Тема 11. Бюджетування на підприємстві

 

Фінансова діяльність суб’єктів господарювання передбачає пла-нування всіх фінансових потоків, які опосередковують господарську діяльність, забезпечують контроль за формуванням та використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Процес планування діяль-ності підприємства, його структурних підрозділів методом розробки системи взаємопов’язаних бюджетів та встановлення всіх видів фі-нансових витрат, джерел їх покриття та очікуваних результатів являє собою бюджетування.

Отже, процес складання бюджетів і контролю за їх вико-нанням – це бюджетування. До основних характеристик бюджету-вання можна віднести:

– короткостроковість (до одного року);

– високий рівень конкретизації;

– внутрішню спрямованість;

– тісну інтеграцію з контролем та аналізом відхилень.

Функції, що виконує бюджетування є наступними:

– функція регулювання фінансових компетенцій (визначення потреби у фінансових ресурсах, необхідних для досягнення постав-лених цілей окремими підрозділами підприємства);

– функція прогнозування (в бюджетах знаходять своє фінан-сове відображення майбутні операції підприємства);

– функція координації (наявні та мобілізовані фінансові ре­сурси повинні спрямовуватися на досягнення цілей, що визначені стра-тегією розвитку підприємства);

– функція мотивації (виконання бюджетних показників є кри-терієм ефективності діяльності окремих осіб, структурних підрозділів тощо).

Процес бюджетування на майбутній рік починається з вибірки та розрахунку основних цільових показників монетарного характеру, які випливають зі стратегічного плану підприємства. Після цього го-тується так звана бюджетна резолюція або лист з планування, в якому окреслюються основні орієнтири діяльності підприємства в бюджет-ному році в розрізі окремих сфер і параметрів діяльності. В листі з планування акцентується увага на основних факторах зовнішнього впливу, доводяться монетарні цілі на бюджетний рік та загальні ре-комендації щодо їх досягнення.

Процес бюджетування здійснюється на підприємствах на ос-нові дії наступних принципів: повноти,координації, централізації, спеціалізації, періодичності, прозорості, точності, декомпозиції (інте-грованості), гнучкості,економічності, реальності. Принципи бюджет-ного планування діяльності структурних підрозділів і всього під-приємства необхідно впроваджувати з метою економії фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також для підви-щення точності заданих бюджетних показників.

Бюджетування, як один із видів фінансового планування, вда-ло поєднує інтереси підрозділів і підприємства в цілому, а також вра-ховує особливості кожного з них через систему витрат і доходів, притаманних тільки даному підприємству.

Для цього на підприємстві розробляється цівка взаємопов’я-заних бюджетів, до яких входять:

– бюджет окремих операцій – плановий документ, який відоб-ражає надходження та витрати за господарськими операціями (бюджет реалізації продукції, бюджет запасів та матеріалів, бюджет витрат на оплату праці тощо);

– бюджетне планування доходів і витрат структурних підроз-ділів (функціональний бюджет) – розробляється окремими структур-ними підрозділами підприємства;

– зведений бюджет по підприємству – система окремих опе-раційних та функціональних бюджетів.

Дієвість функціонування системи бюджетів на підприємстві в практиці планування в значній мірі залежить від організації цього процесу. Так, потребує чіткого визначення з процедурою планових робіт, включаючи встановлення порядку формування бюджетів, відпо-відальних виконавців і їхніх повноважень, термінів початку і завер-шення робіт, форм надання інформації. Узагальнено організація про-цесу бюджетування подано на рисунку 12.1.

 

   

Рис. 12.1 – Схема бюджетування на підприємстві

 

Бюджетування на підприємстві може бути здійснено за двома схемами. Перша схема передбачає, що робота з складання бюджетів починається “зверху”, а потім деталізовані показники доводяться до всіх підрозділів підприємства та включаються до складу їхніх бюджетів.

За другою схемою робота над складанням бюджетів почина-ється “знизу” з наступним їх зведенням на рівні підприємства.

Також може бути використано змішаний варіант бюджету-вання, який включає елементи двох попередніх схем. Вибір схеми роз-робки бюджетів залежить від розмірів підприємства та її організа-ційної структури.

