Тема 11. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ СТАНУ ОБЛІКУ, ЗВІТНОСТІ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РЕВІЗІЇ

 

11.1. Перевірка правильності ведення обліку

  та складання фінансової звітності

11.2. Оформлення результатів ревізії

 

11.1. Перевірка правильності ведення обліку

та складання фінансової звітності

 

Залежно від завдань ревізії і контролю бухгалтерського обліку визначаються його об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми.

Об’єкти контролю – облікова політика підприємства, перспек­тивні і поточні плани удосконалення обліку та превентивного і по­точного контролю, їх обґрунтованість і прогресивність, виконання цих планів, організація і стан обліку та контролю, зміст і достовірність звіт­ності, плани внутрішньогосподарського контролю, аудиту та їх вико-нання, застосування автоматизації обліку і контролю, плани підвищення кваліфікації працівників обліку, їх виконання.

Джерела інформації – законодавство з питань фінансово-госпо­дарської діяльності, обліку і контролю, нормативні документи про бухгалтерську звітність, державну контрольно-ревізійну службу, нор­мативно-методичні документи з інвентаризації, обліку, звітності і кон­т-ролю, матеріали контрольних перевірок і рішень щодо них, рішення за результатами господарської діяльності, первинні документи і облі­кові регістри, поточна та річна звітності підприємства.

Особливості методичних прийомів контролю, узагальнення і реалізації його результатів полягають у суцільних і вибіркових пере­вірках стану оперативного (внутрішньогосподарського, управлінського), бухгалтерського і статистичного обліку, його організації і методології, а також безпосереднього контролю якості стану обліку і звітності.

Важливе місце у перевірці стану бухгалтерського обліку зай­має вивчення облікової політики. Для встановлення своєчасності по­дання документів до бухгалтерії та обчислювального центру зістав­ляють дати фактичного надходження документів з датами, передба­ченими у графіку документообігу. Одночасно перевіряють записи в оперативному і бухгалтерському обліку господарських операцій на ос­нові суцільного і безперервного документування.

Насамперед перевіряється застосування в обліку господарсь­ких операцій типової первинної документації, затвердженої в установ­леному порядку.

Особливій перевірці підлягає використання даних обліку і звіт­ності у маркетингу, управлінні підприємством.

Практика показує, що нерідко на підприємствах порушуються графіки документообігу. Це призводить до того, що не завжди своє­часно перевіряються дані складського обліку товарів і матеріалів з бух­галтерським обліком, а виявлені розбіжності усуваються із запіз­ненням, тобто облік не сприяє збереженню цінностей та раціональному використанню їх.

Важливим завданням ревізії і контролю є встановлення того, як працівники обліку виконують покладені на них обов’язки щодо забез­печення контролю за достовірністю поданих документів і своєчасністю їх обробки.

Велике значення мають вибір і застосування форм бухгалтер-ського обліку. Тому ревізор повинен зробити свої висновки щодо фор-ми бухгалтерського обліку, яка застосовується на підприємстві. Пере-віряється, як на підприємстві дотримується єдиний План рахунків бух-галтерського обліку. Неправильна кореспонденція рахунків призводить до заплутування обліку, викривлення результатів господарської діяльності.

Особливу увагу слід приділяти перевірці взаємозв’язку по­казників господарської діяльності в різних видах обліку. Важливо, щоб показники різних видів обліку доповнювали один одного і взаємно контролювались.

Перевіряється також стан синтетичного обліку і його зв’язок з даними аналітичного обліку. Показники розрахункових статей балансу повинні обов’язково мати розгорнуте сальдо по активу і пасиву та повністю відповідати даним оборотних відомостей, журнал-ордерів.

Найважливішим завданням контролю стану бухгалтерського обліку є перевірка наскільки облік забезпечує збереження цінностей і контроль за їх витрачанням та як головний бухгалтер здійснює по-кладені на нього функції контролю за збереженням і законністю ви-трачання грошових коштів і матеріальних цінностей. При цьому з’я-совують, яким чином бухгалтерія здійснює превентивний контроль за господарськими операціями при лімітуванні витрат матеріальних і фі-нансових ресурсів, оформленні документів, що дають право на витра-чання цінностей.

Серед основних завдань контролю стану бухгалтерського об­ліку важливою є перевірка додержання на підприємстві нормативних актів з бухгалтерської звітності і балансів державних, орендних, коопе-ративних і громадських підприємств та організацій. На підставі пер-винної документації аналітичного і синтетичного обліку перевіряється достовірність поданої звітності про результати фінансово-господарсь-кої діяльності як за окремі періоди, так і в цілому за рік. Особливу увагу зосереджують на виявленні фактів викривлення у звітності дійс-ного стану діяльності підприємства: чи не було приписок невиконаних робіт, фальсифікації основних показників – прибутку, рентабельності та ін. Користуючись документальними методичними прийомами, реві-зор перевіряє правильність відображення у бухгалтерському обліку резуль-татів інвентаризації відповідно до інструкції з інвентаризації. Вияв-лені недоліки у проведенні інвентаризації та відображенні її резуль-татів у бухгалтерському обліку ревізор висвітлює в акті (висновку).

Перевіряються також права і обов’язки головного бухгалтера, оскільки вони стосуються стану обліку і контролю на підприємстві. Зокрема, ревізор перевіряє, як головний бухгалтер забезпечує контроль за відображенням на рахунках господарських операцій, подає інфор­мацію для управління підприємством, провадить економічний аналіз і виявляє невикористані резерви поліпшення діяльності підприємства та сприяє їх використанню. Крім того, ревізор перевіряє виконання функ­цій головним бухгалтером щодо контролю виконання договірних зо­бов’язань підприємством, відповідність матеріально-відповідальних працівників займаним посадам та їх підзвітність тощо.

