16. Політичні та правові погляди представників Реформації 18 ст.М.Лютера,Мюнцера,Кальвіна.

Лідером Реформації був М. Лютер, який виступав не лише проти за-силля папської влади, але й за зменшення влади церкви взагалі. У 1517 р., ставши свідком продажу індульгенцій, він прибив до дверей храму у м. Віттенберг свій твір "95 тез", закликаючи до публічної дискусії. Про-відною думкою тез була неприпустимість перетворення продажу індуль-генцій у засіб збагачення церкви за рахунок духовного розбещення вірую-чих. Тобто, М. Лютер викривав користолюбство тогочасної верхівки католицької церкви, ставив під сумнів законність усіх покарань і пла-тежів, які церква накладала на віруючих. Хоча диспут над тезами був заборонений, вони сприяли об'єднанню різних верств громадян у боротьбі за релігійну та національну незалежність Німеччини.

Провідними ідеями М. Лютера були:

·                     Необхідність всенародної боротьби з папством під проводом світської влади;

·                     Безумовний послух народу світській владі;

·                     Ідеалом є сильна та стабільна абсолютна монархія;

·                     Світська влада не г ідеальною, а лише стримує явне зло;

·                     Необхідним с: законний примус з боку держави;

·                     Монарх як суб’єкт верховної влади є вільним від морально-релігійних обмежень; його дії підвладні лише "судові розуму" та вищим законам;

·                     Піддані мають право на незалежні переконання, а у випадку пере-слідування за них - право на опір.

Реформістський рух не був цілісний; в результаті розколу у ньому утво-рилося два напрямки: бюргерсько-князівський (очолював М. Лютер) і плебейсько-селянський (очолював Т. Мюнцер). Реформація у розумінні Т. Мюнцера - це соціально-політичний пе-реворот, який повинні здійснювати селяни та міська біднота. Саме ці найзнедоленіші верстви суспільства здатні встановити новий суспіль-ний лад. Т. Мюнцер виступав за ненасильницьку ліквідацію феодаль-ного ладу і за встановлення такого порядку, в якому жоден христия-нин не мав би приватної власності, не посідав би урядової посади. Його ідеалом був суспільний устрій, позбавлений майнового розша-рування; оскільки всі люди рівні перед Богом, то всі вони повинні бути рівні на Землі.            
Другим, крім лютеранства, напрямком Реформації був кальвінізм. Основні його ідеї викладені у праці Ж Кальвіна "Настанови в христи-янській вірі" (1536). На відміну від лютеранства, яке ставило церкву у за-лежність від держави, кальвінізм зберігав щодо останньої незалежність. Відкрита непокора і повалення правителя-тирана допускається, на думку Ж. Кальвіна, лише тоді, коли використані всі способи пасивної непокори, легальні форми боротьби. Найкращою формою правління Ж. Кальвін вва-жав олігархічну організацію управління державою. Ідеалом є встановлення теократії (республіки святих).