Огляд статей «Ціноутворення»
Актуальність ціноутворення розглянута в статті Корінєва В.Л.«Методичний піхід до ціноутворення в умовах нестабільної економіки» (Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство, 2007, №6, ст.. 63-68)
Ціна забезпечує виникнення відповідних економічних відносин між суб’єктами ринку в процесі купівля-продаж, а також зв’язок між виробництвом і споживанням. Роль ціни сьогодні як інструмента механізму антикризового управління зростає. Ціна забезпечує прибуток, рівень конкурентоспроможності продукції, сприяє встановленню плідних відносин між підприємством та споживачем.
В економічно нестабільний час, особливо рекомендується додержання базового методологічного підходу( врахування відповідності попиту і пропозиції), але звернути більше увагу на чинники під впливом яких утворюється ціна, адже саме вони видозмінюються в кризу.
Введення в дію ЗУ «Про ціни і ціноутворення» визначило базову структуру цін, що діє на сьогодні в Україні. Вона включає в себе:
· Фіксовані ціни (розробляються відповідними державними органами і затверджуються
· Регульовані ціни (держава встановлює обмеження аби зберегти конкуренцію і захистити споживачів)
· Вільні ціни
Еволюція процесу ціноутворення
До проблеми встановлення ціни зверталися ще в давньому світі. Автор давньоіндійського трактату «Артхашастра» радник Каутилья зробив першу спробу розділити поняття ціни і вартості. Автор статті, Гребець О.Б., «Ретроспектива методології ринкового ціноутворення» (Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство, 2007, №2, ст.. 84-87) виділяє наступні еволюційні етапи процесу ціноутворення:
1. Спроба розділити поняття «ціни» та «вартості».
2. Трудова теорія вартості.
3. Ціннісна концепція вартості.
4. Походження ціни через рідкісність.
5. Ринкове походження ціни.
6. Теорія альтернативної ціни.
7. Маркетингова концепція (інформаційний та комунікативний підходи).
Концепції ціноутворення
- Вартісна концепція (класична школа політичної економії, «Нова хвиля», К.Маркс
- Концепція взаємодії попиту і пропозиції (А.Маршалл, Дж.Кларк)
- Концепція граничної корисності (У.Джевонс, К.Менгер, Л.Вальрас, У.Парето)
- Інформативна і комунікативна концепція (Ф.Хайєк, Р.Лукас)
Також автор перелічує 6 основних підходів до ціноутворення і розкриває їх:
· Вартісний піхід, що базується на грошовому виразі вартості
· Підхід щодо діяльності підприємства, де ціна є виразом непрямого вимірювання величини витраченої супільно необхідної праці
· Ринковий підхід
· Підхід з урахуванням корисності товару
· Фундаментальний підхід
· Інформаційний підхід.
На мою думку, проаналізувавши не одну статтю, треба дотримуватися усіх підходів одночасно, а потім вже встановити ціну, яка б відповідала б ринку і максимізувала прибуток.
Остерегайтесь покупать ненужное
и продавать необходимое
Афоризм
Саме при такій проблемі, чи виробляти самому і продавати, чи купляти у третіх осіб, застосовують трансфертне ціноутворення.
Важливою передумовою створення системи ефективного внутрішнього контролю за результатами взаємовідносин між структурними підрозділами підприємства є трансфертне ціноутворення. Проблема дослідження і застосування трансфертних цін в Україні є все більш актуальною, особливо у зв'язку зі зростанням корпоративних об'єднань, вирішенням проблеми знаходження оптимального варіанту господарської самостійності їх структурних підрозділів та оцінювання результатів їх взаємовідносин.
Трансфертне ціноутворення є багатомірною категорією. Багатомірність трансфертного ціноутворення обумовлюється низкою напрямків використання трансфертних цін, зокрема: внутрішній контроль витрат та доходів центрів відповідальності; фінансове планування на підприємстві; оцінювання ефективної діяльності центрів відповідальності; регулювання та координація управлінських рішень.
Через свою природу трансфертна ціна істотно впливає на звітні показники центру відповідальності (витрати і виручку) і тому сама по собі є важливим інструментом оцінки діяльності підрозділу. Трансфертна ціна повинна дозволяти керівнику центрів відповідальності приймати оптимальні управлінські рішення. Звідси, в організації використання трансфертних цін важливим є вибір методів трансфертного ціноутворення.
Результати аналізу існуючих досліджень Друри К., Бахрушина М.А., Карпова Т.П. підтверджують, що основними методами розрахунку трансфертних цін є:
1. Договірні трансфертні ціни, сформовані на підставі ринкових мультиплікаторів і собівартості продукції.
2. Ринковий метод.
3. Витратні методи: повної фактичної собівартості, нормативних витрат, змінної собівартості.
Автор статті «Свій чи чужий?!», Тимур Алієв (Управленческий учет. Бюджетирования №12 2008, ст.20-24) велику увагу приділив ринковому методу. Перевагою цього методу є те, що він з великою вірогідністю відображає реальний економічний вклад кожного підприємства (підрозділу) в загальні прибутки корпорації. Рентабельність підприємств (структур) в цьому випадку може бути співставлена з рентабельністю аналогічних фірм, що діють в одній галузі і на одному ринку.
