Братська могила солдат Петра І.

Один з найстаріших пам'ятників на полі Полтавської битви — Братська могила російських воїнів.

Наступного дня після битви, 28 червня 1709 року, Петро І наказав викопати поруч дві могили: в одній поховали офіцерів, а в іншій — унтер-офіцерів та рядових. Над могилами насипали курган і встановили хрест з написом: «Воинн благочестивые, за благочестие кровию венчавшиеся, лета... 1709, июня 27 дня».

Майже два століття царський уряд не виявляв турботи про впорядкування могили героїв Полтавської битви. Лише у 1894—1895 роках за вимогою громадськості на могилі було споруджено пам'ятник. Він являє собою восьмигранний хрест із світло-сірого граніту висотою 7,5 метра, встановлений на площадці, до якої ведуть гранітні східці з металевими ґратами. На східному боці хреста напис: «Погребены бригадир Феленгейм, полковники Нєчаев и Лов, подполковник Козлов, майоры Кропотов, Ернст и Гельд, обер-офицеров 45, капралов и рядових 1293, всего погребено 1345 человек».

Місце навколо пам'ятника вимощено червонуватими гранітними плитами, оперезано бордюром, на якому встановлена металева огорожа. Внизу навколо кургану — 27 гранітних тумб, які з'єднані ланцюгом.

У 1906—1909 роках збудовано склеп, який утримує вагу хреста.

На гранітній арці напис: «Сооружен в 1894 году... Исполнен в С.-Петербурге по проекту и наблюдением архитектора Н. Никонова мастером А. Бариновым».

Пам'ятник Петру І.

 Поблизу Братської могили російських воїнів до 240-річчя Полтавської битви в 1950 році відкрито музей історії Полтавської битви. Тоді ж перед фасадом музею встановлено пам'ятник Петру І. Цей пам'ятник виготовлено ще 1915 року скульптором А. Адамсоном та архітектором Д. Вероцьким. Він стояв у вестибюлі Полтавського Петровського кадетського корпусу.

Петро І зображений на весь зріст — висота бронзової фігури 2 м 4 см. Він у мундирі офіцера Преображенського полку, читає наказ перед генеральною битвою. Бронзова фігура встановлена на постаменті з лабрадориту.

Другий укріплений табір Петра І.

Про одну з сторінок Північної війни розповідає комплекс пам'ятників на полі Полтавської битви, що розкинулося на північній околиці міста.

Поблизу селища Яківці видно сліди земляних валів і земляний пагорб. Збереглися чотири відрізки земляних валів і ровів. Це залишки другого укріпленого російського табору, спорудженого 25 червня 1709 року.

Оборонні споруди табору складалися із земляних валів триметрової висоти і зовнішніх ровів глибиною до 2,5 метра. Тут була сконцентрована російська армія чисельністю 42 тисячі чоловік з 72 гарматами. Ламані обриси валів дозволяли російським солдатам обстрілювати противника перехресним вогнем.

На пагорбі знаходився командний пункт Петра І. Тут 1973 року встановлено пам'ятний знак — гранітна брила з написом: «На цьому місці був командний пункт російської армії в Полтавській битві 27 червня 1709 року».

Російське військо розміщувалося у палатках, а командний склад — у наметах.

У південній частині табору стояв намет Петра І, де він приймав «своїх вождів, вождів чужих» (О. Пушкін). У 1950 році тут упорядковано майданчик і встановлено гранітну глибу.

Пам'ятник на місці відпочинку Петра І після Полтавської битви.

28 червня 1709 року, на другий день після битви і похорону воїнів, Петро І в супроводі генералітету й гренадерської роти гвардійського полку урочисто в'їздив у Полтаву. Біля спорудженої за добу тріумфальної брами його зустріли комендант О. С. Келін та жителі міста. Після молебня в соборній Успенській церкві цар оглянув кріпосні вали.

Після капітуляції шведів 10 липня Петро І вдруге відвідав Полтаву і зупинився на квартирі О. С. Келіна.

У 1817 році на місці будинку, де жив О. С. Келін, спорудили невеликий пірамідальної форми цегляний обеліск з мідними прикрасами і написом «Здесь Петр І покоился после трудов своих».

27 червня 1849 року, в день 140-річчя Полтавської битви, тут було відкрито новий пам'ятник. Його виготовив у Петербурзі за проектом професора архітектури О. П. Брюллова, брата художника К. П. Брюллова, художник Гамбургер.

Це пірамідальний обеліск, встановлений на гранітному ступінчастому п'єдесталі. Зверху піраміди лежать щит і меч, на щиті — шолом і лаври полководця. На пам'ятнику напис: «Петр І покоился здесь после подвигов своих 27 июня 1709 года». Нижче знаходиться бронзове горельєфне зображення герба Російської імперії, а під ним — горельєфне зображення лева, що відпочиває,— символ могутності і спокою.

Пам'ятник захисникам Полтави та коменданту

фортеці полковнику О.С. Келіну.

Пам'ятник встановлений на перетині Першотравневого проспекту й вулиць Шевченка та Садової, на місці, де колись проходила кріпосна стіна і знаходилися Мазурівські ворота та четвертий бастіон. Тут шведи 21—22 червня 1709 року вели найзапекліші атаки. Пам'ятник, споруджений за проектом архітектора О. А. Більдерлінга і скульптора А. Л. Обера, відкритий до 200-річчя Полтавської битви — 27 червня 1909 року.

Він являє собою композицію з гранітного кубу і прямокутної призми на ньому, покладених на основу з трьох східців. На постаменті біля підніжжя обеліска — фігура розлюченого лева, по боках — природні брили грубо обколотих гранітних каменів, що символізують героїчний опір захисників фортеці. Загальна висота пам'ятника 8,8 метра.

Під фігурою лева — мідна дошка з написом: «Доблестному коменданту Полтави полковнику Келину и славным защитникам города в 1709 году». Вище на обеліску — старовинний герб Полтави. А з іншого боку пам'ятника на бронзовій дошці напис: «1-го апреля 1709 года Карл XII осадил Полтаву. Три месяца гарнизон и жители героически отбнвали атаки шведов. Последпие ожесточенные штурми отбиты доблестными полтавцами 21—22 июня, после чего Карл XII снял осаду Полтави».

На вершині пам'ятника був орел, якого зняли в роки громадянської війни.

У період тимчасової німецько-фашистської окупації фашисти вивезли цінні бронзові деталі пам'ятника: фігуру лева, дошки, герб. У 1947—1949 роках ці деталі були заново відлиті і встановлені.

Пам'ятник стоїть на площадці чотирикутної форми, в кутках її — низькі тумби з шарами, з'єднані між собою ланцюгом.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27  Наверх ↑