25. Критичний напрям в ПЕ

Виникає в кін. 18 ст. на поч.. 19 ст. В цей час в багатьох країнах Західної Європи вже пройшов промисловий переворот. Наслідком цього є під-вищення продуктивності праці у промисловості, що призводить до перетворення криз надВ від абстрактної можливості в реальну дійсність. Са-ме застосування машин на кап-них фабриках призвело з 1-ого боку до витіснення, розорення дрібних товаровиробників, а з ін. – до підвищен-ня інтенсивності праці найманих робітників, мож-ливості використання дитячої та жіночої праці, підвищення безробіття.

Деякі вчені починають критикувати численні риси кап-ого сус-ва, пов`язані з витисненням дрібного товарного В, розширення застосування найманої праці, зубожіння народу.

За цих умов виникає критичний напрям в ПЕ. Представники цього напряму першими піддали критиці кап-зм і вчення класичної школи ПЕ, яке вважало кап-зм прогресивним і гармонійним сус-вом, позбавленим будь-яких соц-ек-них протиріч. В той же час поза критикою вони залишили дріб-ну приватну власність і свободу підприємницької діяльності, хоча й зазначали необхідність соц-ого захисту дрібних товаровиробників з боку держави.

Засновником вважається С. Сісмонді (1773-1842). В своєму роз-ку в період виникнення і ста-новлення цей напрям пройшов 2 етапи:

1.спершу сформувалася гуманістична – Сісмонді: представники виступали з ідеями відмови від кап-зму, прагнули його регламентувати поверта-ючись до середньовічних цехів, співчували тяж-кому становищу робітничого класу, проголошува-ли кап-зм сус-вос, позбавленим соц-ної справед-ливості.

2.з часом сформувалася філантропічна школа – Прудон: представники висунули проект рефор-мування кап-зму, в якому вже не заперечуючи кап-зм, прагнучи усіх перетворити в буржуа, створити “маленький кап-зм”, знищивши велику приватну власність.