83. Види державних програм економічного і соціального розвитку.

Розрізняють державні макроекономічні програми (ДМП) і державні цільові програми (ДЦП). Існують певні ознаки, за якими ці види програм розрізняються: 1) ДЦП орієнтуються на розвиток однієї чи кількох соціально-економічних проблем, тоді як ДМП спрямовуються на вирішення всього комплексу завдань економічно-соціального розвитку країни; 2) існують розбіжності у формі розроблення усіх програм. ДМП відображаються переважно плановими показниками, які будуть досягнуті в кінці планового періоду. ДЦП в основному представлені набором заходів, послідовних дій, які будуть виконані протягом програмного періоду для досягнення цільових показників; 3) ДЦП відрізняються від ДМП і способом їх організації, розробки та реалізації. Якщо ДМП розробляють і контролюють постійно діючими державними органами (Міністерство економіки У.), то для розробки ДЦП і управління їх реалізацією створюються спеціальні тимчасові структури.

З погляду обов’язковості виконання суб’єктами господарювання планових завдань розрізняють директивні (ДП) та індикативні плани (ІП).ДП має силу юридичного закону, адресний та обов’язків для виконання характер. У разі директивного планування (ДП-я) посадові особи несуть відповідальність за невиконання планових завдань. ДП-я притаманне командній економіці. ІП – це рекомендаційна система планових заходів, спрямованих на досягнення цілей соціально-економічної (СЕ) політики держави, що передбачає створення таких умов функціонування суб’єктів економіки, які б спонукали їх до виконання поставлених завдань. Відповідно до Закону У. „Про державне прогнозування і розроблення програм економічного і соціального розвитку (ПЕ і СР) У.”, системи програмних документів ПЕ і СР складається з: 1) державних ПЕ і СР країни на короткостроковий період; 2) ПЕ і СР АРК, областей, районів і міст на короткостроковий період; 3) програм розвитку окремих галузей економіки.

85. Етапи програмно-цільового планування.

Етапи розроблення ДЦП: 1. Відбір переліку проблем, що підлягають програмному розв’язанню. 2. Формування та видача основних завдань на розробку програми. 3. Розробка проекту програми. 4. Затвердження програми. 5. Реалізація програми. 6. Звіт про виконання програми.

1. Відбір переліку проблем, що підлягають програмному розв’язанню. Цей етап складається з 2-ох під етапів: діагностика проблем і визначення цілей.

2. Формування вихідного завдання на розробку програми містить: формулювання цілей та завдань, визначення статусу учасників програми і встановлення орієнтованого обсягу витрат на розробку і реалізацію програми.

3. Розробка проекту програми. Роботу з розробки ЦКП очолює й координує орган управління програмою. Проект програми має включати такі головні розділи: цільовий (ЦР), зведений (ЗР), організаційний (ОР). У ЦР наводиться постановка й опис проблеми, а також способи її розв’язання. ЗР програми включає: основні показники програми, перелік основних заходів програми і ресурсне забезпечення програми. Складовою частиною програми є організаційно-економічний механізм управління процесом реалізації програми. Він передбачає створення спрямованої на реалізацію передбачених програмою заходів системи правових, адміністративних й економічних регуляторів.

4. Затвердження програми здійснює державний орган (ДО) – замовник цільової комплексної програми.

5. Реалізація програми. Цей етап складається з двох основних стадій: укладання державних контрактів (його здійснює ДО, який несе відповідальність за виконання певних заходів, передбачених програмою) та виконання комплексів робіт (відбувається виробництво продукції – виконання робіт чи надання послуг – згідно із завданнями, що передбачені державними контрактами).

6. Звіт про виконання програми є складовою частиною контролю.