18. Нова історична школа.
70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилася нова історична школа, Головна відмінність від попередньої - її лідери аналізували особливості соціально-економічного розвитку країни на новому етапі — етапі переходу до монополістичного капіталізму, посилення націоналістичних, мілітаристських тенденцій у політиці об'єднаної Німеччини, зростання класової конфронтації та ідеологічних суперечностей у суспільстві — і намагалися розробити конструктивні програми «класового миру» і соціального партнерства. Саме її представники заклали основи буржуазно-реформістських концепцій соціальної політики. Водночас своїм важливим завданням ця школа вважала теоретичну та ідеологічну боротьбу з марксизмом як новою впливовою течією в робітничому русі Німеччини.
Г. Шмоллер (1838—1917) засновник. «Основи загального вчення про народне господарство»
Л.Брентано (1844—1931) «Класична політична економія» «Етика і народне господарство в історії»
К.Бюхер (1877—1930) «Піднесення національної економіки»
Вони довели постулат істориків про специфіку історичного шляху кожної нації до повного заперечення яких-небудь закономірностей у суспільному розвитку.
Зібрали і обробили великий фактичний і статистичний матеріал з історії окремих господарських установ: середньовічних ремісничих цехів і купецьких гільдій, фінансових організацій окремих держав і міст Німеччини.
Особливість – історію господарства вон розглядали не тільки як історія матеріальної культури, а як рух духовних цінностей: поглядів, звичаїв, етичних установок, релігійних уявлень.
Характерна риса – ставлення до держави як до найважливішого інституту господарського життя.
Стара школа пов”язувала з державою надії на заступництво національної промисловості і захист від іноземної конкуренції, а молода школа бачила в ньому втілення національної єдності і згоди, які необхідні для економічного процвітання і соціальної гармонії. Держава повинна вирішувати важливі соціальні завдання: турбота в освіті, охороні здоров”я, надавати допомогу непрацездатним тощо. Зближення позиції із соціалічтичними ідеями.
Був обгрунтований і застосований принцип історизму. Стало очевидним, що економічне життя набагато багатше і змістовніше від тих абстрактних ідей, які просувала класична школа.
19. Ф.Ліст як засновник національної системи політичної економії
У І половині 19ст. Німеччина була країною, що складалася з політично і економічно уособлених держав, об’єднаних у конфедерацію за національною ознакою. Їх економічна відокремленість базувалася на феодальних відносинах, нерозвиненій індустрії, політичному протиборстві та державній регламентації всіх сфер економічної діяльності.
Необхідно було подолати роздробленість та економічну відокремленість – це обумовило те, що економічні теорії у Німеччині виникали під прапором національної школи політичної економії.
Одним з перших вступив за економічне об’єднання Фрідріх Ліст (1789 – 1846рр.). Він був першим теоретиком протекціонізму, як переходу до економічно-капіталістичної системи. Його теорія виникла на основі ідеї національної єдності Німеччини і була обумовлена історичними особливостями цієї країни.
Ліст виступив з критикою класичної політекономії. В протилежність класикам, що вивчали закономірності буржуазного виробництва, не залежного від його національних особливостей. Ліст поставив задачу проаналізувати лише національну економіку (“національну природу кожного народу”).
Основна його праця – “Національна система політичної економії” або “Національна система політичної економії міжнародної торгівлі, торгова політика і німецький митний союз” (1837 - 1841). Ця книга присвячена захисту протекціонізму, як умови становлення економічної могутності нації.
Цією книгою Ліст поставив завдання створення національної політичної економії. Основою її мала стати теорія продуктивних сил, відповідно до якої добробут нації обумовлений не кількістю багатства, а ступенем розвитку продуктивних сил, що його створюють.
На думку Ліста в своєму історичному розвитку кожна нація проходить декілька стадій:
1) первинне варварство
2) скотарство
3) аграрне
4) аграрно-мануфактурне
5) аграрно-мануфактурно-комерційне
Остання п’ята стадія є ідеалом, до якого прямує нація в своєму розвитку. Для його досягнення потрібні особливі умови, які не у всіх є в розпорядженні (великі території із значними запасами природніх багатств і можливостями для розвитку індустрії).
На думку Ліста Німеччина має всі умови, крім достатнього розміру території, але їх можна поповнити за рахунок інших держав (Данії, Голландії).
В цілому є для досягнення ідеалу і прискорення переходу Німеччини від 3 до 4 стадії необхідно всіляко підтримувати розвиток промисловості і таким чином відмовитися від однобічного розвитку німецької економіки з переважанням сільського господарства.
Виходячи з цього Ліст висунув ідею “виховного протекціонізму”, згідно з якою необхідне активне втручання держави в економіку для створення єдиного загально-національного ринку, захисту національного виробництва до того часу поки воно не досягне за рівнем своєї конкурентоздатності англійського рівня.
Ф.Ліст був попередником історичної школи, яка виникла в Німеччині в 40рр. 19ст.