230 Документація з аудиту

  Мета 230 встановлення положень та надання рекомендацій щодо документації з ауд.перевірки. Відп.до цього МСА аудитор повинен своєчасно формувати ауд.док-цію – записи виконаних ауд.процедур, отриманих відповідних ауд.доказів та висновків, яких дійшов аудитор. Своєчасна підготовка ауд.док-тів допомагає підвищити якість аудиту.

  Док-ція може існувати у формі даних на папері, електронних або інших носіях. Це: ауд.програми, листи-підтвердженя та листи-поясненння упр.персоналу; контрольні листи; копії док-тів СГ тощо. Уся док-ція з ауд.перевірки збирається в аудиторський файл.

  Форма, міст та обсяг док-ції зал.від таких чинників: характер ауд.процедур,які слід виконати; ризики суттєвих викривлень; важливість отриманих ауд.доказів; методологія та використаний інструментарій ауд. перевірки.

Стр-ра МСА 230: вступ; визначення; характер док-ції з аудиту; форма, зміст та обсяг док-ції з аудиту; формування остаточного ауд.файлу; зміни в док-ції після дати висновку; дата набрання чинності

240 Шахрайство

Стандарт вимагає від аудитора дотримання проф. скептицизму та визнання можливості існування суттєвих викривлень внаслідок шахрайства незалежно від досвіду минулої співпраці аудитора з СГ. МСА надає поради щодо інформування регуляторних і правоохоронних органів та встановлює вимоги до документування.

Ш.- навмисні дії однієї або кількох осіб управлінського персоналу, працівників або 3-х осіб, які використовують обман, щоб отримати нечесні або незаконні переваги. Помилка – це ненавмисне викривлення у ФЗ, включаючи пропуск суми. Різниця між цими поняттями у тому, чи виконана дія, що призводить до викривлення, зроблена навмисно чи ні.

 МСА 240 відрізняє шахрайство від помилки та розглядає 2 різновиди шахрайства:

-викривлення, які є результатом неправдивої ФЗ;

-викривлення які є рез-том незаконного привлас активів.

До неправдивої ФЗ належать навмисні викривлення. Складання неправдивих фін.звітів може досягатися за доп.манпуляції, фальсифікації, невірного подання або навмисного пропуску у фін.звітах, навмисно неправильного застосування облікових принципів.

Відповідальність за Ш. покладаються на найвищий управл.персонал.

Якщо аудитор визначив, що викривлення є результатом Ш.,то він оцінює підозри, перевіяєр достовірн інф-ії, і повідомляє управл персонал Якщо управл персонал не приймає ніяких заходів, щодо усунення викривлень, ауд може відмовитись від складання висновку.

МСА 240 вимагає від аудитора:

-виконання процедур отримання інф-ції,яка необхідна для ідентифікації суттєвих викривлень внаслідок Ш

-ідентифікації та оцінки ризиків суттєвих викривлень внаслідок Ш

-визнач-ня заг.дій у відпов.на ризики суттєвих викр.внасШ

-виконання необх.процедур у відповідь на оцінені ризики

-розгляду,чи може бути виявлене викривлення пок-ком Ш

-отримання письмових поясень від упр.персон. щодо Ш

-інформування найвищого упр.персоналу

250 Врах-ня законів під час аудиту фін.звітів

 Мета даного МСА – встановлення стандартів та надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора за врахування й дотримання законів та нормат.актів під час аудиту фін.звітів.

 Аудитор повинен розуміти, що невідповідність д-сті СГ нормат.і законодавчим актам може суттєво вплинути на фін.звіти. Плануючи перевірку, аудитор повинен мати загальне розуміння тих законодавчих і нгормат.вимог, які застос.до СГ і галузі його бізнесу.

 Виявивши суттєві і навмисні факти невідповідності д-сті зак-ву, аудитор у найкоротший термін повинен пові-домити про це найвищий упр. персонал або впевнитись у тому, що вони про це поінформовані. Якщо, на думку аудитора, до факту невідповідності причетні члени вищого упр.персоналу, аудитор повинен повідомити про це органи управління СГ наступного рівня.