пропущені через митний кордон України;
Ж) предмети, щодо яких не було здійснено митне оформлення.
Призначені до пересилання за кордон у відкритих поштових відправленнях оригінали або засвідчені нотаріально копії особистих документів легалізуються (для тих країн, де така легалізація потрібна)) в Міністерстві закордонних справ України.
За відсутності ознак контрабанди або порушення митних чи поштових правил МПВ з товарами та іншими предметами, забороненими до переміщення через митний кордон України, пропуску в Україну не підлягають і повертаються ММПО відправникам МПВ. Повернення відправникам таких МПВ здійснюється операторами поштового зв'язку відповідно до положень Всесвітньої поштової конвенції.
МПВ з товарами та іншими предметами, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлено обмеження, у визначеному порядку зберігаються оператором поштового зв'язку під митним контролем до подання митним органам дозвільних документів або до закінчення встановленого поштовими правилами терміну зберігання МПВ.
Пересилання за межі України валюти
Дозволяється пересилання за межі України на ім'я громадян-резидентів і нерезидентів іноземної валюти та чеків у міжнародних поштових відправленнях з оголошеною цінністю:
Банкнот у сумі до 100 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день оформлення
Митної декларації,
Іменних чеків, виражених в іноземній валюті, що були ввезені/переслані з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Дозволяється пересилання на митну територію України на ім'я громадян-резидентів і нерезидентів іноземної валюти та чеків у міжнародних поштових відправленнях з оголошеною цінністю:
Банкнот у сумі до 200 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день оформлення митної декларації,
Іменних чеків, виражених в іноземній валюті, - у сумі до 10000 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день оформлення митної декларації. Сума оголошеної цінності цих відправлень не повинна перевищувати 5000 доларів США.
Отримання чеків в Україні в сумі, що перевищує встановлені норми, дозволяється на підставі спеціального дозволу Національного банку за формою 05.
Обкладення податками і зборами товарів, що переміщуються громадянами на митну територію України в міжнародних поштових і міжнародних експрес-відправленнях
|
Критерії |
Спосіб ввезення |
Декларуванн я |
Оп одатку вання |
Документ Для нарахування податків і зборів |
|
|
1) сумарна митна вартість не перевищує 200 євро, а загальна вага не перевищує 50 кг |
V у Міжнародному Поштовому Відправленні |
Письмове СШ3, СШ2 |
Без оподаткування |
|
|
|
2) сумарна митна вартість не перевищує 1000 євро, а загальна вага не перевищує 100 кг |
-у міжнародному Поштовому Відправленні, |
Письмове СШ3, СШ2 |
Мито - 20 % митної вартості, Акцизний збір (в установлених законодавством випадках), Податок на додану вартість - 20 % митної вартості з урахуванням увізного мита та акцизного збору |
Бланк оглядового розпису М- 15 |
|
|
- в експрес- відправленнях |
Письмове митна декларація М-16 |
Мито - повні ставки Митного тарифу України, акцизний збір (в установлених законодавством випадках), Податок на додану вартість - 20 % митної вартості з урахуванням увізного мита та акцизного збору |
Бланк оглядового розпису М- 16 |
||
|
3) сумарна митна вартість перевищує 1000 євро та/або загальна вага перевищує 100 кг |
-у Міжнародному поштовому відправленні, -в експрес- відправ-леннях |
Письмове З Оформленн ям Вантажної митної декларації (ВМД) |
Мито - повні ставки Митного тарифу України, акцизний збір (в установлених законодавством випадках), Податок на додану вартість - 20 % митної вартості з урахуванням увізного мита та акцизного збору |
ВМД |
|
|
4) єдиний неподільний товар: митна |
- у Міжнародному Поштовому Відправленні, |
Письмове СШ3, СН22 |
