2. Звіт про фінансові результати.

У звіті про фінансові результати розглядається фінансовий стан підприємства з інших позицій, відмінних від прийнятих при складанні Балансу.

Якщо в Балансі відображено стан підприємства на певний момент часу, то у Звіті про фінансові результати показано результати виробничої діяльності за певний проміжок часу. Інвестора або кредитора (а в міжнародній практиці саме їм у першу чергу подаються фінансові звіти, а не контролюючим органам, як це робиться у нас) цікавить, скільки заробило підприємство і якою ціною, яким чином воно дістає прибуток, чи можна сподіватися на подальшу прибутковість підприємства. З набранням чинності наказом № 101 фор­ма Звіту про фінансові результати істотно змінилася.

Так, в рядку 010 «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» пока­зується загальна сума отриманого доходу від реалізації про­дукції (товарів, робіт, послуг), включаючи ПДВ (для платників) і акцизний збір.

Як уже згадувалося вище, відображення в обліку та звітності виручки комісіонера від продажу комісійного товару має свої особли­вості. В Інструкції прямо зазначено, що по дебету субрахунків 701 — 703 відображаються суми, одержувані підприємством на користь комітента, принципала. Грунтуючись на цьому, можна стверджувати, що у Звіті про фінансові результати вартість реалізованого товару комісіонер відображає у рядку 010 «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», а зменшення загального розміру виручки на суму коштів комітента буде здійснено шляхом відобра­ження платежів на користь комітента у складі відрахувань з доходу у рядку 020 «Непрямі податки та інші вирахування з доходу».

Із загального обсягу доходу (виручки) виключається сума непрямих податків (ПДВ, акцизний збір) і сума інших вираху­вань з доходу, що відображається в рядку 020 «Непрямі податки та інші вирахування з доходу». До таких відрахувань можна віднести надані знижки, вартість повернених товарів, крім того, саме в цьому рядку необхідно відображати вартість реалізованих комісійних товарів. Отже, виручка від комісійної торгівлі входить тільки до загальної суми доходу, а до чистого доходу, що визна­чений як різниця між сумою загального доходу і сумою непрямих податків і вирахувань, така виручка не включається. Рядок 020 може заповнюватися за формулою: зведений оборот по дебету рахунка 70 «Доходи від реалізації» у кореспонденції з кредитом рахунка 64 «Розрахунки за податками і платежами» плюс оборот за рахунком 704 «Відрахування з доходу» плюс виручка від прода­жу комісійного товару, що підлягає перерахуванню комітентові.

Рядок 040 «Інші операційні доходи» заповнюється на підставі даних однойменного рахунка 71.

Рядок 050 «Інші звичайні доходи» заповнюється на підставі даних рахунків 72, 73, 74.

Рядок 060 «Надзвичайні доходи» заповнюється на підставі даних однойменного рахунка 75.

Особливу увагу слід приділити заповненню рядка 080 «Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробницт­ва і готової продукції». Як уже говорилося раніше, суб'єкти малого підприємництва можуть обрати два варіанти обліку ви­трат на виробництво готової продукції (робіт, послуг); з вико­ристанням рахунка 23 (при цьому вся сума понесених витрат наприкінці місяця списується проводками Дт 26 — Кт 23, Дт 79 — Кт 26) і без використання рахунка 23 (понесені витрати відображаються тільки за рахунками класу 8).

При цьому за результатами проведеної інвентаризації суб'­єкти малого підприємництва зараховують на баланс вартість виявленого незавершеного виробництва, не підданих обробці сировини і матеріалів тощо.

Отже, проведене наприкінці року чи кварталу коригування незавершеного виробництва і готової продукції (про яке йшло­ся вище) незалежно від того, який з варіантів списання витрат обрав суб'єкт малого підприємництва, відображається в «онов­леному» Звіті про фінансові результати (форма № 1 -м) у рядку 080 «Збільшення (зменшення) залишків незавершеного вироб­ництва і залишків готової продукції».

Згідно з п. 46 П(С)БО 25 «сума усіх витрат збільшується на суму зменшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції або зменшується на суму збільшення залишків незакінченого виробництва і готової продукції».

Іншими словами, якщо залишок незавершеного виробни­цтва і готової продукції на кінець звітного періоду більший, ніж на початок року (оскільки звіт про фінансові результати по­дається наростаючим підсумком з початку року), то різниця зменшує витрати. Якщо ж залишок незавершеного виробництва і готової продукції на кінець періоду менший, ніж на початок року, то різниця збільшує витрати. Отже, раніше списані витра­ти, пов'язані з виробництвом продукції, ніби відкладаються в часі до моменту вибуття (продажу) готової продукції.

Рядки 090, 100, 110, 120, 1 ЗО повністю відповідають рахун­кам 80, 81, 82, 83, 84.

Особливостям бухгалтерського обліку підприємств торгівлі слід приділити особливу увагу. Згідно з п. 45 П(С)БО 25 «торго­вельні організації собівартість реалізованих товарів до складу матеріальних витрат не включають», а відображають у «безімен­ному» рядку 140. Отже, таким же має бути і бухгалтерський облік цих сум (за рахунками класу 8 не відображаються).

Сума єдиного податку окремо не відображається, а поряд із платою за спеціальний торговельний патент і єдиним (фіксова­ним) податком для сільськогосподарських товаровиробників включається до складу інших операційних витрат (рахунок 84) із зазначенням назви податку (плати) у рядку 131.

Отже, у рядку 170 «Податок на прибуток» суб'єктами малого підприємництва, які не перейшли на сплату єдиного податку, буде вказуватися виключно сума податку на прибуток, що, оче­видно, дозволить користувачам фінансової звітності більш точно аналізувати ефективність проведеної податкової політики.

В рядку 170 зазначається сума поточного (ви­значеного відповідно до податкового законодавства) податку з при­бутку. Відсутність у спрощеному Плані ра­хунків 17 і 54 говорить про те, що суб'єктам малого підпри­ємництва, які використовують спрощений План рахунків, можна не розраховувати коригування суми витрат щодо податку на прибуток.

Перед складанням річної фінансової звітності обов'язковим є проведення інвентаризації активів і зобов'­язань підприємства (п. 12 Порядку складання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р.). Згідно з п. 12 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансо­вої звітності» звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець остан­нього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Крім того, перший звітний період новоствореного підприємства може бути менше 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців. Звітним періодом ліквідованого підприємства є період з початку року до моменту ліквідації.