Розділ 4 МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА А. ПОСТАНОВКА МЕТИ НАВЧАННЯ

Мета цього розділу — показати вплив державного

регулювання торговельних відносин на національну й

міжнародну економіку в цілому. Основна ідея полягає

в утвердженні принципів відкритості у міжнародній

торгівлі.

Логіка вивчення цього розділу:

4.1. Сутність міжнародної торговельної політики та

її види.

4.2. Засоби реалізації міжнародної торговельної

політики.

4.3. Економічні наслідки торговельних обмежень в

міжнародних відносинах.

4.3.1. Вплив протекціоністських засобів на еконо¬

міку малої країни.

4.3.2. Вплив протекціоністських обмежень у великій

країні з позиції загальної рівноваги.

4.4. Концептуальні засади зовнішньоторговельної

політики для України.

97 Розділ 4

Б. ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Теоретично вільна торгівля приводить до зростання

економічного добробуту всіх країн, як експортерів, так

і імпортерів, але на практиці міжнародна торгівля ніде

і ніколи не розвивалась без впливу держави. По-перше,

держава, проводячи ту чи іншу внутрішню економічну

політику, не може досягти поставлених цілей, не засто¬

совуючи заходи зовнішньоекономічного регулювання.

По-друге, зростаюча відкритість національних економік

та велика мобільність економічних процесів породжує

проблему створення умов економічної безпеки країни.

По-третє, в процесі розвитку зовнішньоторговельних

відносин стикаються економічні інтереси різних со¬

ціальних прошарків населення і держави, тому остан¬

ня, безумовно, втягується в конфлікт цих інтересів.

4.1. Сутність міжнародної торговельної

політики та її види

Міжнародна торговельна політика — це сукупність

принципів, підходів, а також засобів регулювання

міжнародної торгівлі. Міжнародну торговельну політи¬

ку можна розглядати як цілеспрямований вплив дер¬

жави на торговельні відносини з іншими країнами. Цей

вид політики прийнято називати зовнішньоторговель¬

ною політикою. Є два основні її види: вільна торгівля

і протекціонізм.

Вільна торгівля або, по-іншому, фритредерство —

це політика мінімального державного втручання в зов¬

нішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних

ринкових цін, попиту та пропозиції. Вільна торгівля

має свої переваги і недоліки. Основні з них такі.

98 Міжнародна торговельна політика

Переваги:

— завдяки вільній торгівлі, яка базується на принци¬

пі порівняльних переваг, світова економіка може досяг¬

ти більш ефективного розміщення ресурсів і більш ви¬

сокого рівня добробуту;

— надає споживачам можливість вибору благ з шир¬

шого асортименту;

— стимулюючи конкуренцію і обмежуючи монопо¬

лію, спонукає виробників до підвищення якості товарів

і використання сучасних досягнень науки і техніки.

Недоліки:

— в умовах слабкої економіки ставить під загрозу

національну безпеку країни, сприяє вивозу національ¬

ного доходу за її межі;

— небезпечна для молодих та слабких неконкурен¬

тоспроможних галузей.

Протекціонізм — це державна політика захисту

внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом

використання економічних і неекономічних засобів

втручання в зовнішню торгівлю.

В 50—60-ті pp. XX ст. для міжнародної торгівлі була

характерна лібералізація. З початку 70-х pp. спостері¬

галася зворотна тенденція. А сьогодні в світі домінує

поміркований протекціонізм, здебільшого колектив¬

ний. Взагалі існує декілька форм протекціонізму:

— колективний — об'єднання країн проти країн,

що не входять в угрупування;

— селективний, направлений проти окремих країн

або проти окремих товарів;

— прихований, здійснюється методами внутрішньої

економічної політики;

99 Розділ 4

— галузевий, захищає окремі галузі національної

економіки.

Протекціонізм, як і вільна торгівля, має свої пере¬

ваги і недоліки.

Переваги:

— бере під захист слабкі та молоді вітчизняні галузі;

— захищає ринок країни від зарубіжних поставок

стратегічних матеріалів і сировини;

— дає змогу використовувати владу держави для

підвищення цінової конкурентоспроможності вітчиз¬

няних товарів;

— створює умови для поповнення державного бю¬

джету;

— скорочуючи імпорт, сприяє зростанню національ¬

ного виробництва і зайнятості.

Недоліки:

— призводить до подорожчання вітчизняного вироб¬

ництва, а отже і споживання в результаті менш ефек¬

тивного використання ресурсів;

— гальмує економічне зростання країн;

— спричиняє великі збитки у країнах, товарооборот

яких складає значну частину ВВП.

Міжнародна торговельна політика також може про¬

водитись колективно: угрупуваннями країн, міжнарод¬

ними наддержавними торговельними органами як,

наприклад, Світова організація торгівлі (COT), міжна¬

родними інституціями тощо. В цьому випадку еконо¬

мічна політика зачіпає якщо не всю світову спільноту,

то значну її частину. А це вже, власне, і є міжнародна

торговельна політика, її більш розвинена форма по-

100 Міжнародна торговельна політика

рівняно з зовнішньоторговельною політикою. І саме в

колективній формі міжнародна торговельна політика

виступає все частіше і все владніше.

Так, останнім часом міжнародними торговельними

організаціями і, особливо, COT були прийняті від¬

повідні заходи з лібералізації міжнародної торгівлі.

COT регулює міжнародну торгівлю на основі узгодже¬

них принципів поведінки, за яких країни повинні:

— надавати всім країнам, без винятку, однакові тор¬

говельні режими і це мають бути режими найбільшого

сприяння; крім того, для іноземних товарів має забез¬

печуватися той самий режим, що і національні;

— постійно шукати шляхи зниження рівня митних

тарифів і усунення інших перепон на шляху міжна¬

родної торгівлі;

— використовувати заходи обмеження імпорту лише

на основі правил COT, відмовитись від протекціонізму

як засобу торговельної політики;

— дотримуватись принципу передбачуваності та

прозорості торговельної політики, на основі прийня¬

тих ними зобов'язань не збільшувати ставку імпортно¬

го тарифу понад установленої межі;

— сприяти конкуренції, відмовившись від викори¬

стання несправедливих методів торговельної політики

(демпінгу, експортної субсидії тощо).

І все ж, незважаючи на це, політика захисту внут¬

рішнього ринку сьогодні є домінуючим методом регу¬

лювання міжнародної торгівлі.