Без оподаткування |
|
|
|
Вартість не перевищує 200 євро та вага не перевищує 50 кг |
|
|
|
|
||||
|
5) єдиний неподільний товар: Митна вартість перевищує 200 євро та вага перевищує 50 кг |
- у Міжнародному Поштовому Відправленні, |
Письмове СШ3, СШ2 |
Мито - 20 % митної вартості, Акцизний збір (в установлених законодавством випадках), Податок на додану вартість - 20 % митної вартості з урахуванням увізного мита та акцизного збору |
Бланк оглядового розпису М- 15 |
||||
|
Необхідно звернути увагу, що: - Єдиний неподільний товар - товар в одиничному неподільному стані, що не належить до особистих речей, за умови, що, крім нього, інших товарів немає; - Єдиний неподільний товар підлягає обкладенню податками й зборами тільки у випадку, коли одночасно виконуються дві умови: і вартість перевищує 200 євро, і вага перевищує 50 кг. Наприклад: Не обкладається податками й зборами як єдиний неподільний товар - шуба жноча хутрова вартістю 3000 євро та вагою 2 кг. |
||||||||
|
6) єдиний не поділ ьни й товар: Незалеж но від вартості |
-в експрес- відправленн ях |
Письмове митна Декларація М-16 |
Мито - повні ставки Митного тарифу України, Акцизний збір (в установлених законодавством випадках), Податок на додану вартість - 20 % митної вартості з урахуванням увізного мита та акцизного збору |
Бланк оглядового розпису М- 16 |
||||
|
7) Транспортн і засоби за кодами 8701, 8702, 8703, 8704, 8705 УКТЗЕД |
- у Несупровод Жуваному Багажі |
Письмове в порядку, передбаченому для громадян |
Мито - повні ставки Митного тарифу України, Акцизний збір (в установлених законодавством випадках), Податок на додану вартість - 20 % митної вартості з урахуванням увізного мита та акцизного збору |
Квитанція форми МД-1 |
||||
|
8) інші транспортн і засоби |
- у Порядку, зазначеному в пунктах 4 - 6 цієї таблиці |
Письмове в порядку, передбаченому для громадян |
- у порядку, заначено му в пунктах 4-6 цієї таблиці відповідно |
Квитанція форми МД-1 |
||||
|
|
Відповідно |
|
|
|
|
9) |
- у |
Письмове |
Мито - повні ставки |
Бланк |
|
Кузови та |
Міжнародно |
СК23, |
Митного тарифу України, |
Оглядового |
|
Шасі за |
Му |
СК22 |
Акцизний збір (в |
Розпису М- |
|
Кодами |
Поштовому |
|
Установлених |
15 |
|
8706, 8707 |
Відправленні |
|
Законодавством випадках), |
|
|
УКТЗЕД |
|
|
Податок на додану вартість - 20 % митної вартості з урахуванням увізного мита та акцизного |
|
|
|
|
|
Збору |
|
|
|
-в |
Письмове |
Бланк |
|
|
|
Експрес- |
Митна |
|
Оглядового |
|
|
Відправленн |
Декларація М-16 |
|
Розпису М- |
|
|
Ях |
|
|
16 |
Пропуск та оподаткування товарів, що вивозяться громадянами за межі митної території України
Вивезення громадянами товарів за межі митної території України здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством України для підприємств, якщо інше не передбачено законом.
Громадяни, за умови дотримання вимог Митного кодексу України та інших законодавчих актів України, можуть переміщувати через митний кордон України будь-які предмети, крім тих, що заборонені до вивезення, а також тих, щодо вивезення яких установлені обмеження.
У 250 статті МК пояснюються умови вивезення громадянами за межі митної території України предметів:
У ручній поклажі, у супроводжуваному багажі, у несупроводжуваному багажі.
1) Товари, сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро;
2) Предмети, які вивозяться (пересилаються)) у зв'язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання;
Громадяни, які виїжджають на постійне місце проживання за межі України, можуть вивозити будь-які предмети, крім заборонених до вивезення.
Родинні цінності, які не перебувають на постійному зберіганні в державних музеях, установах, бібліотеках та інших державних сховищах культурних цінностей, вивозяться відповідно до законодавства України.
