Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів
Поточний контроль
Поточне оцінювання знань студентів здійснюється за 40-бальною системою.
Об'єктом поточного контролю знань студентів є:
- Систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни (максимальна оцінка - 20 балів);
- Рівень виконання модульних завдань (максимальна оцінка - 20 балів).
1. Контроль систематичності та активності роботи студента протягом семестру базується на оцінюванні активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять. Шкала оцінювання становить: 0; 5; 10 та 15 балів.
Критерії оцінювання:
а) активність студентів в обговоренні питань семінарів вимірюється середнім значенням одержаних впродовж семестру оцінок:
- за середньої оцінки нижче 2,5 студент отримує 0 балів;
- за середньої оцінки в інтервалі 2,5 - 3,4 студент отримує 5 балів;
- за середньої оцінки в інтервалі 3,5 - 4,0 студент отримує 10 балів;
- за середньої оцінки вище 4,0 студент отримує 15 балів;
б) відвідування не менше 75% семінарських занять оцінюється в 5 балів.
Максимальна оцінка - 20 балів складається із суми оцінок за успішне виконання пунктів а) та б).
2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студентів, передбачає проведення тестування за темами дисципліни.
З дисципліни "Менеджмент" передбачається виконання двох модульних завдань.
Перше модульне завдання складається з тестових запитань за темами 1-5 програми курсу.
Друге модульне завдання складається з тестових запитань за темами 6-9 програми курсу.
Оцінювання знань студентів за кожним модулем здійснюється за шкалою 0; 5 та 10 балів.
Порядок і час складання модульних завдань визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.
3. Студенти, які беруть активну участь у роботі студентського наукового товариства факультету економіки та управління, представляють свої наукові роботи на конференціях та конкурсах, і за результатами оцінювання не набрали 40 балів, мають право додатково отримати 5 балів до загальної оцінки поточної успішності.
Студенти, які підготували відповідно до встановлених кафедрою вимог письмовий огляд спеціальної літератури за темою, визначеною викладачем, і за результатами поточного оцінювання не набрали 40 балів, також мають право додатково отримати 5 балів до загальної оцінки поточної успішності.
4. Результати поточного контролю знань студентів в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів. Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 20 балів, він не допускається до іспиту. Оформлення недопуску здійснюється у відповідності до вимог наказу ректора університету від 13.12.2001 р. № 604.
Результати поточного контролю знань студентів, які отримали 20 і більше балів, вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-бальну систему.
В разі невиконання поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського заняття. Порядок складання визначає викладач дисципліни на потоці.
5. Для студентів тих спеціальностей, для яких навчальним планом передбачений підсумковий контроль у формі заліку, останній виставляється за результатами поточного контролю за умови одержання студентом не менше 20 балів. Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 20 балів, він не одержує заліку.
В разі невиконання поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського заняття. Порядок складання визначає викладач дисципліни на потоці.
Контроль знань студентів у формі іспиту
Екзаменаційні завдання іспиту складаються на основі затвердженої програми курсу “Менеджмент”. Структурно екзаменаційний білет складається з 6 завдань, які включають:
1) одне теоретичне запитання за програмою курсу;
2) чотири тестових завдання, до складу кожного з яких входить десять запитань різних типів;
3) одну розрахункову задачу.
Оцінювання знань студентів на іспиті здійснюється за 60-бальною системою. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за наступною шкалою: 10; 5; 0 балів.
Для оцінювання рівня відповідей студентів на теоретичні запитання використовуються такі критерії:
· відмінному рівню (10 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;
· задовільному рівню (5 балів) відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; засвоєння інформації в основному з лекційного курсу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;
· незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.
Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються такі критерії:
· відмінний рівень (10 балів) – від 8 до 10 правильних відповідей;
· задовільний рівень (5 балів) – від 4 до 7 правильних відповідей;
· незадовільний рівень (0 балів) – від 0 до 3 правильних відповідей.
