ЛЕКЦІЯ 2. Світові аспекти формування сучасних  міжнародних інтеграційних процесів

 

 

2.1. Міжнародна економічна інтеграція:  

характеристики, передумови, показники виміру

2.2. Економічні ефекти та ризики  

міждержавних інтеграційних процесів

2.3. Проблеми та напрями реалізації зовнішньоекономічної

стратегії України у світогосподарських зв’язках

 

 

2.1. Міжнародна економічна інтеграція:

характеристики, передумови, показники виміру

 

Найважливішою характеристикою сучасного світового гос-

подарства  є  розвиток  інтеграційних  процесів,  які  переходять  в

глобалізаційні тенденції.

Інтеграція  характеризується  деякими  сутнісними  характе-

ристиками:  усуненням  обмежень  в  русі  товарів,  а  також  послуг,

капіталів, людських ресурсів між країнами-учасницями угоди; узго-

дженням  економічної  політики  країн-учасниць;  взаємопроникнен-

ням  і  переплетенням  національних  виробничих  процесів,  форму-

ванням  в  рамках  регіону  технологічної  єдності  виробничого  про-

цесу; широким розвитком міжнародної спеціалізації  і кооперації у

виробництві,  науці  і  техніці  на  основі  найбільш  прогресивних  і

глибоких форм,  спільним фінансуванням  розвитку  економіки  та  її

інноваційного механізму; пов’язаними з цим структурними змінами в

економіці  країн-учасниць;  зближенням  національних  законодавств,

норм  і  стандартів;  цілеспрямованим  регулюванням  інтеграційного

процесу, розвитком органів управління  господарською взаємодією

(можливі як міждержавні, так і наддержавні механізми управління,

як у випадку з ЄС); регіональністю просторових масштабів інтеграції.

Інтеграційний процес охоплює окремі ланки цілісної системи:

–  ринковий обіг, включаючи обіг товарів, послуг, грошової

маси, цінних паперів (так звана “поверхнева”);

–  власне виробництво (глибока інтеграція); 

–  сферу прийняття рішень. 

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

 

Найбільшими  інтеграційними центрами в сучасних МЕВ  є

“тріада” найбільш значущих об’єднань:

1. Європейський Союз, до складу якого входили 15 держав:

Німеччина, Франція,  Італія, Люксембург, Нідерланди, Бельгія, Ве-

ликобританія,  Данія,  Ірландія,  Греція,  Іспанія,  Португалія,  Фін-

ляндія,  Австрія,  Швеція.  У 2004  р.  приєднались  ще 10  країн, –

Естонія, Латвія, Литва, Словенія, Словаччина, Чехія, Польща, Угор-

щина, Мальта та Кіпр. В рамках ЄС досягнута найвища на сьогодні

ступінь господарської взаємодії.

2. Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА)

утворена США, Канадою і Мексикою.

3. Форум Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробіт-

ництва (АТЕС) у складі 21 економічного об’єднання, в його рамках

можна  виділити  декілька  субрегіональних  організацій (зокрема,

АСЕАН), численних перспективних проектів.

Інтеграційна “тріада” – це могутні полюси сучасних МЕВ.

24

26

29

43

17

25

36

19

19

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

Відсотки

У світовому ВНП У міжнародному експорті В інвестиціях

Європейський Союз НАФТА АТЕС (без членів НАФТА)

 

 

Рис. 2.1. Частка регіональних угрупувань в світовому валовому

внутрішньому продукті, світовому експорті, і інвестиціях (%)*

 

Примітка. *Джерело: Материалы “круглых столов” Санкт-Петербурж-

ского Экономического форума 2001 р. // Экономист. 2001. – № 11. – С. 3.

 

Розвиток  інтеграції  має  передбачати  наявність  певних

передумов:

 

24

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

 

1. Країни,  що  інтегруються,  повинні  володіти  приблизно

однаковим  рівнем  економічного  розвитку  і  зрілості  ринкової  еко-

номіки.  Їх  господарські  механізми  повинні  бути  сумісними.  Як

правило,  якщо  інтегруються  розвинені  країни  інтеграція  є  най-

міцнішою і ефективнішою. 

 

25

2. Наявність  спільних  кордонів  та  історично  сформованих

економічних  відносин.  Зазвичай  об’єднуються  країни,  що  знахо-

дяться  на  одному  континенті,  географічне  положення  яких  є  ви-

гідним для вирішення транспортних, мовних та інших проблем.

