Міжнар стандарти БО, їх сутність та признач.

Стандарт БО – це нормативний документ, що визначає правила та процедури ведення БО та складання звітності. Необхідність стандартизації фінансового обліку у світовому масштабі та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів ек інтеграції країн, створенням міжнар корпорацій, вільних ек зон, створенням та функціонуванням спільних п-тв, реалізацією спільних проектів. Облік, як мова бізнесу повинен будуватися на загальноприйн принципах. Ці стандарти викор-ся не країнами, а компан, акції яких котируються на великих біржах, які є позичальниками коштів Світов банку і деякими регул орг-ми. Значну роль у справі стандартизації БО відіграє ООН, головним об’єктом діяльності є вивчення питань обліку і звітності міжнац-х корпорацій з розробкою відповідних рекомендацій для їх гармонізації; сприяє запровадженню міжнар стандартів у світовому масштабі. Приведення національних систем обліку і звітності до вимог міжнародних стандартів – це шлях до інтернаціоналізації обліку, його уніфікації та гармонізації, підвищення якості облікової інформації та довіри до неї з боку різних користувачів. Слід зазначити, що НСБО мають силу закону і є обов’язковими для виконання. Тоді як МСБО мають рекомендаційний характер

Міжнар стандартами регулюються основні, принципові моменти, від яких залежить формув фінанс результатів діяльності п-ва, відображ у звітності результатів діяльності та фінанс стану п-ва.

МС розробл-ся Комітетом МСБО, заснованим 1973р. профес орг-ями бухг-в 7ми країн.

8.     Нац стандарти обліку, їх сутність, признач та зв’язок з МСБО.

Стандарт БО – це нормативний док-т, що визначає правила та процедури ведення БО та складання звітності. Слід зазначити, що НСБО мають силу закону і є обов’язковими для виконання. Тоді як МСБО мають рекомендаційний хар-р.

Облікові системи різних країн відрізняються між собою, проте можна виділити групи країн, що дотримуються однотипних підходів до побудови систем обліку. Але слід зазначити, що не існує двох країн , де правила обліку були б ідентичними. Однією з самих розповсюджених є трьох модельна класифікація облікових систем, відповідно до яких виділяють: британо-америк модель (ВелБр, США, Канада, Австралія); континентальну модель (Німеч, Австрія, Франція, Італія); південноамерик модель (Бразилія, Аргентина).+ ще є Ісламська модель.

Основними хар-ками першої моделі є орієнтація обліку на нестачі широкого кругу інвесторів, що обумовлено високим рівнем розвитку ринку ЦП; відсутністю законодавчого регулювання обліку, який регламентується стандартами, що розробляються професійними організаціями бухгалтерів; гнучкістю облікової системи та ін. Орг-я обліку рег-ся не законодавч актами, а стандартами,які носять рекоменд-й хар-р і розробл-ся профес орг-ями бухгалт. В цих кр відсутні уніфіков план рах-ків та єдині форми зв-ті.

Друга модель відрізняється наявністю законодавчого регулювання обліку; тісними зв’язками підприємств з банками, які є основними постачальниками капіталу; орієнтацією обліку на державні нестачі макроекономічного регулювання і оподатковування; консерватизмом облікової практики. Наявне високе втруч держави в облікову політ; правила ведення фінанси обліку тісно пов’яз з прав оподаткув; у більшості країн власний нац-й план рах-ків.

Основною особливістю третьої моделі є орієнтація методики обліку на високий рівень інфляції і нестачі державного регулювання. Облік спрямив на надання інф-ції щодо виконання держ планів та завдань. Орг-я обліку, план рах-ків та форми зв-ті жорстко реглам-ні і обов’язково зв-ть коригується на темпи інфляції.

 в’язок між НСБО та МСБО проявляється в тому, що останні можна використовувати в якості рекомендацій.

Укр укладачі стандартів обмінюються з МСБО ідеями. Відбувається леверидж ресурсів, створення фундаменту для націон-х стандартів.