За способами бюджетування розрізняють: нуль-базис-бюдже-тування і традиційне бюджетування.Методологія нуль-базис-бюдже-тування використовується у разі заснування нового підприємства, роз-ширення діючих виробничих потужностей (для збільшення обсягів та асортименту продукції) чи в рамках контролінгу витрат з метою ви-явлення резервів їх зниження. Базою для нуль-базис-бюджетування є так звана точка-нуль (інформація про результати діяльності попередніх періодів, зокрема витрати до розрахунків не беруться). Бюджетні по-казники за цим способом розраховуються на основі нового обрахунку потреби в капіталі для фінансування необоротних та оборотних ак-тивів з використанням широкого масиву інформації щодо технологіч-них процесів, норм і нормативів, калькулювання собівартості продук-ції, ціноутворення тощо.

В основі традиційного бюджетування є показники діяльності підприємства, зокрема показники потреби в капіталі та рівня витрат попередніх періодів. При цьому застосовується методологія екстрапо-ляції. Цей спосіб, як правило, використовується за відносно стабільних тенденцій у сфері виробництва та реалізації продукції (асортимент та обсяги виробництва в плановому періоді суттєво не відрізняються від попередніх періодів або ж зміни відбуваються згідно з чітко вираже-ною тенденцією). У даному разі недоцільно наново здійснювати розра-хунок усіх позицій затрат. Це можна зробити на основі коригування показників попередніх періодів на відповідні прогнозні величини.

Бюджет являє собою фінансовий документ, створений до того як передбачувані дії виконуються. На відміну від формалізованих звіту про прибутки і збитки чи бухгалтерський баланс, бюджет не має стан-дартизованої форми, що повинна строго дотримуватися.

Структура бюджету залежить від того, що є предметом бюдже-ту, розміру організації, ступеня, у якій процес складання бюджету інтегрований з фінансовою структурою підприємства. Бюджет повин-ний подавати інформацію доступним і ясним образом так, щоб його зміст був зрозумілий користувачу. Бюджетний цикл містить у собі наступні етапи:

    1) планування діяльності підприємства в цілому і по підрозділах;

    2) підготовка проектів окремих бюджетів;

    3) підготовка проекту загального бюджету;

    4) внесення коригувань і узгодження бюджетів;

    5) затвердження бюджету, проектування зворотних зв’язків і врахування мінливих умов.

В основі бюджетування є загальний (головний) бюджет, що являє собою скоординований за всімапідрозділами чи закріпленими функціями план роботи підприємства в цілому. Він складається з опе-ративного і фінансового бюджетів.

I. Оперативний бюджет: бюджет продажу, виробничий бюджет, бюджет виробничих запасів, бюджет закупівель (використання мате-ріалів чи прямих витрат на матеріали), бюджет загальновиробничих витрат, бюджет трудових витрат, бюджет комерційних витрат, бюджет загальних і адміністративних витрат, прогнозний звіт про прибутки і збитки.

II. Фінансовий бюджет: бюджет капітальних витрат (інвести-ційний бюджет), бюджет коштів (касовий бюджет), прогнозний баланс.

Оперативний бюджет показує плановані операції на майбутній рік для сегмента чи окремої функції підприємства. У процесі його підготовки прогнозовані обсяги продажу і виробництва трансформу-ються в кількісні оцінки доходів і витрат для кожного з діючих під-розділів підприємства.

Фінансовий бюджет – це план, у якому відбиваються передба-чувані джерела фінансових засобів і напрямку їхнього використання в майбутньому періоді.

Розглянуті бюджети є статичними чи фіксованими, тому що вони розраховуються на один визначений рівень очікуваних продажів чи виробництва. Загальний бюджет, що включає всі періодичні бюджети, звичайно розробляється для фіксованого прогнозованого чи нормативного рівня випуску. Для цілей контролю перш, ніж аналі-зувати відхилення від бюджетних даних, самі бюджетні дані повинні бути скоректовані на відповідний фактичний випуск. Для цих цілей використовується гнучкий бюджет, що забезпечує прогнозні дані для різних рівнів випуску в межах звичайних рівнів діяльності. За допо-могою гнучкого бюджету чітко позначається зв’язок між статичним бюджетом і фактичними результатами.