65. Концепція ендогенного впливу НТП на економічний розвиток. Модель П.Ромера.

Основні напрями НТП на сучасному етапі:

1. Електронізація народного господарства - забезпечення всіх сфер виробництва і суспільного життя високоефективними засобами обчислювальної техніки аж до використання принципів штучного інтелекту, нового покоління супутникових систем зв'язку тощо;

2. Комплексна автоматизація всіх галузей народного господарства на базі електронізації

3. Застосування прогресивних базових технологій (мало стадійних процесів, мало- та безвідходного виробництва, застосування технологічних ліній і систем машин);

4. Освоєння принципово нових технологій: мембранної, лазерної, плазмової, вакуумної, детонаційної та ін.;

5. Створення і використання нових матеріалів, що мають нові властивості: 

6. Прискорений розвиток біотехнології, яка сприяє створенню безвідходних технологічних процесів, нарощуванню обсягів виробництва сировини, продовольчих ресурсів;

7. Розвиток прискореними темпами інфраструктури як особливої сфери НТП, що формує зовнішні умови функціонування підприємств

8. Розвиток інформаційних технологій, які формують не лише якісно новий виробничий потенціал, що ґрунтується на комп'ютеризації, а й нові соціальні відносини;

9. Хімізація виробництва - полягає у використанні синтетичних хімічних матеріалів для технічних потреб, при виготовленні таропакувальних засобів, використанні хімічних речовин у виробничих процесах для їх прискорення.

Рівень науково-технічного прогресу можна оцінити цілим рядом показників. Серед показників НТП особливе місце належить показникам технічного рівня виробництва, які відображають обсяг фактичного впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, технологій, організації праці і управління, як в цілому в господарстві країни, так і в окремих галузях і на підприємствах.

Для пояснення ек розвитку у цих моделях використ спец метологічний апарат досліджень – виробнича ф-я та крива виробн. Можливостей. Ек розв згідно до теорії супроводжується технологічними змінами, завдяки яким виробл більша к – ть продукці..прихильники даної теорії проводять парель між ек розвитком і техніко – технологічним розвитком. Однією з найб відомих теорій ендогенного НТП є т еорія ек зрост Пола Ромера, що базується нва ряді теорій:темпи розвитку технології прямо пропорційно залежать від темпів приросту ресусів, що вкладаються у розвиток; технологія здатна підвищувати  дохідність інвестицій; інвестиції збільшують цінність технології, а технології – інвестицій. Модель Ромера передбачає виділення в ек сист 3 секторів: 1) дослідницького; 2) виробництва технологічного устаткування; 3) виробництва кінцевої продукції споживчого призначення. Основною  рушійною силою в цій моделі ек зростання та розв є ідеї, процес відкриття та впровадження нового.

66. Основні підходи до виокремлення етапів економічного розвитку. Можливості їх поєднання.

Найбільш відомими є 3 підходи до виокремлення етапів економічного розвитку (ЕР): формаційний (ФП), технологічний (ТП) і цивілізаційний (ЦП).

Основою ФП є аналіз економічної системи (ЕС) за 3-ма параметрами її функціонування: спосіб виробництва, надбудова та форма суспільної свідомості. кожна країна у своєму ЕР проходить такі етапи: первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, комуністичний. Для переходу від нерозвинутої до розвинутої кожна ЕС проходить 5 етапів: традиційне суспільство, визрівання передумов для ривка, ривок до само підтримуючого зростання, перехід до технологічної зрілості, ера масового споживання. ТП базується на теорії економічної генетики. Сукупність інноваційних виробництв утворює основу технологічного укладу (ТУ) (сукупність процесів, що знаходяться на одному рівні). Найбільш відомою класифікацією ТУ, розроблена російським вченим С. Глазьєвим:

І) остання чверть 19ст. Чорна металургія, застосування у технологічному обладнанні й на транспорті парових двигунів, будівництво залізниць, машинобудування.

ІІ) 30рр. 20ст. – пов'язаний з механізацією виробництва, поступовим підвищенням кваліфікації працюючих, переважання у паливно-енергетичному балансі рідкого палива й електроенергії.

ІІІ) 70рр. 20ст. – характеризується комплексною автономією виробничих процесів на основі розвитку електротехніки, системи масової комунікації, застосування штучних матеріалів, які.

IV) середина 80рр. 20ст. – використання мікропроцесорної техніки та інформаційних технологій;нові системи масових комунікацій; космічні систем зв’язку.

V) кінець 20ст. – глобальна інформаційна мережа; штучний інтелект, розвиток робототехніки, комп’ютеризація сфери послуг, інтелектуалізація всіх сфер господарювання.

ЦП. Основна концепція – теорія хвиль Е. Тоффлера. За цим підходом кожна хвиля –це всебічна трансформація соціального і суспільного буття, яка пов’язана з розвитком нації та техніки. Існує 3 хвилі: І – с/г цивілізація; ІІ – промислова революція; ІІІ (середина 50-х рр. 20-го ст.) – нагадує І хвилю на сучасній технологічній базі. Вона несе з собою поширення різноманітних типів техніки, товарів та послуг, поглиблення спеціалізації праці, урізноманітнення організаційних форм управління. Все це розхитує традиційну структуру ІІ хвилі.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63  Наверх ↑