Тенденції у розвитку МПП:

1)                ТНК нарощують виробничу діяльність у різних країнах світу à сприяє поглибленню МСВ країн, де розташовані їх підрозділи, однак ця спеціалізація відбувається в рамках ТНК à МПП все більше набуває рис внутрішньо-фірмового, однак це не означає його локальності чи обмеженості à МПП стає глобальним за змістом;

В сучасних умовах складається новий тип МКС та МСВ:

1)                Розвинені країни спеціалізуються на розробці технологій та виготовлені капіталомісткої високотехнологічної продукції;

2)                НІК та зростаючі ринки спеціалізуються на виробництві масового використання на основі запозичених технологій;

3)                Країни, що розвиваються спеціалізуються на виробництві трудомісткої продукції та постачані на світовий ринок сировини.

8.  Фактори, що зумовлюють участь України в МПП.

Завдяки участі в МПП кожна країна отримує визначені переваги, обумовлені вибором нею форм спеціалізаціі і кооперування, які в найбільшій мірі відповідають 1) її природним умовам; 2) досягнутому рівню розвитку продуктивних сил; 3) національним витратам праці, що визначаються з врахуванням, з одного боку, витрат на виробництво товарів, які країна виробляє і які обходяться їй відносно дешевше, а з іншого боку - витрат на виробництво товарів, що у випадку відсутності міжнародної торгівлі обійшлися б їй дорожче при організації власного виробництва. Економічні вигоди, одержувані країнами з різним рівнем продуктивності, інтенсивності, складності праці, стимулюють їх до участі в МПП в умовах глобалізаціі світогосподарських відносин. При відсутності МПП і зовнішньої торгівлі промислово-розвинутим країнам довелося б збільшити витрати виробництва в промисловості як мінімум у 1,5-2 рази.

Існує визначена сукупність факторів, що впливають на розвиток МПП, ступінь і масштаби участі в ньому тих або інших країн.

1. Національні фактори МПП:

1)                природно-географічні розходження (природно-кліматичні умови, природні ресурси, величина території, чисельність населення, економіко-географічне положення);

2)                соціально-економічні умови (досягнутий рівень економічного і науково-технічного розвитку, історичні традиції розвитку окремих видів виробництв, механізм організації національного виробництва, механізм організації зовнішньоекономічних зв'язків).

2. Міжнародні фактори МПП:

1)                рівень НТП у світі: чим він вище, тим більше наукомісткими стають галузі (продукти) спеціалізації країн;

2)                попит на світовому  ринку;

3)                система міжнародних розрахунків;

4)                екологічні проблеми, що по-новому порушують питання про вартість природних ресурсів і якість товарів.

9.  Взаємозв'язок понять «інтернаціоналізація» та «глобалізація» економічного розвитку.

Під інтернаціоналізацією розуміють зближення національних економік шляхом посилення промислової співпраці та взаємозалежності міжнародного товарообороту, руху капіталів робочої с між країнами.


Інтернаціоналізація економ. відносин проявляється в:

1)                Інтернаціоналізації виробництва – формування інтернаціонального процесу виробництва шляхом зростання виробничої взаємозалежності економ. суб’єктів країн, розширення виробництва за національні кордони;

2)                Інтернаціоналізації капіталу – процес взаємопереплетіння і об’єднання капіталу з різних країн. Використання іноземного капіталу для розвитку національної економіки реалізується в експорті / імпорті позичкового і підприємницького капіталу. Вона є передумовою процесу інтернаціоналізації виробництва.

Передумовою розвитку глобалізаційних процесі є інтернаціоналізація виробництва та капіталу.

Глобалізація – це новий, вищий ступінь інтернаціоналізації, на який вона почала підніматися з кінця ХІХ століття. Це категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів.

10.  Поняття міжнародної торгівлі та особливості її розвитку в сучасних умовах. Світовий експорт та світовий імпорт.

МТ – це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

Зовнішня торгівля – це (для певної країни) сукупність тов.-грош відносин певної країни з іншими кр світу, що складається з оплаченого вивезення (експ) та оплаченого ввезення (імпорту) тов. та послуг.

Показники МТ:

1)                Зовнішньоторг сальдо(сальдо торгового балансу, сальдо балансу зовн торгівлі) – це різниця вартісних обсягів екс та імпорту тов.-посл за певний період часу. Може бути профіцит та дефіцит.

2)                Зовнішньоторговельний оборот – сума вартісних обсягів екс та імп за певний період.

3)                Галузева (товарна) та географічна структури.

Міжнародний ринок – сукупність сегментів національних ринків, орієнтованих на закордон. Найширшим поняттям є світовий ринок, він охоплює весь торговий оборот країн-членів світового співтовариства.

Світовий ринок – це сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми торговими зв’язками на основі МПП, кооперування та інтеграції виробництва і збуту товарів, послуг.

Сучасні особливості МТ:

•                     Із середини ХХ ст. МТ зростає швидшими темпами, ніж світове виробництво; за даними СОТ, протягом 2000-2010 років в середньому темпи приросту світового експорту складали 4,3%, а світового ВВП – 2,5%. У найкризовішому 2009 р. – темпи падіння світового ВВП склали “мінус” 2,4%, а світового експорту “мінус” 12%; у 2010 р. темпи зростання відновилися – обсяг світового експорту зріс на 14,5%, а світового ВВП – на 3,6%.

•                     МТ є однією з рушійних сил економічного зростання в сучасних умовах;

•                     МТ характеризується швидкою оновлюваністю асортименту внаслідок прискорення морального старіння продукції;

•                      відбувається інтелектуалізація світової торгівлі, зростає торгівля наукоємкими товарами (в експорті розвинутих країн частка високотехнологічної продукції наближається до 40%);

•                      швидкими темпами зростає торгівля послугами;

•                     зростає частка виробництва, що йде на експорт, і частка імпорту у споживанні (20-30% продукції йде на експорт або покривається за рахунок імпорту);

•                     зовнішня торгівля все більше монополізується (посилюється тенденція витіснення зі світового ринку середніх та дрібних експортерів та імпортерів);

•                     зростає частка зустрічної торгівлі. Покупці все частіше вимагають від постачальників купити в них в обмін товар. На зустрічні закупки припадає 20-30% всієї світової торгівлі;

•                     змінюються методи конкурентної боротьби (конкуренція від цінової переходить в сферу якості і технічної новизни виробів, надійності, дизайну, екологічності);

•                     важливе значення для успіху в міжнародній торгівлі має вміло організована реклама, а також післяпродажне обслуговування. Важливо повідомити ринку про позитивні якості, новизну та ефективність продукції, що випускається. У той же час сучасна техніка вимагає своєчасного ремонту, наявності запчастин. Хто зможе це забезпечити, той і виграє на ринку;

•                     поряд із законною торгівлею поширюється контрабанда, торгівля товарами з підробленими торговими знаками (особливо регіон Південно-Східної Азії).

Експортери послуг – ЄС 27, США, Китай, Японія, Індія, Сінгапур.

Імпортери – ті самі.

Послуги: 1) Подорожі  (25,6 %) 2) Транспорт (20,6) 3) Фінансові (13) 4) Роялті та лоіцензії (11.1) 5) Компютерні (10.8) 6) Звязку ( 2.5) 7) Будівництво (2.5) 8) страхування (2) 9)Особисті. Культура (1.7) 10) Інші бізнес послуги .

  Україна - По екс послуг – 22  По екс товарів - 39

11.  Товарна і географічна структура міжнародної торгівлі та зрушення, що в ній відбуваються в сучасних умовах.