Тема 4. ГРОШОВИЙ РИНОК

Грошовий ринок - сукупність економічних відносин, що виникають з приводу купівлі-продажу грошових ресурсів під дією попиту на гроші і їх пропозицією в масштабах всієї економіки, а також система фінансових інститутів, що забезпечує реалізацію цих відносин. Структура грошового ринку складається з 2 основних частин:

1.                            Ринок грошей, що відображає рух короткострокових грошових ресурсів (терміном до 1 року).

2.                             Ринок капіталів, на якому відбувається рух довгострокових грошових коштів (терміном понад 1 рік).

Специфіка переміщення коштів між економічними агентами на грошовому ринку визначає його структурну побудову із 3 складових частин:

1. Ринок банківських кредитів, на якому гроші передаються в обмін на зобов'язання повернути їх через певний період.

2.                             Валютний ринок, на якому валюта однієї країни купується в обмін на валюту іншої країни для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

3.                            Ринок цінних паперів, на якому гроші обмінюються на різні види фондових інструментів, що засвідчують право на отримання доходу в різних формах.

Інститутами грошового ринку є фінансові установи, котрі, взаємодіючи з господарюючими суб'єктами, сприяють переміщенню коштів в економіці. До них, зокрема, належать:

1.                            Комерційні банки.

2.                             Інвестиційні і страхові компанії.

3.                            Брокерські фірми і інші фінансові посередники, що забезпечують акумулювання і перерозподіл грошових ресурсів на ринку.

Крім того, важливими інститутами грошового ринку у кожній країні є також центральний банк і міністерство фінансів.

Попит на гроші - потреба економічних агентів у готівкових і безготівкових грошових коштах, що слугують безпосередніми платіжними засобами.

Мотиви, що визначають попит на гроші, поділяються на 3 основні групи:

1.                            Трансакційний мотив визначає потребу в грошах, пов'язану з необхідністю їх використання в якості засобів обігу і платежу, що пов'язано з необхідністю обслуговування поточних господарських операцій, що забезпечують оборот ВВП.

2.                             Застережний мотив визначає попит на гроші для покриття непередбачених витрат, пов'язаних із певними нерегулярними платежами або придбання товарів і послуг у майбутньому.

3.                             Спекулятивний мотив визначається бажанням суб'єктів ринку тримати гроші у вигляді певного резерву для того, щоб більш вигідно вкласти їх у майбутньому.

Пропозиція грошей - процес створення банківською системою додаткових платіжних засобів, що надходять у канали готівкового і безготівкового грошового обігу. Загальна величина грошової пропозиції в економіці включає в себе увесь обсяг готівки, випущеної в обіг, тобто грошей поза банками, а також залишки коштів на поточних банківських рахунках (депозитах до запитання), які можуть бути безпосередньо використані у якості засобів обігу і платежу.

М = С + D , де

- пропозиція грошей;

С - готівка;

D - депозити до запитання.

Рівновага на грошовому ринку означає рівність між кількістю грошей, яку економічні агенти бажають утримувати у портфелях своїх активів та кількістю грошей, що пропонується банківською системою у процесі первинної і вторинної емісії.