54. Сутність, завдання, форми та методи захисту права ІВ.

Під захистом інтелектуальних пряв слід розуміти сукупність встановлених законом мір, що спрямовані на відновлення або визнання виключних прав на інтелектуальний продукт при їх порушенні або оспорюванні

Об'єктом захисту є суб'єктивні права інтелектуальної власності немайнового та майно­вого характеру.

Суб'єктами права на захист визнаються не тільки створювач інтелектуального продукту, а і його правонаступники -особи, які одержали відповідні права на нього за договором, у поряд­ку спадкоємства або в результаті злиття, приєднання, поділу та пере­творення юридичної особи. Особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності. У порядку реалізації того чи іншого способу захисту суд для відновлення порушених прав, компенсації майнових втрат правовласни­ка та попередження порушень у майбутньому, може постановити, зокрема, такі рішення: про здійснення негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; про зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; про вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушен­ням права інтелектуальної власності; про вилучення з цивільного об­ороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності; про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; про відшкодуван­ня збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, за не­правомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності; про застосування разового грошового стягнення замість відшкоду­вання збитків; про опублікування у засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судо­вого рішення щодо такого порушення. Для застосування будь-якої міри захисту, включаючи міру відпо­відальності, необхідно встановити факт порушення права інтелекту­альної власності, тобто наявність протиправної поведінки. Поняття порушень виключних прав щодо конкретного інтелектуального про­дукту розкриваються спеціальним законодавством, а саме ст. 50 Зако­ну «Про авторське право і суміжні права», ст. 53 Закону «Про охорону прав на сорти рослин», ст. 34 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст. 26 Закону «Про охорону прав на промислові зраз­ки», ст. 20 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», ст. 23 Закону «Про охорону прав на зазначення походження товарів», ст. 21 Закону «Про охорону прав на топографії інтегральних мікрос­хем».