47. Несвідоме, свідоме і над свідоме.

Звязок свідомого та несвідомого розкрито, зокрема, австрійський психоаналітик Зігмунд Фрейд1856-1939 наприкінці19-на початку20 ст.в рамкахпсихоаналітичного підходу.

Ванатомії особистості він виділяв три взаємодіючі компоненти:

1. Воно — несвідомий компонент,який є успадкуванням людською організацією глибинним шаром, киплячим котлом інстинктів, невгамовним потягів людини, які підкоряються принципу задоволення.

2. Я — свідомий компонент, Який є посередником міжВоно і зовнішнім світом. Я виконує функцію впливу цього світу на несвідоме.

3. Над-я- це сукупність суспільних норм і стандартів поведінки, які виконують рольцензора надсвідоме

АналізуючиВоно, Фройд виділивдві основні природжені інстинктивні потреби, які визначають психічну діяльність людини:

1лібідозну інстинкт самозбереження, потяг до життя,л юбов, сексуальний потяг;

2агресивну потяг до руйнування,смерті,війни.

Задоволення цих потреб стикається яз перешкодами з боку навколишнього світу, суспільства. Тому вони витискуються і створюютьс ферунесвідомого Однак інстинктивні потреби все ж такипрориваються, обходячи цензурусвідомого і виявляються у виглядісимволів:

а все, що виробляє людинатвори культури, мистецтва — це символізаціявитіснених у підпілля несвідомих потреб

б вони можуть проявлятися у різних формах повсякденного життяобмовки, снобачення;.

в міфи, народні звичаї- це також наслідок символізації витіснених біологічних потреб.

Взаємодія трьох компонентів:

-янесумісні. ТомуЯ постійно звертається до механізмів психологічного захисту, роль яких виконують:

а сублімація- механізмі, який знімає напруження в ситуації конфлікту шляхом трансформації інстинктивних форм поведінки в більш прийнятні для індивіда та суспільства. Конкретним випадком є переключення енергії лібідо на процеси творчості;

б проекція- неусвідомлене наділення іншої людини притаманними для даної людині мотивами, рисами та властивостями;

в витиснення. процес, в результаті якого неприйнятні для індивіда думки, спогади, переживаннявиганяються із свідомості і переводяться в сферу несвідомого, але при цьому вони продовжують впливати на поведінку індивіда і переживатися ним у вигляді тривоги, страху та ін.

в заміщення- зміна обєкта, на який спрямовані почуття, Включається тоді, коли пряме

вираження почуттів стосовного даного обєкта може мати загрозу і викликає тривогу.

Це й підхід використовувався для

а спершу для лікування психічних захворювань,

б а згодом застосував для пояснення ролі несвідомого у житті людини.

Позитивні моменти та дискусійні питання теорії Фрейда щодо свідомого та несвідомого:

1Позитивні моменти: положення про складність та багатоплановість структури особистості; про свідоме та несвідоме; про внутрішні суперечності особистості.

2. Дискусійні моменти: мотивація людської поведінки повязується переважно з природженими, інстинктивнимисексуальними та руйнівними потребами; визначається фатальний антагонізм між свідомим та несвідомим; між індивідом та суспільством. Пізніше виникла потреба у подоланні біологізаторських поглядів на особистість, у соціалізації фрейдистської теорії особистості, що і було здійснено неофрейдистами: К.Г.Юнг, А.Адлер, Е Фром та ін. Один із його представниківЕ. Фром 1900-1980 — німецько-американський психолог, заперечив біологізм Фройда, переглянув символіку несвідомого, зміщуючи акценти з придушення сексуальності на конфліктні ситуації, зумовлені соціальними причинами, Він уві поняттясоціального характеру , трактуючи його як сполучну ланку між психологією індивіда й соціальною структурою суспільства.