Дуже цікавою є робота Костирко Р.О. у своїй статті «Трансфертне ціноутворення – інструмент внутрішнього контролю результатів взаємовідносин між структурними підрозділами підприємства» розглянув сутність методів трансфертного ціноутворення та навів порівняльну їх характеристику. Запропонував методику визначення трансфертної ціни за методом змінних витрат плюс частка маржинального прибутку для розрахунку вартості послуг центрів відповідальності та прийняття управлінських рішень. Головна ідея, яку ніс автор: «Методика трансфертного ціноутворення повинна ґрунтуватися на визначенні не тільки реальних витрат кожного центру, але і частини прибутку цього центру, що надалі дозволить сформувати контрольно-аналітичну інформацію для виявлення «вузьких місць» в діяльності структурних підрозділів і об'єктивної оцінки результативності взаємовідносин між центрами відповідальності. Центр відповідальності, який передає свою продукцію або послуги іншому центру відповідальності того ж підприємства, не може бути вірно оцінений, якщо при цьому не враховується метод визначення трансфертної ціни».
Послуги банку на сьогоднішній день мають великий спектр послуг і клієнтів, цей ринок послуг неухильно розвивається і збільшується, остання хвиля економічної кризи безперечно дала нищівного удару по ринку банківських послуг, але все одно при будь якій кон’юктурі ринку важливість питання ціноутворення на ці послуги залишається. Як зазначає В.В.Павленко («Методика ціноутворення на банківські послуги», Формування ринкових відносин в Україні №5 (72)/2007, ст.16-19) методика розрахунку цін включає постановку завдання ціноутворення, оцінку витрат банку, врахування попиту, аналіз цін конкурентів, вибір одного з методу цінотворень:
-середні витрати плюс прибуток;
-ціна на основі рівноваги і попиту;
-аналіз беззбитковості та забезпечення цільового прибутку;
-встановлення ціни на основі відчутності та цінності товару;
-урахування рівня поточних цін;
-встановлення цін на закритих торгах;
-встановлення цін на новий товар.
Термін «трансфертне ціноутворення» може використовуватися на позначення ціноутворення усередині банківської корпорації, яка набуває статусу окремої юридичної особи. У статті Т.Г. Савченко, О.М. Пожар «Застосування трансфертного ціноутворення за узгодженими строками для управління процентним ризиком банку» (Актуальні проблеми економіки №3 (93), 2009, ст. 163-174) проаналізовано графічні моделі встановлення трансфертної ціни, на основі дослідження природи проміжного банківського продукту та рівня конкуренції на ринку банківських продуктів України зроблено висновок щодо необхідності встановлення трансфертних цін на проміжний банківський продукт на основі ринкових індикаторів; проведено дослідження практики трансфертного ціноутворення у вітчизняних банківських установах. Необхідно наголосити на неприпустимості обмеження досліджень методичних аспектів побудови ефективної системи трансфертного ціноутворення визначенням сутності проміжного банківського продукту та аналізом рівня конкуренції банківського ринку.
Костенко О.П., Докучаєв О.А., Адєєва Т.О. у статті «Розробка економіко-математичної моделі оптимального вибору методу ціноутворення з використанням табличного процесору “MS Excel”» (Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство, 2009, №2, ст.102-108) запропонували удосконалену модель і алгоритм її розв’язання, що допомагає оптимально вибрати найкращий метод ціноутворення. Все розпочинається з функції ціни (Ц), яка забезпечує найбільший прибуток:
Ц=<В, С, І>, де
В-чинники, які характеризують потенціал підприємства і ринкові умови, визначені на основі експертних оцінок;
С-деталізовані чинники потенціалу підприємства і ринкових умов;
І – інформація про потенціал підприємства й ринкові умови, на основі якої експерти визначають бали.
Науковці так обіграли цю функцію, поступово деталізуючи відбір кращого методу, що на кінець їхньої роботи вони представили алгоритм, який вводиться в табличний процесор “MS Excel” і потім усі розрахунки ведуться автоматично на основі вхідних даних.
Проаналізувавши статті з теми «Ціноутворення», ми можемо отримати вичерпну інформацію починаючи з утворення самого питання «що таке ціна?», потім простежити еволюцію думок підходів, концепцій і звичайно самі методи конкретних розрахунків з прикладами формул. На сьогоднішній день існує низка питань щодо вдосконалення вже набутих знань у сфері ціноутворення, одне з них це впровадження новітніх технологій для покращення і прискорення процесу ціноутворення.
Існують особливості у ціноутворенні на телекомунікаційні послуги, водні ресурси, продукцію авіадвигунобудування, продукцію машинобудування. Їх розглядають такі автори:
Е.Е.Ібрагімов «теоретико-методологічні аспекти формування ринкового механізму ціноутворення в телекомунікаційній сфері»/Формування ринкових відносин в Україні №1, 2008, ст155-159;
Л.Мельник «Основні методи формування цін на телекомунікаційні послуги в умовах регульованого ринку»/ УДК 338.5:621.39, ст. 44-51;
А.А.Фридман «Эффективное ценообразование на водные ресурсы при неоднородности потребителей» / Экономика и математические методы 2009, том 45 №4, с3-15;
Подмешальська Ю.В. «Особливості ціноутворення на продукцію авіадвигунобудівнивих підприємств» / Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство, 2009, №2, ст.153-157;
Бокулєва М.О. «Ціноутворення на продукцію машинобудівних підприємств з урахуванням вимог споживачів»/ Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємство, 2009, №2, ст.13-19.