2. Н.п. Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях

Внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій у населених пунктах і на підприємствах можуть виникнути руйнування, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами. Люди можуть опинитися у завалах, пошкоджених та палаючих будинках, інших складних ситуаціях. У зв'язку з цими обставинами буде потрібне проведення заходів по рятуванню людей, наданню їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень.

При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, що не пов'язані з рятуванням людей: локалізація аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.

Заходи, що відносяться до рятувальних робіт:

- визначення маршрутів, за якими вводяться або виводяться рятувальні підрозділи;

- локалізація і гасіння пожеж;

- пошук і рятування людей з-під завалів;

- відкриття зруйнованих захисних споруд і рятування людей;

- подача повітря у завалені захисні споруди;

- надання ураженим першої медичної допомоги та їх евакуація;

- санобробка людей та знезараження їх одягу;

- знезараження місцевості, споруд, техніки. Крім рятувальних робіт, в осередках ураження проводяться невідкладні роботи, до яких відносяться:

- прокладання маршрутних шляхів на заражених територіях і будування проїздів у завалах;

- локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах, лініях зв'яз­ку та їх відновлення;

- закріплення або ліквідація конструкцій споруд, які загрожують падінням та перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

- локалізація вибухонебезпечних предметів (балони з газом, бочки з бензином тощо).

Керівництво проведенням усіх цих робіт у надзвичайних ситуаціях проводяться надзвичайними комісіями держави, області, міста тощо.

При аваріях на об'єктах народного господарства, установах, якщо їх наслідки не виходять за межі об'єктів захисних зон, керівництво роботами проводиться адміністрацією підприємств.

Виникнення стихійних лих, а також аварій та катастроф можна в деяких випадках прогнозувати. Ці прогнози, як правило, закладаються в плани підприємств, установ, що передбачають попереджувальні заходи, які повинні зменшити наслідки аварій і катастроф.

Характер та обсяг таких заходів залежать від виду та рівня аварії або стихійного лиха, масштабів і часу їх виникнення.

Загалом до таких заходів відносяться:

- приведення в готовність засобів захисту;

- перевірка готовності систем оповіщення;

- підготовка і видача населенню засобів індивідуального захисту та особистої профілактики;

- проведення санітарно-епідеміологічних заходів;

- підготовка до евакуації або відселення та їх проведення;

- вивезення матеріальних цінностей;

- захист продуктів харчування, джерел води тощо;

- герметизація приміщень і т.п„

Способи і послідовність проведення цих робіт залежать від обставин, що склались у районі аварії чи катастрофи, та наявності сил і засобів для проведення таких робіт.

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться для відновлення роботи підприємств, організацій, навчальних закладів тощо.

При ліквідації наслідків надзвичайної ситуації здійснюються такі заходи:

- встановлення епіцентру надзвичайної ситуації;

- локалізація і гасіння пожежі;

- відбудова споруд і шляхів сполучення;

- проведення ізоляційне обмежених заходів в осередках інфекційного зараження;

- проведення спецобробки населення;

- дезактивація, дегазація техніки, майна, доріг, місцевості тощо. Розвідку осередків надзвичайних ситуацій проводять підрозділи Міністерства збройних сил, надзвичайних ситуацій і спецформування підприємств, організацій тощо.

Підрозділи розвідки армії і надзвичайних ситуацій включають групи радіаційної, хімічної, біологічної та інженерної розвідок. У завдання цих підрозділів входить виявлення загального стану в осередках та визначен­ня меж ураження, руйнування, повені і пожеж, а також виставлення спостереження на особливо важливих напрямках (станціях, переправах, перехрестях доріг тощо).

У місцях розташування евакуйованого населення, на маршрутах виходу з осередків надзвичайних ситуацій розвідка ведеться силами невоєнізованих формувань підприємств та організацій.

Локалізація і гасіння пожеж здійснюється протипожежними формуваннями збройних сил, Міністерства внутрішніх справ із залученням до цих робіт робітників, службовців і населення, що близько проживає до осередку надзвичайної ситуації.

Відбудова споруд і шляхів сполучення здійснюється з метою поновлення роботи життєво важливих органів міста, району тощо.

Щоб запобігти поширенню епідемічних хвороб, проводять протиепідемічні заходи. До цих робіт залучають медичні заклади, санітарні дружини підприємств, навчальних закладів.

Усі протиепідемічні заходи в осередку організовує санепідемстанція або пересувний протиепідемічний загін. Проводять цю роботу медичні служби поліклінік, амбулаторій та інших лікувально-профілактичних заходів.

Для проведення рятувальних робіт залучаються невоєнізовані формування, військові частини і підрозділи, медичні організації тощо. Невоєнізовані формування мають у першу чергу проводити рятувальні роботи на об'єктах народного господарства.

Від швидкості та рішучості дій формувань залежить життя багатьох людей та збереження матеріальних цінностей.

При рятувальних роботах потрібно дотримуватись таких заходів безпеки:

- пересування людей і автомобілів дозволяється тільки позначеними та розвіданими шляхами;

- забороняється вести роботи біля конструкцій, які загрожують падінням;

- дотримуватися режиму радіаційного та хімічного захисту;

- проведення робіт у задимлених та загазованих приміщеннях здійснюється групами по 2 - 3 чоловіки в особистих засобах захисту;

- проведення робіт в електромережах, електроустановках здійснюється тільки після їх відключення і заземлення.

Підсумовуючи викладене можна зробити висновок, що оперативне здійснення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях природного походження є важливою умовою ліквідації їх негативних наслідків, збереженню життя людей та матеріальних цінностей.