Рекомендація

Технологія швейних виробів з практикумом.

В зв’язку з розробкою стандарту змісту освітньої галузі “Технології” (“Трудове навчання”) сформульована основна її мета, яка полягає в здійсненні завдань загально-освітньої школи із орієнтацією на культурно-історичний досвід людства, що знайшов відбиток з найбільш потужних пластів цивілізації – виробництві. Загальноосвітні функції освітньої галузі “Технології” трансформуються в слідуючи дидактичні завдання: трудове виховання, профорієнтаційна робота, політехнічна освіта, творча та продуктивна праця. Ці завдання мають змістовне наповнення у вигляді знань і умінь, виражених практичними діями і мотивацією особистості та її ставленням до трудової діяльності, що проходять через весь період навчання з першого класу включно. Одним із важливих видів трудової діяльності учнів (за класифікацією академіка Є.О.Климова з урахуванням “Класифікатора професій”, Київ, Держстандарт України 1995р. 412с.) є трудові процеси з обробки та використання неметалевих промислових матеріалів, виробів, напівфабрикатів до яких відноситься оброблення матеріалів. Сучасний вчитель обслуговуючої праці повинен мати досить глибокі знання в галузі “Технології виготовлення швейних виробів”, яка є однією з важливих складових частин їх професійно-практичної підготовки. З цією метою студенти вивчають теоретичний курс “Технологія виготовлення швейних виробів” студент повинен:

знати терміни та визначення швейного виробництва згідно ДСТУ 2162-93;

загальну характеристику технологічного процесу виготовлення швейних виробів та методів з’єднання;

класифікацію ниткових методів з’єднання та процеси їх утворення;

мету та суть процесів волого-теплового оброблення швейних виробів та клейового з’єднання;

технологічні характеристики обладнання, яке використовується для виготовлення швейних виробів;

технологію виготовлення різних швейних виробів;

способи визначення площі лекал;

види норм витрати тканин при виготовленні швейний виробів;

технологію підготування матеріалів до розкроювання та її розкрій;

уміти вибирати та обґрунтувати технологічні режими виконання ниткових, клейових методів з’єднання та волого-теплового оброблення при виготовленні швейних виробів;

обладнання для виготовлення швейних виробів в виробничих та побутових умовах, оптимальну технологію виготовлення різних видів швейних виробів;

графічно зображувати складальні креслення обробки вузлів швейних виробів;

визначити площу швейних виробів;

розрахувати норми витрат на виготовлення швейних виробів.

Задача курсу полягає також в тому, щоб майбутні вчителі обслуговуючої праці мали такі теоретичні знання, які б дали їм можливість: проводити уроки з обслуговуючої праці в загальноосвітніх школах, навчально-виробничих комбінатах та керувати роботою спеціалізованих гуртків; формувати у учнів знання і уміння, які необхідні їм для діяльності за швейним профілем трудової діяльності, стійкий інтерес до даного виду діяльності; розвивати індивідуальні здібності учнів; виховувати позитивне ставлення до творчої праці.

Дуже важливим етапом підготовки вчителя з обслуговуючої праці є опанування практикуму з технології швейних виробів. Безпосередньо задача практикуму полягає в тому, щоб навчити студентів переносити теоретичні знання на формування практичних умінь і навичок технологічного процесу виготовлення швейних виробів від виконання елементарних ручних видів робіт до досить складних виробів. Засвоєння практичної підготовки з технології швейних виробів є важливим етапом професійного становлення майбутнього вчителя обслуговуючої праці і здійснюється під час проведення практикумів на сесіях відповідно з робочою програмою.

Даний дистанційний курс навчання розроблений у вигляді розгалуженої структури текстових документів. Він розбитий на теми, кожна з яких у свою чергу містить лекційний матеріал, контрольні запитання, тести для самоконтролю. Перед початком вивчення тем дисципліни рекомендуємо ознайомитися з розділом “Рекомендації студенту”.

Бажаю успіху у вивченні дисципліни “Технології швейних виробів з практикумом”!

-й семестр вивчення