Тема 9. Лідерство

Навчальні цілі

З¢ясувати природу лідерства та усвідомити взаємозв’язки між категоріями “вплив”, “влада”, “залежність”, “лідерство”.

Ідентифікувати різні підходи до вивчення лідерства.

З¢ясувати сутність та оцінити основні здобутки теорії особистих якостей лідера.

Усвідомити концепцію поведінкового підходу до вивчення лідерства і засвоїти основні положення найвідоміших теорій поведінки лідера.

З¢ясувати ідею ситуаційного підходу до вивчення лідерства і розкрити зміст ключових моделей ситуаційного лідерства.

Визначити недоліки традиційних підходів до вивчення лідерства і засвоїти основні положення сучасних концепцій лідерства.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Соціально-психологічна природа лідерства обумовила появу надзвичайно великої кількості різних концепцій лідерства, висвітлення яких в навчальній літературі часто розрізняється як за рівнем деталізації, так і за логікою викладання матеріалу. Тому в процесі самостійного вивчення теми рекомендується дотримуватися питань типової програми курсу з орієнтацією на сформульовані навчальні цілі. Грунтовні відповіді на програмні питання теми можна знайти в підручнику Віханського О.С. і Наумова О.І.[ 2 ]. Звичайно, перелік основних теорій лідерства, вивчення яких передбачено програмою курсу, далеко не вичерпує всієї їх сукупності. Для студентів, яких глибоко інтересують проблеми лідерства корисним буде й розгляд інших (не передбачених програмою) теорій лідерства. Зокрема, варто звернути увагу на модель ситуаційного лідерства Стінсона-Джонсона [ 2 ], на ситуаційну модель прийняття рішень Врума-Єттона [ 7 ], на дев’ятнадцять категорій поведінки лідера, запропонованих Г.Юклом [ 6 ]. Сучасні проблеми і підходи до вивчення лідерства, найбільш повно розглянуті у підручниках Роббінса С.П. і ДеЧенцо Д.А. [ 7 ], Дафта Р. [ 3 ] Окремі аспекти практичного застосування результатів теоретичних досліджень лідерства оригінально висвітлені у монографії Кредісова А.І. і Панченка Е.Г [ 4 ].

Лідерство як специфічний тип управлінської взаємодії в своїй основі спирається на відносини влади (домінування і підпорядкування), впливу і наслідування. Отже і вивчення теми доцільно розпочати із з’ясування категорій “вплив”, “влада”, “залежність”, “повноваження”. Особливу увагу при цьому необхідно звернути на концепцію влади (ключові положення якої наведені на рис. 9.1. ілюстративних матеріалів до даної теми). Для усвідомлення концепції влади важливо розібрати сучасну класифікацію джерел влади, яка ґрунтується на результатах досліджень Дж. Френча, Б.Рейвена, К.Хейлса. Знання змісту різних джерел влади та основи їх походження є важливою передумовою для визначення категорії “лідерство”. Лідерство слід розглядати як здатність (а точніше мистецтво) однієї особи так, залежно від ситуації, поєднувати різні джерела влади, щоб в процесі впливу на інших людей забезпечити досягнення спільних цілей. З наведеного визначення випливає, що лідерство є функцією лідера, його послідовників і ситуаційних змінних. На вивчення впливу саме цих факторів і спрямовані всі дослідження лідерства. Кращому усвідомленню природи лідерства сприяє і його порівняння з власне управлінською діяльністю. На відміну від управління лідерство передбачає наявність в організації послідовників, а не підлеглих.

З методичної точки зору складність вивчення теми “Лідерство” полягає у необхідності засвоєння основних положень значної кількості різних теорій. Тому розгляду змісту теорій лідерства має передувати їх поділ на певні групи. Класифікацію підходів до вивчення лідерства чітко обґрунтовано в підручнику Віханського О.С. і Наумова О.І. [ 2 ]. За цією класифікацією розрізняють чотири типи підходів до вивчення лідерства: з позицій особистих якостей лідера, з позицій поведінки лідера, з позицій врахування впливу ситуаційних факторів і з позицій ситуаційного аналізу рис характеру лідера. Кожний із зазначених підходів пропонує своє рішення проблеми ефективного лідерства, але не претендує на остаточне розв’язання цієї проблеми.

Вивчення другого питання теми передбачає розгляд теорії особистих якостей лідера (перший підхід до вивчення лідерства). Спочатку тут треба усвідомити ідею і з¢ясувати основні завдання цієї теорії. Потім співставити й узагальнити результати найбільш ґрунтовних досліджень особистих якостей лідера (Є.Гізеллі, Р.Стогділл, У.Бенніс), зробити висновки щодо переваг і недоліків такого підходу до вивчення лідерства.