Здійснюючи ревізію, треба перевірити безпосередньо на під­приємстві за документами правильність відображення на бухгалтер­ських рахунках результатів попередньої ревізії.

Якщо за результатами перевірок виявлено факти заниження прибутку, то донараховані за результатами ревізій (перевірок) від­повідно до чинного законодавства суми податків, штрафи за це пору­шення і пеня у податковому обліку відносяться на зменшення при­бутку, що залишився у розпорядженні підприємства, а у бухгалтер­ському – на витрати.

Для здійснення ревізії достовірності обліку та звітності корис­туються методом зіставлення конкретного факту із даними бухгал­терського обліку та звітності. Так, наприклад, перевіряючи достовірність виконаних робіт із ремонту житлових чи інших будинків, треба зіставити обсяги робіт (площа поверхні, об’єм кладки тощо), які вка­зані в актах і нарядах із нарахування заробітної плати за проведену роботу.

Одним із найефективніших методів є контрольні обмірювання, які здійснюються у присутності замовника та виконавця робіт і за нас­лідками яких складається акт. За допомогою каталогів перевіряється правильність застосування розцінок на окремі види роботи.

Для підвищення ефективності таких перевірок велике значення має знання технологічних особливостей господарських операцій, які перевіряються, а також уміння ревізора максимально пов’язати один документ з іншим, який теж стосується складання документа, що пе­ревіряється. Тобто ревізорові треба документально поновити рух того чи іншого матеріалу.

Головною вимогою ревізора має бути вимога щодо правиль­ності й достовірності складання первинного документа. Відсутність на ньому навіть незначного реквізиту – дати, штампа підприємства, оди­ниці вимірювання – потребує здійснення детальної перевірки, що в кінцевому підсумку може сприяти виявленню значних порушень.

Крім того, перевіряються графіки подання звітності і примітки до фінансових звітів, а також те, як на підприємстві виконуються зау­важення податкових служб, пропозиції і рішення вищої організації, фінансових органів, банків щодо поточної і періодичної звітності.

Для визначення правильності складання бухгалтерського балан-су, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал підприємства ревізору обов’язково необхідно перевірити взаємну погодженість показників фінансової звітності.

 

11.2. Оформлення результатів ревізії

 

Оформлення результатів ревізії – важливий етап ревізійної роботи, від нього залежить якість ревізії. Наслідки ревізії оформляють актом, який підписують керівник ревізійної комісії (ревізор), керівник і головний бухгалтер перевіреного підприємства.

Акт ревізії складають у двох примірниках, один із яких вручають керівнику контрольно-ревізійної служби, а другий – керівнику ревізованого підприємства. Якщо за матеріалами перевірки є підстави для притягнення винних до відповідальності, один примірник акта подають судово-слідчим органам. У разі потреби матеріали ревізії виносяться на обговорення в колективах перевірених підприємств. У разі відмови посадових осіб підприємства від ознайомлення та (або) підписання акта ревізії, ревізор засвідчує це відповідним актом за своїм підписом.

В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-госпо­дарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, що стосуються фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства. Вони чітко, об’єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, зафіксовані за обліком, мають підтверджувати наявність зазначених фактів.

Акт документальної перевірки повинен складатись із таких частин: вступна, описова, висновок, інформативні додатки.

За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються платником податків у податковій звітності, а також фактичні показники, виявлені в ході перевірки на підставі первинних документів обліку платника податків у розрізі періодів; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому таке порушення допущено.

Акт документальної перевірки в день його підписання (складання акта відмови від підпису) реєструється структурним підрозділом, який провів перевірку (очолював перевірку) у спеціальному журналі.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизова­ний виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку.

Акт документальної перевірки має бути складений на паперовому носії та в електронному вигляді державною мовою з наскрізною нумерацією сторінок.

У разі відсутності первинних документів, що підтверджують факт порушення, до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників підприємства (у межах їхньої компетенції), що перевіряється.

Інформація, що міститься в акті документальної перевірки, не підлягає розголошенню органом державної податкової служби та її співробітниками, а також передачі в інші органи, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень ревізора, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства. У разі відсутності податкового обліку даний факт фіксується в описовій частині акта, а у випадках, передбачених законодавством, використовуються непрямі методи, порядок застосування яких передбачений чинним законодавством. У разі, коли документальною перевіркою не встановлено порушень за окремими видами податків, зборів та інших обов’язкових платежів, в описовій частині акта робиться відповідний запис:“Документальною перевіркою порушень не встановлено ”.

Під час проведення планових комплексних документальних перевірок за галузевим принципом здійснюється аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.

У розділі “Висновок” акта документальної перевірки відо­бражається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового та валютного законодавства з посиланням на під­пункти, пункти, статті нормативно-правових актів.

Акт документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами органу державної податкової служби та інших контролюючих органів, які здійснювали перевірку та посадовими особами підприємства.

Якщо посадова особа підприємства відмовляється ставити підпис, що підтверджує вручення йому акта перевірки, робиться відповідний запис. Другий примірник акта після реєстрації та прийняття за ним відповідного рішення передається до структурного підрозділу, в якому зберігається справа платника.

У разі відмови посадових осіб підприємства, що перевіряється, від підписання акта перевірки службовими особами органу держав­ної податкової служби складається акт довільної форми, що за­свідчує факт такої відмови. Акт підписують принаймні три особи. При цьому в акті необхідно вказати про ознайомлення керівника і головного бухгалтера підприємства зі змістом акта перевірки, обов’язками, правами і відповідальністю платника податків.