23. економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.

ПЕ у Франції мала свою специфіку: вона хоч і ус-падкувала класичні традиції, але не поставилася ортодоксально до абстрактної теорії в-сті, з праг-матичних позицій вирішувала проблеми розв-ку буржуазного сус-ва. Представники - Жан Батист Сей (розвінчав меркантилізм та фізіократію), Фредерік Бастіа (або-лютизував ідеї лібералізму)

Ф. Бастіа (1801-1850) Основна праця - "Ек-ні гармонії".

Основна риса теорії Бастіа є її компілятивність: його ідеї запозичено в Мілля, Сенсора, Сея, Кері та інших. Намагався обґрунтувати самовдоско-налення кап-зму.

Теорія “ек-ної гармонії”. Стояв на індивідуаліс-тиних позиціях, оскільки вірив, що прогрес сус-ва зв`язаний з реалізацією свободи інтересів окре-мої людини, що приватні інтереси антагоністичні тільки зовні, а по суті вони солідарні. Сукупність цих інтересів та їх узгоджень є предметом ПЕ. На відміну від соціалістів, вважав, що гармонію інтересів може забезпечити кап-зм, який є асоці-ацією об`єднаних спільною метою людей. Але відносини між ними складаються на основі дії природних сил - об`єктивних ек-них з-ів. Дія цих сил забезпечує гармонію інтересів, а відтак - прогрес сус-ва. Узгодження інтересів у сус-ві від-бувається на основі обміну та спож-ня: кожна людина може знайти собі місце в ньому, довівши свою корисність, задовольняючи потреби інших і перебуваючи у відносинах рівноцінного обміну з ними.

Теорія послуг. Обмін між суб`єктами в сус-ві має в-сний хар-р, тому важливо визн-ти, що ле-жить в основі в-сті. Не зміг з позицій трудової в-сті пояснити, чому речі. Що мають мат виражен-ня, обмінюються на дух-ні цінності, чому різні за індивідуальними витратами праці товари обмін-юються на ринку за такою самою ціною, а ціна коливається під впливом попиту і пропозиції. Ви-знвши спочатку величину в-сті з позиції заощад-женої покупцем праці, він потім відмовився від цієї тези, оскільки не знав, як виміряти її к-но.

Послуга - це не лише витрати праці, а й взагалі будь-яке зусилля, що зберігає зусилля інших.

Теорія розподілу. Також виводить з теорії пос-луг. Гармонічне поєднання послуг капіталіста - власника засобів В, які він надає в користування, відмовляючи самому собі в придбанні відповід-ної суми послуг, землевласника, земля, якого використовується, та робітника, який докладає зусиль до засобів В, створює можливість їхньої участі в обміні послугами. Проблему розподілу сус-ого доходу вирішує на підставі теорії 3-х фа-кторів В, що мало відрізняється від теорії Сея. Цією теорією намагався довести ек-чні права класів на відшкодування їхньої участі у В у виг-ляді прибутку, ренти та зар-пл, показати, що гар-монія сус-них інтересів будується на ек-ній гар-монії, що розміри сус-ого продукту визнють роз-міри доходів і кожен із класів заінтересований у сприянні зростанню В. Розподіл сукупного про-дукту відбувається пропорційно до внеску кож-ного з них у В, тобто к-ть наданих послуг визна-чає частку, яка набере форми прибутку, ренти, зар-пл. У процесі розподілу загального доходу (після покриття всіх витрат) частка власника ка-піталу відносно зменшується, тому що сус-ний дохід перерозподіляється з допомогою держави на користь інших учасників процесу В. - з-н роз-поділу сус-ого продукту між капіталом і пра-цею. Згідно цьому з-ну, прибуток капіталіста в сус-ому доході поступається розміром зар-пл-ті. Частка прибутку й зар-пл зі зростанням капіталу також зростає, але частка зар-пл зростає швид-ше. Доходи, що зростають, забезпечують попит і є основою майбутніх капіталовкладень. Цей з-н не був доведен.

Теорія зар-пл випливає з його з-ну перерозподі-лу сус-ого продукту. Повна гармонія інтересів ка-піталіста та найманого робітника, єдність їхньої мети полягають у тім. Що вон разом створюють продукт для майбутнього розподілу. Капітал ро-бить В легшим і продуктивнішим. З розв-ком В створюються умови для робітника, які дають йому змогу з часом стати нарівні з капіталістом. Прибуток і зар-пл гармонійно поєднанні.

Проблему земельної ренти розглядав дуже по-верхово. В аналізі ренти використовує теорію пос-луг. Землевласник - це людина, яка піклує-ться про землю і є власником минулих послуг предків щодо обробітку та поліпшення земель. Участь землевласника у В порівнюється з рол-лю капіталіста. Який отримує прибуток за сукуп-ність колишніх послуг. З часом частка минулих послуг у В зменшуватиметься, а активного впли-ву - збільшуватиметься, а тоді дохід перерозпо-ділятиметься на користь не землевласника. Те-орія Бастіа не вносить нічого нового в ек-ну дум-ку, оскільки є компіляцією чужих теорій. Але в процесі узгодження різноплановим ек-них докт-рин він робить ряд цікавих висновків, зокрема доводить ще 1-н з-н про визначальну роль спож-ча щодо виробника. Стверджував, що досягнення гармонії інтересів відбувається тоді, коли особистий інтерес підкорено сус-ому. Запо-чаткування цього процесу спостеріг-гається вже в кап-ому сус-ві, його проявом є підкорення виробника інтересам спож-ча.

Внеском в ек-ну теорію є також те, що він визнає рівноцінними учасниками обміну продукти, ство-рені в мат немат сферах. Наполягає на не обхід-ному розв-ку немат сфери, що сприятиме зрос-танню зайнятості та доходів.

Соціальні проблеми. Вважає неприпустимим втручання в дію ек-них з-ів, що регулюють сус-ний розподіл з урахуванням абсолютного внеску кожного у В. Несправедливість цих з-ів виправд-овується їхнім стимулюючим впливом на розв-к сус-ва і людей, що не бажають працювати. Тобто ці з-ни породжують приватну відповідальність. Солідарність бачить не у взаємодопомозі, а в тім, що відповідальність кожного перед сус-вом забезпечує і справедливе ставлення до кожного.

Абсолютизація принципів вільної конкуренції та вільної дії ек-них з-ів ставить лібералізм Бастіа на вищий щабель класичної ек-ної теорії.