22. ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.

ПЕ у Франції мала свою специфіку: вона хоч і ус-падкувала класичні традиції, але не поставилася ортодоксально до абстрактної теорії в-сті, з праг-матичних позицій вирішувала проблеми розв-ку буржуазного сус-ва.

Представники - Жан Батист Сей (розвінчав мер-кантилізм та фізіократію), Фредерік Бастіа (абсо-лютизував ідеї лібералізму).

Ж. Б. Сей (1767-1832). Праці: " Трактат ПЕ, або Простий виклад способу, яким формуються, роз-поділяються та спож-ся багатства", "Англія та ан-глійці", "Повний курс практичної ПЕ".

ПЕ Сея в основному наслідувала ідеї А. Сміта, але він звертав увагу на помилки та суперечності останнього, намагаючись їх виправити. Сей по-пуляризував класичне вчення, збагативши його власними ідеями. Його вважають засновником нового напряму в ек-ній теорії.

Предмет ПЕ. ПЕ визначає як науку, що дає змо-гу пізнати природу багатства, способи його ство-рення, порядок розподілу, та феномени, що спричиняють його зникнення. Це наука, яка базу-ється на кількох фундаментальних принципах і переважну більшість висновків виводить із цих принципів. Власне досл-ня будує за логічною схемою, яка згодом стає стандартною для більш-ості навчальних посібників з ПЕ: В - розподіл - спож-ня.

В. Стверджує, що не лише земля є фактором ба-гатства, бо під багатством слід розуміти будь-які рез-ти В, що приносять кор-сть, мають реальну внутрішню цінність. У зв`язку з цим переглядає тезу Сміта про прод-ну та непрод-ну працю. Вва-жає, що будь-яка праця є прод-ною, якщо вона здійснюється з допомогою сил природи, капіталу та праці людей і дає корисні рез-ти. Визначав на-явність категорії людей, які своєю працею не створюють мат. благ, але роблять послуги іншим (немат. блага), сприяючи розв-ку В (лікарі, учите-ля-наставники). Послуги мають мінову цінність і є наслідком поєднання праці з капіталом та зем-лею. В означає продукування корисних послуг, які можуть виступати в мат. і немат. вигляді та обмінюватись 1-а на 1-у завдяки однаковій внут-рішній цінності. Тоді поділ праці на прод-ну і не-прод-ну не має сенсу.

Теорія в-сті. Під в-стю розуміє кор.-сть. Зазна-чає, що метою його аналізу в межах проблеми розподілу є досл-ня з-ів, які регулюють розподіл в-сті. Однак відмовляється від трудової теорії в-сті. Розуміння витрат В збігається із визн-ням чи-нників ціни: собів-сть. Що включає витрати виро-б-их послуг (капіталу і праці), ренту та прибуток. Обмін вироб-ими послугами визначає ситуацію на ринку. Попит  на ці послуги, як основу цінності всіх інших послуг, зумовлює їхня власна цінність.

Трудову теорію в-сті Сей розуміє досить плюра-лістично: в-сть розгл-ся як ціна, тобто залежить від корисності товару, витрат на його В, а також від попиту і пропозиції.

Теорія 3-х факторів. Людина, капітал та земля - основні агенти В, чинники зростання багатства в сус-ві. Вони доставляють прод-ні послуги. На них існує попит пром-их під-ців. Під-ці комбінують ви-роб-чи послуги з метою задоволення попиту на продукти спож-ня.

Під-ць - це людина, що наділена особливими якостями, котрі дають їй змогу вести В вибраним свідомо курсом, панувати у сфері розподілу (вва-жається 4-им фактором В). Засоби В, “вироб-ча послуга” як необхідний агент процесу створення послуг є капіталом, що безперервно зростатиме за умови ощадливості власника та постійного функ-ня у сфері В. В розглядає кризь призму ін-дус-ції і вказує, що пром-сть з кожним роком стає все більш значущою порівняно з с-г.

