Лекція № 3. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та її
1. Поняття, склад та порядок формування кдка.
3. Розгляд заяв про видачу свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.
4. Розгляд справ про дисциплінарну відповідальність адвоката та припинення адвокатської діяльності
1. Поняття, склад та порядок формування кдка.
Відповідно до ст. 13 зу „про адвокатуру" для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у республіці крим, областях, містах києві та севастополі утворюються строком на 3 роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. Строк повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії обчислюється з дня першого засідання комісії
У своїй діяльності кваліфікаційно-дисциплінарна комісія керується конституцією україни, актами законодавства україни, актами вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, прийнятими в межах її компетенції, а також положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія є юридичною особою, має штамп і печатку із своїм найменуванням.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія діє в складі двох палат — атестаційної та дисциплінарної.
Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію очолює голова, який обирається більшістю голосів від загальної кількості членів комісії таємним голосуванням на альтернативній основі з числа членів палат на першому засіданні комісії, що має бути скликане у 15-денний строк з часу сформування.
Заступниками голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії за посадою є голови палат комісії. Голова комісії і голови палат не можуть обіймати ці посади більше ніж два строки підряд.
Атестаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії створюється у складі 11 членів. До неї входять 4 адвокати, 4 судді, по одному представнику відповідно від ради міністрів автономної республіки крим, обласної, київської та севастопольської міської ради, головного управління юстиції міністерства юстиції україни в автономній республіці крим, обласного, київського та севастопольського міського управління юстиції, відділення спілки адвокатів україни.
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії утворюється у складі 9 членів. До неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику відповідно від головного управління юстиції міністерства юстиції україни в автономній республіці крим, обласного, київського та севастопольського міського управління юстиції, відділення спілки адвокатів україни.
Палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії очолює голова, який обирається більшістю голосів від загальної кількості членів палати таємним голосуванням на першому її засіданні. Заступник голови палати обирається у аналогічному порядку.
Члени палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з числа адвокатів обираються на загальних зборах (конференції) адвокатів автономної республіки крим, області, міст києва, севастополя, судді — на конференції суддів автономної республіки крим, області, міст києва, севастополя.
Представники відділення спілки адвокатів україни як члени палат обираються на зборах відділення спілки.
Члени палат — адвокати, судді та представники відділення спілки адвокатів україни обираються таємним, обраним вважається кандидат, за якого подано більше половини голосів учасників эборів (конференції).
Представник обласної, київської та севастопольської міської ради як член атестаційної палати обирається відповідною радою. Представник ради міністрів автономної республіки крим призначається радою міністрів автономної республіки крим.
Члени палат — представники головного управління юстиції міністерства юстиції україни в автономній республіці крим, обласних, київського та севастопольського міського управлінь юстиції призначаються начальником відповідного управління юстиції.
Для ведення документації, обліку та зберігання справ кожна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії має секретар, який обирається на першому засіданні палати з її членів.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія:
• Видає свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
• Приймає присягу адвоката україни;
• Припиняє відповідно до цього положення адвокатську діяльність, анулює свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та рішення атестаційної палати про видачу такого свідоцтва;
• Здійснює контроль за додержанням адвокатами зобов'язань, що випливають з присяги адвоката україни, актів законодавства україни та правил адвокатської етики;
• Виявляє причини та умови, що сприяли вчиненню адвокатами дисциплінарних проступків, наданню правової допомоги на низькому професійному рівні, та розробляє рекомендації стосовно заходів щодо усунення цих причин і умов;
• Ухвалює рішення про підвищення кваліфікації адвокатів та організовує їх виконання;
• Обирає представників до складу вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
У разі грубого порушення адвокатом вимог закону україни „про адвокатуру", інших актів законодавства і присяги адвоката україни кдка приймає рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською.
Повноваження атестаційної палати кдка:
• Розглядає заяви осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю;
• Допускає осіб або відмовляє їм у допуску до складання кваліфікаційних іспитів;
• Приймає кваліфікаційні іспити;
• Ухвалює рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Повноваження дисциплінарної палати кдка:
• Розглядає скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів;
• Вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності;
• Узагальнює дисциплінарну практику палати та адвокатських об'єднань за рік.
Свої повноваження кдка реалізує на засіданнях комісії.
Перше засідання палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії проводиться в 15-денний строк з часу сформування складу комісії. Голова палати визначає час і місце проведення засідання палати і не пізніш як за 10 днів повідомляє про це осіб, щодо яких вирішуватиметься питання, та інших осіб, які повинні взяти участь у засіданні палати.
Засідання палати є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як дві треті членів палати. Палати проводять засідання в міру потреби, але з обов'язковим додержанням установлених цим положенням строків розгляду заяв і справ. Засідання палати веде її голова, а в разі його відсутності — заступник або один із членів палати, обраний для цього рішенням палати.
У засіданнях палати чи кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з правом дорадчого голосу можуть брати участь учені-юристи і народні депутати.
