24. Об*єкти авторського права та специфіка їх вільного використання.

Об’єктом авторського права є твори науки, мистецтва, літератури, що є результати творчої інтелектуальної діяльності незалежно від їх призначення, якостей, змісту, форми вираження, за умови, що такі результати є об’єктивізовані. Специфічні ознаки об’єктів авторського права:

- творчий характер, оригінальність та новизна думок, ідей, образів (суто технічна робота не є об’єктом авторського права);

- об’єктивна форма вираження;

- можливість відтворення для сприйняття іншими людьми;

- наявність ознак суспільних благ;

- важлива роль у культурному та науковому розвитку людства;

- відсутність чіткої регламентації форми вираження.

У сучасній науковій літературі є різні підходи до класифікації об'єктів авторського права серед яких можна виокремити такі:

Твори літератури (художні твори, виражені у словесній формі, в т. ч. програми для ЕОМ), науки (зміст яких пов'язаний зі створенням або систематизацією об'єктивних знань щодо дійсності, яка оточує) та мистецтва (твори живопису, архітектури, декоративно-прикладного мистецтва, музичні твори).

Оригінальні (створені самим автором) і складені або похідні твори, які включають елементи уже існуючих творів: переклади, антології, анотації, реферати, огляди тощо.

Завершені і незавершені твори (ескізи, нариси, начерки), письмові (рукописи, нотні записи) та усні (публічно виголошені, виконані), звуко-, відеозаписи (механічні, магнітні, цифрові, оптичні), зображення (рисунки, ескізи, картини, креслення, кіно-, відео-, фотокадри), а також об'єм­но-просторові твори (скульптури, моделі, макети, споруди).

Літературні твори; драматичні і музично-драматичні твори; хореографічні твори, пантоміми; музичні твори; аудіовізуальні твори; твори живопису, скульптури, графіки; твори декоративно-прикладного і сценографічного мистецтва; твори архітектури, садово-пар­кового мистецтва; карти, плани, ескізи; фотографічні тво­ри; похідні твори (переклади, обробки, реферати, резюме, огляди, інсценування, аранжировки тощо); збірники (ен­циклопедії, антології, бази даних) та інші складені твори.

Водночас загальновизнано, що встановити вичерпний перелік об'єктів авторського права неможливо. Це пов'язано з постійним розвитком суспільства, ускладненням та урізноманітненням творчої праці.

Важливими об'єктами авторського права за сучасних умов є:

компіляції даних (бази даних) — сукупність даних або іншої незалежної інформації в довільній (у т. ч. в електронній) формі, підбір, розташування основних частин якої, а також її впорядкування є результатом творчої праці;

програми для ЕОМ — набір команд, інструкцій, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп'ютерних пристроїв з метою одержання певного результату, а також підготовчі матеріали, отримані в процесі їх розробки та породжені ними аудіовізуальні зображення, що об'єк- ивізовані певним чином (на папері, в пам'яті ЕОМ). Сукупність програм для ЕОМ, а також підготовчих матеріалів до них, насамперед алгоритмів (ідей, на яких засновані програми), об'єднується поняттям програмного продукту.

Важливим є те, що авторське право не поширюється на будь-яку ідею, процедуру, метод, процес, концепцію, відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів і послуг, раціоналізаторську пропозицію, звичайні дані, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі тощо.

Ст. 21 Закону України про авторське право та суміжні права визначає, що без згоди особи, суб’єкта авторського права, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою;

2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;

3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;

6) видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;

7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених статтями 22-25 цього Закону (визначається перелік умов за яких можливе:

- вільне відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом

- вільне відтворення примірників твору для навчання

- вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм

- вільне відтворення творів у особистих цілях

Цей перелік вільного використання творів є вичерпним, тобто будь-які інші дії щодо об’єкту авторського права без згоди автора заборонені.

Крім того можливе вільне використання авторського права за умови, коли вийшла дія правової охорони, і твір став суспільним надбанням.

25. Структура та умови дії авторського права.

Авторські права традиційно поділяються на особисті немайнові і майнові права. Практично будь-яке з авторських прав включає в себе як особисті, так і майнові елементи. Особисті немайнові права в усіх випадках належать лише безпосередньому авторові, незалежно від того кому належить авторське право. Вони є невідчужуваними від особистості автора і не можуть передаватися іншим особам.

Особистими немайновими правами є такі права:

право на авторство, яке є найважливішим, оскільки визначає всі інші правомочності творця, є невідчужуваним, має виключний і абсолютний характер, дає мож­ливість тій чи іншій особі вважати себе автором твору і ви­магати визнання себе у цій якості з боку інших осіб, викори­стовуючи законні способи охорони та захисту цього права;

право на ім'я — право автора на опублікування твору під власним іменем, вигаданим (псевдонімом) або без зазначення імені (анонімно);

право на оприлюднення, яке автор може реалізувати самостійно або передати іншим особам (водночас це пра­во може бути реалізовано лише один раз, після чого твір переходить в інший правовий режим);

право на відзив — право автора випущеного у світ твору відкликати, вилучати екземпляри цього твору з обігу (за свій рахунок і за умов відшкодування користувачам завданих таким чином збитків);

особливі особисті немайнові права: наприклад, право автора на доступ до оригіналу власного твору для зняття копій тощо;

право на захист репутації автора, пов'язане із забороною внесення будь-яких змін у твір без згоди його ав­тора.

Майнові права на використання твору можуть вільно переходити до інших осіб на основі авторських договорів. Майнові права носять строковий характер.

До майнових прав автора належать виключні права на використання твору, а також на дозвіл чи заборону його використання іншими особами, в т. ч.:

право на відтворення — повторне надання твору об'єктивної форми, доступної для сприйняття третіми особами (видання, перевидання, тиражування);

право на розповсюдження твору шляхом першого продажу, відчуження іншим способом у т. ч. здавання в найм або прокат;

право на публічне виконання, демонстрацію, експонування твору;

право на запис твору на радіо чи телебаченні, його передачу в ефір, трансляцію чи ретрансляцію;

право на переклад або переробку твору;

право на імпорт примірників твору;

право на практичну реалізацію містобудівних, архітектурних, дизайнерських проектів;

право на розміщення твору в телекомунікаційній мережі або (і) в електронних базах даних.

Майнові права автора можуть бути відчужені. Автор може передати всі або частину належних йому майнових прав шляхом:

відчуження, передачі прав назавжди на будь-якій території;

надання ліцензії (передачі прав на певний термін і на певній території).

Автор має право на винагороду за використання його твору, яка встановлюється у формі одноразового (паушального) патенту, відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті) або комбінованих платежів. Розмір та порядок виплати такої винагороди встановлюється в авторському договорі.

Найчастіше автори передають відповідні права спеціалізованим організаціям (видавництвам, кіностудіям, театрам тощо), укладаючи з ними авторські договори. Після смерті автора ці права переходять до правонаступників. Використання колективних творів здійснюється за взаємною згодою співавторів.

Автори творів образотворчого мистецтва володіють правом слідування, суть якого полягає в тому, що у кожному випадку публічного перепродажу твору образотворчого мистецтва автор має право на отримання певного процента від перепродажної ціни. Основною метою права слідування є захист майнових інтересів художників і авторів інших творів образотворчого мистецтва, які часто продають свої твори різного роду перекупникам значно дешевше від їх реальної вартості.