У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, нагороджені державними нагородами з дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння, мають право при переїзді на постійне місце проживання до інших країн вивозити ці нагороди за наявності:
Документів, що підтверджують переїзд громадянина на постійне місце проживання до іншої
Країни;
Документів про нагородження.
Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.
Якщо громадяни, які відбувають на постійне місце проживання до іншої країни, вивозять успадковані ними державні нагороди з дорогоцінних металів т//або дорогоцінного каміння, вони повинні подати до митниці для митного оформлення:
Документи, що підтверджують переїзд громадянина на постійне місце проживання до іншої
Країни;
Копію свідоцтва про смерть власника нагороди, засвідчену в установленому порядку;
Документи про нагородження; свідоцтво про право на спадщину.
При виїзді на постійне місце проживання за межі України предмети найчастіше відправляються в несупроводжуваному багажі (далі - НСБ). НСБ громадян, які виїжджають на постійне місце проживання за межі України, приймається до митного оформлення тільки після подання митному органу повністю оформлених для виїзду документів, а також документів на багаж.
Громадяни, які виїжджають на постійне місце проживання до країн СНД, подають митному органу адресний листок вибуття й квиток для проїзду за кордон, а при виїзді до інших країн - закордонний паспорт.
Порядок декларування предметів, які вивозяться в НСБ, наведений у коментарі до статті 247 Митного кодексу.
3) Предмети, які входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина- нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії;
4) Товари, які тимчасово вивозяться (пересилаються) за межі митної території України під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення;
Товари можуть бути допущені до тимчасового вивезення за таких умов: подання митному органу документів на товар з обґрунтуванням під став їх тимчасового вивезення,
Надання митному органу зобов'язання про зворотне ввезення цих товарів у строки, обумовлені метою тимчасового вивезення, але не більше одного року.
Товари не допускаються до переміщення в режимі тимчасового вивезення, якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікацї.
Обмеження щодо вивезення громадянами за межі митної території України окремих товарів
Не допускається вивезення громадянами за межі митної території України незалежно від загальної вартості:
1) Товарів, щодо яких відповідно до законодавства України застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання експорту;
2) Товарів, на які встановлено державні дотацї, крім предметів особистого користування;
3) Товарів промислового призначення (обладнання, комплектуючих виробів, матеріалів тощо) згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Вивезення дорогоцінних металів, дорогоцнного каміння та виробів з них, а також культурних цнностей з метою їх відчуження дозволяється у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже не допускається вивезення за межі митної території України:
Товарів, щодо яких відповідно до законодавства України застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання експорту
Зовнішньоекономічна політика держави має на меті досягнення національною економікою переваг на світовому ринку та захист внутрішнього ринку й спрямована на стимулювання чи обмеження ввезення та вивезення товарів.
Тарифне регулювання займає центральне місце в системі державного регулювання.
Експортні мита застосовуються окремими країнами з метою регулювання вивезення окремих видів товарів і одержання додаткових надходжень до Державного бюджету. Вивезення з межі митної території
України громадянами дорогоцінних металів (крім банківських металів), дорогоцінного каміння та виробів з них (крім особистих речей) з метою відчуження, сукупна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 200 євро, здійснюється за погодженням з Міністерством фінансів України в порядку й на умовах, установлених законодавством для підприємств.
Вивезення громадянами за межі митної території України дорогоцнних металів (крім банківських металів), дорогоцнного каміння та виробів з них, сукупна вартість яких не перевищує еквівалента 200 євро (крім заборонених до вивезення з України та особистих речей), з метою відчуження здійснюється з обов'язковим письмовим декларуванням у порядку, передбаченому для громадян, і не обкладаються податками й зборами.
Вивезення громадянами особистих прикрас із дорогоцнними металами та дорогоцінним камінням здійснюється в порядку вивезення особистих речей.
Пропуск та оподаткування товарів, які ввозяться громадянами на митну територію
Товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України.