101 Розділ 4

4.2. Засоби реалізації міжнародної

торговельної політики

У здійсненні міжнародної торговельної політики

використовується дуже багато засобів, вибір яких за¬

лежить від її конкретної мети. Причому одна і та сама

мета може бути досягнута за допомогою різних засобів

або їх комбінуванням. Але в основі будь-якої торговель¬

ної політики є ті первинні засоби, практика викори¬

стання яких налічує вже сотні років. З певною част¬

кою умовності їх можна класифікувати за критеріями

належності до економічних чи неекономічних, тариф¬

них чи нетарифних, а також інших механізмів регу¬

лювання міжнародної економіки.

Економічні засоби безпосередньо впливають на рі¬

вень цін реалізації товарів. У свою чергу економічні

засоби поділяються на тарифні та фінансові.

До тарифних засобів відносять ті з них, в основі яких

лежить використання митного тарифу. Під останнім

розуміють перелік митних ставок, що застосовуються

до товарів, які переміщуються через митний кордон.

Митні ставки систематизуються відповідно до товар¬

ної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, митний тариф складається з конкретних ставок

мита, тобто обов'язкового внеску, що його сплачують

торговельні агенти митним органам при здійсненні

імпорту або експорту товарів. Мито класифікується за

певними критеріями.

За способом сплати мито поділяється:

— на адвалорне, або таке мито, яке нараховується в

процентах до митної вартості товару, що склалась на

відкритому ринку в момент подачі митної декларації;

102 Міжнародна торговельна політика

— специфічне, або таке, що нараховується в уста¬

новленому розмірі на одиницю товару;

— комбіноване, яке використовує обидва вказані

вище способи нарахування — вартісний і кількісний.

За об'єктом обкладення мито класифікується як:

— імпортне, або таке, яким обкладаються імпортні

товари перед їх випуском на внутрішній ринок;

— експортне, або таке, яким обкладаються товари

перед випуском за межі митної території країни;

— транзитне, тобто таке, яким обкладаються това¬

ри, що перевозяться через територію країни.

За характером дії мито буває:

— сезонним, яке використовується для оперативно¬

го регулювання міжнародної торгівлі продукцією се¬

зонного характеру;

— антидемпінговим, яке застосовується у випадках

ввезення на територію країни товарів за ціною, ниж¬

чою за нормальні ціни в середині країни-експортера;

— компенсаційним, або таким, що ним обклада¬

ються імпортні товари, у виробництві яких викори¬

стовують субсидію.

За походженням розрізняють мито:

— автономне, або запроваджене на основі односто¬

ронніх рішень органів державної влади;

— конвенційне (договірне), або запроваджене на базі

угод;

— преференціальне, або таке, що має більш низьку

ставку порівняно зі звичайним тарифом.

103 Розділ 4

За типами ставок мито буває:

— постійним, тобто таким, що не змінюється залеж¬

но від умов, наприклад, руху цін;

— змінним, тобто таким, що змінюється зі зміною

обставин, наприклад, рухом цін.

За способом підрахунку мито буває:

— номінальне, що відповідає тарифним ставкам,

указаним у митному тарифі;

— ефективним, або митом на кінцевий товар з враху¬

ванням мита на імпортні вузли і деталі для цих товарів.

Тепер зупинимось на фінансових методах. Фінансу¬

вання націлене на зниження вартості експортного това¬

ру і тим самим на підвищення його конкурентоспромож¬

ності на світовому ринку. Отже, воно передбачає дис¬

кримінацію іноземних компаній на користь національ¬

них виробників і експортерів. Найбільш поширеними

фінансовими засобами є експортні субсидії, кредити і

демпінг.

Експортні субсидії являють собою грошові випла¬

ти, що надаються державою, банками, фондами та при¬

ватними особами експортерам для збільшення обсягу

вивезення товарів за кордон. Експортні субсидії можуть

бути прямими або непрямими. У першому випадку

дотація сплачується виробнику під час його виходу на

зовнішній ринок. У другому застосовується пільгове

оподаткування, страхування, повернення імпортного

мита та ін. COT забороняє експортне субсидіювання, а

тому сьогодні набула значного поширення практика

прихованого субсидіювання — звільнення товарів від

місцевих податків, організація торговельних виставок,

встановлення контактів для ведення справ за кордо¬

ном, надання інформаційних послуг тощо.

104 Міжнародна торговельна політика

Експортне кредитування є засобом фінансової зов¬

нішньоторговельної політики з метою державного сти¬

мулювання розвитку експорту національними вироб¬

никами. Воно може виступати у трьох основних фор¬

мах:

— субсидійованих кредитів національним експорте¬

рам, що надаються національними державними бан¬

ками за процентною ставкою, нижчою за ринкову;

— державних кредитів іноземним імпортерам за обо¬

в'язкової умови закупівлі товарів тільки у підприємств

країни-кредитора;

— страхування експортних ризиків національних

експортерів, яке передбачає можливість несплати ім¬

портером вартості поставки, а також компенсацію по¬

літичного ризику.

Під демпінгом розуміють експорт товарів за ціна¬

ми, нижчими за собівартість товарів у конкурентів або

ж за цінами, нижчими за ціни внутрішнього ринку. В

міжнародній торгівлі розрізняють декілька видів дем¬

пінгу. Найпоширенішими є постійний, спорадичний та

хижацький демпінг.

Постійний демпінг — це постійний експорт товарів

за цінами, нижчими за внутрішні, які монопольно

підтримуються на національному ринку на рівні, ви¬

щому від рівня цін на міжнародному ринку. За умов

нееластичного внутрішнього попиту, який досягається

за рахунок ізоляції національного ринку, за допомогою

транспортних витрат і торговельних бар'єрів, моно-

поліст-експортер максимізує загальний прибуток. На

зовнішньому ринку максимізація досягається за раху¬

нок зниження ціни і розширення обсягів продажу.

Спорадичний демпінг являє собою епізодичний про¬

даж товарів на міжнародному ринку за зниженою по¬

рівняно з національним ринком ціною з метою отри-

105 Розділ 4

мання тимчасового виграшу. Необхідність в цьому виді

демпінгу виникає тоді, коли експортер-виробник по¬

стає перед фактом перевиробництва товарів і можли¬

вістю їх збуту за кордоном за більш низьку ціну.

Хижацький демпінг є тимчасовою реалізацією то¬

варів за кордоном за ціною, нижчою вартості аналогіч¬

них закордонних товарів. Мета цього виду демпінгу —

усунення іноземних виробників з бізнесу. Після цього

ціна піднімається, а монополія без перепон реалізує

свою владу у формі монопольного прибутку.

В цілому будь-яка форма демпінгу є засобом міжна¬

родної цінової дискримінації, і він заборонений COT.

Неекономічні засоби протекціонізму безпосередньо

на ціну реалізації товару не впливають, але є інстру¬

ментом захисту сегментованого ринку від іноземних

конкурентів. їх умовно можна поділити на кількісні

та приховані.