3. Наявність взаємодоповнюючих структур економіки країн,

що  інтегруються (їх  відсутність – одна  з причин низької  ефектив-

ності інтеграції в Африці, в арабському світі).

4. Спільність  господарських  і  інших  проблем,  які  реально

стоять перед країнами того чи іншого регіону.

5. Політична воля держав, наявність країн-лідерів інтеграції.

6. Заохочення або так званий “демонстраційний ефект”. Під

впливом  успіхів  тих  чи  інших  інтеграційних  об’єднань,  у  решти

держав  з’являється  бажання  вступити  в  цю  організацію.  Так,  де-

монстраційний  ефект  ЄС  стимулював 10  країн  ЦСЄ  до  вступу  у

Євросоюз.

7. “Ефект  доміно”. Оскільки  інтеграція  веде  до  переорієн-

тації  економічних  зв’язків  країн-членів  на  внутрішньорегіональну

співпрацю,  решту  країн,  об’єднань,  що  залишилися  за  межами,

зазнають деякі труднощі, а часом і скорочення торгівлі з країнами,

що входять в угрупування. В результаті вони також вимушені всту-

пити  в  інтеграційне  об’єднання.  Наприклад,  так  виникла “Група

трьох” в Латинській Америці після того, як Мексика стала членом

НАФТА (з  нею  підписали  угоди  про  вільну  торгівлю Венесуела  і

Болівія).

Прослідкувати динаміку деяких показників в різних регіо-

нальних інтеграційних угрупуваннях (РІУ) дає змогу інтенсивність

розвитку інтеграції:

1. Частка у відсотках від сумарного валового національного

продукту, що припадає на внутрішньорегіональний товарообіг, екс-

порт,  імпорт. При цьому  важлива  і  динаміка цього показника, що

дозволяє  встановити,  посилюється  інтеграційна  складова  в  еконо-

мічному розвитку чи навпаки.

2. Частка внутрішньорегіонального товарообороту у відсот-

ках  до  загального  сукупного  зовнішньоторговельного  обороту

країн  РІУ.  Чим  вона  буде  вищою,  тим  сильніше  взаємозв’язані  і 

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

 

взаємодоповнюючі  будуть  економіки  країн-партнерів,  тим  в  біль-

шій мірі можна говорити про єдиний регіональний простір.

 

26

3. Об’єм  взаємних  прямих  іноземних  інвестицій (ПІІ)  усе-

редині  інтеграційного  угрупування  в  порівнянні  з ПІІ  країн-учас-

ниць угрупування в інші країни миру.

 

 

2.2. Економічні ефекти та ризики 

міждержавних інтеграційних процесів

 

Вивчення причин і тенденцій розвитку інтеграції, її форм, а

також  розкриття  діалектики  інтеграційних  процесів  є  важливим

напрямом  сучасних  наукових  досліджень.  Особливо  важливою  є

розробка методологічних підходів та визначення практичного спря-

мування  цих  досліджень.  У  теоретичному  плані  навіть  сьогодні

спостерігається  неоднозначність  у  визначенні  суті  інтеграції:  у

широкому  розумінні  міжнародну  економічну  інтеграцію  визна-

чають і як відносини, і як процес. Інтеграцію в першому розумінні

можна  тлумачити  як  відсутність  будь-якої  форми  дискримінації

іноземних партнерів у кожній з національних економік.

У  другому  розуміння  інтеграція –  це  об’єктивний  процес

розвитку стійких економічних зв’язків і поділу праці національних

господарств, які близькі за рівнем економічного розвитку.

Головною ознакою  інтеграційних процесів є перетворення,

трансформація  національних  економічних  систем  у  світову  еко-

номічну систему чи в макрорегіональні економічні системи.

Інтеграційні  процеси  проходять  на макро-  та мікрорівнях.

Виділяють чотири основні форми міжнародної регіональної еконо-

мічної інтеграції у теорії та світогосподарській практиці:

1. Зону  вільної  торгівлі  з  відміною  країнами  учасниками

митних бар’єрів у взаємній торгівлі.

2. Митний союз  із вільним переміщенням товарів (послуг),

доповнений єдиним митним тарифом по відношенню до третіх країн.

3. Спільний ринок, коли ліквідовуються перепони не лише

у взаємній торгівлі, а і у переміщенні робочої сили та капіталу.

