Рахунок № 30 “Каса” призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства.

На дебеті рахунка № 30 “Каса” відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, а на кредиті – виплата грошових коштів із каси підприємства.

Каса – самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальну відповідальність за збереження коштів і ведення касових операцій покладено на касира, з яким укладають договір про матеріальну відповідальність у формі зобов’язання касира (або іншої уповноваженої особи).

Грошові кошти до каси надходять з рахунків у банках (№  31), внаслідок реалізації товарно-матеріальних цінностей, від підзвітних осіб тощо.

Ліміти залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюються комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства. У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановлено, вся наявна готівка в його касі на кінець дня має бути здана до банку.

Підприємство  має у своїй касі готівку у межах лімітів залишку і використовувати її з виручки у межах норм. Ліміти залишку готівки в касі визначаються щорічно і у разі необхідності переглядаються.

Сума платежу готівкою одного підприємства іншому підприємству не повинна перевищувати 3 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму ( 3 тис. грн.) проводяться виключно в безготівковому порядку.

Касові операції оформлюють документами, типові форми яких затверджені наказом Мінстату України № 51  від 15.02.96р.

Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформлюють прибутковими й видатковими касовими ордерами, які виписує бухгалтерія, за формами № КО-1 і № КО-2 [див. додаток].

Касові ордери передаються до виконання касирові підприємства безпосередньо бухгалтером, а не через особу, що одержує або вносить гроші.

Касир, що одержав з бухгалтерії касові ордери, повинен перевірити правильність їх оформлення, наявність і дійсність підписів, додатки, перераховані в ордері. Особі, що внесла гроші до каси, видається квитанція. При видачі грошей за видатковим касовим ордером окремій особі касир вимагає пред’явлення документа, який посвідчує особу одержувача. Таким документом є паспорт, закордонний паспорт, військовий квиток, службове посвідчення за наявності на ньому фотокартки й особистого підпису власника. Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери заповнюються бухгалтерією чітко й зрозуміло, без будь-яких підчисток, помарок або виправлень. Прибуткові й видаткові касові ордери до передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації касових ордерів, де їм надаються порядкові номери. Касир усі надходження і видачі готівки за прибутковими і видатковими касовими ордерами обліковує у Касовій книзі.

На підприємстві ведеться тільки одна касова книга в національній валюті, в якій касир відображає готівку і рух грошей у касі. Записи у касовій книзі здійснюються за кожним прибутковим і видатковим касовим ордером. Усі касові ордери після їх використання касир підписує, а додані до них документи для запобігання повторного використання погашає штампом або підписом від руки “Одержано”, “Сплачено” із зазначенням дати.

Записи у касовій книзі здійснюються тільки під копірку, тобто у двох примірниках. Наприкінці робочого дня касир підбиває підсумки оборотів за надходженням і видачею грошей та виводить залишки на наступний день. Перші відривні аркуші, що є звітом касира, разом з прибутковими й видатковими касовими ордерами й доданими до них виправдними документами касир передає бухгалтерії під розписку у касовій книзі.

Бухгалтер перевіряє правильність оформлення касових ордерів, їх обґрунтування, виконання записів у касовій книзі і виведеного залишку на кінець дня і проти кожної суми проставляє шифр кореспондуючих рахунків.

Найважливішими вимогами правильного оформлення й обліку касових операцій є:

Þ негайний запис кожної здійсненої касової операції у касову книгу, щоденне визначення підсумків у цій книзі і здача касиром під розписку бухгалтерові касових документів;

Þ виписка бухгалтерією на кожну окрему касову операцію прибуткових і видаткових ордерів, додержання послідовності нумерації та реєстрації цих коштів у реєстрі й передачі для виконання касирові;

Þ погашення касиром спеціальним штампом касових документів з метою запобігання зловживання цими документами шляхом повторного їх використання;

Þ встановлення наказом керівника підприємства осіб, що мають право підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих осіб і не припустимість виконання касових операцій по не підписаних документах.

Головний бухгалтер з метою контролю повинен не менше одного разу на місяць перевіряти готівку в касі, складати акт і доповідати керівникові підприємства. Керівник підприємства несе відповідальність за збереження грошей, правильне й доцільне  їх використання.

Керівник підприємства повинен надавати касирові охорону при транспортуванні грошових коштів і цінностей з установи банку. При транспортуванні грошових коштів касирові, супроводжуючим його особам забороняється: розголошувати маршрут руху і розмір суми грошових коштів і цінностей, що перевозяться, допускати до салону транспортного засобу осіб, які не призначені керівником підприємства для доставки, користуватися супутнім або громадським транспортом.

Підприємство одержує готівку з банку через касира за грошовим чеком, виписаним на його ім’я.

