Напрямки розвитку зовнішньої торгівлі україни

Купельська г.в., танасієнко н.п.

Хмельницький національний університет

Розглянуто роль та значення розвитку зовнішньої торгівлі україни. Визначено основні переваги та недоліки. Запропоновані заходи щодо формування сучасної системи міжнародних економічних зв 'язків.

Актуальність дослідження. Утвердження державної незалежності україни започаткувало її фактичний вихід на світову арену як суб' єкта міжнародних економічних відносин. Кардинальні зміни в геополітичному становищі україни, що відбулися після здобуття нею незалежності та ситуаційні особливості сучасного стану трансформаційних процесів в економіці істотно підвищили роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Посилення цього чинника об' єктивно диктується здійснюваними ринковими перетвореннями, які формують якісно нові засади подальшого економічного та соціального розвитку країни. Україна тільки входить в систему світового економічного простору і від того, як цей процес буде відбуватись залежить подальший економічний і соціальний розвиток держави, як органічної підсистеми світової економіки.

Найбільш дієвою і ефективною стратегією інтеграції україни у світову економіку є поєднання структурної перебудови економіки з її орієнтацією на активне зростання експорту і диференціацію його потенціалу [1,с.17-20]. Цього можна досягти шляхом загального поліпшення інвестиційного клімату й залучення інвестицій у відповідні галузі, створення механізму стимулювання експорту та формування життєздатних конкурентоспроможних експортних виробництв.

Основні дослідження і публікації, які присв'ячені даному питанню, належать таким економістам і науковцям, як а. Сміту, д. Рікарду, р. Торренсу, дж. Ст. Міллю, елі хекшеру і бертіль оліну, п. Самуельсону, дж. М. Кейнсу, м. Фрідману та іншим [3,с.207-209].

Мета дослідження - дослідити особливості зовнішньої торгівлі україни. Предметом дослідження є економічні відносини з приводу формування сучасної системи міжнародних економічних зв'язків. Об'єктом дослідження є зовнішня торгівля україни.

Виклад основного матеріалу. Перехід до ринкової системи господарювання об'єктивно вимагає піднести ефективність використання основного капіталу, посилити інноваційний процес в усіх галузях національної економіки. З метою усунення зазначених вище негативних явищ в сфері зовнішньоекономічних відносин україні необхідно розв' язати такі завдання: по-перше, обмежувати ввіз продукції чорної металургії, покращувати якість металу, зменшувати масу готових виробів, домагатися міжнародних сертифікатів на свою продукцію тощо. По-друге, визначити пріоритетні напрямки розвитку експортної спеціалізації, переорієнтуватися на виробництво наукомісткої продукції і ресурсозберігаючих технологій у сфері верстатобудування, літакобудування, ракетно-космічної техніки, створення нових видів металів. Ми вважаємо, що ці напрямки повинні стати сферою всебічної підтримки держави [2,с.178-181]. По-третє, відмінити імпортне (ввізне мито) на такі стратегічні для україни товари, як нафтопродукти, ліс, кольорові метали, целюлоза. У той же час доцільно обмежити імпорт алкогольних напоїв, цигарок тощо. По-четверте, виготовляти в україні імпортозамінну продукцію: зернові, кормо- і картоплезбиральні комбайни, тролейбуси, автобуси, холодильники, автомобілі, тканини та ін. Водночас, експортуючи переважно товари паливно-енергетичної групи, слід значно покращити обробку сировини. По-п'яте, враховуючи низьку конкурентоспроможність продукції в україні, не слід поспішати з подальшою лібералізацією експортно-імпортних відносин, на яку нашу державу активно підштовхує міжнародний валютний фонд та світовий банк. Йти таким шляхом можна, лише зміцнюючи конкурентоспроможність товарів. Навіть у сша понад 35 % товарів захищені нетарифними бар'єрами. По-шосте, слід заохочувати іноземних інвесторів. Найважливішою умовою цього є стабільність чинного законодавства у зовнішньоекономічній діяльності [4,с.9-11]. На жаль, в україні так часто переглядаються закони, що стабільною можна вважати лише постійну зміну законів. По-сьоме, важливо налагодити надійний митний контроль. Так, у розвинутих країнах світу держава бере на себе облік і всебічно контролює експорт та імпорт товарів. В австрії, зокрема, їй відома адреса кожного постачальника, ціни його товару, обсяг, сертифікація товарів. Цей процес супроводжується контролем податкових і банківських установ. В україні недосконалий сам митний кодекс [6,с. 156-158].

Це, звичайно, не всі проблеми входження україни в світове господарство, на наш погляд, потрібно також звернути увагу, по-перше, на успішно функціонуючі економіки інших країн, які б могли стати певним взірцем для нашої країни. По-друге, на запозичення досвіду впровадження радикальних економічних реформ, трансформацію соціально-економічної системи до принципово нового якісного стану. По-третє, на вивчення економічного потенціалу інших країн з метою встановлення з ними розгалужених дво- та багатосторонніх господарських зв'язків, поглиблення міжнародного поділу праці та інше. Як вже було зазначено, важливу роль у подальшому розвитку зовнішньої торгівлі україни відіграватиме структурна перебудова її економіки. У цьому плані одним із першочергових структурних пріоритетів є збільшення обсягів виробництва і продажу на світовому ринку продукції військово-промислового та аерокосмічного комплексів, стимулювання експортного потенціалу інших галузей, захист внутрішнього ринку [5,с.485-493]. Для розв'язання цієї проблеми передбачено: розробити урядову програму щодо переведення теплових електростанцій на тверде паливо з одночасною модернізацією вугільної промисловості; розширення експорту електроенергії, що виробляється на давальному паливі; проведення комплексу економічних та організаційних заходів для стимулювання скорочення споживання енергоресурсів; розширення наукових досліджень і розробок з проблеми видобутку власної нафти з виходом на конкретні науково-технічні і наукові проекти; збільшення обсягу переробки нафти на давальних умовах заводами україни з розрахунками за неї частиною готової продукції; розвиток атомної енергетики з дотриманням необхідного рівня безпеки; розробка системи плати за транзитне транспортування паливно-енергетичних ресурсів через територію україни; подолання залежності економіки україни від поставок продукції з країн снд [7,с.99-102].