4. Економічний  союз,  коли  вільний  рух  факторів  та  ре-

зультатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та

зовнішньої економічної політики та системою міждержавного регу-

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

 

лювання соціально-економічних процесів в регіонах.

Існуючі визначення  інтеграції можна згрупувати за такими

науковими школами сучасної економічної думки, а саме: ринкова;

ринково-інституціональна; структурна (структуралістська).

До динамічних ефектів економічної інтеграції відносять:

– зміну  умов  та  параметрів  функціонування  економічної

системи;

– посилення рівня конкурентності ринкового середовища;

– розширення  ринків  збуту  та  відповідне  зростання масш-

табів виробництва і економії витрат;

– посилення ділової, в тому числі інвестиційної активності,

мобільності руху факторів виробництва.

Два  основних  типи  доходів  та  збитків  передбачає  міжна-

родна економічна інтеграція:

1) статичні  доходи  та  витрати  внаслідок  перерозподілу

існуючого капіталу, праці та інших ресурсів економік-учасниць;

2) динамічні  ефекти,  що  впливають  на  виробничі  потуж-

ності, продуктивність та зростання економік-учасниць.

Ефект “розширення торгівлі” означає зміни внаслідок при-

єднання  країни  до  інтеграційного  угрупування,  переорієнтація  її

попиту  та  споживання від національного виробника  з більш  висо-

кими витратами до виробника із країни-партнера з меншими витратами.

 

 

Рис. 2.2. Виникнення ефекту “розширення торгівлі”

 

До  створення  митного  союзу  місцеві  виробники  знаходи-

лись  під  захистом  імпортного  мита,  внаслідок  чого  стали  неви-

гідними  імпортні  закупівлі.  До  чого  призвела  відміна  імпортного

мита при вступі до інтеграційного об’єднання можна розглянути за

 

27

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

 

даним  прикладом.  Нехай  німецький  виробник  товару  Х  займає  у

світі лідируючу позицію, забезпечуючи не тільки високу якість, а й

найнижчі ціни. Припустимо, що  до  вступу  у Європейський Союз,

стосовно даного товару, у Польщі, чиї виробники також впускають

його,  існувало  імпортне мито, яке після вступу у ЄС було скасоване.

Детальніше цю ситуацію можна проаналізувати графічно (рис. 2.2).

 

28

Як видно  з нього, до приєднання,  товар Х коштував поль-

ському  споживачу  за ціною, що  існувала  у ЄС, плюс мито (Pec +

tariff).  При  такому  рівні  цін  Німеччина  виробляла  даний  товар  в

об’ємі, Q2 а споживач (Польща) – в об’ємі Q3, імпортуючи (Q3 – Q2).

Після приєднання до ЄС ситуація змінилася наступним чи-

ном:  ціна  знизилась  до  стандартного  рівня (Pec),  сукупне  спожи-

вання зросло на Q4, а об’єм випуску польських фірм скоротився до

Q1. Імпорт, відповідно збільшився до рівня (Q4 – Q1). У результаті

відбулося  збільшення  загального  об’єму  внутрішньорегіональної

торгівлі. “Розширення  торгівлі”  склало  суму (m + n). Хто ж  у цій

ситуації виграв, а хто програв? Зниження ціни призведе до зростання

споживчого надлишку в об’ємі, що дорівнює сумі площ (1 + 2 + 3 + 4).

Разом з тим, у результаті відміни мита, польські виробники

товару X  зазнають  збитків,  пов’язаних  із  скороченням  вироб-

ництва. Ці  збитки  дорівнюють площі (1). Свою  частку  збитків  за-

знає  і  польська  скарбниця,  яка  буде  позбавлена  цієї  суми  імпорт-

ного мита, тобто площа (3). Таким чином, стосовно товару X, при-

єднання Польщі до ЄС, принесло чистий прибуток, який дорівнює

сумі площ (2+4). У результаті чистий статичний прибуток від ство-

рення митного союзу (ефект приросту) у Польщі характеризується

сумою “ефекту  захисту” (2)  і “ефекту споживання” (4). “Ефект  за-

хисту” (2) показує зростання доходів країни, який утворюється вна-

слідок того, що у результаті скасування мита,  імпортуються більш

ефективні  у  виробництві  іноземні  товари,  які  замінюють  на  внут-

рішньому  ринку  менш  ефективні  у  виробництві  місцеві  товари.

