2.Облік операцій на рахунках в банках.

 

Підприємства зберігають свої грошові кошти на поточних рахунках в банках України на договірних засадах. Розрахунки здійснюються у безготівковій або готівковій формах у порядку, визначеному нормативними актами Національного банку України.

Для відкриття поточних та поточних бюджетних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:

1) заяву на відкриття рахунка встановленого зразка (взірця), за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства;

2) копію документа про створення підприємства (засновницької угоди), засвідчену нотаріально;

3) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

4) копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом, який реєструє;

5) копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

6) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів (у картку включається також зразок відбитка печатки підприємства);

7) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Поточні рахунки закриваються в установах банку на підставі:

1) заяви власника рахунка;

2) рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

3) рішення суду або господарського суду про ліквідацію підприємства;

4) в інших випадках, передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку та власником рахунка.

За бажанням клієнта банки відкривають два поточні рахунки - за місцем реєстрації або в іншому банку за погодженням сторін.

У випадку коли банк, в якому відкрито рахунок підприємства, не має ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, а підприємству необхідно відкрити рахунок в іноземних валютах, то відкривається кореспондентський рахунок в банку, який таку ліцензію має.

Для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів розра­хунків та касових операцій юридичні особи відкривають банківські

рахунки на умовах, викладених в Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», яка затверджена постановою Правління НБУ від 25 квітня 2001 р. № 368/5559, та в договорі між установою банку і власником рахунка.

У банківській практиці використовують різноманітні види рахунків:

- поточні в національній валюті;

- поточні в іноземній валюті;

- інші рахунки для організацій та установ, які не займаються виробничою, науково-дослідною та іншою комерційною діяльністю з метою отримання прибутку, мають основні й оборотні кошти та складають самостійний баланс (бюджетні організації, громадські фонди тощо);

- поточні бюджетні;

- позикові для зарахування наданих позик;

- депозитні для зарахування коштів підприємств на зберігання й

отримання процентів від установ банку;

- рахунки для акумуляції коштів для виїзду за кордон, для лікування

громадян;

- субрахунки для підприємств і організацій, які мають філії,

представництва, відділи та інші відособлені підрозділи, виділені

на самостійний баланс.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.

Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам (їх відокремленим підрозділам), яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового їх використання.

Депозитні рахунки підприємствам та їх відокремленим підрозділам відкриваються на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та установою банку на визначений у договорі строк. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок.

Проценти за депозитними рахунками можуть перераховуватися на поточний рахунок відповідно до умов депозитного договору або зараховуватися на поповнення депозиту. Проведення розра­хункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунка забороняється.

Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.

У разі відкриття (закриття) або зміни номерів усіх видів рахунків (крім рахунків фізичних осіб та офіційних представництв) установа банку зобов'язана повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка протягом трьох робочих днів із дня відкриття або закриття рахунка (включаючи день відкриття - закриття). Повідомлення про відкриття (закриття) чи зміну рахунка надсилається також до НБУ для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунків.

До отримання повідомлення про взяття рахунків суб'єктів підприємницької діяльності на податковий облік на них здійснюються лише операції із зарахування коштів. Датою початку операцій за видатками з рахунків суб'єктів підприєм­ницької діяльності в установі банку є дата реєстрації отримання банком зазначеного повідомлення.

У разі відкриття двох і більше поточних рахунків у національній валюті власник рахунка протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунка визначає один основний, на якому обліковуватиметься заборгованість, що списується (стягується) у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунка податковому органу, в якому він обліковується як платник податків, за місцем реєстрації та банкам, у яких відкриті додаткові рахунки в національній та іноземній валютах.

Розрахунки між підприємствами здійснюються в безготівковому порядку шляхом списання коштів з рахунка одного підприємства і зарахування на рахунок іншого на основі документів, які подаються в банк. Розрахунки в межах країни здійснюються виключно у національній валюті України - гривні, копійки.

Кошти у валюті іноземних держав обліковуються окремо за кожною валютою з обов'язковим перерахунком на національну валюту, що обумовлено законами України про банки і банківську діяльність, зовнішньоекономічну діяльність, валютне регулювання, облік і звітність тощо.

Документування операцій із зарахування або списання коштів із рахунків у банках здійснюється за типовими формами розрахунків та документів.

Розрахункові документи - це складені за встановленою формою документи, що подаються до банку юридичними та фізичними особами і містять письмове доручення (чи вимогу) про перерахування певної суми грошей у безготівковій формі за отримані товари, роботи, послуги та різні платежі (до бюджету, фондів та ін.).

Розрахункові документи повинні вміщувати такі реквізити:

- назву документа;

- номер документа, число, місяць, рік його виписки;

 - назви платника й одержувача коштів, їх ідентифікаційні коди, номери рахунків в установах банків;

- назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та

умовні номери за МФО (код банку);

- суму платежу цифрами та літерами;

- призначення платежу;

- на першому примірнику - відбиток печатки та підписи осіб

платника або (та) одержувача коштів;

- підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у

разі перерахування коштів до бюджету);

- суму податку на додану вартість або напис «без податку на

додану вартість».

Якщо хоча б один із вищезазначених реквізитів не заповнений або заповнений неправильно, банк такий документ до виконання не приймає. Клієнт, виходячи зі своїх технічних можливостей, може подавати до банку розрахункові документи у паперовій формі або у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень).

Паперові розрахункові документи, як правило, виписуються з використанням технічних засобів або від руки під копірку у двох примірниках.

Банк платника приймає документи від клієнта протягом опера­ційного дня, час якого регламентується режимом роботи банку. Розрахунки за документами, що надійшли до банку протягом операційного дня, здійснюються банком того ж дня. Розрахунки за документами, які надійшли після завершення операційного дня, банк здійснює наступного дня.

Юридичною підставою для входження клієнта в систему електронних платежів «клієнт-банк» й обробки його електронних документів є окремий договір між ним і банком.

Основними платіжними документами є:

- об'ява на внесення готівки;

- грошові та розрахункові чеки;

- платіжні доручення;

- платіжні вимоги-доручення;

- акредитиви;

- інші документи (авізо, ордери тощо).

На малих підприємствах, які застосовують форму бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства, використо-вується відомість форми № В-4 для обліку коштів, рух яких відображується на балансових рахунках 30 “Каса,” 31 “Рахунки в банках.”

Відомість ф. № В-4 ведеться на підставі виписок банків, касових звітів, доданих до них документів. В кінці місяця у відомості підводяться підсумки по дебету і кредиту кожного рахунка і виводиться сальдо на перше число місяця, наступного за звітним.