Зовнішні (некеровані) фактори маркетингу.

Зовнішні фактори не можуть бути керовані підприємством, а тому мета дослідження полягає у вивченні та врахуванні підприємством його дій з метою можливого запобігання негативним впливам чи посилення позитивних впливів на ділову активність та результативність його діяльності. До зовнішнішніх факторів відносяться: 1) міжнародні (система міжнародних договорів, угод; правила і норми зовнішньої торгівлі; закони інших країн щодо здійснення торгівельних операцій)2) регулювальні (політика уряду; система державного регулювання підприємницької діяльності, ціноутворення, рекламування, конкуренції, чинне законодавство) 3) економічні (стан країни рівень, динаміка та обсяги виробництва і попиту на товари чи послуги; рівень доходу населення, темпи інфляції податки) 4) технологічні (рівень використання сичасних технолгій; запровадження досягнень науково-технічного прогресу) 5) політичні (політична культура; політична організація суспільства) 6) екологічні (вимоги до охорони довкілля) 7) конкурентні (інтенсивність, форми і види конкуренції, її динаміка) 8) соціальні (культурні, демографічні).

10. Керовані (внутрішні) фактори системи маркетингу.

До контрольованих факторів належать ті, до яких без­посередньо причетна фірма, її фінансові, виробничі, ек-ні, кадрові служби, матеріально-техніч­ного постачання і власне маркетингові структури. Саме від них залежить визначення цілей дій, структури маркетингу, типів його організації, а також вибір цільового ринку, система контролю. Це:1) державні органи управління (формують систему норм і правил поведінки; регулю) 2) акціонери (власники) 3) постачальники 4) оптова і роздрібна торгівля 5) засоби масової інформації 6) конкуренти 7) контактні аудиторії 8) банківські, страхові, науково-дослідні, охоронні, транспортні організації

11.  Концепція “4Р”.

Найважливішимим елементами М. є так звані “4Р”маркетингу. (продукт, ціна , місце, просування). Ці 4 елементи у сук-ті становлять комплекс М.(marketing mix-маркетингова суміш)

Продукт (якість, асортимент, сервіс).

Під якістю ми розуміємо весь набір властивостей про­дукту, за якими споживач робить висновки про його переваги. Часто інструментом, який сприяє продажу є асортимент. Він має:

©    широту (к-ть найменувань прод-ії)

©    глибину (к-ть видів виробів на одне найменування прод-ії- сотні малюнків тканин тощо).

На перший план у конкурентній боротьбі висув-ся сервіс. Його елем-ти: техн.обслуг-ня, гарантія, інструктаж та рекомендації до та після купівлі, установлення, підготов­ка персоналу, робота зі скаргами клієнтів, забезпечення документацією, комплектуючими деталями, оперативність.

Ціна (знижки, націнки, терміни виплати) з одного боку повинна бути придатною для споживача, а з іншого забезп-ти прибутковість. Ціноутворення: підрахунок собівартості, визн-ня можливого попиту при цій ціні, прогнозування реакції конкурентів, перевірка відповіднос­ті цін нормативним актам, призначення конкретної ціни.

Розподіл – вибір оптимальної схеми доставки прод-в до споживача(напряму, через оптову торгівлю, агентів), її фіз.втілення(транспортування тощо), а також післяпродаж­не(сервісне) обслуговування споживачів.

Просування на ринку. пердбачає ефективні контакти з споживачами: створення позитивного іміджу компанії та її прод-її, реклама, виставки, ярмарки, торгові знижки, торгівля у кредит, персональний продаж.