“Ефект  споживання” (4)  показує  як  збільшується  споживання  то-

вару у результаті зниження його ціни на внутрішньому ринку.

На  сьогоднішній  день  ефект “зміни  напрямків  торгівлі”

означає, що внаслідок вступу у торговельно-економічний союз від-

бувається перерозподіл попиту і відповідно споживання від вироб-

ника  за межами  союзу,  який має  більш  низькі  витрати,  до  вироб-

ника  з  високими  витратами,  але  є  членом  союзу.  Тобто,  зростає

взаємна  торгівля  між  країнами-учасницями  інтеграції  при  одно-

часному  скороченні  питомої  ваги  третіх  держав,  як  партнерів  у 

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

 

 

29

зовнішній торгівлі.

Припустимо, що найбільш ефективним виробником товару Y

у  світі  є США. До  вступу  в ЄС  у Чехії (чиї  виробники  також  ви-

пускають товар Y) існувало по відношенню до американських фірм

і по відношенню до компаній  із країн ЄС єдине  імпортне мито на

товар Y. В цих умовах для Чехії було доцільно імпортувати товар Y

із США. Після приєднання Чехії до ЄС,  імпортне мито для вироб-

ників  з Євросоюзу  скасовується,  товар Y, що  виробляється  у Єв-

ропі, в кінцевому рахунку є дешевшим аналогічно товару, виробле-

ному  у  США,  який  продовжує  обкладатися  митом.  Цю  ситуацію

можна прослідкувати на рис. 2.3.

 

 

 

Рис. 2.3. Виникнення ефекту “зміни напрямків торгівлі” 

в умовах інтеграції

 

З  метою  спрощення,  припустимо,  що  рішення,  які  прий-

маються чеськими господарськими суб’єктами, не мають впливу на

рівень витрат і цін як європейських так і американських виробників

товару Y. Що стосується кривої пропозиції  її чеського виробника,

то  вона має  стандартний  для  ситуації  вигляд,  близький  до моделі

досконалої конкуренції, тобто нахилена вправо і вверх, та співпадає

з  кривою  граничних  витрат.  До  вступу  у  ЄС,  Чехія  імпортувала

товар Y  із США  за  ціною P1,  тобто  за  ціною  американського  ви-

робника  плюс  імпортне  мито.  Рівень  споживання  у  Чехії  складав

при цьому Q3,  вітчизняні  виробники  випускали Q2  товару Y,  від-

повідно  імпорт  дорівнював (Q3 – Q2).  Після  приєднання  до  ЄС,

Чехія  отримала  можливість  купувати  цей  продукт  за  існуючою  у

ЄС  ціною P2,  яка  не  включала  у  себе  тарифну  надбавку.  Разом  з

тим, P2  більша,  аніж  ціна  американського  виробника,  без  ураху-

вання  імпортного мита P3. Таким чином, відбулося переорієнтація 

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

 

споживання на виробника чиї витрати на виробництво вищі, аніж у

відкинутого,  але  який  є  членом ЄС. У  цьому  випадку ми  теж  ба-

чимо різні наслідки для різних суб’єктів ринку.

 

30

Так,  споживач беззаперечно виграв. Споживчий надлишок

зріс, який збільшився на суму площ (1 + 2 + 3 + 4), але чеські ви-

робники  опинилися  в  умовах  більш  жорсткої  конкуренції  і  в  ре-

зультаті втратили частину свого прибутку, який дорівнює площі (1).

Втрати  чеського  бюджету  дорівнюють  сумі  площ (3 + 5), що  по-

в’язані  із  скасуванням  імпортного  мита  після  приєднання  до  ЄС.

Отже,  загальний  підсумок  від  приєднання  Чехії  до  ЄС  виглядає

наступним чином: (1 + 2 + 3 + 4) – (1 + 3 + 5) = (2 + 4) – (5). Від

співвідношення площ (2 + 4)  та (5) буде  залежати результат. Дані

дослідження  показують,  що  створення  митного  союзу  має  тим

більше  шансів  стати  позитивним,  чим  буде  більш  порівняльний

характер виробництва країн-учасниць. Як свідчить світовий досвід,

у  ефективно  діючих  інтеграційних  угрупуваннях  статичні  ефекти

істотні. У товарообігу різко зростає частка взаємної торгівлі країн-

учасниць при одночасному скороченні питомої ваги третіх держав.

