Основні напрямки державного регулювання зайнятості.

Під зайнятістю розуміють усі задіяні трудові ресурси в державі.

Уровень занятости – это выраженное в процентах отношение кол-ва занятых к экономически активному рабочему населению. Занятые – это численность работающих во всех сферах  народного хоз-ва.

Основними напрямами державної політики зайнятості є:

- сприяння зайнятості населення шляхом збереження ефективно функціонуючих та створення нових робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;

- сприяння підготовці робочої сили, професійний склад і кваліфікаційний рівень якої відповідає потребам ринку праці;

- підтримка самостійної зайнятості населення, розвитку підприємництва;

- сприяння підвищенню якості робочої сили, розвитку системи професійного навчання кадрів упродовж усього життя з урахуванням потреб ринку праці;

- посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;

- підтримка громадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

- соціальна підтримка безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, з метою повернення їх до продуктивної зайнятості;

Бíржа прáці — установа, яка надає спеціалізовані послуги із працевлаштування громадян на ринку робочої сили. Важливим напрямом активної політики зайнятості є професійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників з метою створення сприятливих умов для широкомасштабного розгортання процесів структурної та технологічної перебудови економіки, запобігання змушеному хронічному безробіттю, розв'язання кадрових завдань, пов'язаних із раціоналізацією зайнятості.Насамперед необхідно здійснювати професійну підготовку й перепідготовку кадрів з наступним працевлаштуванням тих професійних груп працівників, які становлять основну масу безробітних.

Сутність та причини інфляції. Інфляція попиту та інфляція пропозиції.

Інфляція – процес знецінення грошей, який проявляється як стійке підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження чфери обігу грошовою масою, незабезпеченою матеріальними цінностями.

Инфляция спроса представляет собой обесценение денег вследствие переполнения ими каналов обращения, т. е. в силу нарушения законов денежного обращения. Другими словами, она возникает тогда, когда совокупный спрос превышает совокупное предложение. Инфляция спроса появляется, когда темпы роста совокупных денежных доходов превышают темпы роста реального объема производства. Обычно такая ситуация возникает в условиях полной занятости, когда рост совокупного спроса не может стимулировать увеличение производства и приводит только к завышению цен на неизменный объем товаров и услуг. Графически эта ситуация отражается на промежуточном и классическом отрезках кривой совокупного спроса АS

Инфляция предложения– это повышение общего уровня цен ввиду роста затрат на производство единицы товара и реализации продукции. Она может иметь место и тогда, когда совокупный спрос меньше совокупного предложения, т. е. когда в обращении нет излишней денежной массы.  Графически инфляция издержек изображена с помощью модели «АD–АS». Повышение издержек на единицу продукта вызывает рост цен и снижение совокупного предложения влево относительно оси координат. В этой ситуации реальный объем производства уменьшается на величину Q1–Q2. Рост уровня цен до Р2 снижает платежеспособный спрос.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51  Наверх ↑