Кількісні обмеження являють собою адміністратив¬

ну форму державного регулювання торговельного

обігу, яке визначає кількість і номенклатуру товарів,

що експортуються та імпортуються. До найбільш по¬

ширених кількісних інструментів слід віднести квоту¬

вання (контингентування), ліцензування і "добро¬

вільне" обмеження експорту.

Квотування є обмеженням в кількісному або вар¬

тісному вираженні обсягу продукції, яку дозволено

ввезти (імпортна квота) чи вивезти (експортна квота).

Залежно від масштабу і дії квоти поділяються на гло¬

бальні та індивідуальні. Перші надаються для здійснен¬

ня експорту або імпорту певного товару на певний

термін. При цьому напрямок операцій або країни-кон-

трагенти не називаються. Другі ж передбачають

кількісні обмеження для кожної країни-контрагента.

Такі квоти, як правило, використовують у двосто¬

ронніх угодах між країнами з тісними політичними і

економічними зв'язками. Економічна відмінність кво-

106 Міжнародна торговельна політика

ти від тарифу полягає не тільки у механізмі впливу на

ціну, а й у різному змісті перерозподільного ефекту та

різній силі обмежень.

Ліцензування — це регулювання зовнішньоекономіч¬

ної діяльності шляхом надання державними органами

дозволу на експорт або імпорт товару в певній кількості

на певний термін. Ліцензування може бути складовою

процесу квотування або ж самостійним інструментом

регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Основ¬

ним документом, що надає дозвіл на здійснення експорт¬

но-імпортних операцій, є ліцензія. У випадку квоту¬

вання ліцензія виконує спрощену роль, а в другому ви¬

падку ліцензія виконує складніші функції, які кон¬

кретизують її. Розрізняють такі форми ліцензій: разові,

генеральні, глобальні та автоматичні.

Разова ліцензія є письмовим дозволом уряду на

здійснення однієї експортної або імпортної угоди тер¬

міном до одного року. На відміну від цієї форми ліцензії

генеральна ліцензія дозволяє здійснити необмежену

кількість експортних або імпортних операції з певним

товаром протягом року.

Глобальна ліцензія передбачає необмежену кіль¬

кість експортних або імпортних операцій з певним то¬

варом будь-якої вартості та в будь-яку країну. Щодо

автоматичної ліцензії, то вона дозволяє здійснювати

зовнішньоторговельні угоди зразу ж після отримання

від експортера чи імпортера заявки, яка не може бути

відхилена державною інституцією.

"Добровільне" обмеження експорту відображає си¬

туацію, коли країна-імпортер спонукає свого партнера

по торгівлі "добровільно" скоротити свій експорт.

Замість введення імпортних квот країна-імпортер тис¬

не на країну-експортера, вимагаючи від неї введення

обмежень на вивезення певного товару. Засобом тиску

на торговельного партнера виступає погроза запрова¬

дити торгові обмеження на рівні, який стане перепо-

107 Розділ 4

ною для будь-якої міжнародної торгівлі між країна¬

ми. Це робиться з метою дискримінації закордонного

контрагента і створення сприятливих умов для вітчиз¬

няних виробників.

"Добровільні" обмеження експорту фактично є тими

самими імпортними обмеженнями, але переміщені з

кордонів країни-імпортера на кордони країни-експор-

тера. Тому за своїми наслідками "добровільне" обме¬

ження експорту рівноцінне імпортній квоті.

Поряд з розглянутими засобами обмеження міжна¬

родної торгівлі використовуються також і приховані

види торговельних обмежень. Серед них можна назва¬

ти технічні бар'єри, політику в рамках державних за¬

купівель, вимоги про вміст місцевих компонентів, пра¬

вові режими тощо.

Технічні бар'єри — це запровадження норм і пра¬

вил з метою завадити імпорту (стандарти, вимоги до

упаковки, маркування, санітарно-гігієнічні норми то¬

що).

Політика в рамках держзакупівель — це метод тор¬

говельної політики, що зобов'язує купувати товари

тільки у національних фірм, хоча імпортні товари

можуть бути дешевшими.

Вимога про вміст місцевих компонентів — це метод

торговельної політики, що законодавчо встановлює ча¬

стку національного виробництва у кінцевому продукті.

Режим найбільшого сприяння — РНС (MFN) — це

надання торговельними партнерами переваг і пільг

один одному.

Національний режим — це встановлення прав іно¬

земних фізичних і юридичних осіб на рівні з національ¬

ними.

Винятки бувають тільки для країн, що розвиваються

в рамках загальної системи преференцій.

Для оцінки та вибору торговельної політики (і окре¬

мих заходів) організація економічного співробітництва

108 Міжнародна торговельна політика

та розвитку (ОЕСР) розробила в 1985 р. індикативний

питальник, який широко використовується в прак¬

тичній діяльності уряду. Він містить такі питання:

1. Яким очікується економічний виграш для галузі

чи фірми і яка кількість робочих місць буде створена

чи збережена в результаті збереження цього заходу?

2. На скільки зростуть доходи бюджету і які не¬

обхідні бюджетні витрати на здійснення цього заходу?

3. На скільки зростуть внутрішні ціни і скоротиться

споживання в результаті застосування цього заходу?

4. Чи дозволяє цей захід в довгостроковому періоді

забезпечити структурну перебудову галузі та вивести

її на конкурентоспроможний рівень, чи він законсер¬

вує її відсталість, що сталася?

5. Який вплив матиме захід, що пропонується, на

суміжні галузі, особливо на ті, які купують або прода¬

ють свою продукцію тій галузі, на захист якої він на¬

правлений?

6. Як відреагують інші країни на застосування цьо¬

го заходу і який потенційний вплив на них?

7. Чи відповідає захід, що пропонується, існуючим

багатостороннім і двостороннім угодам з участю країни?

4.3. Економічні наслідки торговельних

обмежень в міжнародних відносинах

Для аналізу наслідків використання тих чи інших

засобів регулювання міжнародної торгівлі скористає¬

мось моделями часткової та загальної рівноваги. Мето¬

дика аналізу передбачає пошук таких видів ефекту:

а) ефект переділу (переділ доходу від споживачів до

виробників імпортозаміщуючої продукції);

109 Розділ 4

б) ефект захисту (втрати країни в результаті неефек¬

тивного використання ресурсів у процесі виробництва,

що веде до збільшення витрат в імпортозаміщуючому

секторі);

в) ефект доходів (збільшення доходів бюджету в ре¬

зультаті обкладання імпорту митом);

г) ефект споживання (виникає в результаті скоро¬

чення споживання товару через підвищення цін на

внутрішньому ринку);

д) ефект внутрішніх доходів (перерозподіл доходу

від місцевих споживачів у бюджет великої країни);

є) ефект умов торгівлі (перерозподіл доходів від іно¬

земних виробників у бюджет великої країни).