Подібний процес достатньо  інтенсивно  здійснюється  також у Пів-

нічноамериканській угоді про вільну торгівлю (НАФТА).

Форсуючи  розвиток  індустріальних  центрів,  що  обслуго-

вують  більші  ринки, митний  союз  спричиняє  економію  зовнішніх

ресурсів; взаємодія між багатьма спеціалізованими фірмами у цих

центрах знижує витрати для них усіх. Більший ринок залучає нові

інвестиції в інфраструктуру (транспорт, енергетика та комунікації),

яка, в свою чергу, стимулює загальне підвищення економічної ефек-

тивності  та  економічне  зростання.  Необхідно  також  сказати  про

зниження  ризику  та  невпевненість  для  підприємців.  Із  забезпече-

ним доступом на ринки країн-учасниць внутрішня торгівля більше

нагадує внутрішню міжрегіональну торгівлю, аніж міжнародну.

 

 

2.3. Проблеми та напрями реалізації

зовнішньоекономічної стратегії України 

у світогосподарських зв’язках

 

Модель  бігравітаційної  інтеграції.  Геополітичне,  геоеко-

номічне розташування України, а також останнім часом підвищена

увага  до  неї  світової  спільноти,  зокрема,  з  одного  боку  історичні, 

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

 

економічні,  культурні,  етнонаціональні  зв’язки  і  традиції  та  роз-

виток  інтеграційних, глобалізаційних процесів у сучасному світі, з

другого  боку,  зумовлюють  необхідність  точнішої  артикуляції  її

ролі  і  місця  у  світовому  господарстві  в  цілому  та  у  взаємовід-

носинах  з  сусідніми  регіональними  економічними угрупованнями.

Беззаперечним є те, що в умовах науково-технологічної революції,

формування  глобального поділу  і кооперації праці для України не

існує  альтернативи  планетарним  та  регіональним  інтеграційним

процесам  не  існує.  Завдання  полягає  у  визначенні  оптимальних

векторів  як  зовнішньоекономічної  стратегії  в  цілому,  так  і  між-

народної  економічної  інтеграції  України  у  європейський  простір,

безпосередньо,  спираючись  на  фундаментальні  теоретичні  роз-

робки та існуючу практику реалізації порівняльних і конкурентних

переваг  у  світовому  господарстві,  їх  втілення  в  міжнародних  ін-

теграційних проектах. Зокрема, слід враховувати:

 

31

–  реальний  стан  інтеграції  економіки  України  у  світогос-

подарські процеси та регіональні структури,

–  існуючі  відносини  стратегічного  партнерства  як  від-

правну  основу  для  надання  додаткових  імпульсів  інтеграційним

прагненням України,

–  визначення  пріоритетних  напрямів  та  дієвих  механізмів

міжнародної інтеграційної взаємодії.

Роль економічної реформи в інтеграції України у світову

економічну  систему. Міжнародний  досвід  переходу  економіки  в

нову  якість  показує,  що  практично  завжди  у  випереджальному

режимі  проводяться  економічні  реформи,  а  потім  відбуваються

зміни в політичній надбудові. В Україні, як і в інших державах, що

утворилися  після  розпаду  СРСР,  така  логіка  реформування  по-

рушена.  По-перше,  тут  у  свій  час  економічні  перетворення  не

просто  недооцінювалися,  але  і  запізнилися,  а  по-друге,  вони  ві-

дірвалися  від  політичної  сфери  через  специфіку  утворення  нових

молодих держав на території колишнього Союзу.

Основними  характеристиками  нової  системи  виробництва

благ є:

–  зменшення числа  зайнятих у промисловому виробництві

найбільш розвинених країн; 

– широке  використання  фірмами  і  корпораціями  нових

форм фінансової діяльності як ефективних інструментів досягнення

необхідного балансу між інвестиціями і заощадженнями; 

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

 

–  інформаційна  революція, що  все  більше  поширюється  і

зможе змінити виробничі ресурси.