В процесі вивчення третього питання теми необхідно засвоїти основні положення найвідоміших поведінкових концепцій лідерства: “теорії Х” і “теорії Y” Д.МакГрегора, концепції трьох стилів керування К.Левіна, двофакторної моделі лідерства вчених університету штату Огайо, концепції лідерства Р.Лайкерта, концепції типів управління Р.Блейка і Дж.Моутон. Увагу при цьому слід зосередити на з’ясуванні сутності виділених в рамках цих теорій стилів лідерства та прикладних аспектах кожної із зазначених концепцій.

Гіпотеза про те, що лідерська поведінка має бути різною за різних ситуацій становить основну ідею ситуаційного підходу до вивчення лідерства. Глибоке усвідомлення його сутності передбачає послідовний розгляд таких ситуаційних теорій лідерства: континууму лідерської поведінки Танненбаума-Шмідта, моделі ситуаційного лідерства Ф.Фідлера, моделі ситуаційного лідерства П.Херсі і К.Бланчарда, моделі “шлях-мета” Р.Хауса і Т.Мітчелла. В процесі їх вивчення рекомендується зосередитися на з’ясуванні таких трьох принципово важливих для ситуаційного підходу аспектів: які ситуаційні фактори враховує кожна із теорій; які лідерські стилі при цьому досліджуються; які шляхи знаходження зв’язків між ними пропонуються.

Вивчення теми “Лідерство” завершується розглядом сучасних концепцій лідерства: концепції атрибутивного лідерства, концепції харизматичного лідерства, концепції перетворюючого лідерства. На відміну від попередніх підходів до вивчення лідерства, які робили односторонній наголос або на особисті якості лідера, або на його поведінку, або на ситуацію, за якої він вибирав потрібний стиль; сучасні концепції лідерства намагаються поєднати їх, тобто провести ситуаційний аналіз ефективного лідерства як сукупності якостей лідера і їх прояву в його поведінці. Саме на такі відмінності в першу чергу слід звертати увагу в процесі самостійного вивчення основних положень сучасних концепцій лідерства.


Ілюстративні матеріали

 


Рис. 9.1. Сутність і взаємозв’язки категорій “вплив”, “влада”, “лідерство”

 


Рис. 9.2. Класифікація джерел влади в організації

 


Рис. 9.3. Класифікація підходів до вивчення лідерства за Віханським О.С. і Наумовим О.І.

 


Рис. 9.4. Якості та риси характеру ефективних лідерів

(за результатами досліджень теорії особистих якостей)

 


Рис. 9.5. Загальна характеристика теорії особистих якостей лідера


 

 


Рис. 9.6. Сутнісна характеристика “Теорії Х” і “Теорії Y” Д.МакГрегора

 


Рис.6.7. Загальна характеристика концепції трьох стилів керування К.

Рис. 9.7. Загальна характеристика концепції трьох стилів керування К.Левіна

 


Подпись: Рис. 9.8. Загальна характеристика двофакторної моделі лідерства вчених  університету штату Огайо
Рис. 6.8. Загальна характеристика двофакторної моделі лідерство вчених Університету штату Огайо

 


Рис. 9.9. Сутнісна характеристика концепції типів управління Р.Блейка і Дж.Моутон

Рис. 9.10 Загальна характеристика концепцій поведінки лідера


 

 


Рис.9.11 Сутнісна характеристика автократично-демократичного континууму лідерства Танненбаума-Шмідта

 


Рис.9.12 Сутнісна характеристика моделі ситуаційного лідерства Ф.Фідлера

 


Рис. 9.13 Сутнісна характеристика моделі ситуаційного лідерства П.Херсі і К.Бланчарда


Рис. 9.14 Сутнісна характеристика моделі “шлях-мета” Р.Хауса і Т.Мітчелла

План семінарського заняття

Поняття та природа лідерства.

Теорія особистих якостей лідера.

Концепції поведінки лідера.

Концепції ситуаційного лідерства.

Сучасні концепції лідерства.

Контрольні запитання

Що таке “вплив”, “влада”, “залежність”, “повноваження” ? Як ці категорії співвідносяться між собою ?

Які ви знаєте джерела влади ? Дайте класифікацію джерел влади залежно від основи їх походження. Як ви розумієте концепцію влади ?