Рівень впливу тих чи інших торговельних обмежень

значною мірою залежить від економічної ваги держа¬

ви у світовій економіці. Згадаймо, що в міжнародній

економіці країна вважається малою, якщо зміна попи¬

ту з її боку на імпортні товари не призводить до зміни

світових цін. Країна вважається великою, коли зміна

попиту з її боку на імпортні товари приводить до зміни

світових цін. Основна різниця у впливі на економіку

різних за економічною вагою країн виявляється в

оцінці економічного ефекту.

4.3.1. Вплив протекціоністських засобів

на економіку малої країни

У згаданому контексті більшість країн світу є мали¬

ми. Розглянемо, як впливає на їх економіку викори¬

стання різних інструментів зовнішньоторговельної

політики.

Імпортний тариф. Його введення має на меті за¬

хистити вітчизняних виробників від іноземної конку¬

ренції. Податок на імпорт підвищує ціну реалізації на

110 внутрішньому ринку і таким чином спонукає до роз­

ширення вітчизняне виробництво, яке за попередніх

цін було б збитковим.

Рис. 4.1 ілюструє формування обсягів торгівлі та цін

на конкурентному вітчизняному ринку за моделлю част­

кової рівноваги. Крива Dd

 є кривою вітчизняного попи­

ту, а крива Sd

 — кривою вітчизняної пропозиції. В умо­

вах автаркії внутрішня рівновага досягається в точці Е,

яка фіксує обсяги реалізації деревини в обсязі 1,0 млн м

3

за ціною  З виникненням міжнародної

торгівлі іноземці виходять на національний ринок, що

робить пропозицію деревини Sd +int

 практично необмеже­

ною, конкурують з вітчизняними виробниками, знижую­

чи ціну до рівня  У такому випадку попит

вітчизняних споживачів зростає до Dd  + i n t

 = 2,05 млн м

3

деревини, а пропозиція вітчизняних виробників змен­

шується до S d

 _i n t

 = 0,3 млн  м

3

. Різниця між попитом і

пропозицією становить 1,75 млн  м

3

. Цей дефіцит дере­

вини у "Вітчизні" може бути компенсований за рахунок

імпорту. На графіку імпорт відповідає відрізку LI.

Виникнення міжнародної торгівлі має певні еко­

номічні наслідки як для суспільства в цілому, так і для

окремих його верств. За рахунок падіння внутрішньої

ціни до рівня міжнародної споживачі виграють. На гра­

фіку ця область (a + b + c + d + e + f) = (2,05 +

+ 1,0)(150 - 100): 2 = 76,25 млн дол. Водночас виробни­

ки програють, і цей програш на графіку позначено об­

ластю (а + е) = (1,0 + 0,3)(150 - 100) : 2 = 32,5 млн дол.

Виграш суспільства буде дорівнювати різниці між ви­

грашем споживачів і програшем виробників. На графіку

ця область позначена (b + c + d + f) — 76,25 - 32,5 =

= 43,75 млн дол. Країна виграла щонайменше за рахунок

трьох факторів: ефективнішого використання ресурсів,

більш ефективного споживання і зниження рівня цін.

111 Рис. 4.1. Вплив імпортного тарифу на економіку малої

країни

Така ситуація не влаштовує вітчизняних виробників,

чиї товари конкурують з імпортними. Тому вони, як пра­

вило, лобіюють введення митного тарифу на імпорт. Вве­

дення мита у розмірі, скажімо, Τ = 20 дол. (а це буде

специфічне мито) викличе зростання внутрішньої ціни

112

на імпортну деревину до рівня

Внутрішній попит зменшиться до Dd +  i n t - Τ = 1,6 млн

м

3

, а внутрішня пропозиція зросте до S d

 = 0,6 млн  м

3

.

Тепер імпорт деревини буде дорівнювати 1,0 млн  м

3

.

В результат і виграші і програші  е к о н о м і ч н и х

суб'єктів зазнають змін. Зростання ціни знизить доб­

робут населення. На графіку ця втрата споживачів

складе область (а + b + с + d) = (2,05 + 1,6)(120 - 100):

: 2 = 36,5 млн дол. Близькою до цієї буде і втрата

імпортерів (тут не йдеться про диференціацію су­

б'єктів, що беруть участь у імпортуванні, та їх втра-Міжнародна торговельна політика

113 Розділ 4

В середині країни можуть скластися обставини, за яких

уряд введе квоту на імпортування деревини обсягом 0,45

млн  м

3

. Це значить, що на внутрішньому ринку буде

дефіцит деревини і як наслідок — зростання ціни на неї

до Pd

 — 125 дол. Тоді вітчизняні споживачі будуть купу­

вати менше. Дійсно, Dx

 = 1,3 млн  м

3

. Але за цієї ціни

вітчизняні виробники додатково вироблятимуть, оскіль­

ки це буде вигідно, ще Qd

 = 0,850 - 0,550 = 0,30 млн м

3

деревини. Загальний обсяг пропозиції складе Sd

 + Q =

= Sa+ Qd

 + ІМ = 0,55 + 0,3 + 0,45 = 1,3 млн  м

3

.

Наслідки квотування імпорту будуть такі. Спожи­

вачі зазнають втрат, які на графіку позначені площею

(a + b + c + d + e)i дорівнюють (1,6 + 1,3)(125 - 100): 2 =

= 36,25 млн дол.

Вітчизняним виробникам вигідне введення квоти і

вони отримають додатковий дохід. На графіку він позна­

чений областю а і дорівнює (0,85 + 0,55)(125 - 100): 2 =

= 17,5 млн дол.

114 Міжнародна торговельна політика

Виграш тих, хто видає ліцензії на імпорт (державні

органи), і тих, хто їх отримує, складе область (с + d),

яка дорівнює (0,45 · 25) = 11,25 млн  м

3

.

Чисті втрати країни складуть область (b + е). Об­

ласть b — це втрати від неефективного використання

ресурсів і дорівнюють вони (0,3 · 25) : 2 = 3,75 млн  м

3

.

Область е — це втрати від погіршення споживання і

вони дорівнюють (0,3 · 25) : 2 = 3,75 млн дол.

Отже, як бачимо, вплив імпортної квоти на добро­

бут населення такий самий, як і вплив імпортного

мита. Різниця між ними полягає в тому, що в першому

випадку додатковий дохід розподіляється між держа­

вою і імпортерами, а в другому отримується лише дер­

жавою. Далі, мито спочатку залишає внутрішню ціну

без змін, в той час як застосування квоти підвищує ціну

на імпорт. Імпортна квота, як правило, спричинює зро­

стання і внутрішніх цін. Крім того вона сприяє моно­

полізації внутрішнього ринку.

