41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, Л.Брен-тано, К.Бюхер, В.Зомбарт.

70-ті р.19ст., нім. лідери аналізували особливості соц-ек-ого розв-ку країни на новому етапі - етапі переходу до монополістичного кап-зму, посилен-ня націоналістичних, мілітаристських тенденцій у політиці  об’єднаної Нім., зростання класової кон-фронтації та ідеологістичних суперечностей у сус-ві призвели до розробити конструктивної про-грами “класового миру” і соц- них партнерств. За-сновник - Шмоллер. “Основи заг.вчення про на-родне госп-во.” Осн.теор.засади: емпіризм, опи-совий підхід до вивчення ек-них явищ і процесів, заперечення абстрактного методу пізнання дійс-ності, накопичення істор.фактів і статист.методів для майбутнього раціонального мислення. Наро-дне госп-во  в цілому залиш.незмінним , відбува-ються зміни лише в окремих його ланках. Запе-речує існування  об’єктивних ек-них з-нів, законо-мірності розв-ку ек-ого життя сус-ва. Ставить зав-ня- сформолювати з-ни на підставі емпіричних фактів. Прихильник міцної спадкової монархії, вперще запровадив “етичний принцип”, доводить ,що госп-ке життя визначається  не тільки приро-дою та технікою, а й моральними факторами. Пропогував ідею відмови від класової бородьби і закликав вихов.робітників у дусі соц. солідарнос-ті. Виступав проти радикальних методів боротьби робітників з під-цями, засудж.за це Марксизм, пропагував мирні реформи.

Брентано-“класична ПЕ” ; ”Етика і народне госп-во в історії”. Ігнорував В, стояв на позиції мінової концепції. Рекомендував під-вам надавати пільги і демократизувати права робітникам, використо-вуючи фабричні законодавства, профспілки. Не-вірив у позитивну силу держ.  не визнавав її ви-щості. Ідеолог картелей, вбачаючи в них засіб для усунення криз і безробіття. Монополізовання ек-ки розглядав як оздоровчий засіб, ототожнюв-ав прибуток із під-ким доходом і з винагородою під-цеві за “творчий дух”. Прихильник з-ну спад-ної родючості грунту,вихваляв дрібне с-г.

Бюхер —“піднесення нац-ної ек-ки”. З позиції мі-нової концепції розробив періодизації ек-ної іс-торії: 1)замкнене домашне госп-во(В для власно-го спож-ня, госп-во без обміну); 2) міське госп-во  (В для зовнішнього спож-ня, безпосередній об-мін); 3) народне госп-во (товари проходять цілий ряд госп-в, перш ніж дійти до спож-чів). До замк-нутого домашнього госп-ва відносить первісний лад “нецивілізованих народів”, античну латифун-дію, землеробське госп-во вільних седян, а також маєток раннього середньовіччя. Характеристика міського госп-ва обмежувалася описуванням ре-місничого В, особлива увага приділялася роботі ремісників на замовлення. Народне госп-во ото-тожнює з кап-ним В (торг, єдині нац-ні ринки). Го-ловний критерій періодизаці сус-ва - зміни у сфе-рі обігу. Створив власну класифікацію форм і стадій розв-ку пром- ті: 1-а зв’язується з домаш-нім, замкнутим В; 2-а – з працею ремісника на за-мовлення; 3-я – з працею ремісника на вільному ринку; 4 –а – з домашнім В для скупника; 5-а - з великим фабричним В. Дав власне трактування суті фінансового капіталу як процесу абсолютно-го підпорядкування пром-ого капіталу позичково-му.

Зомбарт - ”Сучасний кап-зм”. Висунув і обгрунту-вав концепцію соц-ого плюралізму. Сус-во пря-мує не до соціалізму, а до складнішої ек-ної сис-ми. Прогнозував еволюцію кап-зму до гармоніч-ної, зрілої сис-ми, позбавленої ек-них криз, яка базуватиметься на впорядкованому, планомірно-му типі госп-ва. Розрізняв буржуазний (проявляв-ся.в скромності, ощадливості, працьовитості) і під-кий(відбиває тяжіння особисто до новаторсь-кого пошуку в сфері В) дух. Його праці сприяли  формуванню ідеології нім.фашизму. Він підтри-мував расову теорію.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80  Наверх ↑