Суть та основи побудови упр обліку.

Упр-й облік – це сукупність методів та процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації для планування, контролю, прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством. Це внутрішній облік, який ведеться для задоволення потребу інформації керівництва всього підприємства та його структурних підрозділів. Головним критерієм організації управлінського обліку є корисність одержуваної інформації для оцінки, контролю й прийняття управлінських рішень. Підприємства та організації організовують управлінський облік , виходячи з особливостей діяльності, структури і розмірів підприємств, потреб управління. Головними об’єктами управлінського обліку є витрати і доходи підприємства, фінансові результати. Але в управлінському обліку витрати перегруповуються за їх цільовим призначенням, тобто за видами продукції, замовленнями, процесами, стадіями виробництва, центрами відповідальності, сферами діяльності тощо. Аналогічно здійснюється групування доходів підприємств і фінансових результатів.

В межах управлінського обліку виробничих підприємств здійснюється облік витрат та калькулювання собівартості продукції. При цьому підприємства самостійно обирають метод обліку витрат та калькулювання собівартості продукції. Крім обліку і калькулювання за повними витратами для цілей управління підприємства застосовують облік і калькулювання за змінними витратами, за стандартними витратами.

10. Технологічний процес фінансового обліку, рахунки, регістри.

Для відображення господарських операцій використовують систему рахунків фінансового обліку. Рахунки поділяються на дві групи : 1) балансові (реальні) рахунки – рахунки активів , зобов’язань , рахунок вл капіталу та ін. Ці рахунки мають залишок на кінець зв періоду, на їх основі складається баланс п-ва. Рах активів- є активн,на них відо­бражають наявність і зміну (рух) різноман активів п-ва. Рахунки зобов'язань-є пасивн, на них відображають наявність та зміну заборг-ті п-ва (коротк та довгостр). Рахунки вл кап- є пасивн, на них відображ наявність і зміну власного капіталу п-ва за звітний період. 2) номінальні рахунки – призначено для обліку витрат підприємства за їх елементами та доходів за видами, рахунки витрат, доходів , рахунок фінансових результатів. Рахунки витрат та доходів залишку не мають. Рахунки витрат. Це активні рахунки, які використовують для обліку, накопичення витрат за їх елементами впродовж звіт­ного періоду. Наприкінці звітного періоду витрати з цих рахунків переносять на рахунок фінансових результатів, після чого їх за­кривають. Рахунки доходів. Вони є пасивними й призначені для об­ліку, накопичення доходів за їх видами впродовж звітного пері­оду. Наприкінці звітного періоду доходи з цих рахунків перено­сять на рахунок фінансових результатів, після цього їх закри­вають.

 Для обліку господ операцій застосовують систему облікових регістрів. Обов’язковим для іноземних фірм є журнал реєстрації операцій. Цей регістр призначений для хронологічного запису всіх операцій , що відбулися у звітному періоді. Записи здійснюються по кожній операції або по сукупності однорідних операцій, рахунки по Кт записуються з абзацу. Наступним обов’язковим регістром є головна книга. Головна книга призначена для обліку операцій в системі синтетичних рахунків. Записи в головній книзі проводяться на основі записів в журналі реєстрації. На базі головної книги складається бухгалтерський баланс. Також кожна фірма може вести допоміжні журнали (регістри) : журнал обліку реалізації , покупок , грошових надходжень і витрат , касових надходжень та ін.

11.  Склад фінанс звітності заруб фірм та загальні вимоги до неї (якісні хар-ки).

Фінансова звітність – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників , що відображають фінансовий стан підприємства та результати діяльності за звітній період. До складу фінансової звітності краї з розвинутою ринковою економікою входять : бухгалтерський баланс (надає інформацію про фінансове становище підприємства на певну дату ) , звіт про рух грошових коштів (надає інформацію про надходження і вибуття грошових коштів внаслідок операційної , інвестиційної та фінансової діяльності протягом звітного періоду ) , звіт про прибутки та збитки (надає інформацію про доходи , витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітній період ), додатки та ін. Річний звіт супроводжується пояснювальними записками. Компоненти фінансової звітності взаємопов’язані , оскільки відображають відповідні аспекти господарської діяльності підприємства. Жодний звіт не може надати всю потрібну користувачам інформацію , а тому всі компоненти фінансової звітності слід розглядати та інтерпретувати у комплексі.

Вимоги до фінансової звітності :

1)зрозумілість – це якість інформації , яка дає можливість користувачам сприймати її значення. 2)доречність – характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її основі. 3)достовірність – інформація не містить помилок та упереджених суджень. 4)порівняльність – ця вимога повинна забезпечувати порівнянність даних (показників) даного періоду з аналогічними показниками минулих періодів.5) Фінансова звітність обов’язково підлягає аудиту.