Експортні субсидії. З метою захисту національних

виробників держава може заохочувати експорт. Однією з

форм стимулювання вітчизняних експортних галузей є

експортні субсидії, тобто фінансові пільги. Вони можуть

бути прямими та непрямими. До прямих належать дотації,

які виплачуються виробникам у випадку виходу їх на

зовнішній ринок. До непрямих субсидій відносять пільго­

ве оподаткування, кредитування, страхування тощо.

Наслідки надання експортних субсидій показані на

рис. 4.3. Щоб розширити поставку зерна на зовнішній

ринок, вітчизняні виробники повинні знизити експортні

ціни. Це робиться за рахунок субсидії, яка покриває

збитки від зниження цін. Розширення експорту скори-

гує поставку зерна на внутрішній ринок в бік зниження

обсягів. В результаті внутрішня ціна на зерно зростає з Розділ 4

падає з Dc

 = 1,0 млн т до Dg

 = 0,6 млн т, як наслідок,

вітчизняні споживачі зазнають втрат, а виробники

отримують додаткові доходи. Втрати споживачів дорівню­

ють (а + b') = (1,0 + 0,6)(150 - 125) : 2 = 20 млн дол.

Водночас виграш виробників складе область (а'+ b'+ с'+

+ d' + е') = (1,8 + 1,5)(150 - 125): 2 = 41,25 млн дол. Для

повної оцінки наслідків субсидіювання експорту треба

також врахувати витрати державного бюджету на суб­

сидію. За умови нескінченно великої еластичності по­

питу на імпорт на світовому ринку, яка допускає зрос­

тання внутрішньої ціни на всю величину субсидії, мож­

на знайти цю величину шляхом множення розміру суб­

сидії в розрахунку на одну тону зерна, що експортуєть­

ся, на новий обсяг експорту. На графіку він дорівнює

відрізку GF або (1,8 - 0,6) = 1,2 млн т зерна. В такому

разі експортна субсидія буде дорівнювати (1,2 · 25) =

= 30 млн дол. Це область (b'+ с'+ d'+e'). Тоді втрати добро­

буту країни в цілому складуть область (b'+ f") = [((1,0 х

116 Міжнародна торговельна політика

117 Розділ 4

0 200 450 550800 1050 1300 труби, тис. т

Рис. 4.4. Вплив "добровільного" обмеження експорту

малої країни на її економіку

Якими ж будуть наслідки введення "добровільних" ек¬

спортних обмежень?

Якщо мати на увазі стандартні ефекти, то тут країна,

що імпортує, несе значні втрати. Вона втрачає ефект захи¬

сту, ефект споживання і ефект доходу, тобто область (Ь +

+ c + d + e + f + g+i+j+k + l) = [(1,3 - 0,2) + (0,8 -

- 0,55)J(280 - 200) : 2 = 54 млн дол. Країна-експортер,

втративши певний сегмент зарубіжного ринку в резуль¬

таті дії цього виду обмеження, все ж виграє ефект доходу.

Введення "добровільного" обмеження експорту ство¬

рює можливості для експорту цього самого товару інши¬

ми країнами. У нашому випадку друга країна, яка не

зв'язана експортною квотою і яка тепер є конкуренто¬

спроможною, оскільки Ρ2

 < P,

3

 може експортувати у

"Вітчизну" [(0,55 - 0,45) + (1,05 - 0,8)] = 0,35 млн т

дол.

труб за ціною Р2 118  = 250 дол/ т. Експорт додаткової кіль-Міжнародна торговельна політика

кості труб із другої країни за більш високою ціною

потягне за собою повні економічні втрати "Вітчизни", як

імпортера: на графіку це буде область (і + j + k + e) = [(0,8 -

- 0,55) + (1,05 - 0,45)](280 - 250): 2 = 12,75 млн дол. Але

вони менш значні, ніж в умовах тільки двосторонніх

торговельних відносин. За підвищення ціни "Вітчизною"

до рівня Р2

 вона виграє доходи, позначені областю (с + d)=

= (0,65 - 0,45)(250 - 200) = 10 млн дол. Область (e + f) =

(1,05 - 0,65)(250 - 200) = 20 млн дол. складе ефект відхи¬

лення (скорочення) торгівлі, так як імпортер буде купу¬

вати труби у другої країни, де ціна Р2

 > Ρ 1.

 Цей ефект є

прямими втратами для світової економіки як наслідок

менш ефективного використання ресурсів.

Споживачі "Вітчизни" втратять ефекти захисту спо¬

живання, позначені областю (b + g) = [(1,3 — 1,05) +

+ (0,45 - 0,2)] : 2(250 - 200) = 12,5 млн дол. Отже,

країна, яка змушує до ведення експортної квоти, про¬

грає. Водночас країна, яку примусили ввести "доб¬

ровільні" обмеження, має деякий виграш.

4.3.2. Вплив протекціоністських обмежень

у великій країні з позиції загальної рівноваги

Тут ми розглянемо більш реалістичний і складний

випадок, коли країна достатньо велика, щоб впливати

на світові ціни своєю торгівлею.

Випадок, коли імпортне мито, запроваджене вели¬

кою країною, впливає на стан міжнародної економіки,

графічно показано на рис. 4.5.

Обмінні криві "Вітчизни" Th

 і "Закордону" Та

 в умо¬

вах вільної торгівлі перетинаються у точці рівноваги Е,

для якої рівноважна світова ціна дорівнює Ре

 = 1, а об¬

сяги експорту й імпорту обох товарів, відповідно,

1,0 млн т зерна і 1,0 млн м

3

 деревини. "Закордон", який

є великою країною, запроваджує імпортне мито на по-

119 Розділ 4

0 500 1000 деревина, тис. т

Рис. 4.5. Вплив імпортного мита, запровадженого

великою країною, на стан міжнародної економіки

ставки зерна з "Вітчизни". Це веде до зменшення попи­

ту на зерно порівняно з деревиною, ціна на яку не

змінюється. В результаті споживачі "Закордону" про­

понують меншу кількість деревини (0,5 млн  м

3

) в обмін

на зерно (0,8 млн т). Внаслідок цього крива торговель­

ної пропозиції Та

 зміщується в напрямку осі ординат —

Т'

а

 . Зменшення попиту споживачів "Закордону" на зер­

но приводить до відносного зменшення ціни на нього.