Дія частини першої статті 251 МК не поширюється на:
1) Товари, сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро;
2) Предмети особистого користування, що тимчасово ввозяться (пересилаються) громадянами- нерезидентами на митну територію України під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення;
3) Предмети, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну;
4) Товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами, які користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку;
5) Предмети, які ввозяться (пересилаються)) громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за межами митної території України на користь резидента, у разі підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії у країні її відкриття. Зазначене підтвердження підлягає легалізації у консульських установах України, що діють у відповідній країні;
6) Предмети, одержані громадянами-резидентами у вигляді нагород і призів на змаганнях, конкурсах, фестивалях за межами митної території України, за умови документального підтвердження факту нагородження;
7) Товари, що були попередньо вивезені (переслані)) громадянами за митний кордон України під письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення і ввозяться (пересилаються) назад на митну територію України, за наявності відповідної вивізної митної декларацї.
Оподаткування товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України
|
Таблиця
|
|
Вартість не перевищує 200 євро, а загальна вага не перевищує 50 кг |
- у ручній поклажі |
|
|
|
- У несупроводжуваному багажі, - У міжнародному поштовому відправленні |
Письмове в порядку, передбаченому для громадян |
Без оподаткування |
|
|
2) сумарна митна вартість не перевищує 1000 євро, а загальна вага не перевищує 100 кг |
- У супроводжуваному багажі, - У ручній поклажі, - У несупроводжуваному багажі, |
Письмове в порядку, передбаченому для громадян |
- Мито - 20 % митної варт - Акцизний збір (в установ законодавством випадка - Податок на додану варті« митної вартості з урахув мита та акцизного збору |
|
|
- у міжнародному поштовому відправленні, |
|
|
|
|
- в експрес-відправленнях |
Письмове в порядку, передбаченому для громадян |
- Мито - повні ставки Мит України, - Акцизний збір (в установ законодавством випадка - Податок на додану варті митної вартості з урахув мита та акцизного збору |
|
3) сумарна митна вартість перевищує 1000 євро та/або загальна вага перевищує 100 кг |
- У супроводжуваному багажі, - У ручній поклажі, - У несупроводжуваному багажі, |
Письмове з оформленням вантажної митної декларації (ВМД) |
- Мито - повні ставки Мит України, - Акцизний збір (в установ законодавством випадка - Податок на додану варті митної вартості з урахув мита та акцизного збору |
|
|
- у міжнародному поштовому відправленні, |
|
|
|
|
|
|
|
|
- в експрес- ідправленнях |
|||
|
4) єдиний неподільний товар: Митна вартість не перевищує 200 євро та вага не перевищує 50 кг |
- У супроводжуваному багажі, - У ручній поклажі |
Усне |
Без оподаткування |
|
- У несупроводжуваному багажі, - У міжнародному поштовому відправленні, |
Письмове в порядку, передбаченому для громадян |
Без оподаткування |
|
|
5) єдиний неподільний товар: Митна вартість перевищує 200 євро та вага перевищує 50 кг |
- У супроводжуваному багажі, - У ручній поклажі, - У несупроводжуваному багажі, |
Письмове в порядку, передбаченому для громадян |
- Мито - 20 % митної варт - Акцизний збір (в установ законодавством випадка - Податок на додану варті« митної вартості з урахув мита та акцизного збору |
|
- у міжнародному поштовому відправленні, |
|||
|
Необхідно звернути увагу, що: - Єдиний неподільний товар - товар в одиничному неподільному стані, що не належить до особистих нших товарів немає; - Єдиний неподільний товар підлягає обкладенню податками й зборами тільки у випадку, коли одно артість перевищує 200 євро, і вага перевищує 50 кг. Наприклад: |
|||
|
Не обкладається податками й зборами шуба жіноча хутрова вартістю 3000 євро та вагою 2 кг.
|
Стаття 319 МК дає легальне визначення порушення митних правил як основи адміністративної відповідальності. У ній зроблена спроба виділення найбільш істотних характеристик правопорушення, що визнається порушенням митних правил. Вказується, зокрема, на те, що це "протиправна, винна (умисне або необережне) дія або бездіяльність, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність". Однак, в чому специфічна особливість цього правопорушення на відміну від інших протиправних діянь (що визнаються, зокрема, дисциплінарними проступками або злочинами), в статті не вказується. У результаті на практиці виникають значні труднощі при кваліфікації конкретних протиправних діянь, особливо в тих випадках, коли вони посягають на суспільні відносини, що охороняються не тільки заходами адміністративного впливу, але і кримінальним законом.