Розподіл. 3-ом видам факторів В відповідають 3-и види доходів, що залежать від послуг цих факторів: зар- пл, прибуток та рента і процент. Визнає особу під-ця організатора В, однак відок-ремлює власника капіталу від під-ця, тобто роз-межовує “пром-вий прибуток, або процент на ка-пітал” та “ прибуток, зумовлений використанням капіталу”. Процентний дохід намагався розгляда-ти як зар-пл. У с-г землевласник отримує ренту, а орендар - під-кий дохід. Теорії ренти не надав-ав виняткового значення, бо вона залежить від попиту на землю та її продукти і пропозиції таких, а також від розмірів вкладеного в землю капіталу

Ціноутворення. Ціна формується на ринку під впливом попиту та пропозиції.

З-н попиту та пропозиції регулює ціну послуг і продуктів, розміри прибутків, ренти, процента, зар-пл. Ціна - точка рівноваги, де закінчується дія 1-о чинника й починається дія іншого, тобто зростання ціни прямо пропорційне попиту і обер-нено пропорційне пропозиції. Розглядає відноси-ни між ек-ими суб`єктами - продавцями і покуп-цями, що проявляються у суб`єктивному визн-ні ціни послуг, як наслідок протиборства споживача та виробника, у суб`єктивному впливі під-ця як особистості на процес В та розподілу, а спож-ча - на обсяги В й розміри прибутків.

Теорія ринків. Товари і послуги обмінюються на інші товари та послуги, тому В 1-их зумовлює по-требу в інших, постійно забезпечуючи потенцій-ний попит. Завдяки цьому кризи надВ неможливі.

Формує 3-и з-ни ринку:

         Зростання виробників та екстенсивності ринку - зростання спож-чів - прибуткові ший ринок;

         Успіх 1-єї галузі сприяє успіху інших, сти-мулює загальний розв-к. Розквіт пром-ті супроводжується процвітанням с-г;

         Імпорт благотворно впливає на розв-к об-міну.

Зав-ня доброго уряду - стимулювання В, погано-го - попиту. Для вирішення проблем реалізації не потрібне існування 3-ох осіб, бо В самостійно створює свій ринок.

Теорія Сея знаменувала перехід Франції  до кап-зму, проповідувала прогресивну ідею свободи під-тва й торгівлі.

23. економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.

ПЕ у Франції мала свою специфіку: вона хоч і ус-падкувала класичні традиції, але не поставилася ортодоксально до абстрактної теорії в-сті, з праг-матичних позицій вирішувала проблеми розв-ку буржуазного сус-ва. Представники - Жан Батист Сей (розвінчав меркантилізм та фізіократію), Фредерік Бастіа (або-лютизував ідеї лібералізму)

Ф. Бастіа (1801-1850) Основна праця - "Ек-ні гармонії".

Основна риса теорії Бастіа є її компілятивність: його ідеї запозичено в Мілля, Сенсора, Сея, Кері та інших. Намагався обґрунтувати самовдоско-налення кап-зму.

Теорія “ек-ної гармонії”. Стояв на індивідуаліс-тиних позиціях, оскільки вірив, що прогрес сус-ва зв`язаний з реалізацією свободи інтересів окре-мої людини, що приватні інтереси антагоністичні тільки зовні, а по суті вони солідарні. Сукупність цих інтересів та їх узгоджень є предметом ПЕ. На відміну від соціалістів, вважав, що гармонію інтересів може забезпечити кап-зм, який є асоці-ацією об`єднаних спільною метою людей. Але відносини між ними складаються на основі дії природних сил - об`єктивних ек-них з-ів. Дія цих сил забезпечує гармонію інтересів, а відтак - прогрес сус-ва. Узгодження інтересів у сус-ві від-бувається на основі обміну та спож-ня: кожна людина може знайти собі місце в ньому, довівши свою корисність, задовольняючи потреби інших і перебуваючи у відносинах рівноцінного обміну з ними.

Теорія послуг. Обмін між суб`єктами в сус-ві має в-сний хар-р, тому важливо визн-ти, що ле-жить в основі в-сті. Не зміг з позицій трудової в-сті пояснити, чому речі. Що мають мат виражен-ня, обмінюються на дух-ні цінності, чому різні за індивідуальними витратами праці товари обмін-юються на ринку за такою самою ціною, а ціна коливається під впливом попиту і пропозиції. Ви-знвши спочатку величину в-сті з позиції заощад-женої покупцем праці, він потім відмовився від цієї тези, оскільки не знав, як виміряти її к-но.