Умови торгівлі для "Закордону" змінюються Ε

120 Міжнародна торговельна політика

121

торговельні агенти з "Вітчизни", що здійснюють імпорт

до "Закордону", отримають монопольний прибуток. Розділ 4

Рис. 4.6. Вплив імпортної квоти, запровадженої великою

країною, на стан міжнародної економіки

Імпортна квота практично повністю замінює рин¬

ковий механізм. Вона спричинює розподіл імпортних

ліцензій. Насамкінець, вона збільшує внутрішню ціну

реалізації, оскільки піднімає внутрішній попит. В ре¬

зультаті знизиться добробут населення країни-імпор-

тера. Але оцінити вплив імпортної квоти на добробут

непросто. Річ у тім, що сфера впливу імпортної кво¬

ти, запровадженої великою країною, не обмежується

лише національною економікою, а впливає і на її тор¬

говельних партнерів. А мультиплікаційний ефект зво¬

ротного впливу на велику країну визначити значно

важче, ніж ефект прямого впливу.

122 Міжнародна торговельна політика

4.4. Концептуальні засади

зовнішньоторговельної політики

для України

В результаті аналізу товарної структури зовнішньої

торгівлі України, проведеного в попередньому розділі,

зрозуміло, що вона володіє дуже значним виробничим

потенціалом, що й визначає спеціалізацію країни. Всі

ринки поділені на експорто- або імпортоорієнтовані.

Але незважаючи на це зовсім не умовне розділення,

зовнішньоторговельна політика України спрямована на

одне — підтримку національного товаровиробника. Ця

мета реалізується за двома напрямками: підвищення

експорту для експортоорієнтованих та зниження імпор¬

ту для імпортозаміщуючих галузей.

Шляхи впровадження ефективної імпортної політи¬

ки такі:

а) скорочення імпорту товарів, які в достатній кіль¬

кості є в країні (морозиво, молочні вироби, соки);

б) скорочення споживання імпорту шляхом розвит¬

ку виробництва конкурентоспроможної аналогічної

продукції в Україні (солодощі, кондитерські вироби).

Для вирішення цих завдань в Україні проводиться

ряд заходів, зокрема: шляхом використання мита при

перевезенні імпортованої продукції через митницю, за¬

стосовування нетарифного регулювання через адміні¬

стративні обмеження ввезення товарів в Україну зав¬

дяки створенню технічних бар'єрів на базі вимог відпо¬

відності імпорту товарів нормам і стандартам Украї¬

ни. Підвищення ефективності захисту українського то¬

варовиробника, особливо в тих галузях, які в перспек¬

тиві можуть скласти значну конкуренцію закордонним

123 Розділ 4

секторам світової економіки, передбачає певні заходи.

Захист багатьох виробників продовольчих товарів має

відбуватись з урахуванням специфіки окремих сег¬

ментів світового ринку. Щодо ринку вільної реалізації

та національних ринків країн світу, з боку яких існує

найбільша загроза економічній безпеці нашої держа¬

ви, має бути застосований режим максимального кон¬

тролю над імпортними операціями. Провідним інстру¬

ментом мають бути тарифні методи регулювання зов¬

нішньої торгівлі. Система диференційованих плаваю¬

чих ставок імпортного мита має забезпечувати встанов¬

лення такого рівня цін на імпортну продукцію, який

існує на внутрішніх ринках країн їх виробників. Для

деяких окремих груп товарів поставки доцільно про¬

водити на принципах щорічного встановлення квот за¬

лежно від обґрунтування потреби в цьому товарі із за¬

стосуванням спеціального механізму стягнення імпорт¬

ного мита. На рівні виконавчої влади доцільно скоро¬

тити строки і підвищити ефективність розгляду позовів

національних суб'єктів господарювання про їх захист

від антидемпінгового імпорту.

Експортерам та уряду слід знати суму експортних

податків у відповідній валюті по кожній окремій по¬

ставці товару. Експортерам також необхідно укладати

контракти, що гарантують поставку товарів, не витра¬

чаючи при цьому часу та засобів на операції з отриман¬

ня ліцензій, державі — отримувати сталі доходи, по¬

легшуючи вирішення бюджетних проблем.

Слід звернути увагу на деякі особливості торговель¬

ної політики, а саме: торгівля за обов'язковим переліком

та двобічний кліринг до цього часу наявний у міжнарод¬

ній торгівлі, але за своєю суттю несумісні з ринковою

економікою. Митні пільги (звільнення від мита) та зво¬

ротні схеми (компенсація сплаченого мита) звільняють

експортерів від сплати тарифів на експортовані вироб¬

ничі ресурси, що використовуються при виробництві

124 Міжнародна торговельна політика

експортної продукції, або надають право на отримання

компенсації. Ці заходи торговельної політики дають

змогу забезпечити доступ експортерів до імпортних ви¬

робничих ресурсів на надійній основі без сплати мита.

Експортери стикаються в Україні з багатьма пере¬

шкодами в сфері маркетингу: вони не знайомі з інфор¬

мацією про санітарні стандарти, стандарти безпеки на

зовнішніх ринках.

Слід запобігати високим тарифам, тому що промис¬

лові галузі, які отримують з цього вигоду, негативно

ставляться до їх лібералізації. Більш позитивного ре¬

зультату можна досягти субсидіюванням виробництва

тих підприємств, які продемонстрували найкращу

здатність до адаптації. Протекціонізм та торгові пре¬

ференції необхідно використовувати дуже обережно і

гнучко, пристосовуючи їх до конкретних умов та ска¬

совуючи, коли цього потребують обставини.

Важливі заходи можуть супроводжувати встанов¬

лення митних союзів та зон вільної торгівлі. Якщо в

межах зон вільної торгівлі тарифи на товари "третіх

країн" будуть значно відрізнятися, то відбуватимуться

контрабандні поставки з країн з низькими тарифами в

країни з високими тарифами. Доходи будуть одержу¬

вати тільки перші. Це треба враховувати.

Безумовно, вся сукупність окреслених вище заходів

може бути використана в короткостроковому періоді і

помірковано. Вона не має перспективи на майбутнє.

Водночас в перспективі постає питання про викори¬

стання методів регулювання зовнішньоторговельної

діяльності України в контексті вступу до COT.

Україна, як і переважна більшість інших країн з

перехідною економікою, поставила собі за мету при¬

єднатися до COT. Це потребує значної організаційної

роботи, прийняття законів та інших нормативних

актів. Процес приєднання України до системи COT

розпочався 17 грудня 1993 р. Передусім з'ясуємо, які

125 Розділ 4

потенційні переваги надає Україні членство в COT. Ось

основні з них:

— поліпшення цінових параметрів конкуренто¬

спроможності вітчизняних товарів унаслідок знижен¬

ня тарифних ставок щодо українських товарів країна¬

ми — членами COT;

— подолання багатьох інструментів кількісного об¬

меження ввезення української продукції завдяки ра¬

дикальному зменшенню нетарифних обмежень щодо

вітчизняних товарів;

— додаткові гарантії проти необґрунтованих анти¬

демпінгових процедур;

— оптимізація структури експорту, оскільки за

умови неучасті України в системі COT найбільшою

мірою від обмежень з боку інших держав потерпають

високотехнологічні, наукомісткі напрямки експорту;

— кращі передумови участі України та її суб'єктів

господарювання у міжнародних суперечках та судово-

арбітражних процедурах;

— поліпшення загальної кон'юнктури та забезпе¬

чення передбачуваності у стосунках з основними тор¬

говельними партнерами України як окремими держа¬

вами, так і угрупуваннями країн.