Дайте визначення категорії “лідерство”. Чим лідерство відрізняється від власне управлінської діяльності ?

Як можна класифікувати підходи до вивчення лідерства ?

Яку ідею покладено в основу підходу до вивчення лідерства з позиції особистих якостей лідера ? Які результати отримані в процесі дослідження особистих якостей лідера і які висновки можна зробити на їх основі ?

У чому сутність поведінкового підходу до вивчення лідерства ? Що таке стиль керування ?

Охарактеризуйте автократичний, демократичний і ліберальний стилі керування в контексті “теорії Х” і “теорії У” Д. МакГрегора і концепції трьох стилів керування К.Левіна

Якими були вимірники лідерства, виявлені під час досліджень в університеті штату Огайо ? Чим відрізняються двофакторні моделі лідерства від однофакторних ?

Охарактеризуйте принцип, за яким побудована таблиця (решітка) Р.Блейка і Дж.Моутон. Які основні стилі лідерства виділені в таблиці ? Як ви розумієте сутність патерналізму, опортунізму і фасадізму як лідерських стилів ?

Як і залежно від яких ситуаційних факторів змінюється стиль ефективного лідерства в автократично-демократичному континуумі Танненбаума-Шмідта ?

У чому полягає основна ідея моделі ситуаційного лідерства Ф.Фідлера ? Хто такий “найменш бажаний співробітник” (НБС) і як цей інструмент використовується для оцінки поведінкової орієнтації лідера ? Опишіть запропонований в моделі механізм вибору адекватного до ситуації стилю лідерства.

Охарактеризуйте основні положення моделі лідерства П. Херсі і К. Бланчарда (ідея моделі, поняття “ступінь зрілості виконавця”, виділені стилі лідерства, механізм вибору відповідного стилю).

Розкрийте зміст моделі “шлях-мета” Р.Хауса і Т.Мітчелла (ідея моделі, типи поведінки лідера, ситуаційні фактори, механізм впливу на підлеглого).

Які практичні висновки дозволяють зробити результати досліджень в рамках ситуаційного підходу до вивчення лідерства ?

Що є характерним для сучасних концепцій лідерства порівняно з попередніми підходами ?

У чому полягає сутність концепції атрибутивного, харизматичного і перетворюючого лідерства ? Що нового у розвиток теорії лідерства внесли ці концепції ?

Навчальні завдання для самостійної роботи

За результатами самостійного вивчення програмних питань теми заповніть таблицю за наведеною формою і дайте порівняльну характеристику традиційного (з позиції особистих якостей лідера), поведінкового і ситуаційного підходів до вивчення лідерства.

Порівняльна характеристика підходів

до вивчення лідерства

 

Параметри оцінки

Підходи до вивчення лідерства

з позиції особистих якостей лідера

з позиції поведінки лідера

з позиції врахування ситуаційних факторів

Основна ідея

Основні завдання (спрямування) досліджень

Основні результати досліджень

Внесок у розвиток теорії лідерства

 

 

 

 

Підготуйтеся до обговорення на семінарському занятті таких проблемних питань:

Як пов¢язані між собою і чим відрізняються категорії “мотивація” і “лідерство” ?

“Всі менеджери мають бути лідерами, але не всі лідери повинні бути менеджерами”. Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням ? Обгрунтуйте свою позицію.

Чи може менеджер самостійно вибирати свій стиль лідерства ?

Які із теорій лідерства мають найбільше практичне застосування ? Поясніть.

Тести

І. Одиничний вибір. Виберіть єдину правильну відповідь.

Як співвідносяться між собою категорії “повноваження” та “влада”:

а) вони ідентичні

б) влада частково визначається повноваженнями

в) повноваження визначаються владою

Лідерство можна визначити як:

а) можливість впливати на поведінку інших людей

б) формально санкціоноване право впливати на підлеглих

в) таку поведінку однієї особи, яка вносить зміни в поведінку інших людей

г) здатність однієї особи поєднувати різні джерела влади для впливу на іншу особу або групу людей

Вплив -це:

а) можливість впливати на поведінку інших людей

б) формально санкціоноване право впливати на підлеглих

в) така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої особи

г) здатність впливати на інших людей

д) немає правильної відповіді

Якщо виконавець вірить, що впливаючий має право віддавати наказ, а його обов’язок підкорятися йому, то впливаючий володіє:

а) владою винагородження

б) експертною владою

в) традиційною владою

г) владою примушування

д) еталонною владою

Згідно теорії “життєвого циклу” П.Херсі та К.Бланчарда ефективність стилю лідерства залежить від:

