25. Битва на Ворсклі та її наслідки.

Літо 1399 року. Вітовт зібрав велике військо. Під командою півсотні князів було литовсько-руське військо. Тевтонський орден надіслав 160 лицарів під головуванням Маркварта Зальцбаха. В поході також брали участь мазовшані і подоляни під головуванням Спитка з Мельштину та татари Тохтамиша. На озброєнні армії були гармати. Вітовт був занадто самовпевненим. Він бажав утвердити в Сарай-Берке Тохтамиша і з його допомогою прибрати до своїх рук Русь. На Ворсклі Вітовта зустріло військо  ставленика Тамерлана-темир-туклуя . На чолі ворожого війська-Едігей. Едігей вів переговори з Вітовтом ,тим самим відволікаючи його увагу. У цей же час з новими силами підійшов Темир Кутлуй. Досвідчені вояки намагалися відмовити Вітовта від битви але він не послухався. 12 серпня відбулася битва. Татари напали на ще не построєне належним чином військо В. і дуже швидко оточили його. Армія В. майже повністю знищена. Загинуло  20  лит. і рус. князів. Вітовту, Швидригайлу, Маркварду, та Жигімонту вдалося врятуватися. Едігей же повністю разори Київську землю і ін.. руські  території аж до Луцька.  З Києва взято 3 тис.. рублів контрибуції. Розгром на Восрклі посилив політичну  активність Москви і Нвогороду.

100. Віленська угода 1401 року

За місяць до битви на Ворсклі під час пологів померла Ядвіга. Ягайло натякнув, що може повернути  польську корону та повернутися у Литву. Пол. Шляхта вирішала за краще укріпити положення Я. в Польщі і його зв'язок з Литвою. Литва була ослаблена у війні з Темир кутлуєм перед обличчям Польщі, тому остання почала вимагати від Вітовта і його оточення заявити пр. овірність польській короні. 18 січня 1401 року литовське дворянство затвердило Вільнюський акт, а 11 березня 1401 року польське дворянство затвердило Радомський акт. Віленсько-Радомська унія підтвердила і конкретизувала передбачений Кревським актом сюзеренітет над Литвою. Ця згода була підкріплена гарантіями дворянства з обох боків: литовського-вірності польській короні, польського-в підтримці Литви і обов’язком визнавати участь лит. дворянства у виборі короля. Віленсько-радомська угода була компромісом між Польщею і Литвою. Польщі гарантувалася гегемонія над Литвою ,а Литві-підтримка з боку Польщі.

102.  Городельський з’їзд 1413 року  та три привілеї

Перемога при Грюнвальді показала Литві і польщі ,які успіхи може принести їх союз, а Торунський мир-на скільки їм потрібен цей союз. Стала необхідною ревізія правового положення Литви і польщі.  В кін. Вересня-початку жовтня 1413 року-Ягайло ,Вітовт, представники польської та литовської знаті зібрались у місці Городель на території Польщі недалеко від литовського кордону. 2 жовтня було підписано акти, що по новому регулювали відносини Польщі і Литви. Головні умови: литовські та руські землі знову приєднуються до польського королівства. На території Любліну або парчева періодично мали скликати шляхетські сейми. В Городельській унії закріплювався спадковий існтиту окремого правителя Литви; були введені посади воєвод і каштелян Вільнюса і Трокай; 47 сімей литовських магнатів отримали власні герби; за знаттю закріплювалися права на володіння пожалуваними землями (бенефіціями). в Литве вводилось одинаковое с Польшей административное деление

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33  Наверх ↑