Членство в COT забезпечить Україні якісно кращий

режим торгівлі із 142 країнами світу, на які припадає

понад 90 % світової торгівлі. Отже необхідно визначи¬

ти основні етапи вдосконалення тарифного механізму:

— зниження і навіть поступове скасування тариф¬

них та нетарифних обмежень для доступу вітчизняної

продукції на світові ринки;

— уніфікація правил торгівлі в рамках COT;

— застосування антидемпінгових та компенсацій¬

них заходів з метою захисту внутрішнього ринку від

126 Міжнародна торговельна політика

субсидованого експорту як ефективного інструменту

боротьби із заниженням цін на імпортовані товари;

— введення тимчасових обмежень імпорту в разі

проблем з платіжним балансом;

— підвищення імпортного мита та застосування

кількісних обмежень з метою уникнення заподіяння

серйозної шкоди вітчизняним виробникам, яка може

бути спричинена надмірним імпортом;

— системна трансформація українського економіч¬

ного законодавства відповідно до принципів, норм і

стандартів системи COT, апробованих протягом деся¬

тиліть у багатьох країнах світу;

— забезпечення передбачуваного розвитку торговель¬

но-економічних стосунків з основними партнерами.

Одним із кроків на шляху приєднання до системи

COT є ухвалення нового Митного кодексу України з

1 січня 2004 р.

Ним передбачається впровадження положень угод

COT про правила митної оцінки товарів, визначення

країни походження товарів тощо. Тут же висвітлю¬

ються питання кодування товарів та ін. За оцінками

провідних фахівців багатьох країн і економічних орга¬

нізацій, цей Митний кодекс України відповідає євро¬

пейським і міжнародним стандартам, високим юридич¬

ним вимогам країн з ринковою економікою до норма¬

тивних документів такого рівня.

Основна його перевага — це уніфікація та об'єднан¬

ня двох основних діючих на цей час законодавчих актів

з питань митно-тарифного регулювання: Митного ко¬

дексу і Закону України "Про Єдиний митний тариф" в

один деталізований розділ нового Митного кодексу

України. Ця особливість характерна і для аналогічних

міжнародних правових актів. Кодексом встановлю¬

ється новий механізм побудови митного тарифу Украї¬

ни, який відповідає вимогам, що пред'являються до

127 Розділ 4

митних тарифів країн — членів Генеральної угоди з

тарифів і торгівлі та Світової організації торгівлі.

В основу нового митного тарифу покладено Україн¬

ську класифікацію товарів зовнішньоекономічної

діяльності (УКТЗЕД) на базі Гармонізованої системи

опису і кодування товарів версії 1996 p., з рівнем на¬

ціональної деталізації до 10 знаків, щоб уникнути вико¬

ристання сьогодні т. зв. "буферних" підсубпозицій із

зазначенням тільки конкретного виду товару.

Для України, як незалежної держави, котра сьо

годні стикається із серйозними економічними пробле¬

мами, важливим завданням є вирішення питання про

те, яким чином міжнародна торговельна система може

допомогти їй вийти на шлях стабільного розвитку.

Україна може і має посісти належне місце у міжнародній

торговельній системі і світовій економіці в цілому.

Література

1. Киреев А.П. Международная зкономика: В 2 ч. —

Ч. І: Международная микрозкономика: движение това-

ров и факторов производства: Учеб. пособие для вузов.

— М.: Международньїе отношения, 1997. — С. 197—

262.

2. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная зко¬

номика. Теория и политика: Учеб. для вузов / Пер.

с англ. под ред. В.П. Колесова, М.В. Кулакова. — М.:

Зкон. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. — С. 189—298.

3. Линдерт П.Х. Зкономика мирохозяйственньїх

связей: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. О.В. Ивано-

вой. — М.: Прогресе, 1992. — С. 113—239.

4. Міжнародна економіка: Навч. посіб. / За ред.

Ю.Г. Козака, В.М. Новацького. — К.: Центр навч. літе¬

ратури: АртЕк, 2002. — С. 66—103.

128 Міжнародна торговельна політика

5. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румян-

цев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Ру-

мянцева. — К.: Знання-Прес, 2003. — С. 30—116.

6. МиклашевскаяНА., Холопов А.В. Международ¬

ная зкономика: Учебник. — М.: МГУ им. М.В. Ломо-

носова: Дело и Сервис, 2000. — С. 57—98.

7. Овчинников Г.П. Международная зкономика: Учеб.

пособие. — СПб.: Изд-во Михайлова В.А.: Полиус,

1998. — С. 186—254.

8. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посіб.:

У 2 кн. — Кн. 1: Міжнародна торгівля: Теорія та по¬

літика. — К.: Таксон, 2000. — С. 171—252.

9. Сальваторе Д. Международная акономика: Пер.

с англ. — М.: Риа "ПК", 1998. — С. 201—274.

10. Фомичев В.И. Международная торговля: — Учеб¬

ник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001.

— С. 146—187.

В. АНАЛІТИЧНО-ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Основні поняття

Світова торгівля  Free trade

Протекціонізм  Protectionism

Митний тариф  Customs tariff

Мито  Customs duty

Адвалорне мито  Advalorem duty

Імпортний тариф  Import tariff

129 Розділ 4

Експортний тариф  Export tariff

Специфічне мито  Specific duty

Митна вартість товару  Customs value

Змішаний тариф  Compound tariff

Адвалорний тариф  Advalorem tariff

Специфічний тариф  Specific tariff

Субсидія  Subsidy

Експортна субсидія  Export subsidy

Експортний кредит  Export credit

Демпінг  Dumping

Квота  Quota

Ліцензування  Licensing

"Добровільне" обмеження

експорту

Voluntary export restraints

(VERS)

Внутрішні податки і збори  Domestic taxes and charges

Політика державних закупівель  States procurements

Вимоги про вміст місцевих

компонентів

Local content requirements

Режим найбільшого сприяння

(РНС)

Mont-favored-nation regime

(MFN)

Національний режим  National treatment

Світова торговельна організація

(СТО)

World trade organization (WTO)

130 Міжнародна торговельна політика

Програмований матричний контроль

Вибрати три правильні відповіді на кожне з постав¬

лених питань:

1. До позитивів вільної торгівлі слід віднести: ...

