Тема 9. Операції зустрічної торгівлі, їх види та характеристика
Зустрічна торгівля – новий спосіб ЗЕД, в основі якого лежить підписання зустрічних угод, що взаємопов’язують експортні й імпортні операції. Обов’язковою умовою зустрічних угод є зобов’я-зання експортера прийняти у вигляді виплати своєї поставки (на повну вартість чи її частину) певні товари покупця або організувати їх прид-бання в третій країні. Причини появи операцій зустрічної торгівлі (70-ті роки ХХ ст.):
1) зростанням цін на енергоносії;
2) прагнення країн, що розвиваються, до прискорення індустріалізації свого розвитку;
3) зустрічна торгівля дає можливість державам розвивати зовнішню торгівлю навіть за умов нестачі чи відсутності конвертованої валюти, дефіциту платіжного балансу, інфляційних процесів.
Зустрічна торгівля виступає засобом фінансування імпорту і на відміну від закупок в кредит, застерігає покупця від виплати постійно зростаючих відсоткових платежів.
Міжнародна практика свідчить про те, що зустрічна торгівля стає все більш привабливою формою торгівлі й організації комерційних операцій у міжнародній сфері. І це важливо враховувати вітчизняним підприємцям, які здійснюють експортно-імпортні операції.
Міжнародні операції зустрічної торгівлі дуже різноманітні й класифікуються залежно від характеру взаємних зустрічних зобов’язань, форми компенсації поставок, термінів їх виконання (див. рис.2.2).
Характеристика міжнародних операцій зустрічної торгівлі
1. Товарообмінні й компенсаційні угоди на безвалютній основі визначають оплату поставок в товарній формі, коли продаж одного чи кількох товарів одночасно зв’язується з купівлею іншого товару і розрахунки в іноземній валюті не проводяться.
Бартерні угоди – це операції з обміну узгодженої кількості одного товару на інший без використання грошових форм розрахунків. У такій угоді встановлюється кількість товарів, що взаємно постачатимуться, чи сума, на яку сторони зобов’язуються доставити товари. При визначенні вартості товарів взаємного постачання оцінювання робиться на основі світових цін з урахуванням витрат на товарообіг.
Бартерні угоди мають такі особливості:
- разовий характер угоди й участь в ній, як правило, двох сторін;
- оформлення угоди одним контрактом;
- визначення в контракті кількості та якості товарів взаємного постачання, інколи без запису в договорі їх грошової оцінки;
Рис. 2.2 – Види міжнародних операцій зустрічної торгівлі
- здійснення угоди повністю на основі зустрічних зобов’язань без використання грошових переказів;
- одночасне виконання зустрічних поставок.
Прямі компенсаційні угоди так само, як і бартерні, передбачають взаємну поставку товарів на однакову вартість без розрахунків у грошовій формі. Проте, на відміну від бартерної угоди, вони передбачають узгодження цін на взаємно доставлену продукцію. У даній угоді беруть учать не два товари, а значно більше. Угоди даного типу, якправило, підписуються універсальними торговими фірмами, експортно-імпортними фірмами та іншими, які мають широку номенклатуру товарів.
Товарообмінні угоди з тривалим терміном виконання – це угоди, які підписуються на безвалютній основі на рівні фірми. У світовій практиці вони одержали назву загальних (глобальних) угод. Такі угоди підписуються між великими компаніями з одного боку, і державними організаціями, міністерствами, зовнішньоторговельними об’єднаннями – з другої.
2. Компенсаційні угоди на комерційній основі – це угоди, в яких поставка й відповідно зустрічна поставка товарів здійснюється протягом встановленого періоду на основі одного контракту купівлі-продажу або контракту купівлі-продажу і доданих до нього угод про зустрічні закупки. Такі угоди мають узгоджений механізм грошових розрахунків, здійснених як шляхом переказу іноземної валюти, так і застосуванням клірингу.
Компенсаційні угоди на комерційній основі, в свою чергу, поділяються на три підвиди:
1) короткочасні компенсаційні угоди;
2) зустрічні закупки;
3) авансові закупки.
Короткочасні компенсаційні угоди, як і бартерні угоди, містять зобов’язання експортера закупити товари в імпортера. Проте при компенсації, на відміну від бартеру, поставки оплачуються незалежно одна від одної. Зустрічні закупки можуть бути з повною чи частковою компенсацією.
Зустрічні закупки. За умовами даної угоди продавець постачає покупцю товар за звичайними комерційними умовами й одночасно зобов’язується закупити в нього зустрічний товар. Угода може бути оформлена двома або трьома самостійними контрактами.
Зустрічні закупки мають такі різновиди: паралельні угоди, угоди “офсет”, трикутні угоди й угоди з передачею фінансових зобов’язань.
Паралельні угоди – це угоди, які оформляються трьома контрактами. Один контракт оформляється на експорт товарів і їх оплату, другий – на контрзакупку та її оплату. Третій є базовою угодою, яка взаємопов’язує договори на експорт та імпорт.
Особливістю угоди “офсет” є те, що зустрічні зобов’язання юридично не оформляються. Вони є джентльменською угодою по відношенню до зустрічної поставки.
Трикутні компенсації полягають в переключенні потоків. При даній угоді зустрічна поставка здійснюється не на адресу експортера, а організується в яку-небудь третю країну. Третя країна здійснює платіж на користь експортера.
Угода з передачею фінансових зобов’язань одержала назву переключення (від англ. “switch”). Порядок проведення торгових операцій може бути таким же, як і при трикутній компенсації, але, крім того, існує двостороння клірингова угода між імпортером і третьою стороною. Угоди “світч” – це не товарні угоди, а операції з іноземною валютою.
Авансові закупки являють собою паралельну зустрічну угоду, виконану в зворотному порядку. При авансових закупках експортер одержує товари у фірми в обмін на її зобов’язання закупити в майбутньому еквівалентний об’єм товарів експортера.
3. Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва передбачають, що поставки промислового обладнання будуть оплачуватися зустрічними поставками товарів, які будуть виготовлені з допомогою закупленого обладнання.
Компенсаційні угоди на основі угод про промислове співробітництво різноманітні. Їх можна поділити на:
1) великомасштабні довгострокові компенсаційні угоди зі зворотною закупкою товарів;
2) угоди “про розподіл продукції”;
3) угоди “розвиток-імпорт”;
4) операції на давальницьку сировину.
Найбільше розповсюдження одержали проекти зі зворотною закупкою на компенсаційній основі товарів(бай-бек). Такі угоди передбачають поставку на умовах кредиту комплектного обладнання, будівництво промислових об’єктів, надання інжинірингових послуг з оплатою надалі зустрічними поставками продукції, виготовленої на цих підприємствах.
Угоди “про розподіл продукції” здійснюються на основі договорів про будівництво промислових об’єктів “під ключ”. У даному випадку експортер може передавати свою технологію, ліцензії на винаходи і “ноу-хау”, постачати обладнання і матеріали. Випуск продукції організовується на основі його специфікацій.
Угоди “розвиток-імпорт” пов’язані з будівництвом підприємств оброблювальної промисловості або з поставкою комплектного обладнання для таких підприємств на основі довгострокового кредитування.
Суть угоди на давальницьку сировину полягає в тому, що одна країна, що володіє ресурсами, але не володіє достатніми виробничими потужностями для його переробки, відправляє частину даної сировини для переробки в іншу країну і розраховується за це частиною виробленої продукції.
Сировина, що передається на переробку, а потім повертається назад у вигляді готового продукту, називаєтьсядавальницькою сировиною.