З проблемою міжнародних економічних відносин тісно пов' язане питання зовнішнього боргу україни. Ця проблема має два аспекти. По-перше, зовнішній борг україни після розпаду срср. Величина його поставлена в залежність від частки україни у внп колишнього срср і встановлена на рівні 16,37 %. Рівноправний розподіл боргів передбачає справедливий розподіл інших активів колишнього союзу - алмазного, валютного, золотого фонду, зарубіжних активів за кордоном (майно посольств, консульств та ін.). Ці активи становили близько 33 млрд дол [8,с.21-23].

Згідно з підписаною між росією і україною угодою прийнято ''нульовий варіант" щодо розподілу активів і боргів. Це означає, що росія сплачує іноземним державам частку колишнього боргу срср, а україна не претендує на свою частку майна та активів. Щорічно по зовнішньому боргу україни росія сплачує близько 700 млн дол. Проте розподіл активів і боргів відбувається не на користь україни, оскільки на її частку припадало майже вдвічі більше активів. По-друге, це борги, причиною яких є пасивний торговий баланс, пов'язаний з оплатою енергоносіїв. До 2010 р., згідно з оцінками спеціалістів, україна матиме 36 - 40 млрд дол. Зовнішнього боргу. Його зростання зумовлене її неспроможністю позбутися сировинної та енергетичної залежності від інших держав і радикально перебудувати власну економічну систему, насамперед зовнішньоекономічну діяльність.

Перспективним напрямком інтегрування україни в економіку світового господарства є створення вільних економічних зон, українських транснаціональних корпорацій, банків, торгівля об' єктами інтелектуальної власності - патентами, ліцензіями, "ноу-хау" та ін [9,с.8-10].

Висновок. Підсумовуючи наведене вище, слід зазначити особливості сучасних світових процесів, що суттєво впливають на зовнішню торгівлю україни, це посилення монополізації та тиску на «слабкі країни», посилення цінової конкуренції; диспаритетність розвитку світових економічних систем і прискорення процесу їхнього зближення, часткова зміна якості конкурентної боротьби (через оволодіння певною кількістю напрямів унаслідок штучного ослаблення конкурентів, наприклад, на території колишнього срср), структурні зрушення у світовому господарстві, переважання факторів рентабельності над факторами ефективності через відсутність паритетного регулювання економічних відносин між країнами з різними умовами розвитку).

Створення ефективної системи сприяння розвитку зовнішньоторговельного потенціалу в україні повинно здійснюватися за наступними основними напрямками: кредитно-страхова підтримка інновацій і розвитку пріоритетних, експортоорієнтованих виробництв; надання податкових пільг виробникам пріоритетної продукції й експортерам; розробка і фінансування програм розвитку пріоритетних експортоорієнтованих проектів у рамках спеціально створених фондів; адміністративно-організаційна підтримка національних виробників; розвиток міждержавного лізингу; розробка і прийняття міждержавних документів про координацію ринків цінних паперів, єдині принципи заставних операцій, страхування ризиків, валютний й експортний контроль; розробка і впровадження нових систем обслуговування торгово-економічних відносин, у т.ч., механізму клірингу; створення сприятливих умов для організації і функціонування двосторонніх і багатосторонніх торгово-промислових палат, бізнес-центрів і представництв у країнах найближчих торгових парнерах україни [10,с. 11-14]; створення сприятливих умов і надання допомоги суб'єктам господарювання у розвитку різних форм спільного підприємництва: транснаціональних фінансово-промислових груп, лізингових компаній і інших фірм і організацій; заохочення прямих інвестицій національних інвесторів; використання бюджетних форм підтримки національних виробників і експортерів.

Література

1.                Василенко ю. Експортна діяльність україни // економіка україни. - 2003. - № 7. - с. 17

2.Ватаманюк г. Та ін. Макроекономіка. Київ: заповіт, 1997. - 275 с.

3.Климко г., нестеренко в. Основи економічної теорії. Київ: вища школа, 2002. - 328 с.

4.Кокорін в. Конкурентоспроможність економіки україни // бізнес & економіка - 2003. - № 5. - с. 9-11

5.Макконел к. Р., брю с. Л. Економікс. Москва: республіка, 1992. - 621 с.

6. Мочерний с. Основи економічних знань. - к.: бемша, 1996. - 346 с.

7. Новицький в.є. міжнародна економічна діяльність україни. Підручник. Київ: кнеу, 2003. - 465 с.

8.Паламарчук в. Важлива умова економічного зростання // економіка україни. - 2000.№ 16. - с. 21-2з

9.Ревенчук к. Проблеми іноземних інвестицій // економіка україни. - 2001. - № 11. - с. 8-10

10.Філіпенко а., шнирков о. Новий етап зовнішньоекономічних зв'язків україни // економіка україни. - 2002. - № 11. - с. 11-14.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51  Наверх ↑