Для одержання в банку чекової книжки, в якій знаходяться чеки, потрібно заповнити відповідну заяву, в котрій зазначаються, прізвище, ім’я та по батькові касира і зразок його підпису. Заява підписується керівником і головним бухгалтером і засвідчується печаткою підприємства. Згідно з цією заявою касир одержує чекову книжку на 25 або 50 чеків. Щоб зняти готівку зі свого рахунка в банку, бухгалтер заповнює грошовий чек, підписує його разом з керівником і передає касирові. Касир попередньо ( як правило за 1 – 2 дні) замовляє необхідну суму в банку, а потім одержує її за чеком. Корінець чека є виправдним документом для записів касових операцій в облікових реєстрах.

Готівку, одержану з рахунків у банку до каси, витрачають за суворо цільовим призначенням.

Здача готівки на рахунки в банках оформлюється видатковим касовим ордером. Касир, щоб здати готівку, повинен заповнити первинний документ “Об’ява на внесок готівкою”, який може одержати в оператора банку.

Цей документ складається з трьох частин. Верхня частина залишається у банку, середня частина (квитанція) передається касирові. Нижня частина також повертається касирові, але тільки після проведення банком відповідної операції й разом з банківською випискою.

Для забезпечення збереження грошових коштів бухгалтерія повинна здійснювати раптові перевірки не менше одного разу на квартал з перерахуванням всіх цінностей, що знаходяться у касі, й складати відповідні акти.

Виявлені перевірками лишки грошових коштів оприбутковуються до каси на користь бюджету, а нестача стягується з касира.

Схему відображення операцій на рахунку № 30 “Каса” наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Кореспонденція рахунків з обліку готівки на підприємстві

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Надійшла й оприбуткована до каси готівка з відповідних рахунків в банку	301, 302	311, 312	67000
2	Надійшла до каси виручка від реалізації продукції	301	361	2500
3	Погашена дебіторська заборгованість готівкою	301	377, 361, 65, 374	2300
4	Надійшов до каси невикористаний залишок підзвітної суми	301	372	400
5	Засновники внесли до каси готівку в рахунок їх вкладів до Статутного капіталу підприємства	301	46	1400
6	Надійшла до каси готівка від дочірніх підприємств	301	682	2870
7	До каси повернуті лишки одержаної заробітної плати	301	66	300
8	Оплачено готівкою різні загальновиробничі і адміністративні витрати	91, 92	301	255
9	Сплачена працівникам підприємства заробітна плата	661	301	10000

 

Бухгалтерія після одержання звіту касира здійснює перевірку обґрунтованості всіх записів у звіті, проставляє кореспонденцію рахунків на кожному документі і заповнює журнал-ордер № 1 по кредиту рахунка № 30 “Каса” і відомість  № 1 по дебету цього рахунка, в яких реєструє одержані й видані кошти за цільовим призначенням.

У журналі-ордері № 1 показуються витрати грошових коштів з кредиту рахунка № 30 в дебет рахунків обліку виробничих витрат, матеріальних цінностей, розрахунків з працівниками підприємства, з підзвітними особами, депонентами та ін.

Наприкінці місяця в журналі-ордері № 1  і відомості № 1 підраховують надходження й витрати готівки і визначають на 1-ше число наступного місяця залишок коштів у касі, який має бути тотожним такому ж показникові в касовій книзі. Підсумкові дані цих регістрів записують до головної книги.

 

3.5. Облік розрахунків підприємства

Сума заробітної плати, що підлягає до виплати кожному працівнику на базовому підприємстві визначається у розрахунковій або у розрахунково-платіжній відомості, де заз­начаються:

•   сума нарахованої заробітної плати;

•   надбавки та доплати;

• нарахування відпусткових та за листком тимчасової непрацездатності;

•   утримання із заробітної плати.

Практична організація оплати праці базується на державному й договірному регулюванні її абсолютного рівня та механізмі визначення індивідуальної заробітної плати всіх окремих категорій працівників (робітників, спеціалістів, службовців, керівників) підприємств та установ різних форм власності. Основним організаційно-правовим інструментом обґрунтування диференціації заробітної плати  працівників різних суб’єктів господарювання є тарифно-посадова система, основні елементи якої такі: тарифно-кваліфікаційні довідники; кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців; тарифні сітки й ставки; схеми посадових окладів або єдина тарифна сітка.

Основними вимірниками результатів (затрат) праці є кількість виготовленої продукції (обсяг робочий час, тобто кількість днів (годин), протягом яких працівник фактично був зайнятий (працював) на підприємстві (в організації). Такому поділу вимірників затрат праці відповідають дві форми заробітної плати, що базується на тарифній системи, - відрядна та погодинна.

Документи, пов'язані з обліком особового складу працівників та їх оплатою праці, зберігаються в архіві 75 років.

Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо), а також про неодержану персоналом у встановлений термін суму заборгованості з оплати праці (розрахунки з депонентами) ведеться на рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”.

