27. Основні риси та відмінності між однорівневою та дворівневою банківскими системами.

У широкому розумінні банківська система — це сукупеість різноманітних видів банківських установ та інституцій у їх взаємозв*язку, яка існує в тій чи іншівй країні в певний історичний період і функціонує в межах єдиного фінансового механізму. БС виконує такі ф-ї:1)трансформаційну(зміна якісних х-к грошових потоків),2) емісійна (створення платіжних засобів та регулювання грошового обороту), 3)стабілізаційну (забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку)

Залежно від підпорядкованості банків розрізняють два основні типи побудови банківської системи:однорівнева та дворівнева.

Однорвнева банківська система передбачає горизонтальні зв*язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні (включаючи й централ банки), перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури. Регулювання діяльності такої системи здійснюється директивно. такий принцип побудови банківської системи характериний для економічно слаборозвинених країн, а також для країн з адміністративно-командним типом економічної системи.

Дворівнева банківська система характерна для країн із ринковою економікою. перший рівень становить центральний банк(є емісійним центром країни і відповідає за стабільність і надійність грошової і банківської систем), другий — мережа комерційних банків (які обслуговують ек. суб*єкти, здійснюють мобілізацію коштів, надають кредитно-розрахункове обслуговування) та інших фінансово-кредитних інституцій, які підпадають під правила його регулювання.

28. Інструменти регулювання центральним банком діяльності комерційних банків.

Банківське регулювання передбачає визначення Національним банком своїми нормативно-правовими актами професійних вимог до керівників виконавчих органів, головних бухгалтерів банків. НБУ має право вимагати звільнення з цих посад осіб, які не відповідають встановленим вимогам. Якщо банк або працівник, до якого пред'явлено вимогу звільнити його з посади, не згодні з цим, вони можуть оскаржити таку вимогу в суді.

Наглядові та регулятивні функції Національний банк може здійснювати безпосередньо або через створений ним орган банківського нагляду реалізацією таких повноважень, як: 1) здійснення всіх видів перевірок банків на місцях (крім перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності), а також перевірки достовірності інформації, що надається юридичними та фізичними особами під час реєстрації банків та ліцензування банківських операцій; 2) здійснення вимог щодо проведення загальних зборів акціонерів банків і визначення питань, які мають бути розглянуті; 3) участь у роботі зборів акціонерів, засідань спостережних рад, правлінь і ревізійних комісій банків з правом дорадчого голосу.НБУ має також право вимагати обов'язкових аудиторських перевірок банків та отримувати висновки незалежних аудиторських організацій про результати діяльності банків.

У разі порушення банком банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ, проведення надто ризикованих операцій, що загрожують їхній платоспроможності, інтересам вкладників і кредиторів. Національний банк застосовує адекватні порушенню заходи впливу з метою захисту кредиторів та вкладників.

Якщо банки в установлений строк не виконали вимог щодо усунення порушень, НБУ має право: накладати штраф на керівників банків усувати керівництво і призначати тимчасову адміністрацію; припинити дію ліцензії на здійснення окремих банківських операцій

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63  Наверх ↑