Головною соціальною ознакою порушення митних правил є міра його суспільної небезпеки. Об'єктивний характер змісту поняття "суспільна небезпека" обумовлює необхідність оцінки цієї категорії не тільки з точки зору законодавства , але і через етимологічний аналізу слів "суспільство", "небезпека", "шкода", тобто за допомогою виявлення реальних ознак, що визначають змісті об'єм цього поняття. З цієї точки зору будь-які правопорушення, дезорганизуючі встановлений порядок суспільних відносин, або що заподіюють збиток тому або іншому суспільному інтересу, є шкідливими для існуючого суспільного ладу загалом, або в окремих його ланках, і тим, самим в своїй сукупності створюють ще більш відчутну загрозу небезпеки для існуючого ладу, його міцності, його подальшого зміцнення і розвитку.
Крім суспільної небезпеки соціально-правову суть порушення митних правил характеризують також протиправность і винність. Противоправность це юридичне вираження суспільної небезпеки адміністративної провини. Суть її полягає в тому, що конкретне суспільно небезпечне діяння признається порушенням митних правил тільки в тому випадку, коли воно передбачено чинним митним законодавством.
Наступна істотна ознака порушення митних правил, його винність, характеризує психічне відношення правопорушника вчиненого ним діяння і його наслідкам. Винність є найважливішою ознакою одного з елементів складу порушення митних правил, без якої конкретне діяння не може бути кваліфіковане як правопорушення.
Склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризує самого правопорушника і його психічне відношення до вчиненого. Відповідно цьому 'ознаки складу порушення митних правил об'єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують:
А) об'єкт порушення митних правил;
Б) об'єктивну сторону порушення митних правил;
В) суб'єкт порушення митних правил;
Г) суб'єктивну сторону порушення митних правил.
Всі вказані елементи складу порушення митних правил являють собою нерозривну єдність. Наявність цих елементів суворо обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил. Якщо хоч би один з них відсутній або не відповідає тим властивостям, які передбачені відповідною статтею МКУ, то вказане діяння не є порушенням митних правил.
Відповідальність за вчинення порушення митних правил встановлюється тільки МКУ і тільки за ті правопорушення, які ним передбачені. Перелік порушень митних правил є вичерпним.
Суб'єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, яким на момент вчинення правопорушення виповнилось 16 років. Встановлення певного мінімального віку, по досягненні якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності і піддана адміністративному стягненню, пов'язане з фізіологічним принципом поступового формування здатності людини усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними і розуміти суспільну небезпеку протиправних діянь, що вчиняються нею. Вік має важливе значення для визначення кола осіб, на яких розповсюджується дія Митного Кодексу, встановлення умов його застосування.
Вік, з якого можливе настання адміністративної відповідальності, повинен обчислюватися з моменту вчинення адміністративного порушення, тобто відповідальність може наступити тільки в тому випадку, якщо 16 років виконалося особі саме до моменту здійснення протиправного діяння, а не до часу розгляду питання про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Суб'єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути і посадові особи підприємств. Під посадовими особами у відповідних статтях КУАП признаються прцвники, що знаходяться на державній або суспільній службі і займаючі посади, пов'язані із здійсненням організацйно-владних, адміністративно-управлінських функцій, внаслідок яких виникають певні правові наслідки для осіб і організацй, яким вони адрсовані.
Узалежності від конкретного змісту управлінських функцій і характеру повноважень посадових осіб, серед них можна виділити: керівників; відповідальних (ведучих) фахівцв і представників адміністративної влади.
