Облікова політика стосовно податкового обліку

Розвиток прозорої податкової політики підприємства передбачає демократизацію відносин між платниками податків та податковими органанами, що виступають від імені держави. Здійснення такої політики залежить від облікової податкової політики на кожному підприємстві, завданням якої є оптимізація розміру податків самим платником (суб’єктом господарювання). Таке право надано Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 «Розкриття облікової політики» передбачено визначати на календарний рік власну облікову політику, що містить основні принципи бухгалтерського обліку та їх додержання у відображенні господарської діяльності в обліку й фінансовій звітності. Зокрема, це стосується використання задекларованих методичних прийомів у системі обліку податків, амортизації, валових доходів, валових витрат, створення фондів тощо.

Облікова політика щодо податкового обліку є дуже важливою і актуальною темою для будь-якого підприємства. Головне є те, що кожен підприємець повинен усвідомити, що це є інструментом, який можна використати на користь свого бізнесу. Але для того, щоб це зробити треба розібратися в сутності податкового обліку на підприємстві, що включає в себе акумулювання великих обсягів інформації (як про підприємство, так і законодавства), а також її аналіз з подальшим прийняттям рішенням, яке буде відображене у наказі про облікову політику.

Облікова політика – це вибір способів ведення облік з чинних нормативно-правових актів, національних і міжнародних стандартів обліку. Якщо ж в законодавстві не передбачено ніяких методик, то тоді підприємство зобов’язане самостійно визначитися з процедурами щодо обліку певних об’єктів в межах чинного законодавства. У будь-якому разі має бути витримана одна з найважливіших умов – єдність облікової політики на підприємстві. Це означає, що вибір способів ведення обліку здійснюється на єдиних засадах, тобто всі господарські операції у структурних підрозділах організації повинні відображатися в обліку за єдиною прийнятою методологією.

При складанні облікової податкової політики підприємства на конкретний період необхідно виходити з його економіко-правового статусу, а також впливу внутрішньогосподарського й зовнішнього ринкового середовища.

Податкова облікова політика підприємства передбачає адекватне відображення в системі податкового обліку формування повної, об’єктивної й достовірної інформації, що є базою для нарахування та сплати податків та зборів в установлені строки й у визначеному розмірі. Податковий облік на підприємстві узагальнює первинні документи (згруповані відповідно до прийнятої методології) з метою визначення бази для розрахунку податків.

Сам порядок ведення обліку податків установлюється підприємством в обліковій політиці та затверджується наказом керівника. Необхідність створення окремного документа, що є частиною нормативного регулювання підприємства і описує його облікову політику щодо оподаткування, полягає в:

·                                Податкове законодавство дозволяє застосовувати різні альтернативи (податкові режими при різних ситуаціях, різні методи формування бази, різні пільги)

·                                Інколи податкове законодавство встановлює лише загальні нормі, а підприємство на їх основі розробляє свою методику

·                                Податкове законодавство нестабільне, може містити суперечності і необґрунтованість.

Вважливо також знати і часові аспекти запровадження облікової політики стосовно податкового обліку. Така політика застосовується з 1 січня року, наступного за роком затвердження її відповідним наказом (розпорядженням) керівника організації і підлягає розкриттю в пояснювальній записці до річного звіту. До початку року облікова політика легалізується перед податковою адміністрацією й у разі слушних зауважень – коригується. При потребі підприємство може вносити корективи до облікової політики у випадках зміни податкового законодавства, суттєвої зміни умов та видів діяльності підприємства та впровадження нових комп’ютерних технологій обліку. Рішення про такі зміни мають відображатися в наказі про облікову політику, узгоджуватися з податковою адміністрацією та застосовуватися з початку нового звітного року.