а) особистих якостей керівника

б) ступеня “зрілості” виконавців

в) обсягу повноважень керівника

г) характеру потреб виконавців

д) характеру завдань, що виконуються

Якою повинна бути “зрілість” виконавців, щоб, на думку П. Херсі та К. Бланчарда, керівник міг використовувати стиль лідерства S1:

    S3                S2

 

    S4                S1

 
  висока

 орієнтація   а) висока

 на людину  б) низька

  низька  в) помірна

  низька висока

  орієнтація на задачу

Патерналізм як стиль керування, виділений Р.Блейком та Дж.Моутон в доповнення до п’яти “чистих” стилів - це:

 високий  а) імітація позицій 9.9 в цілях

1.5                           9.9

           5.5

1.1                  9.1 

 
 Ступінь  приховування істинних мо-

 врахування  тивів поведінки керівника

 інтересів   

 робітника  б) це сполучення любих або

 низький  всіх підходів до управлін-

  низький високий ня

  Ступінь врахування в) сполучення позицій 9.1 та

  інтересів виробництва 1.9

ІІ. Множинний вибір. Виберіть кілька правильних відповідей.

В дослідженнях з теорії лідерства виділяють наступні підходи:

а) з позиції особистих якостей лідера

б) з позиції адміністративних важелів управління

в) з позиції поведінки лідера

г) з позиції врахування впливу ситуаційних факторів

д) з позиції послідовності етапів процесу управління

Для автократичного стилю керування характерні:

а) централізація повноважень

б) добре налагоджена система комунікацій між керівником і підлеглими

в) високий ступінь структуризації робіт

г) апеляція до потреб більш високого рівня у робітників

д) орієнтація на дотримання чисельних правил та інструкцій

Вчені університету штату Огайо запропонували такі критерії класифікації типів поведінки лідера:

а) “увага до підлеглих”

б) “здатність впливати на підлеглих”

в) “ініціювання структури”

г) “здатність враховувати ситуацію”

д) “колективне управління”

До стилів лідерства, які виділили Р.Блейк і Дж. Моутон належать:

а) “режим підпорядкування керівнику”

б) “інструментальний стиль”

в) “давати вказівки”

г) “фасадизм”

д) “організаційне управління”

е) “колективне управління”

В моделі автократично-демократичного континууму лідерства Танненбаума-Шмідта враховані такі ситуаційні фактори:

а) уявлення лідера про джерела його влади

б) час, який відводиться на прийняття рішення

в) посада, яку займає керівник

г) структурованість завдань підлеглих

д) схильність послідовників до незалежності

В моделі “шлях-мета” Р.Хауса і Т.Мітчелла виділені такі типи поведінки лідера:

а) директивне лідерство

б) лідерство, орієнтоване на підтримку

в) лідерство, орієнтоване на досягнення

г) лідерство, орієнтоване на залучення до участі

д) лідерство, орієнтоване на завдання

е) лідерство, орієнтоване на людину

В основу ситуаційної моделі Ф.Фідлера покладено наступні передумови:

а) стиль керівника залишається в цілому постійним (стабільним)

б) керівник не може пристосувати (змінити) свій стиль керівництва до конкретної ситуації

в) керівник легко адаптує свій стиль до зміни ситуації

В моделі Ф.Фідлера враховуються наступні ситуаційні фактори:

а) “зрілість” виконавця

б) ступінь участі підлеглих у прийнятті рішень

в) посадові повноваження керівника

г) можливість структурувати завдання для підлеглих

д) потреби підлеглих


Термінологічний словник

Влада - можливість впливати на поведінку інших людей.

Вплив - поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої.

Лідерство – здатність чинити вплив на окремі особи та групи осіб в процесі спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації.

Повноваження - формально санкціоноване право впливати на поведінку підлеглих.

Стиль керування – манера поведінки керівника щодо підлеглих, через яку здійснюється вплив на працівників організації.


Рекомендована література

Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента. – СПб: Изд. "Питер", 1999. – с. 189-211.

Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 1999. – с. 402-408, 469-526.

Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Изд. "Питер", 2000. – с. 464-491

Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – с. 319-327

Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – с.

Основы менеджмента: Учеб. пособие для вузов / Под. ред. А.А. Радугина. – М.: Центр, 1998. – с. 243-265.

Робінс С.П., ДеЧенцо Д.А. Основи менеджменту / Пер. з англ. А.Олійник та ін. – К.: “Основи”, 2002. – с. 432-466.

Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – с. 305-327.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14  Наверх ↑