Керівники це посадові особи, основний зміст роботи яких полягає в тому, щоб направляти і керувати роботою безпосередньо підлеглих ним прцвникв: фахівцв, виконавців, прдставників допоміжно- технічного персоналу і т.п. Првовою основою службової діяльності керівників є положення про відповідні органи, їх структурні підрзділи і посадові інструкцї.
На відміну від керівників, відповідальні (ведучі) фахівц здійснюють керівництво не цлісними об'єктами або їх структурними підрозділами, а виконанням певних специфічних функцій (наприклад, інженерно-технічне забезпечення вирбництва, кадрве забезпечення, планово-фінансова діяльність і т.п.). Головне в змісті діяльності ца категорї посадових осіб полягає в тому, що вони від імені і за дорученням відповідних органів управління, установ або підприємств особисто керують здійсненням спеціальних функцй і готують для керівництва проекти управлінських рішень по цих функціях або самі, в межах наданих їм повноважень, і за дорученням керівників ухвалюють такі рішення.
Наршті, ще однією специфічною категорією посадових осіб є представники адміністративної влади. Основною відмінною рисою, що виділяє їх з інших посадових осіб, є те, що вони мають прво постійно або тимчасово ухвалювати рішення або давати розпорядження відносно осіб, що не знаходяться у них в службовому підкоренні. До числа таких посадових осіб можуть бути віднесені, зокрма, працівники міліції! Прокуратури, оперативний склад служби безпеки, представники різних контрольно-наглядових органів, державних інспекцій і т.п.
Протиправна поведінка посадової особи може заподіяти значно більшу шкоду, ніж адміністративна провина звичайного громадянина. Тому в конкретних статтях Митного Кодексу, в які як можливі суб'єкти відповідальність названі як грмадянин, так і посадова особа, штрфні санкцї, що застосовуються до посадових осіб, встановлюються в підвищеному розмірі по відношенню до штрафу, що накладається на громадянина.
Посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності тільки при наявності їх провини в здійсненні првопорушення. Провина, як елемент суб'єктивної сторони проступків, що вчиняються посадовими особами, виражається, як правило, в формі необережність. Однак в окрмих випадках можливо і умисне здійснення посадовою особою адміністративної провини, коли правопорушник свідомо допускає настання певних шкдливих наслідків, хоч і не бажає їх настання (непрямий намір).
Іноземц, особи без громадянства, що знаходяться натериторї України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.
Види стягнень за порушення митних правил
Згідно ст..322 МК. Порушення митних правил можуть бути накладені такі стягнення:
1) Попередження;
2) Штраф;
3) Конфіскаця товарів-безпосердніх предметів поршення митних правил, товарів із спецально виготовленними сховищами (тайниками), що використовувались для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувались для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.Система адміністративних стягнень, передбачених в статті, що коментується, включає в себе різні по характеру і правовим наслідкам санкції, що дозволяє використати їх диференційно, з урахуванням характеру вчиненого порушення митних правил, особистості правопорушника. У тексті стаття ці санкції співвіднесені між собою і розташовані в залежсності від наростання суворості стягнення від найбільш легкого (попередження) до самого серйозного - конфіскаціїї
Попередження або штраф можуть застосовуватися тільки як основний вид стягнення за вчинене правопорушення, передбачене вами статтями Митного кодексу, за винятком ст.341.
Конфіскація товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленними сховищами (тайниками), що використовувались для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувались для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, може застосовуватися як основний вид стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.ст.336, 339, 340, 341, 348, 349, 350, 351, 352, 353 цього Кодексу.
Застосування двох основних видов стягнення (штраф с конфіскацією) не допускається.
Конфісжація товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил може застосовуватися як додатковий вид стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.345 цього Кодексу.
Строки накладення адміністративного стягнення
Статтею 328 МК визначено строки для притягнення до адміністративна відповідальності з вчинення порушення митних правил іі застосування адміністративного впливу, тобто терміни, після закінчення яких можливість накладення адміністративного стягнення виключається.