Письмове розв'язання розрахунково-аналітичної задачі, що дозволяє перевірити сформованість відповідних умінь та навичок, оцінюється на “відмінно” (10 балів), “задовільно” (5 балів) та “незадовільно” (0 балів) залежно від:
а) точності вирішення задачі;
б) повноти вирішення задачі;
в) ступеня обґрунтованості відповіді за результатами розрахунків.
В разі, якщо відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку результати поточного контролю не враховуються.
Загальне підсумкове оцінювання рівня знань студентів
Загальна оцінка рівня знань студентів за дисципліною "Менеджмент" визначається як сума балів, одержаних студентами за результатами поточного контролю і за результатами іспиту.
До екзаменаційної відомості вносяться результати поточного контролю і підсумкового контролю, а також їх сумарна оцінка за 100-бальною системою. Після цього здійснюється переведення сумарної оцінки у 4-бальну систему за критеріями:
- оцінка “задовільно” – 50-60 балів;
- оцінка “добре” – 65-80 балів;
- оцінка “відмінно” – 85-100 балів.
Оцінка за 4-бальною шкалою оцінювання виставляється в екзаменаційні відомості поряд із загальною підсумковою оцінкою в 100-бальній шкалі.
Список рекомендованої літератури
Основна:
11. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. – Львів, Видавництво "Світ", 1995. – 294 с.
12. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента. – СПб: Изд. "Питер", 1999. – 816 с.
13. Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник. – М.: Институт международного права и экономики, Изд. "Триада ЛТД", 1997. – 384 с.
14. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 1999. – 528 с.
15. Галькевич Р.С., Набоков В.И. Основы менеджмента. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 189 с.
16. Глухов В.В. Менеджмент: Учебник. – СПб.: Спец. лит., 1999. – 700 с.
17. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Изд. "Питер", 2000. – 612 с.
18. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. – Спб.: Изд. "Питер", 1999. – 560 с.
19. Завадский Й.С. Менеджмент: Підручник. – В 2-х т. – К.: Укр.-фін. ін-т менеджменту і бізнесу, 1999.
20. Кабушкин Н.И. Оновы менеджмента: Учеб. пособие. – 2-е изд. – Мн.: Остожье, 1999. – 336 с.
21. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. – 556 с.
22. Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1981. – Т.1. – 495 с., Т.2.– 511 с.
23. Менеджмент организации: Учебное пособие / Под ред. З.П.Румянцевой – М.: ИНФРА - М, 1995. – 432 с.
24. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 701 с.
25. Мильнер Б.З. Теория организаций. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 336 с.
26. Общий курс менеджмента в таблицах и графиках: Учебник для вузов / Под. ред. проф. Б.В.Прыкина. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 415 с.
27. Основы менеджмента: Учеб. пособие / Под. общ. ред. С.Г. Лопатиной. – М.: Юрайт, 1999. – 295 с.
28. Основы менеджмента: Учеб. пособие для вузов / Под. ред. А.А. Радугина. – М.: Центр, 1998. – 432 с.
29. Олдкорн Р. Основы менеджмента: Учебник. – М.: Изд. "Финпресс", 1999. – 320 с.
30. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456 с.
31. Фалмер Р. Энциклопедия современного управления: В 5 т. – М.: ВИПК Энерго, 1992.
32. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. – К.: Вища школа, 1995.
33. Шегда А.В. Основы менеджмента: Учеб. пособие для высших учеб. завед. – К.: Знання, КОО, 1998. – 512 с.
Додаткова:
1. Ансофф И. Стратегическое управление.– М.: Экономика,1989.
2. Блейк Р., Моутон Дж. Научные методы управления. – К.: Наукова думка, 1990.
3. Борман Д., Воротина Л., Федерман Р. Менеджмент: предпринимательская деятельность в рыночной экономике. - Гамбург, 1992.
4. Васильев Ю.П. Управление развитием производства: (Опыт США). - М.: Экономика, 1989.
5. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс: Учебник. – М.: Изд. МГУ, 1995.
6. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновациями на предприятии. - М.: Экономика, 1989.
7. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. - М.: Экономика, 1991
8. Герчикова И.Н. Менеджмент. - М.: Банки и биржа, 1994.