9.     Суть та основи побудови фінанс обліку.

Фінансовий облік – це сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства (установи, організації) та його фінансовий стан відповідно до вимог законод актів і стандартів БО. Це комплексний системний облік господ діяльн п-ва. Організація фінансового обліку повинна забезпечити: суцільне, повне й без­перервне відображення всіх господарських операцій, що відбули­ся за звітний період; складання встановленої фінансової (бухг) звітності; постачання користувачів необхідною та достовірною інформацією.

 Об’єктами фінанс обліку, що відображаються як на синтетичних, так і на аналітичних рахунках, є: активи підприємства, джерела власних засобів, зобов’язання (пасиви) підприємства, витрати підприємства за їх елементами і доходи за їх видами, фінансові результати діяльності підприємства і їх розподіл, господарські операції, пов’язані з процесами придбання ресурсів, виробництва та реалізації. Принципово важливим питанням фін обліку є методологія і організація обліку витрат і доходів. Саме в цьому питанні проявляються відмінності побудови фін обліку.

Принципово важливим питанням фінансового обліку є мето­дологія та організація обліку витрат і доходів.

Базовим варіантом побудови фінансового обліку є облік ви­трат за елементами та доходів за видами. При цьому для фінан­сового обліку розробляють докладну номенклатуру елементів ви­трат і кожному елементу витрат призначають бухгалтерський рахунок. Таким чином створюється система рахунків витрат за елементами. Прикладом елементів витрат і відповідно рахунків можуть бути «Матеріальні витрати», «Роботи і послуги зі сторо­ни», «Витрати на оплату праці», «Відрахування на соціальні по­треби», «Витрати на амортизацію», «Податки, збори та інші обов'язкові відрахування», «Фінансові витрати», «Інші операцій­ні витрати». Кожний з них в аналітичному відношенні може по­ділятися на докладніші елементи витрат за видами матеріальних витрат, витрат на оплату праці, робіт і послуг зі сторони, фінан­сових витрат тощо.

У фінансовому обліку, побудованому за принципом «витрати-випуск», нарахована заробітна плата, наприклад, відображається таким записом: Д-т «Витр на опл пр» , К-т «Розр-ки з оплати праці».

Такі самі відмінності в обліку в разі нарахування амортизації ОЗ, використання складських виробничих запасів, відображення всіх інших витрат. На рахунках витрат накопичу­ються витрати за елементами впродовж звітного періоду. Доходи обліковують за їх видами загалом по п-ву. Розробляють докладну номенклатуру доходів за їх видами й створюють відповідну систему рахунків. Па цих рахунках нако­пичуються доходи підприємства впродовж звітного періоду (до­ходи від реалізації, фінансові доходи, інші операційні доходи тощо).

Наприкінці звітного періоду (кварталу, року) доходи звітного періоду порівнюють з витратами й визначають фінанс ре­зультат. Таке зіставлення доходів і витрат здійснюють на рахунку «Фінанс результати звітного періоду», куди переносять дохо­ди з рахунків доходів і витрати з рахунків витрат. Зрозуміло, що в разі потреби до такого перерахув доходів і витрат роблять коригувальні записи для уточнення сум, що належать до зв пер.

Ще одним варіантом побудови фін обліку є облік ви­трат за їх цільовим призначенням і видами діяльності із застосу­ванням відповідної системи рахунків: «Виробництво», «Собівар­тість реалізації», «Загально вир-чі витрати», «Адміністративні витрати», «Витрати на збут» та ін. Доходи обліковують за їх ви­дами на рахунках доходів. Накопичені дані звітного періоду про витрати й доходи узагальнюють на рахунку фінансових резуль­татів. Третій варіант передбачає використання рахунків витрат за елементами, рахунків витрат за цільовим призначенням і рахунків доходів за видами. При цьому рахунки витрат за еле­ментами є проміжними, відображені на них витрати одночасно відносять на рахунки витрат за їх цільовим призначенням.