2.Соц. проблеми. В ост третині ХІХ поч. ХХ.

 Соц рухи, соціалісти.Важливим засобом поповнення держ бюджету була жорстка податкова політ. Впродовж 1862-1876 рр. загальна сума надходжень до бюджету за рахунок основних податків зросла в 2,5 рази, їх доля в прибутковій частині бюджету - з 76 до 81%. Масові хвилювання сільського населення в усій Італії викликало впровадження в 1868 р. податку на помел зерна, який було скасовано лише  в 1880 р. Особливо сильно податковий тиск відчувався на півдні. Активну роль в організації виступів відігравали соціалісти, які організували союзи трудящих, на базі яких в 1893 р. утворилася Сицилійська соц федерація, загальною чисельністю 50 тис. чол., що діяла автономно від ІСП. Першою політичною партією стала Іт соціалістична партія (початкова назва Партія італійських трудящих), створена в 1892 р. на з'їзді в Генуї. Єдина партія об'єднала усі існуючі на той час в Італії соц. групи, крім анархістських До неї приєд радикали і республіканці, в результаті чого утворилося політичне угрупування «крайня ліва». на частину італійських соціалістів серйозний вплив мали ідеї анархізму (бакунізму) - знищення держ. влади, заперечення будь-яких форм політичної боротьби тощо. Найб. поширення анархістські ідеї Бакуніна набули в центр і півд Іта з їхніми соц. пробл та відчуженням від влади. Вплив бакунізму серед італійських соціалістів переважав до середини 1870-х рр. Вплив ідей анархізму на частину соціалістів залишився, що знайшло відображення в русі «фаші» 1892-1894 рр. «Фаші» вимагали хліба, роботи, зниження орендної платні за землю, розділу поміщицьких латифундій, підвищення оплати праці тощо. Протест проти тяжкого становища, вони відмовлялися платити податки, захоплювали муніципалітети, поміщицькі маєтки, податкові управління. Водночас відбулися антиуряд. виступи жителів Мессіни і Палермо. Взимку 1897-1898 рр. соціальна напруженість знову загостр через неврожай та брак продуктів харч. Усією країною прокотилися голодні бунти, які досягли апогею у квітні 1898 р. Спираючись на закон про надзв заходи по збереженню суспільного порядку, уряд видав виключний закон проти соціалістів за бісмарковським зразком (1894 - 1897 рр.). Як привід для прийняття цього закону, як і в Нім, було використано терористичні акти анархістів. Усі роб. і соц. орг, що існували в Іт., кваліфікувалися як анархістські й забор. На легальному рівні соціалісти зберегли лише парл фракцію в складі 6 деп. Після виборів 1895 р. вона збільшилася до 11 деп.