9. Гребнев Е.Т. Управленческие нововведения. - М.: Экономика, 1985.
10. Грейсон Дж., О`Дейлл К. Американский менеджмент на пороге ХХI века. - М.: Экономика, 1991.
11. Драгс Р. Административная наука. - М.: Прогресс, 1982.
12. Друкер П. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы. - М.: Бук Чембер Интернэшнл, 1992.
13. Евенко Л.И. Организационные структуры управления промышленными корпорациями США: Теория и практика формирования. - М.: Наука, 1983.
14. Евланов Е.Г. теория и практика принятия решений.- М.:Экономика 1984.
15. Исикава К. Японские методы управления качеством. - М.: Экономика, 1984.
16. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Учебник. - Минск: БГЭУ, 1996.
17. Как работают японские предприятия. / Под ред.Я.Мондена и др. - М.: Экономика, 1989.
18. Капиталистическое управление: уроки 80-х / Под ред. О.А.Дынкина. - М.: Экономика, 1991.
19. Карлоф Б. Деловая стратегия.- М.: Экономика, 1991.
20. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий. - М.: Прогресс, 1987.
21. Крупнов В.И., Крупнова Н.А. Менеджмент в бизнесе. - М.: Новости, 1990.
22. Курицын А.Н. Управление в Японии: организация и методы. - М.: Наука, 1988.
23. Ладанов И.Д., Пронников В.А. Совершенствование управления экономикой на основе японской модели менеджмента. - М.: Информэлектро, 1990.
24. Мерсер Д. ИБМ: управление самой преуспевающей корпорацией мира. - М.: Прогресс, 1991.
25. Мильнер Б.З., Евенко Л.И., Рапопорт В.С. Системный подход к организации управления. - М.: 1983.
26. Монден Я. “Тоета”: методы эффективного управления. - М.: Экономика, 1989
27. Оучи У. Методы эффективного управления. Японский и американский подходы. - М.: Экономика, 1989.
28. О'Шоннеси Дж. Принципы организации управления фирмой. – М.: Прогресс, 1979.
29. Питерс Дж., Уотермен А. В поисках эффективного управления. - М.: Прогресс, 1986.
30. Планкетт Л., Хейл Г. Выработка и принятие управленческих решений: опереджающее управление. - М.: Экономика 1984.
31. Попов А.В. Теория и организация американского менеджмента. - М.: Экономика, 1991.
32. Райт Дж. “Дженерал моторс” в истинном свете. - М.: Прогресс, 1985.
33. Санталайнен Т. и др. Управление по результатам. - М.: Прогресс, 1988.
34. Скотт Синк Д. Управление производительностью. - М.: Прогресс, 1989.
35. Современный бизнес: Учеб. в 2т: Пер.с англ./ Д.Дж.Речмен, М.Х.Мескон, К.Л.Боуви, Дж.В.Тилл. - М.: Республика, 1995.
36. Стерлин А., Тулин В. Стратегическое планирование в промышленных корпорациях США. - М.: Наука, 1990.
37. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями. - М.: Экономика, 1989.
38. Тейлор Ф. Принципы научного менеджмента. - М.: Контролинг, 1991.
39. Тичи Н., Девана М.А. Лицеры реорганизации (из опыта американских корпораций). - М.: Экономика, 1990.
40. Труханов Р.И. Модели принятия решений в условиях неопределенности. - М.: Наука, 1991.
41. Управленческике нововведения в США: Проблемы внедрения / Под ред. Ю.А.Ушакова. - М.: Наука, 1986.
42. Фостер Р. Обновление производства: атакующие выигрывают. - М.: Прогресс, 1987.
43. Шонбергер Р. Японские методы управления производством: (девять простых уроков). - М.: Экономика, 1988.
44. Яккока Л. Карьера менеджера. - М.: Прогресс, 1991.
Періодична (часописи):
1. Проблемы теории и практики управления.
2. Економіка України.
3. Российский экономический журнал.
4. Вопросы экономики.
5. США: экономика, политика, идеология.
6. Кадры.