За загальним правилом, строкі для притягнення до адміністративної відповідальності не може перевищувати двох місяців (включно п"ятнадцятиденний термін роз гладу справи) при адміністративному основному стягненні у вигляді попередження, штрафу. Встановлення такого порівняно невеликого терміну для накладення адміністративного стягнення викликане тим, що ефективність заходів, що застосовуються з здійснення порушення митних правил, зростає, якщо призначення і виконання цих заходів максимально наближені до моменту здійснення правопорушення, і вони проводяться оперативно.
Для більшості адміністративних проступків моментом, з якого починається перебіг строку давності, є день здійснення правопорушення. Разом з тим для так званих проступків, що тривають, дата початку відліку двомісячного терміну наступає з моменту його виявлення.
Строки притягнення до адміністративної відповідальності обчислюються добами та місяцями. При обчисленні строків не беруться до уваги той день, від якого починається строк. При цьому строк завершується в 24 години останньої доби встановленого терміну.
Конфіскація товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленними сховищами (тайниками), що використовувались для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувались для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, застосовується незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил.
Провадження у справах про порушення митних правил.
Провадження в справах про порушення митних правил виступає як самостійний різновид провадження в справах про адміністративні правопорушення, і являє собою систему процесуальних норм, що визначають порядок, форми та методи діяльності митних органів та їх посадових осіб, пов'язану з притягненням до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні митних правопорушень.
Митний кодекс України не визначає завдання провадження у справах про порушення митних правил, однак ми можемо визначити, що основними завданнями даного провадження є: виявлення та припинення митних правопорушень, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, її вирішення відповідно до чинного законодавства, забезпечення виконання постанов по справах, виявлення причин та умов, що сприяли скоєнню митних правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення, запобігання правопорушень і зміцнення правопорядку та законності.
Провадження у справах про порушення митних правил можна визначити як сукупність послідовних дій уповноважених посадових осіб митних органів, спрямованих на виконання завдань, що стоять перед провадженням. Діяльність посадових осіб складається з системи взаємопов'язаних між собою процесуальних дій. Вся система процесуальних дій і окремі дії здійснюються у передбаченому Кодексом процесуальному порядку, обов'язковому для усіх суб'єктів провадження.
Процес правозастосування у справах про порушення митних правил складається з сукупності стадій, що змінюють одна одну у чітко визначеній послідовності.
Порядок притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачає наступні стадії:
- Порушення справи про порушення митних правил;
- Розгляд справи і винесення рішення по справі;
- Оскарження або опротестування постанови по справі;
- Виконання рішення по справі.
Порушення справи, є початковою стадією провадження. Її змістом є комплекс першочергових процесуальних дій, пов'язаних з:
- Виявленням факту митного правопорушення;
- Складанням протоколу про порушення митних правил, а в разі необхідності - й інших протоколів, юридична кваліфікація;
- Встановленням особи правопорушника, свідків;
- Збиранням, дослідженням та попередньою оцінкою доказів та інших обставин, що можуть мати значення для справи.
В межах цієї стадії складається протокол про порушення митних правил, протокол про адміністративне затримання, протоколи процесуальних дій, передбачених ст. 375 Кодексу. Тобто фактично здійснюється митне розслідування у справі з відповідним процесуальним оформленням його результатів. Метою розслідування є якісна підготовка справи для розгляду по суті.
Закінчується стадія порушення справи з моменту передачі матеріалів справи про порушення митних правил уповноваженому органу для розгляду по суті з урахуванням підвідомчості.
Друга стадія провадження - розгляд справи і винесення рішення по справі, визнається центральною стадією провадження.
Сутність цієї стадії полягає у тому, що уповноважений орган (митний орган або місцевий суд (суддя) здійснює остаточне розслідування по справі і дає правову оцінку діям особи, щодо якої складено протокол про порушення митних правил. Тобто саме на цій стадії вирішуються завдання провадження у справах про порушення митних правил
Всі інші стадії провадження мають щодо даної стадії або підготовче або послідуюче значення.