 

32

“Швидкі” економіки мають можливість збільшувати темпи

свого  розвитку  не  стільки  за  допомогою  нових  виробничих  тех-

нологій, скільки завдяки більш оперативному здійсненню всіх управ-

лінських  операцій  і  скороченню  часу,  потрібного  для  прийняття

рішень, обробки  інформації  і всього обсягу  знань  та проходження

їх  через  економічний механізм. До  основних  закономірностей функ-

ціонування “швидких” економік належить:

1) зменшення  потреби  в  багатьох  традиційних  видах  ма-

сової сировини;

2) збільшення кількості підприємств, що працюють за “швид-

ким циклом”,  коли процеси проектування  і  випуску продукції по-

єднуються,  а  можливості  скорочення  запасів  сировини  та  устат-

кування різко зростають;

3) інвестування значних засобів в електронну інфраструктуру.

Назвемо  принаймні  три  можливих  напрямки  ефективної

адаптації України до міжнародного поділу праці:

1) участь у загальноєвропейському економічному просторі,

що починає формуватися;

2) визначення  специфічних  сфер  співробітництва  з  краї-

нами інших континентів, що будуть становити взаємний інтерес;

3) підключення до загальносвітового співробітництва на га-

лузевій основі, особливо в науково-технічній, енергетичній, продо-

вольчій, екологічній сферах.

Здійснення  зовнішньоекономічної стратегії можливо реалізо-

вувати за трьома напрямками:

1) європейський вибір, оскільки  ставиться мета входження

до ЄС, що  відноситься  до  перспективи,  а  нині  це  також  розвиток

двосторонніх економічних відносин  з Німеччиною, Францією,  Іта-

лією  та  іншими  країнами  і  Договір  з  ЄС  про  партнерство  і  спів-

робітництво;

2) на одному  з головних місць  знаходиться стратегічне парт-

нерство  з  Росією,  іншими  країнами СНД,  з  якими Україна  пов’я-

зана  багатьма  аспектами –  історично,  виробничою  кооперацією,

ввозом енергоносіїв та іншого критичного імпорту, нарешті просто

відносинами між людьми тощо;

3) до  одного  з  головних  зовнішньоекономічних  напрямків

належить стратегічне партнерство зі США – світовим лідером.

Для  створення  в 2002–2011 рр.  відповідно  до  копенга-

Лекція 2. Світові аспекти формування сучасних міжнародних…

 

генських критеріїв необхідних передумов для отримання Україною

повноправного членства в ЄС “Концептуальні основи стратегії еко-

номічного  і  соціального розвитку України на 2002–2011 роки. Євро-

пейський вибір” передбачають послідовне здійснення таких кроків:

 

33

1) отримання членства у СОТ. Це варто розглядати як один

із пріоритетів  зовнішньоекономічної політики України,  системний

фактор  розвитку  національної  економіки,  підвищення  її  конку-

рентоспроможності,  лібералізації  зовнішньої  торгівлі,  створення

сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій;

2) проведення  переговорного  процесу  й  підписання Угоди

про  асоціацію України  і ЄС.  Зміна Угоди  про  партнерство  і  спів-

робітництво  на  європейську  Угоду  про  асоціацію  України  і  ЄС

визначить  новий  формат  відносин,  що  відповідав  би  довго-

строковим  інтересам  України,  і  буде  сприяти  її  наближенню  до

кінцевої  мети –  створенню  передумов  для  одержання  повноправ-

ного членства в Євросоюзі,

3) приведення  законодавства  України  у  відповідність  до

вимог у пріоритетних сферах;

4) виконання процедур, необхідних  для набуття  сили Уго-

дою про асоціацію між Україною  і ЄС. Одержавши такий асоційо-

ваний  статус  Україна  може  бути  краще  інформована  щодо  внут-

рішніх перетворень у Євросоюзі, брати неформальну участь у пере-

говорах щодо  різних питань  загальноєвропейського масштабу й  зна-

чення, одержувати полегшений доступ до фінансових ресурсів ЄС;

5) проведення переговорного процесу й утворення митного

союзу між Україною  і ЄС, метою  якого  повинно  стати  поступове

скасування митних, правових і технологічних перешкод у цій сфері;

6) 2011 р. –  створення  реальних  передумов  для  вступу

України в ЄС.

 

Контрольні питання

 

1. Сучасні риси міжнародної економічної інтеграції.

2. Економічні ризики інтеграційних процесів.

3. Проблеми інтеграції України до міжнародних безпекових

структур.

 

Лекція 3. Розвиток транскордонного співробітництва України як складова…

 

 

34

 

 

 

1 2 3 4 5 6 7 8  Наверх ↑