За кредитом рахунка 66 відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога з тим­часової непрацездатності, інші нарахування, за дебетом - виплата заробіт­ної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, пла­тежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, про­дукції та товарів у рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений арок суми з оп­лати праці відображаються за дебетом субрахунка 661 "Розрахунки за заробі­тною платою" та кредитом субрахунка 662 "Розрахунки з депонентами".

Відомості про нарахування заробітної плати, проведених утримань та видачі заробітної плати на руки відображається у розрахунково-платіжній відомості [див. додаток].

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівни­ком, видами виплат та утримань.

 

3.6. Облік доходів та витрат підприємства

На кредиті рахунка № 70 "Доходи від реалізації" відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Фінансові результати утворюються з доходів діяльності підприємства за вирахуванням витрат діяльності.

Чистий дохід (виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу {виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебра­їчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

Бухгалтерськими документами з обліку доходів від реа­лізації виступають: "Прибутковий касовий ордер", виписка банку, "Рахунок-фактура", "Товарно-транспортна накладна", "Наклад­на вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів", та ін.

Віднесення доходу від реалізації на фінансові результати від основної діяльності здійснюється на підставі розрахунку (довідки) оформленої працівниками бухгалтерії.

Узагальнення даних по рахунку 70 "Доходи від реалізації" здійснюється при журнально-ордерній формі обліку у журналі-ордері № 8.

До виробничої собівартості продукції на підприємстві включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

За способами перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі і непрямі.

Прямі затрати безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції і напряму включаються до собівартості.

Непрямі затрати не можна прямо віднести на  собівартість продукції, а потрібно розподіляти за видами продукції (робіт, послуг).

До прямих виробничих затрат належать: сировина й основні матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо та електроенергія на технологічні цілі, затрати на оплату праці виробничих робітників.

До непрямих затрат належать: адміністративні та управлінські витрати, амортизаційні відрахування, витрати по збуту та реалізації продукції, включаючи витрати на рекламу, науково-дослідницькі роботи, проценти за кредити незалежно від терміну кредитування і страхові платежі, одержання і розмноження інформації, опалення, поштово-телеграфні витрати та інші збутові, загальноуправлінські та загальногосподарські витрати.

Рахунок 23 "Виробництво" використовується для обліку на окремих субрахунках витрат.

За дебетом рахунка 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом - суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт та послуг.

Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами ви­робництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підроз­ділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Облік напівфабрикатів власного виробництва на окремому рахунку ведуть підприємства, у яких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція. Зокрема, на цьому рахунку можуть облічуватися виготовлені підприємством напівфабрикати.

На підприємствах, на яких напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки облічуються на рахунку 23 "Виробництво".

До готової належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприєства Планом рахунків передбачено активний балансовий рахунок 26 "Готова продукція".

За дебетом рахунка 26 "Готова продукція" відображаються надходженння готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю що визначається відповідно до П(С)БО 16 "Витрати", або за нормативною вартістю, що визначається, відповідно до П(С)БО 9 "Запаси", за кредитом вибуття готової продукції унаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції.

У разі потреб підприємства аналітичний облік ведеться за матеріально відповідальними особами, найменуванням готової продукції, сортом, кількістю, ціною та сумою.

Типова кореспонденція рахунка 26 "Готова продукція" для відображення господарських операцій

1.         Виготовлення   і  передача  на  склад  готової  продукції   (крім продукції сільськогосподарського виробництва):

Дебет     26    "Готова продукція"

Кредит  23 "Виробництво" на суму 950грн.

2.         Реалізація готової продукції:

• на суму доходу від реалізації:

Дебет     31     "Рахунки в банках"

Кредит    701   "Дохід від реалізації готової продукції" на суму 850грн.

• на собівартість реалізованої готової продукції:

Дебет  901     "Собівартість реалізованої готової продукції"

Кредит       26 "Готова продукція" на суму 1000грн.

• на суму ПДВ:

Дебет     701  "Дохід від реалізації готової продукції"

Кредит        641 "Розрахунки за податками" на суму 200грн.

(аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість")

3. Повернення забракованої готової продукції для виправлення браку:

Дебет     23    "Виробництво"

Кредит   26    "Готова продукція" на суму 550грн.

4. Списання нестачі готової продукції за їх балансовою вартістю:

Дебет       947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

Кредит    26    "Готова продукція" на суму 650грн.

5. Списання втрат готової продукції внаслідок надзвичайних подій:

Дебет     99    "Надзвичайні витрати"

Кредит   26    "Готова продукція" на суму  1250грн.

6. Списання відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за нормативними цінами:

Дебет   901     "Собівартість реалізованої готової продукції"

Кредит      26 "Готова продукція" на суму 2250грн.