Послуга - це не лише витрати праці, а й взагалі будь-яке зусилля, що зберігає зусилля інших.

Теорія розподілу. Також виводить з теорії пос-луг. Гармонічне поєднання послуг капіталіста - власника засобів В, які він надає в користування, відмовляючи самому собі в придбанні відповід-ної суми послуг, землевласника, земля, якого використовується, та робітника, який докладає зусиль до засобів В, створює можливість їхньої участі в обміні послугами. Проблему розподілу сус-ого доходу вирішує на підставі теорії 3-х фа-кторів В, що мало відрізняється від теорії Сея. Цією теорією намагався довести ек-чні права класів на відшкодування їхньої участі у В у виг-ляді прибутку, ренти та зар-пл, показати, що гар-монія сус-них інтересів будується на ек-ній гар-монії, що розміри сус-ого продукту визнють роз-міри доходів і кожен із класів заінтересований у сприянні зростанню В. Розподіл сукупного про-дукту відбувається пропорційно до внеску кож-ного з них у В, тобто к-ть наданих послуг визна-чає частку, яка набере форми прибутку, ренти, зар-пл. У процесі розподілу загального доходу (після покриття всіх витрат) частка власника ка-піталу відносно зменшується, тому що сус-ний дохід перерозподіляється з допомогою держави на користь інших учасників процесу В. -  з-н роз-поділу сус-ого продукту між капіталом і пра-цею. Згідно цьому з-ну, прибуток капіталіста в сус-ому доході поступається розміром зар-пл-ті. Частка прибутку й зар-пл зі зростанням капіталу також зростає, але частка зар-пл зростає швид-ше. Доходи, що зростають, забезпечують попит і є основою майбутніх капіталовкладень. Цей з-н не був доведен.

Теорія зар-пл випливає з його з-ну перерозподі-лу сус-ого продукту. Повна гармонія інтересів ка-піталіста та найманого робітника, єдність їхньої мети полягають у тім. Що вон разом створюють продукт для майбутнього розподілу. Капітал ро-бить В легшим і продуктивнішим. З розв-ком В створюються умови для робітника, які дають йому змогу з часом стати нарівні з капіталістом. Прибуток і зар-пл гармонійно поєднанні.

Проблему земельної ренти розглядав дуже по-верхово. В аналізі ренти використовує теорію пос-луг. Землевласник - це людина, яка піклує-ться про землю і є власником минулих послуг предків щодо обробітку та поліпшення земель. Участь землевласника у В порівнюється з рол-лю капіталіста. Який отримує прибуток за сукуп-ність колишніх послуг. З часом частка минулих послуг у В зменшуватиметься, а активного впли-ву - збільшуватиметься, а тоді дохід перерозпо-ділятиметься на користь не землевласника. Те-орія Бастіа не вносить нічого нового в ек-ну дум-ку, оскільки є компіляцією чужих теорій. Але в процесі узгодження різноплановим ек-них докт-рин він робить ряд цікавих висновків, зокрема доводить ще 1-н з-н про визначальну роль спож-ча щодо виробника. Стверджував, що досягнення гармонії інтересів відбувається тоді, коли особистий інтерес підкорено сус-ому. Запо-чаткування цього процесу спостеріг-гається вже в кап-ому сус-ві, його проявом є підкорення виробника інтересам спож-ча.

Внеском  в ек-ну теорію є також те, що він визнає рівноцінними учасниками обміну продукти, ство-рені в мат немат сферах. Наполягає на не обхід-ному розв-ку немат сфери, що сприятиме зрос-танню зайнятості та доходів.

Соціальні проблеми. Вважає неприпустимим втручання в дію ек-них з-ів, що регулюють сус-ний розподіл з урахуванням абсолютного внеску кожного у В. Несправедливість цих з-ів виправд-овується їхнім стимулюючим впливом на розв-к сус-ва і людей, що не бажають працювати. Тобто ці з-ни породжують приватну відповідальність. Солідарність бачить не у взаємодопомозі, а в тім, що відповідальність кожного перед сус-вом забезпечує і справедливе ставлення до кожного.

Абсолютизація принципів вільної конкуренції та вільної дії ек-них з-ів ставить лібералізм Бастіа на вищий щабель класичної ек-ної теорії.