Розгляд питань, що підлягають вирішенню на засіданні палати, починається з доповіді голови палати, заступника голови або одного з членів палати, який проводив попереднє вивчення поданих матеріалів. Потім заслуховуються запрошені на засідання особи, досліджуються необхідні документи і матеріали.
На засіданні палати ведеться протокол, який підписують голова і секретар палати.
Скарга на рішення чи дії кваліфікаційно-дисциплінарної комісії (або однієї з палат) подається в комісію (або її палату), яка його ухвалила, і у семиденний строк разом зі справою надсилається нею на розгляд у вищу кваліфікаційну комісію адвокатури або суд.
3. Розгляд заяв про видачу свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю
Особа, яка має намір займатися адвокатською діяльністю, подає до атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії заяву, нотаріально засвідчену копію диплома про вищу юридичну освіту, документ, що підтверджує стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менш як два роки та документ про місце роботи і посаду на момент подання заяви, а також предявляє паспорт. Атестаційна палата може в разі потреби витребувати й інші документи для вирішення питання про допуск чи відмову у допуску до складання кваліфікаційних іспитів (довідку про відсутність судимості). Одержані документи атестаційна палата розглядає протягом місяця з дня надходження.
Заява подається за місцем реєстрації місця проживання заявника. Складання кваліфікаційних іспитів не за місцем реєстрації заявника дозволяється лише за рішенням вкка.
Подані документи реєструються секретарем палати у журналі реєстрації заяв. Претенденту видається під розписку програма складання кваліфікаційних іспитів, затверджена вкка, з умовою щоб на підготовку іспиту заявник мав не менше 30 діб.
За результатами розгляду заяви та поданих документів атестаційна палата приймає рішення про:
• Допуск заявника до кваліфікаційних іспитів;
• Витребування додаткових документів;
• Відмову в допуску до кваліфікаційних іспитів.
Особа, яка не склала кваліфікаційні іспити, має право складати їх повторно через рік.
За результатами складання кваліфікаційних іспитів атестаційна палата приймає рішення про:
• Видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
• Відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Рішення атестаційної палати про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про відмову у видачі свідоцтва приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів палати.
Рішення про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту видається заявнику у 3-денний строк, і в місячний термін може бути оскаржено до вкка або суду.
Особі, яка успішно склала кваліфікаційні іспити, на підставі рішення атестаційної палати у строк до одного місяця з моменту прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарна комісія видає свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за формою, що додається, якщо для цього немає перешкод, пов'язаних з несумісністю.
Під час одержання свідоцтва особа, якій його вручено, складає присягу адвоката україни.
Якщо особа протягом вказаного строку не одержить зазначене свідоцтво і не складе присягу адвоката україни, рішення про видачу свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією в установленому порядку анулюється.
4. Розгляд справ про дисциплінарну відповідальність адвоката та припинення адвокатської діяльності
Право порушення дисциплінарного провадження належить голові дисциплінарної палати, а в разі його відсутності — заступникові голови, який попередньо розглядає інформацію, що стосується підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, знайомить його з цією інформацією і вимагає від нього письмового пояснення.
Дисциплінарне стягнення до адвоката застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніш як через місяць з дня його виявлення, не рахуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку.
Справа про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності повинна бути розглянута не пізніш як у місячний строк з дня її порушення.
За порушення вимог закону україни „про адвокатуру", інших актів законодавства україни, що регулюють діяльність адвокатури, і присяги адвоката україни рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно- дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:
• Зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;
• Анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Дисциплінарна палата може закрити дисциплінарну справу, якщо під час розгляду справи переконається у необгрунтованості скарги (заяви, постанови, ухвали) та відсутності підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, або у недоцільності накладення на нього дисциплінарного стягнення за вчинений ним проступок, або визнає, що вчинене виходить за межі дисциплінарної відповідальності адвокатів.
До початку розгляду справи, в разі потреби, провадиться додаткова перевірка підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, яку голова доручає одному з членів дисциплінарної палати. При цьому можуть бути витребувані додаткові документи і матеріали.
Під час розгляду справи участь адвоката, який притягається до дисциплінарної відповідальності, є обов'язковою. Повторна неявка адвоката без поважних причин не перешкоджає розглядові справи у його відсутності.
У ході засідання адвокат, який притягається до дисциплінарної відповідальності, має право в будь-який момент заявляти клопотання і давати додаткові пояснення. За розсудом дисциплінарної палати можуть бути заслухані повідомлення інших осіб, запрошених з ініціативи як адвоката, так і палати, оголошені документи і досліджені інші матеріали, що є у справі, і ті, що подані додатково.
Рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією може бути прийнято у випадках:
• Засудження адвоката за вчинення злочину — після набрання вироком законної сили;
• Обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним;
• Втрати громадянства україни;
• Грубого порушення вимог закону україни "про адвокатуру"
• Та інших актів законодавства україни, які регулюють діяльність адвокатури, і присяги адвоката україни.
Рішення дисциплінарної палати про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності приймається відкритим голосуванням двома третіми голосів від загальної кількості членів палати. Рішення виноситься у відсутності адвоката, щодо якого порушено дисциплінарну справу.