Звісно, що в обліковій політиці також необхідно передбачити методологію ведення податкового обліку, що включає розроблені форми регістрів податкового обліку, а також порядок відображення в них аналітичних даних податкового обліку й даних первинних документів. Як бачимо законодавством передбачено складання лише окремих первинних документів (податкові накладні) і регістрів (книги обліку придбаних і проданих товарів) для розрахунку ПДВ. Тому головною частиною в організації податкового обліку є розробка та затвердження податкових регістрів, призначених для систематизації й накопичення інформації в обліку. Вони можуть бути подані у вигляді податкових розрахунків, таблиць або карток, що містять відомості про об’єкти податкового обліку. Такі регістри є допоміжними при складанні звітності за визначений податковий період. Дуже важливо досконало пропрацювати допоміжні регістри, бо якщо вони не будуть базуватися на основних засадах зазначених в нормативних документах, то вони будуть спотворювати звітну інформацію, що принесе за собою негативні наслідки.

Як бачимо, у кожного підприємства є можливість створити кращі умови для свого бізнесу, з точки зору оподаткування.

Цікавим є те, що російські автори приділять велику увагу такому поняттю, як оцінці податного ризику. Це є дуже важливим у процесі розробки процедур обліку об’єктів оподаткування і вибору найкращої альтернативи. Остільки облікова політика - це уже розроблене рішення стосовно того, як підприємство збирається відображати господарські операції, то оцінка податкового ризику – це складова процесу розробки облікової політики стосовно податкового обліку.

Податковий ризик – це ймовірність виникнення податкового зобов’язання для платника податку.

     Податковий ризик включає наступні небезпеки:

·        Зміна податкового законодавства

·        Неможливість отримання податкового кредиту

·        Ймовірність відміни діючих податкових пільг

·        Застосування податкових санкцій

·        Неправильна інтерпретація законодавства

Для оцінки податкового ризику необхідно послідовно виконати наступні етапи: визначення цілі управління податкового ризику в контексті цілей і задач податкового планування; ідентифікація податкових ризиків; розбиття на елементи ризики; збір інформації для оцінки податкового ризику; вибір методу оцінки; оцінка податкового ризику обраним методом; розробка заходів оптимізації рівня ризику.

Існую якісні, кількісні і аналітичні методи оцінки фінансових (в тому числі і податкового) ризиків. На мою думку, перші два методи є не такими ґрунтовними, як аналітичний метод, який дає відповіді на більш ширший спектр питань.

Аналітичний метод включає:

·        Оцінку ризику по чутливості (оскільки часто ми не можемо заздалегідь знати деякі величини , то ми застосовуємо цей метод, який визначає залежність деякого результативного показника від варіації незалежних факторів)

·        Визначення стійкості (розрахунок критичних точок)

(визначаються всі аспекти, які можуть вплинути на фінансовий результат і потім розраховують як ці фактори відбиваються на співвідношенні доходів і витрат)

·        Метод дерева рішень ( сценарний аналіз, коли рішення залежить від попередніх рішень і впливає на подальший сценарій розвитку подій)

·        Імітаційне моделювання (метод статистичних випробувань, метод Монте-Карло)

Суть полягає в тому, що тут враховується ймовірність кожного фактору і за допомогою комп’ютерної техніки вичислюються усі можливі варіанти.

Як бачимо, облікова політика є дуже важливим елементом організації обліку на підприємстві, що відображає проаналізоване рішення (найкраща альтернатива) керівництва організації. Податкова політика підприємства враховує, в першу чергу, особливості його діяльності та динаміку розвитку. Саме тому важливо розуміти, яким чином кожен податок впливає на показники фінансового стану підприємства.

Думка сформована на онові наступних статей:

1.Греськів Т.С./Формування та вдосконалення облікової податкової політики підприємства/Серія: Економіка та підприємство, 2008 р., №6, с. 76-79

2.Е.А.Ёлгина, М.И. Мигунова/Учетная политика и оценка налогового риска/Бухгалтерский учет №1 январь 2010, с. 121-122

3.Макарова Н.Н./Влияние учетной политики на оценку бухгалтерского и налогового риска/ Аудит и финансовый анализ №2 2009, с. 45-49

4.Тетяна Войтенко/Облікова політика – 2010:головне/Податки та бухгалтерський облік №1-2, січень 2010р, с.16-22