Тема 5. Умови здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Теорія і практика підприємництва країн з ринковою економікою визначили та підтвердили основні умови, необхідні для створення цивілізованого підприємництва, зокрема:

• наявність ринку покупця;

• наявність конкуренції;

• довготривала мотивація;

• свобода діяльності у зовнішньому та внутрішньому середовищі;

• свобода розміщення капіталу;

• свобода розміщення робочої сили.

Основними умовами здійснення підприємницької діяльності є:

• державна реєстрація підприємництва;

• право найму працівників і соціальні гарантії при використанні їх праці.

Підприємець має право укладати з громадянами договори про використання їх праці. При укладанні трудового договору (контракту) підприємець зобов'язаний забезпечити умови та охорону праці, її оплату не нижче встановленого мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, зокрема соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення;

• додержання законодавства про підприємництво;

• юридична відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності.

Підприємець зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій і держави, що охороняються законом. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність. Суб'єкт підприємництва може бути визнаний судом або арбітражем банкрутом, якщо належного йому майна не вистачає для покриття боргів і немає можливостей для фінансового оздоровлення підприємства. Діяльність підприємця може бути припинена з його власної ініціативи, на підставі рішення суду або арбітражу, у разі закінчення строку дії ліцензії, при банкрутстві тощо.

Щоб підприємницька діяльність стала ефективною і стабільною, необхідно створити певний комплекс умов в усіх сферах суспільного життя: економіки, права, політики та ін. В економічній сфері найважливішими умовами є:

 1) реальний плюралізм форм власності, тобто на­явність різних типів та форм власності, які визнані чинним законодавством рівноправними і можуть конкурувати між собою у боротьбі за ринки збуту, сфери прикладання капіталу тощо;

2) розвинута інфраструктура підтримки підприєм­ництва (консультаційних центрів із питань управління підприємствами, курсів і шкіл підготовки підприємців, інноваційних центрів тощо);

3) стабільна, науково обґрунтована економічна полі­тика держави, в тому числі політика підтримки підприєм­ництва, передусім дрібного;

4) державне регулювання економіки, насамперед за допомогою економічних важелів;

5) раціональна економічна, зовнішньоекономічна політика, зокрема продумана політика протекціонізму, за­хисту вітчизняного товаровиробника.

У сфері права основними умовами підприємницької діяльності є:

1) ефективна та стабільна законодавча база щодо підприємництва;

2) розвинуте антимонопольне законодавство та на­явність достатніх механізмів його реалізації;

3) ефективна система захисту інтелектуальної влас­ності (винаходів, патентів, ліцензій та ін.);

4) проста процедура реєстрації підприємств, скорочен­ня форм звітності та контролю за їх діяльністю, відсутність хабарництва і чиновницького свавілля у цій діяльності;

5) пільгове податкове законодавство.

Важливими умовами підприємницької діяльності в інших сферах є: стабільна політична ситуація; позитивна суспільна думка щодо діяльності підприємців; належний рівень культури підприємництва (тобто етики ділових від­носин, духовних цінностей суспільства у цій сфері та ін.).

За наявності наведених умов підприємництво організу­ють за певними принципами діяльності, тобто загальновиз­наними і поширеними правилами господарських дій. Ос­новними такими принципами, зафіксованими у Законі Ук­раїни «Про підприємництво», є:

1) вільний вибір діяльності;

2) залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

3) самостійне формування програми діяльності та ви­бір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;

4) вільне наймання працівників;

5) залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, яке не заборонене або не обмежене законодавством;

6) вільне розпорядження прибутком, який залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

7) самостійне здійснення підприємцем — юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Крім зазначених принципів, які значною мірою відоб­ражають правові основи підприємництва, кожне підпри­ємство в умовах соціальне орієнтованої ринкової економі­ки повинно діяти на принципах господарського (або ко­мерційного) розрахунку.

Такими основними принципами є:

· самоокупність;

· самофінансування;

· самозабезпечення;

· матеріальна зацікавленість;

· економічна відповідальність;

· господарсь­ка самостійність у межах чинного законодавства у поєднанні з контролем державних органів за його дотриманням.

Найважливішими рисами господарського розрахунку є:

1) отримання прибутку на основі створення необхідних суспільству товарів і послуг та підвищення ефективності виробництва;

 2) економічна відповідальність за результати невмілого господарювання, неефективного використання ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових).

Наслідком такого господарювання може стати банкрутство. Тому західні науковці називають свою економіку системою при­бутків і збитків. Про економічну відповідальність госпо­дарського розрахунку свідчить той факт, що у США з при­близно 600 тис. Нових, переважно малих фірм, які щорічно виникають, розорюються майже 400 тис. У Великобританії протягом першого року банкрутує кожна четверта фірма, в Японії — сьома з 10 протягом 5 років.

Підприємства несуть економічну відповідальність пе­ред іншими підприємствами за виконання своїх до­говірних зобов'язань, за виконання замовлень держави, перед споживачем, перед банками тощо. Договірні зо­бов'язання, як правило, виконують із точністю не лише до конкретної дати, а й до певної години. Тому у розвинутих країнах світу відпала необхідність у будівництві великих складських приміщень, зберіганні значних запасів продукції на складах. Правилом для ділової людини є дотри­мання й усної обіцянки. Порушення цього правила неми­нуче призведе до відмови бізнесменів мати ділові стосун­ки з такими партнерами.

Проте одного лише декларування цих принципів здійснення підприємницької діяльності у законах недостатньо. Необхідно створити надійний механізм їх реалізації, захисту підприємців із боку держави. Це передбачається Законом України "Про підприємництво."

Зокрема, держава законодавче гарантує додержання прав підприємців, обмежуючи втручання державних органів у їх господарську діяльність. Втручання в господарську або іншу діяльність з боку державних або громадських органів допускається лише, коли це пов'язано з реалізацією прав цих органів щодо здійснення контролю за діяльністю суб'єктів підприємництва. Контроль є одночасно важливою запорукою додержання прав підприємців.