2. До позитивів протекціонізму слід віднести: ...

3. До основних шляхів впровадження Україною

ефективної імпортної політики слід віднести таке: ...

4. До експортного кредитування відносять: ...

Відповіді:

1) забезпечення більш високого рівня зайнятості;

2) розвиток імпортозаміщуючих галузей;

3) стимулювання виробників до підвищення якості

товарів;

4) страхування ризиків національних експортерів;

5) сприяння науково-технічному прогресу;

6) вимога про збільшення вмісту місцевих компо¬

нентів у імпортованому товарі;

7) захист молодих галузей;

8) надання субсидійованих позик національним екс¬

портерам;

9) скорочення імпорту товарів, що масово конкуру¬

ють з вітчизняною пропозицією;

10) створення умов для поповнення державного бю¬

джету;

11) позичання державою коштів іноземцям для ку¬

півлі національних товарів;

12) можливість вибору благ споживачем із ширшого

асортименту.

131 Розділ 4

Приклади вирішення типових задач

Задача 1. Визначте економічні ефекти для вироб¬

ників, споживачів, державного бюджету та країни в

цілому від запровадження тарифного мита, якщо при

цьому ціна товару на внутрішньому ринку країни пе¬

ревищує світову ціну на 50 грн, споживання змен¬

шується з 7 до 8 тис. штук на рік, вітчизняне вироб¬

ництво зростає з 2,5 до 4 тис. штук на рік.

Розв'язок. Для рішення задач подібного типу необ¬

хідно побудувати відповідний графік (див. рис. 4.7).

Як видно з графіка, до запровадження тарифного

мита обсяги споживання товару в країні складали

8 тис. штук на рік. При цьому обсяги внутрішнього

виробництва задовольняли потреби в товарі лише на

2,5 тис. штук на рік. Таким чином обсяги імпорту скла¬

дали 8 - 2,5 = 5,5 тис. штук на рік. Після запрова¬

дження тарифного мита обсяги імпорту внаслідок ско¬

рочення попиту й збільшення внутрішньої пропозиції

зменшуються до 3 тис. штук на рік (7000 - 4000).

Запровадження тарифного мита призводить до того,

що споживання скорочується, і споживачі витрачають

на 50 грн більше за кожну одиницю товару. Втрати спо¬

живачів складає трапеція, що включає області (а + b +

+ с + d). Розрахунки здійснюються за формулою площини

трапеції:

0,5 (7000 + 8000)50 = 375 000 грн.

Збільшення цін на внутрішньому ринку приводить

до зростання обсягів національного виробництва, а

значить — до виграшу національних виробників, який

складає площину трапеції (а). Виграш національних

виробників у нашому прикладі складає:

132 Міжнародна торговельна політика

2,5 4 7 8

Q, тис. шт. на рік

Рис. 4.7. Економічні ефекти від запровадження краї­

ною митного тарифу

0,5 (2500 + 4000)50 = 162 500 грн.

Тарифне мито є податком на імпорт і тому область

(с), яка є добутком обсягу імпорту та розміру митного

тарифу, відображає доходи державного бюджету. В

розглянутому прикладі доходи державного бюджету

становлять:

3000 · 50 = 150 000 грн.

Області (b) та (d) є чистими втратами суспільства від

запровадження митного тарифу. Вони можут ь бути

розраховані за формулою площини трикутника, або як

різниця між втратами споживачів та виграшами на­

ціональних виробників й держбюджету. Чисті втрати

133 Розділ 4

суспільства від запровадження митного тарифу скла¬

дають:

375 000 - (162 500 + 150 000) = 62 500 грн.

Задача 2. Урядом країни намічено розширення об¬

сягів виробництва у галузі машинобудування з 200 до

320 тис. виробів на рік. Заплановано надання субсидії у

розмірі 65 грн на одиницю продукції. Відтворіть ситуа¬

цію графічно. Розрахуйте витрати державного бюджету

на надання субсидії, виграш вітчизняних товаровироб¬

ників, витрати на розширення виробництва. Які зміни

викличе надання субсидії у довгостроковому періоді?

Розв'язок. Для вирішення подібного завдання необ¬

хідно накреслити графік (рис. 4.8).

Р, грн

65

200  320

Q, тис. шт.

Рис. 4.8. Економічні ефекти від надання внутрішньої

виробничої субсидії

134 Міжнародна торговельна політика

Як це видно з графіка, розширення обсягів вироб¬

ництва до 320 тис. виробів на рік можливе тільки за

умови підвищення ціни кожної одиниці на 65 грн. За

умови відсутності змін у цінах на імпортну продукцію

споживачі нададуть перевагу імпортним товарам. Та¬

ким чином, необхідно забезпечити продаж 320 тис.

виробів за ціною, що дорівнює світовій (Pw). В цьому

випадку споживачі сплатять тільки частину витрат

підприємців, а саме: 320(Рw

, + 65). Внутрішня вироб¬

нича субсидія має компенсувати виробникам цю різни¬

цю, тобто області (а + b). Таким чином витрати держав¬

ного бюджету на надання субсидії складуть:

320(Рw

 + 65) - 320Рw

 - 320Рw

 + 320 · 65 - 320Pw

 -

= 320 x 65 = 20 800 тис. грн.

Тобто витрати на надання субсидії обчислюються

шляхом множення обсягів виробництва після надання

субсидії на розмір субсидії на одиницю продукту. При

цьому область (а) відображає виграш вітчизняних ви¬

робників, а область (b) — витрати суспільства на роз¬

ширення виробництва.

В довгостроковому періоді ці витрати призводять до

зміщення кривої пропозиції вправо і вниз до положен¬

ня S1

.

Γ. ТВОРЧИЙ БЛОК

1. Імпортні тарифи покращують умови торгівлі

країни-імпортера за рахунок інших країн. Водночас

споживачі країни-імпортера програють при цьому. Де

буде межа доцільності запровадження імпортного та¬

рифу?

135 Розділ 4

2. Що характеризує крива попиту на імпортні това¬

ри.'

3. Які фактори впливають на нахил та положення

кривої попиту на імпортні товари?

4. Як будується і що відображає крива експортної

пропозиції?

5. Назвіть фактори, що впливають на нахил і зміну

положення кривої експортної пропозиції.

6. Як впливають торговельні обмеження на стан

загальної рівноваги малої країни?

7. Як змінюється стан загальної рівноваги великої

країни під впливом торговельних обмежень?

8. Що таке оптимальний тариф та який його розмір

для малої країни?

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12  Наверх ↑